Court ruling № 111065185, 23.05.2023, Lviv District Administrative Court

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/9268/23

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

23 травня 2023 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кедик М.В., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нове життя" про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нове життя" про стягнення заборгованості у розмірі 8384,28 грн.

Ухвалою судді від 08.05.2023 позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишено без руху, встановивши позивачу строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, документ доставлено до електронного кабінету 08.05.2023 о 13:43 год.

Позивач подав до суду клопотання від 17.05.2023 (вх. № 10379ел) про продовження строку для усунення недоліків. Вказане клопотання, обґрунтоване тим, що у позивача немає коштів для сплати судового збору, через те, що бюджет Пенсійного фонду на 2023 рік не затверджений.

Вирішуючи заявлене клопотання про продовження строку для усунення недоліків, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовженням строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Позивач є державним органом. Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною для продовження строку, встановленого судом та зважаючи на відсутність об`єктивної інформації щодо терміну, протягом якого позивач матиме можливість сплатити судовий збір, суд дійшов висновку про відсутність підстав для продовження строку для усунення недоліків.

Також, суд звертає увагу на те, що представник позивача до клопотання не додав жодних доказів, які підтверджують його доводи про неможливість сплати судового збору і вжиття для цього відповідних заходів.

Таким чином, клопотання позивача про продовження процесуального строку, встановленого судом є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

Станом на 23.05.2023 позивач вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху не виконав, недоліків позовної заяви не усунув.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи наведене, позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нове життя" про стягнення заборгованості, разом із доданими до неї матеріалами слід повернути позивачу відповідно до вимог ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169, ст. 248, ст. 256, ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

ухвалив:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нове життя" про стягнення заборгованості повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви не пізніше наступного дня після її постановлення надіслати позивачеві разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторно звернутись до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кедик М.В.