Decision № 111162503, 29.05.2023, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2023 року № 320/16200/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доСпеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіонупро визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а саме: щодо ненарахування та невиплати військовою прокуратурою Центрального регіону України, а з 11.09.2020 (після перейменування) Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_1 підйомної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення у зв`язку з прийняттям 30.01.2015 на військову службу із запасу і призначення на посаду офіцерського складу та переїздом до місця служби, згідно з пунктом 3.1 «Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги», затвердженої наказом Міністра оборони України від 22.10.2001 №370 та зобов`язання вчинити певні дії, а саме: нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу у розмірі місячного грошового забезпечення у зв`язку з прийняттям 30.01.2015 на військову службу із запасу і призначення на посаду офіцерського складу та переїздом до місця служби, згідно з пунктом 3.1 «Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги», затвердженої наказом Міністра оборони України від 22.10.2001 №370; визнання протиправною бездіяльность суб`єкта владних повноважень, а саме: щодо ненарахування та невиплати військовою прокуратурою Центрального регіону України, а з 11.09.2020 (після перейменування) Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_1 підйомної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення у зв`язку з призначенням на посаду заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону 12.06.2015 та переїздом до нового місця служби, згідно з пунктом 1 «Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги», затвердженої наказом Міністра оборони України від 22.10.2001 №370 та зобов`язання вчинити певні дії, а саме: нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу у розмірі місячного грошового забезпечення у зв`язку з призначенням на посаду заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону 12.06.2015 та переїздом до нового місця служби, згідно з пунктом 1 «Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги», затвердженої наказом Міністра оборони України від 22.10.2001 №370; визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а саме: щодо ненарахування та невиплати військовою прокуратурою Центрального регіону України, а з 11.09.2020 (після перейменування) Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_1 підйомної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення у зв`язку з призначенням 03.01.2019 на посаду прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням військової прокуратури Центрального регіону України та переїздом за новим місцем служби, згідно з пунктом 2.1 «Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям військових прокуратур та членам їх сімей підйомної допомоги», яка затверджена наказом Генерального прокурора України від 09.07.2015 №92 та зобов`язання вчинити певні дії, а саме: нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу у розмірі місячного грошового забезпечення у зв`язку з призначенням 03.01.2019 на посаду прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням військової прокуратури Центрального регіону України та переїздом до нового місця служби, згідно з пунктом 2.1 «Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям військових прокуратур та членам їх сімей підйомної допомоги», яка затверджена наказом Генерального прокурора України від 09.07.2015 №92; визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а саме: щодо ненарахування та невиплати військовою прокуратурою Центрального регіону України, а з 11.09.2020 (після перейменування) Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення за 2016 рік відповідно до вимог статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та зобов`язання вчинити певні дії, а саме: нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між отриманою грошовою допомогою на оздоровлення за 2016 рік та належною грошовою допомогою на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення, згідно положень статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень а саме: щодо ненарахування та невиплати військовою прокуратурою Центрального регіону України, а з 11.09.2020 (після перейменування) Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_1 за період з 05.01.2016 по 25.07.2016 надбавки за вислугу років у розмірі 30 відсотків від посадового окладу та період з 26.07.2016 по 28.02.2018 надбавки за вислугу років у розмірі 35 відсотків від посадового окладу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» згідно додатку 29, та зобов`язати вчинити певні дії, а саме: нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між отриманою надбавкою за вислугу років у розмірі 25 відсотків від посадового окладу та належною надбавкою за вислугою років у розмірі 30 відсотків від посадового окладу за період з 05.01.2016 по 25.07.2016 та отриманою надбавкою у розмірі 30 відсотків від посадового окладу та належною надбавкою за вислугою років у розмірі 35 відсотків від посадового окладу за період з 26.07.2016 по 28.02.2018, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» згідно додатку 29.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено про те, що всупереч вимогам статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовслужбовців та членів їх сімей» у 2016 році відповідачем виплачено ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення у розмірі 5712,30 грн., тобто у розмірі, меншому ніж місячне грошове забезпечення, що підтверджується розрахунковим листом за 2016 рік.

