Court ruling № 111147232, 14.03.2023, Pecherskyi District Court of Kyiv City

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9690/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

за участі:

прокурора - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

підозрюваної - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 , про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022000000001011 від 20.10.2022, відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

13.03.2023 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором, звернулась до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022000000001011 від 20.10.2022, відносно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000001011 від 20.10.2022 за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Так, сторона обвинувачення вказує, що строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закінчується 15.03.2023, проте внаслідок складності даного кримінального провадження та великим обсягом процесуальних, слідчих (розшукових) дій, які необхідно ще провести, завершити досудове розслідування у вказаний строк неможливо.

Зокрема, у провадженні необхідно:

- долучити всі матеріали проведених негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, а також згідно чинного законодавства долучити документи, які слугували підставою для проведення вказаних негласних слідчих (розшукових) дій. Детально проаналізувати отриману інформацію по з`єднаннях абонентських номерів та протоколах, складених за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

- провести детальний огляд мобільних телефонів, вилучених під час проведення обшуків, належних підозрюваним з аналізом вхідних і вихідних дзвінків;

- отримати матеріали про виконання доручень ДКР НПУ в порядку ст.40 КПК України з метою встановлення свідків та очевидців вчиненого злочину, проведення перевірки причетності даних осіб до вчинення інших злочинів, а також встановлення місцезнаходження усього викраденого майна;

- провести тимчасовий доступ до інформації у операторів мобільного зв`язку;

- провести аналіз у ДОТЗ НПУ щодо отриманих роздруківок телефонних з`єднань фігурантів провадження;

- долучити до матеріалів кримінального провадження висновки генетично - молекулярних експертиз, які перебувають на виконанні у ДНДЕКЦ МВС України;

- долучити до матеріалів кримінального провадження висновок комплексної судової вибухотехнічної та генетично - молекулярної експертизи, яка перебуває на виконанні у ДНДЕКЦ МВС України;

- у випадку необхідності призначити інші судові експертизи та витребувати висновки експертів;

- встановити всіх осіб, причетних до вчинення вказаних кримінальних правопорушень;

- слідчо - оперативним шляхом перевірити чи причетна вказана група осіб до подібних злочинів на території інших областей, опрацювати вказані матеріали на предмет перспективи оголошення їм підозри;

- зібрати в повному обсязі характеризуючі матеріали на підозрюваних у кримінальному провадженні (довідки від псих-, нарко- лікарів, інформацію щодо реєстрації рухомого та нерухомого майна, вироки щодо судимостей, довідки про склад сімей, свідоцтва про народження дітей, шлюбів, довідки щодо доходів, тощо);

- на підставі отриманих за результатами проведення вказаних слідчих та процесуальних дій доказів, вирішити питання про необхідність проведення інших слідчих (розшукових) дій з метою всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, виявлення тих обставин, які викривають так і тих, що виправдовують підозрюваних, пом`якшують чи обтяжують покарання. На основі зібраних доказів підготувати та прийняти кінцеве процесуальне рішення у кримінальному провадженні (повідомлення про зміну/нову підозру).

- за необхідності провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії для встановлення всіх обставин вчинених кримінальних правопорушень.

Здійснення вищевказаних процесуальних, слідчих (розшукових) дій під час здійснення досудового розслідування необхідно для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального правопорушення, оскільки в подальшому під час проведення судового розгляду даного провадження вони можуть мати доказове значення винуватості підозрюваних осіб. Обставини, що перешкодили здійснити вищевказані процесуальні, слідчі (розшукові) дії - характер вчиненого кримінального правопорушення, специфіка розслідування даного роду злочинів, об`ємністю кримінального провадження, перевіркою підозрюваних на вчинення інших кримінальних правопорушень, великим обсягом призначених судових експертиз, виконання яких вплине на остаточну кваліфікацію дій підозрюваних, а також у зв`язку із іншими об`єктивними обставинами, які перешкоджали завершити досудове розслідування у зазначений строк.

Метою продовження запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків та забезпечення дієвості кримінального провадження.

