Decision № 110996572, 22.05.2023, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

номер провадження справи 22/68/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2023 Справа № 908/797/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,

Розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи матеріали справи № 908/797/23

за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю Експрес Страхування (пр. Бандери Степана, буд. 22, м. Київ, 04073)

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Кредо (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068)

про стягнення 90 339,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача

Товариство з додатковою відповідальністю Експрес Страхування звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою (вих. № 07-3.22.00821 від 03.03.2023) до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Кредо про стягнення 90 339,10 грн. страхового відшкодування. Також, просить стягнути з відповідача 6 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Позов обґрунтовано Законом України Про страхування, Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ЦК України.

За умовами генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом лізингу від 07.08.2017 № 207.17.000001 (страховий сертифікат № 207.17.000001/278 від 30.04.2021) позивачем було виплачено власнику транспортного засобу MERCEDES-BENZ/Vіto, 114, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , страхове відшкодування у розмірі 92 939,10 грн., внаслідок настання 14.02.2022 страхового випадку ДТП за участі автомобіля «Volvo» В7 RLE, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля «MERCEDES-BENZ/Vіto, 114, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що був залишений на майданчику для паркування водієм ОСОБА_2 . Водія ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні ДТП постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.04.2022 у справі № 201/1994/22.

Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «Volvo» В7 RLE, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент ДТП застрахована відповідачем на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ЕР207572525), позивач має право зворотної вимоги до відповідача у сумі 90 339,10 грн. (92 939,10 грн. виплачене відшкодування - 2 600,00 грн. франшиза).

Позивачем 18.05.2022 засобами електронного зв`язку направлено відповідачу заяву (вих. № 20 Бел.Ел/07-3.22.00821) про виплату страхового відшкодування, яка була залишена без відповіді.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача

28.03.2023 від відповідача на електронну пошту суду надійшов відзив (вих. № 603 від 27.03.2023) на позов, згідно якого відповідач визнав вимогу Товариства з додатковою відповідальністю Експрес Страхування про страхове відшкодування в розмірі 90 339,10 грн.

Просить зменшити витрати на оплату правничої допомоги адвоката до 1 000,00 грн.

Крім того, на підставі ст. 130 ГПК України просив повернути позивачу з державного бюджету 50% сплаченого судового збору.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

3. Процесуальні питання, вирішені судом

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/797/23 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.03.2023 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/797/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачу строк для подання до суду: - відзиву на позов із доказами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; - заперечень на відповідь на відзив з документами, що підтверджують надіслання заперечень і доданих до нього доказів іншим учасникам справи - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для подання до суду: відповіді на відзив із документами, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи - протягом 5 днів з дня отримання відзиву.

Ухвалу суду від 16.03.2023 про відкриття провадження у справі доставлено до електронного кабінету Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Кредо 16.03.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Оскільки розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.

У зв`язку з перебуванням судді Ярешко О.В. у відпустці з 04.05.2023, рішення по суті ухвалено судом 22.05.2023.

4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують

07.08.2017 між Товариством з додатковою відповідальністю Експрес Страхування (позивач, страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» (страхувальник) було укладено генеральний договір добровільного страхування наземних транспортних засобі, які є предметом лізингу № 207.17.000001 щодо транспортного засобу MERCEDES-BENZ/Vіto 114, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Строк дії договору зазначається в страховому сертифікаті. (п.9.1)

30.04.2021 Товариством з додатковою відповідальністю Експрес Страхування (позивач, страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг», згідно умов генерального договору, оформлено страховий сертифікат № 207.17.000001/278, строк дії періоду страхування якого з 30.04.2021 по 29.04.2022.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , транспортний засіб MERCEDES-BENZ/Vіto, 114, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить Товариству з обмежено ю відповідальністю «ОТП Лізинг».

Згідно матеріалів справи, 14.02.2022 о 17 год. 15 хв. в місті Дніпрі по пр. Гагаріна в районі будинку 18, автомобіль «Volvo» В7 RLE, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 здійснив наїзд на припаркований справа під кутом тротуару транспортний засіб MERCEDES-BENZ/Vіto, 114, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що був залишений на майданчику для паркування водієм ОСОБА_2 , внаслідок чого вказаний автомобіль отримав механічні пошкодження.

Постановою Жовтневого районного суд міста Дніпропетровська від 11.04.2022 у справі № 201/1994/22 водія ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (ДТП, що сталося 14.02.2022). Вказане судове рішення набрало законної сили 27.04.2022.