Крім того, за посиланням позивача, у період з 05.01.2016 по 27.06.2016 його вислуга років становила до 20 років, відповідно надбавка повинна складати 30 відсотків від посадового окладу, а у період з 26.07.2016 по 28.02.2018 вислуга років позивача становила понад 20 років, а тому надбавка за вислугу років повинна складати 35 відсотків від посадового окладу, проте всупереч пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2017 №1294 у період з 05.01.2016 по 25.07.2016 відповідачем виплачувалась надбавка за вислугу років у розмірі 25 відсотків від посадового окладу, а у період з 26.07.2016 по 28.02.2018 у розмірі 30 відсотків від посадового окладу, тобто на 5 відсотків менше.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 в адміністративній справі №320/16200/21 задоволено заяву судді Журавля В.О. про самовідвід, справу передано до відділу діловодства суду для визначення складу суду у відповідності до частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 позовну заяву ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а саме: щодо ненарахування та невиплати військовою прокуратурою Центрального регіону України, а з 11.09.2020 (після перейменування) Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_1 підйомної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення у зв`язку з прийняттям 30.01.2015 на військову службу із запасу і призначення на посаду офіцерського складу та переїздом до місця служби, згідно з пунктом 3.1 «Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги», затвердженої наказом Міністра оборони України від 22.10.2001 №370 та зобов`язання вчинити певні дії, а саме: нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу у розмірі місячного грошового забезпечення у зв`язку з прийняттям 30.01.2015 на військову службу із запасу і призначення на посаду офіцерського складу та переїздом до місця служби, згідно з пунктом 3.1 «Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги», затвердженої наказом Міністра оборони України від 22.10.2001 №370; визнання протиправною бездіяльность суб`єкта владних повноважень, а саме: щодо ненарахування та невиплати військовою прокуратурою Центрального регіону України, а з 11.09.2020 (після перейменування) Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_1 підйомної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення у зв`язку з призначенням на посаду заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону 12.06.2015 та переїздом до нового місця служби, згідно з пунктом 1 «Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги», затвердженої наказом Міністра оборони України від 22.10.2001 №370 та зобов`язання вчинити певні дії, а саме: нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу у розмірі місячного грошового забезпечення у зв`язку з призначенням на посаду заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону 12.06.2015 та переїздом до нового місця служби, згідно з пунктом 1 «Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги», затвердженої наказом Міністра оборони України від 22.10.2001 №370; визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а саме: щодо ненарахування та невиплати військовою прокуратурою Центрального регіону України, а з 11.09.2020 (після перейменування) Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_1 підйомної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення у зв`язку з призначенням 03.01.2019 на посаду прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням військової прокуратури Центрального регіону України та переїздом за новим місцем служби, згідно з пунктом 2.1 «Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям військових прокуратур та членам їх сімей підйомної допомоги», яка затверджена наказом Генерального прокурора України від 09.07.2015 №92 та зобов`язання вчинити певні дії, а саме: нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу у розмірі місячного грошового забезпечення у зв`язку з призначенням 03.01.2019 на посаду прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням військової прокуратури Центрального регіону України та переїздом до нового місця служби, згідно з пунктом 2.1 «Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям військових прокуратур та членам їх сімей підйомної допомоги», яка затверджена наказом Генерального прокурора України від 09.07.2015 №92, повернуто позивачу у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 відкрито провадження у справі №320/16200/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в частині позовних вимог щодо:

- визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а саме: щодо ненарахування та невиплати військовою прокуратурою Центрального регіону України, а з 11.09.2020 (після перейменування) Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення за 2016 рік відповідно до вимог статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та зобов`язання вчинити певні дії, а саме: нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між отриманою грошовою допомогою на оздоровлення за 2016 рік та належною грошовою допомогою на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення, згідно положень статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;

визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень а саме: щодо ненарахування та невиплати військовою прокуратурою Центрального регіону України, а з 11.09.2020 (після перейменування) Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Центрального регіону ОСОБА_1 за період з 05.01.2016 по 25.07.2016 надбавки за вислугу років у розмірі 30 відсотків від посадового окладу та за період з 26.07.2016 по 28.02.2018 надбавки за вислугу років у розмірі 35 відсотків від посадового окладу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» згідно додатку 29, та зобов`язати вчинити певні дії, а саме: нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю між отриманою надбавкою за вислугу років у розмірі 25 відсотків від посадового окладу та належною надбавкою за вислугою років у розмірі 30 відсотків від посадового окладу за період з 05.01.2016 по 25.07.2016 та отриманою надбавкою у розмірі 30 відсотків від посадового окладу та належною надбавкою за вислугою років у розмірі 35 відсотків від посадового окладу за період з 26.07.2016 по 28.02.2018, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» згідно додатку 29.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 19.09.2022, відповідачем зазначено про необгрунтованість та безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки на думку відповідача, відсутні будь-які підстави для перерахунку позивачу надбавки за вислугу років за період з 05.01.2016 по 28.02.2018 та для перерахунку матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016 рік.

Щодо доводів позивача про виплату йому різниці між отриманою надбавкою за вислугу років та належною надбавкою за вислугу років за період з 05.01.2016 по 28.02.2018, які передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» згідно додатку 29 відповідачем наголошено на прийнятті Кабінетом Міністрів України 09.12.2015 постанови №1090 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури», пунктами 2, 3 якого визначено, що його дія поширюється на прокурорів, військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, слідчих органів прокуратури та інших працівників органів прокуратури, надбавка за вислугу років прокурорам виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби в розмірах, зазначених у частині сьомій статті 81 Закону України «Про прокуратуру». У зв`язку із зазначеним, виплата позивачу щомісячної надбавки за вислугу років з 05.01.2016 почала здійснюватись відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1090.

Стосовно доводів позивача про виплату йому різниці між отриманою грошовою допомогою на оздоровлення за 2016 рік та належною грошовою допомогою на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення згідно положень статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідачем вказано на те, що 29.06.2016 нарахована та виплачена позивачу матеріальна допомога на оздоровлення за 2016 рік була здійснена у розмірі місячного грошового забезпечення (без премії) в сумі 5712,30 грн., що не перевищувало середньомісячної заробітної плати працівника, з урахуванням підпункту 3 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».

У поданій до суду 05.10.2022 відповіді на відзив позивачем зазначено про безпідставність застосування до спірних правовідносин Порядку №1090, оскільки його дія почала поширюватись на прокурорів, військовослужбовців, які проходять служба в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, слідчих органів прокуратури та інших працівників органів прокуратури лише після внесення змін на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури» від 27.12.2018 №1153.

Також позивачем наголошено на безпідставності застосування відповідачем норм постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», а не Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо даних правовідносин з огляду на те, що Закон має вищу юридичну силу.

Відповідачем у своїй письмових заепереченнях, які надійшли до суду 12.10.2022, вказано на безпідставності тверджень позивача, що дія постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1090 почала поширюватись на нього після внесення до неї змін постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 №1153, оскільки наведене не відповідає чинному законодавству, а доводи позивача щодо неправомірності застосування до нього приписів постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 є надуманими та безпідставними.

Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.

Згідно частини другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої, другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Відповідно до наказу Міністра оборони України від 30.01.2015 №53 з ОСОБА_1 було укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України, строком на 5 (п`ять) років та на підставі статті 6 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» прийнято на військову службу.

Наказом військового прокурора Центрального регіону України від 31.01.2015 №78 о/с позивача призначено на посаду старшого прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України.

