Decision № 111167257, 25.05.2023, Chernihiv District Administrative Court

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2023 року м. ЧернігівСправа № 620/2791/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доДержавної податкової служби Українипро Головного управління ДПС в Чернігівській області про визнати протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України (далі ДПС України) та Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому позивач просив:

визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області від 30.08.2022 № 7270773/2606814959 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкової накладної від 28.02.2022 № 77;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкову накладну від 28.02.2022 № 77 датою її фактичного надходження.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.05.2023 позов задоволено повністю.

22.05.2023 від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу, заява про подання доказів протягом п`яти днів з моменту ухвалення судом рішення міститься в позовній заяві. До заяви представником долучено докази надання такої допомоги, акт приймання виконаних робіт та оплати наданих послуг.

Вирішуючи вказану заяву по суті, суд враховує таке.

Частина 1 та 3-5 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно із частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Так, в матеріалах справи є ордер на надання правової допомоги, договір про надання правничої допомоги від 27.02.2023, додаткова угода від 27.02.2023, рахунок від 31.03.2023 за надану правову допомогу, акт приймання передачі наданих послуг, платіжна інструкція про сплату за надані послуги (а.с. 35-37, 58-59).

Дослідивши зміст вказаних документів, надаючи оцінки доводам сторін, визначаючись щодо співмірності та обґрунтованості заявлених до відшкодування на користь позивача судових витрат, суд зазначає наступне.

Акт приймання-передачі наданих послуг містить найменування наданих послуг, зокрема, вивчення судової практики з питань, викладених в акті перевірки, втім акту перевірки матеріали справи не містять; отримання інформації з ДРРП, друк, копіювання, засвідчення вірності копій. Водночас, такі послуги не відносяться до видів надання правової допомоги в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Предмет позову не є неординарним, оскаржується одне рішення щодо відмови в реєстрації однієї податкової накладної. А тому, підготовка позовної заяви не потребувала істотних затрат часу, не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи для адвоката, зокрема, в частині ознайомлення з матеріалами справи, аналізу судової практики у подібних спорах, побудови стратегії захисту клієнта, аналізу документації клієнта пов`язаної з вищезазначеною справою.

Частина друга статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд неодноразово зауважував, зокрема, у постановах від 14.07.2021 у справі № 808/1849/18, від 08.12.2022 у справі № 824/45/22, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

З огляду на вказане, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду даної справи не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження складності справи та, відповідно, із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена до відшкодування сума витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною із заявленою, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 5 000,00 грн.

При вказаних обставинах, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, дійшов висновку, що за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби та Головного управління ДПС в Чернігівській області на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати за надану правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення суду.

Керуючись статтями 241-243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення суду задовольнити.

Ухвалити додаткове судове рішення, яким:

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Державна податкова служба України, Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393.

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124.

Дата складення повного додаткового рішення суду - 25.05.2023.

Суддя Ю. О. Скалозуб