Обґрунтованість повідомленої підозри, перевірена у тому числі в ході застосування відносно підозрюваної ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На даний час ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_5 не зменшились та продовжують існувати.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинені злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким, наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана з високим рівнем ймовірності може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, обґрунтовується тим, що підозрювана розуміючи, що вона вчинила особливо тяжкий злочин проти власності, відчуваючи страх та невідворотність майбутнього покарання за вчинене кримінальне правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна, остання, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України.

Також, враховуючи особливу зухвалість вчиненого кримінального правопорушення підозрювана перебуваючи на волі зможе вжити заходів конспірації з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Поряд з цим, ще однією підставою вважати достатньою ймовірність покинути територію України підозрюваною з метою уникнення від кримінальної відповідальності є відсутність у неї в Україні будь - яких соціальних контактів.

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що на даний час у вказаному кримінальному провадженні не встановленні всі обставини, які підлягають доказуванню, зокрема не встановлено всіх учасників вчинення правопорушення, інших можливих епізодів вчинення аналогічних злочинів, місця перебування інших речей, предметів та документів, які можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому для уникнення покарання за скоєння особливо тяжкого злочину підозрювана, перебуваючи на волі, може самостійно, або за допомогою інших невстановлених на даний час учасників знищити, сховати або спотворити речі і документи, які можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні та які на даний час не відшукані органом досудового розслідування.

3) незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні. Зокрема, перебуваючи на волі, підозрювана з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами. При встановленні наявності ризику впливу на свідків, потерпілого, експертів слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, потерпілими, експертами у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків, потерпілого, експертів існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, потерпілого, експертів та дослідження їх судом.

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що у разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою неможливо буде запобігти контактам підозрюваної з іншими невстановленими співучасниками вчинення злочину, з якими

ОСОБА_5 перебуваючи на свободі зможе вільно спілкуватись та координувати їхні дії щодо приховування слідів та засобів вчинення кримінального правопорушення.

Так, кримінальне правопорушення вчинене підозрюваною здійснювалося з невстановленим на даний час колом осіб, яким підозрювана може повідомити форми і методи роботи правоохоронних органів України, що стали їй відомі у зв`язку із набуттям статусу підозрюваної. Крім того з метою ухилення від кримінальної відповідальності вона зможе як сама так і на її вимогу використовуючи інших осіб, шляхом вмовлянь, погроз видати інформацію про інших учасників злочину, чи підкупу впливати, або вимагати впливу на свідків вчиненого злочину, відомості про які вона може отримати як з копій матеріалів кримінального провадження так із інших джерел.

Також зазначений ризик може бути реалізований підозрюваною шляхом зловживання процесуальними правами, що може виразитись у неявці для проведення слідчих дій у справі чи затягуванні з отриманням та ознайомленням з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов`язковим під час проведення досудового розслідування.

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що підозрювана може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, адже відповідно до зібраних доказів ОСОБА_5 не збиралася завершувати свою злочинну діяльність. Крім цього, остання не має постійного місця роботи, а отже сталого джерела доходів, необхідних для забезпечення її життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення кримінальних правопорушень.

Відтак, з метою запобігання спробам підозрюваної ОСОБА_5 до переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілого, свідків та експертів у даному кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, - необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

Застосування більш м`якого запобіжного заходу не може гарантувати належної поведінки ОСОБА_5 під час досудового розслідування та судового розгляду.

Таким чином, у даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваної, так як наявні у матеріалах справи дані підтверджують наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що у разі застосування запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, такий не забезпечить належного виконання ОСОБА_5 її процесуальних обов`язків.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Захисник та підозрювана в судовому засіданні заперечували щодо задоволенні клопотання, обґрунтувавши свою позицію тим, що дане клопотання є необґрунтованим, немотивованим та таким, що не підлягає задоволенню. Окрім цього, захисник зазначив, про те, що не існує жодних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, та перешкоджати завершенню досудового розслідування, а тому просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або ж зменшити розмір застави.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що старшим слідчим в ОВС ГСУ НПУ ОСОБА_6 16.01.2023 о 14 год. 02 хв. за підозрою у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення затримано: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Лозовий Яр, Бориспільського району, Київської області, громадянку України, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , останнє місце проживання до затримання: АДРЕСА_2 .

Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України підозрюваній ОСОБА_5 вручено 17.01.2023 о 13 год. 26 хв.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.03.2023 відносно підозрюваної ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14 год. 02 хв. 15.03.2023, з одночасним визначенням застави у розмірі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 805 200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) гривень та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000001011 від 20.10.2022 продовжено до трьох місяців, тобто до 16.04.2023.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною інкримінованого їй кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України повністю підтверджується зібраними у даному кримінальному провадженні наступними доказами, зокрема:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 16.01.2023 ОСОБА_8 ;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 від 16.01.2023 в ході якого останній розповів про обставини вчиненого відносно нього злочину;

- показами підозрюваної ОСОБА_5 від 16.01.2023, яка розповіла про обставини вчиненого нею кримінального правопорушення 16.01.2023, зокрема щодо заволодіння грошовими коштами шахрайським шляхом;

- протоколом огляду від 16.01.2023 в ході якого оглянуто ділянку на місцевості, а саме проїжджу частину, розташовану поруч із ТОВ «Ринок Виноградар», що за адресою: м. Київ вул. В. Порика, 2 та вилучено безпілотний літальний апарат «дрон» «DJI» model G16D10A та грошові кошти в сумі 24 900 доларів США;

- протоколом обшуку від 16.01.2023 приміщення кіоску, обладнаного під пункт обміну валют, розташованого на ТОВ «Ринок Виноградар»;

- протоколом обшуку від 16.01.2023 автомобіля «Ford Focus» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_7 , у якому виявлено та вилучено складові деталі та пульт управління до безпілотного літального апарату «DJI» model G16D10A;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 - менеджера автопрокату, у ході якого останній розповів та надав копії документів, які підтверджують оренду автомобіля «Ford Focus» д.н.з. НОМЕР_1 підозрюваним ОСОБА_7 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.02.2023 у ході якого серед пред`явлених для впізнання фото, підозрювана ОСОБА_5 впізнала ОСОБА_7 , як особу спільно з якою вчинила шахрайські дії;

- протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених ст.ст. 260, 263, 267, 269 КПК України;

- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судом при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Слідчий суддя приймає до уваги, що у справі потрібно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, направлені на закінчення досудового розслідування.

Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_5 запобіжного заходу або його зміни на менш м`який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Між тим, задовольняючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави, а також покласти на підозрювану обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання, так як станом на день розгляду клопотання, останній не підозрюється у вчиненні насильницького злочину.

Так, згідно п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд, й судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає п. 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави, виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі не явки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.

Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюванної, тяжкість правопорушення, у якому вона підозрюється, слідчий суддя, приходить до висновку, про призначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, який був визначений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.01.2023, в розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) грн. 00 коп., з одночаним покладанням обовязків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які були визначені попередніми ухвалами, що зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків з урахуванням вказаних обставин.

Так, слідчий суддя у відповідністі до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, характер та обставини вчинення злочину, так як вони сформульовані в повідомлені про підозру та приходить до висновку про доведеність ризиків.

Враховуючи тяжкість та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваної, її стан здоров`я, соціальні зв`язки, наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження, те, що на даній стадії досудового розслідування не можливо провести всі заплановані слідчі дії, направлені на встановлення фактичних обставин справи та закінчити досудове розслідування, те, що продовження строку тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя дійшов висновку, про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, з яких не може бути застосовано жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Відтак, клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Продовжити підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000001011 від 20.10.2022, строк тримання під вартою, до 16.04.2023 включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який був визначений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.01.2023, в розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) грн. 00 коп., зобов`язавши підозрювану ОСОБА_5 , виконувати процесуальні обов`язки, визначені частиною п`ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, в разі внесення застави, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим, підозрюваними та іншими особами з приводу обставин вчиненого нею кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059

Банк отримувача ДКСУ, м.Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA128201720355259002001012089

призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, а саме до 16.04.2023 року включно.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_5 , та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваною ОСОБА_5 , вона вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1