Відповідно до наказу військової прокуратури центрального регіону України від 12.06.2015 №312 о/с підполковника юстиції ОСОБА_1 звільнено з посади старшого прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Центрального регіону України та призначено на посаду заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону Центрального регіону.

Наказом Генеральної прокуратури України від 27.12.2018 №719-вк ОСОБА_1 звільнено з 27.12.2018 з посади заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону Центрального регіону України, зарахувавши його у розпорядження військового прокурора Центрального регіону України до вирішення питання щодо подальшого проходження військової служби.

На підставі наказу військової прокуратури Центрального регіону України від 03.01.2019 №3 о/с ОСОБА_1 , який перебував у розпорядженні військового прокурора Центрального регіону України, з 03.01.2019 призначено на посаду прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням військової прокуратури Центрального регіону України та визнано таким, що приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Згідно наказу військової прокуратури Центрального регіону України від 21.01.2019 №14 о/с ОСОБА_1 , якого наказом Генерального прокурора від 21.01.2019 №35-вк призначено прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідування та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, з 27.01.2019 звільнено з посади прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням військової прокуратури Центрального регіону України, виключивши зі списків особового складу військової прокуратури Центрального регіону України, усіх видів забезпечення та направлено для подальшого проходження військової служби до Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України.

Відповідно до наказу Генерального прокурора від 05.02.2020 №66 «Про окремі питання забезпечення початку роботи спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері (на правах обласних прокуратур)», перейменовано юридичну особу «Військова прокуратура Центрального регіону України» у «Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Центрального регіону» (на правах обласної прокуратури) без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до наказу Генерального прокурора від 08.09.2020 № 414 «Про день початку роботи обласних прокуратур» днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11.09.2020.

Зважаючи на викладене, відповідачем у даній справі є Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Центрального регіону.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону із заявою (зверненням) від 19.04.2021, в якому просив, серед іншого:

- нарахувати та виплатити різницю між отриманою надбавкою за вислугу років у період з 31.01.2015 по 24.07.2016 надбавку за вислугу років у розмірі 30 відсотків від посадового окладу, а у період з 24.07.2016 по 27.01.2019 надбавку за вислугу років у розмірі 35 відсотків від посадового окладу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

- нарахувати та виплатити різницію між отриманою грошовою допомогою на оздоровлення за 2016 рік та належною грошовою допомогою на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення, згідно положень статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Листом від 10.05.2021 №21/89 вих-21 відповідачем повідомлено ОСОБА_1 про відсутність підстав для перерахунку йому надбавки за вислугу років за період з 31.01.2015 по 27.01.2019 та про відсутність підстав для перерахунку матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016 рік.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача у непроведенні перерахунку його грошового забезпечення, з урахуванням належної надбавки на вислугу років, а також щодо невиплати йому матеріальної допомоги за 2016 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, згідно положень статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 №113-ІХ за прокурорами військових прокуратур зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

Відповідно до частини чертвертої статті 27 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ (втратила чинність на підставі Закону №113-IX та яка була чинна станом на момент проходження позивачем військової служби) військовослужбовці військової прокуратури у своїй діяльності керуються Законом України Про прокуратуру і проходять військову службу відповідно до Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України.

Військові звання вищого офіцерського складу військовослужбовцям військової прокуратури присвоюються Президентом України, інші військові звання - відповідно до встановленого законодавством порядку проходження військової служби.

Посади військових прокурорів та відповідні їм військові звання включаються в переліки військових посад.

Отже, названою нормою Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ встановлено відмінності правового статусу прокурорів військової прокуратури, які проходять військову службу відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України, та інших прокурорів.

Відповідно до частин другої - четвертої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, складається з посадового окладу та інших виплат, установлених цією постановою, а також окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років у розмірі і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено розмір надбавки за вислугу років від 5 до 40 відсотків посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням.

Натомість відповідно до частини першої статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Законом України Про внесення змін до Бюджетного конкурсу України щодо реформи міжбюджетних відносин від 28 грудня 2014 року № 79-VIII внесено зміни до Бюджетного кодексу України, зокрема, розділ Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 26, яким, серед іншого встановлено, що норми і положення статті 81, пунктів 13, 14 розділу «Перехідні положення Закону України Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявних фінансових ресурсів державного бюджету

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1090 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам прокуратури» затверджено Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, яким визначено механізм встановлення прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури розміру щомісячної надбавки за вислугу років та обчислення періоду проходження служби (стажу роботи), що дає право на одержання такої надбавки.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1090 дія цього Порядку поширюється на прокурорів, військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, інших працівників органів прокуратури (державних службовців, службовців, інших працівників), а також на слідчих органів прокуратури - до початку діяльності Державного бюро розслідувань.

Згідно пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1090 (в редакції від 12.07.2017), надбавка за вислугу років прокурорам виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби в розмірах, зазначених у частині сьомій статті 81 Закону України Про прокуратуру.

Частинами сьомою, восьмою статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ визначено, що прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу.

Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується Кабінетом Міністрів України.

Грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, складається з посадового окладу та інших виплат, встановлених цим Законом.

З системного аналізу викладеного слід дійти висновку, що військовослужбовцям незалежно від місця проходження служби визначено розмір надбавки за вислугу років у відповідному відсотковому співвідношенні від посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням, натомість прокурорам військової прокуратури, які також проходять військову службу відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» відповідачем визначено розмір надбавки за вислугу років у відповідному відсотковому співвідношенні виключно від посадового окладу.

Враховуючи, що частиною четвертою статті 27 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VІІ встановлено відмінності правового статусу прокурорів військової прокуратури, які проходять військову службу відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та інших законодавчих актів України, якими встановлено правові та соціальні гарантії, пенсійне, медичне та інші види забезпечення, передбачені законодавством для осіб офіцерського складу Збройних Сил України, від інших прокурорів, які не є військовослужбовцями, отже при виплаті та нарахуванні грошового забезпечення прокурорам військової прокуратури та, зокрема, позивачу піддягають застосуванню норми постанов Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якими врегульовано питання нарахування грошового забезпечення саме військовослужбовцям, оскільки зазначені нормативно-правові акти є спеціальними по відношенню до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1090, якою визначено Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам прокуратури.

Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 №1153 «Про внесення змін до Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури» внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1090 та визначено, що військовослужбовцям, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, надбавка за вислугу років виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби у розмірі і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців (підпункт 2 пункту 1). Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 27.11.2018, крім підпункту 2 пункту 1, який застосовується з 01.03.2018.

Отже, Кабінетом Міністрів України постановою від 27.12.2018 №1153 також розмежовано порядок нарахування надбавки за вислугу років військовослужбовцям, які проходять військову службу в органах прокуратури та іншим прокурорам.

При цьому, військовослужбовцям, які проходять службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, надбавка за вислугу років виплачується щомісяця залежно від періоду проходження служби у розмірі і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців.

Вказане підтверджує доводи позивача про те, що нарахування та виплата надбавки за вислугу років йому як військовослужбовцю, який проходив службу у Військові прокуратурі Центрального регіону України, повинно відбуватися у розмірі і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців.

Судом встановлено, що Військовою прокуратурою Центрального регіону України здійснювалась виплата надбавки за вислугу років позивача з 05.01.2016 по 28.02.2018 відповідно до Порядку №1090 та без урахування розміру спірної надбавки, яку встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Таким чином суд доходить висновку про те, що дії відповідача щодо встановлення і виплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років за період з 05.01.2016 по по 28.02.2018 відповідно до Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1090 є протиправними, а тому відповідача слід зобов`язати здійснити перерахунок та виплату позивачу різниці між фактично отриманим та належним після перерахунку до сплати грошового забезпечення за період з 05.01.2016 по 28.02.2018, виходячи з надбавки за вислугу років у відповідних розмірах від посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та від 31.05.2012 №505 Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури, із урахуванням раніше виплачених сум.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 30.11.2020 у справі № 640/19556/18 та постанові Верховного Суду від 04.11.2021 у справі № 380/757/20, яка в силу приписів частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.

Стосовно позовної вимоги в частині нарахування та виплати позивачу 30 відсотків від посадового окладу за період з 05.01.2016 по 25.07.2016 та 35 відсотків за період з 26.07.2016 по 28.02.2018, суд звертає увагу на те, що у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права.

Враховуючи те, що права позивача в частині нарахування та виплати йому конкретно визначеного відсоткового розміру від посадового окладу на час розгляду даної справи не порушені, оскільки нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» не проведено, суд дійшов до висновку щодо відмови у задоволенні цієї частини позовних вимог.

Щодо позовних вимог в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 різниці між отриманою грошовою допомогою на оздоровлення за 2016 рік та належною грошовою допомогою на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення, згідно положень статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Саме нормами Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачена виплата військовослужбовцям матеріальної допомоги на оздоровлення.

Відповідно до розрахункового листа Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону від 17.02.2021 №21/13 вих-21 за 2016 рік позивачу виплачено грошову (матеріальну) допомогу на оздоровлення у розмірі 5712,30 грн. (без премії).

Про необхідність застосування до військовослужбовців військових прокуратур при виплаті грошового забезпечення в розмірі і порядку, визначеного законодавством для військовослужбовців, вказано також у пункті 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», відповідно до якого грошове забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу в органах прокуратури на прокурорсько-слідчих посадах, складається з посадового окладу та інших виплат, встановлених цією постановою, а також окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років у розмірі і порядку, визначеному законодавством для військовослужбовців.

Відповідно до пунктів 30.1, 30.3, 31.3, 33.1 «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Преміювання здійснюється в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого для військової частини в кошторисі.

Особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

З наявного в матеріалах справи розрахункового листа від 17.02.2021 №21/13 вих-21 за 2016 рік вбачається, що премія нараховувалась та виплачувалась позивачу у кожному місяці протягом 2016 року.

Проте, при виплаті позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016 рік не включено премію.

Підґрунтям такого підходу є правова позиція Великої Палати Верховного Суду щодо питання складу грошового забезпечення військовослужбовців, викладена у поставові від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17, згідно з якою до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 04.11.2021 у справі №380/757/20, які враховуються судом при вирішенні спірних правовідносин.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про протиправність дій Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центральньго регіону щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016 рік у не повному розмірі місячного грошового забезпечення.

Враховуючи протиправність дій Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016 рік у не повному розмірі місячного грошового забезпечення, у суду є всі підстави для зобов`язання Спеціалізованої прокуратуру у військовій та оборонній сфері Центрального регіону нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення за 2016 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, згідно положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням виплачених сум.

При цьому, суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах, оскільки в даному випадку, відповідачем було вчинено дії, за наслідками яких позивачу було надано письмову відповідь від 10.05.2021 №21/89 вих-21 про відсутність підстав для перерахунку йому надбавки за вислугу років за період з 31.01.2015 по 27.01.2019 та про відсутність підстав для перерахунку матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016 рік.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору в силу положень Закону України «Про судовий збір», питання щодо розподілу судових витрат вирішенню не підлягає.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону щодо встановлення і виплати ОСОБА_1 надбавки за вислугу років за період з 05.01.2016 по 28.02.2018 відповідно до Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1090.

3. Зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Центрального регіону здійснити перерахунок та виплату належного ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 05.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням приписів та періоду дії постанов Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» та від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», з урахуванням раніше проведених виплат.

4. Визнати протиправними дії Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення за 2016 рік у не повному розмірі місячного грошового забезпечення.

5. Зобов`язати Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Центрального регіону нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення за 2016 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, згідно положень статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням виплачених сум.

6. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 )

Відповідач: Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Центрального регіону (ідентифікаційний код: 38347014, місцезнаходження: 01104, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8)

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.