15.02.2022 позивачем було складено акт огляду пошкодженого транспортного засобу MERCEDES-BENZ/Vіto, 114, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому описано характер пошкоджень.

Філією «Автосалон Мерседес» Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровськ - Авто» було складено рахунок-фактуру № СЧDЕ-00304 від 15.02.2022 на сплату за ремонт автомобіля MERCEDES-BENZ/Vіto, 114, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на суму 92 939,10грн.

Товариством з додатковою відповідальністю Експрес Страхування складено страховий акт № 3.22.00821-1 від 20.04.2022, відповідно до якого страхове відшкодування склало 92 939,10 грн.

Згідно платіжного доручення № ЦО02319 (#958669692401) від 22.04.2022 позивач перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» суму 92 939,10 грн. страхового відшкодування з призначенням платежу: Страх. відшк. зг. дог. № 207.17.000001/8278 від 30.04.2021р. ТОВ «ОТП Лізинг» ГДРПОУ 35912123 без ПДВ».

Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «Volvo» В7 RLE, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , застрахована Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія Кредо (відповідач), що підтверджується полісом обов`язкового страхування серії ЕР207572525, який був діючим на 14.02.2022 (станом на час скоєння ДТП). Ліміт по майну встановлено у розмірі 130 000,00 грн., франшиза 2 600,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою № 3.22.00821 від 14.02.2022, просив здійснити на вказаний рахунок позивача відшкодування в розмірі 92 939,10 грн. До заяви додано копії документів на підтвердження здійсненої виплати.

Вказана заява отримана ТДВ Страхова компанія Кредо, що не заперечується відповідачем.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов`язане з виконанням цими особами обов`язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов`язання.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

З огляду на встановлену у наведеній вище нормі чинного законодавства презумпцію вини, відповідач звільняється від обов`язку відшкодування шкоди в тому випадку, якщо доведе, що шкода завдана не з його вини.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія транспортного засобуь «Volvo» В7 RLE, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що спричинив ДТП 14.02.2022, встановлена Постановою Жовтневого районного суд міста Дніпропетровська від 11.04.2022 у справі № 201/1994/22, що набрала законної сили, та не заперечується відповідачем.

Відповідно статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

Враховуючи приписи ст. 75 ГПК України, при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 234/16272/15-ц.

Відповідно ч. 1 ст. 16 Закону України Про страхування, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування", страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Аналогічний припис викладений у ст. 988 ЦК України.

Статтею 9 вказаного вище Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як встановлено судом, позивач (страховик) виконав зобов`язання перед своїм страхувальником за страховим сертифікатом № 207.17.000001/278 від 30.04.2021 до генерального договору добровільного страхування транспортних засобів, які є предметом лізингу від 07.08.2017 та на підставі вказаного вище страхового акту та заяви страхувальника здійснив страхову виплату у загальній сумі 92 939,10 грн., що підтверджується відповідною платіжною інструкцією.

У справі, що розглядається, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв`язку з виплатою коштів за договором добровільного майнового страхування.

Відповідно ст. 6 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Статтею 18 Закону України Про страхування визначено, що факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі № 910/7449/17 викладено правову позицію, що згідно з положеннями статті 11 ЦК України заподіяння внаслідок ДТП шкоди зумовлює виникнення правовідносин, у яких право потерпілого на отримання відшкодування завданої шкоди кореспондується з обов`язком винуватця відшкодувати таку шкоду, а за наявності у винуватця договору (полісу) ОСЦПВВНТЗ, яким застраховано його цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу, такий обов`язок покладається також і на страховика у визначених законодавством межах його відповідальності, адже між винуватцем та його страховиком у такому випадку існують договірні відносини, в яких останній узяв на себе зобов`язання відшкодувати у визначених межах за винуватця завдану потерпілому шкоду з настанням обумовлених страхових випадків. У такому випадку потерпілий виступає кредитором стосовно винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, які зі свого боку є боржниками у відповідному зобов`язанні згідно з визначеними законодавством межами їх відповідальності.

За змістом статей 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, установлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 27 Закону України Про страхування та статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, з виконанням страховиком на підставі договору добровільного майнового страхування свого обов`язку з відшкодування на користь потерпілого завданої йому внаслідок ДТП шкоди відповідно до приписів статті 512 ЦК України відбувається фактична заміна кредитора у таких зобов`язаннях: у деліктному зобов`язанні винуватця; у зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ здійснити відшкодування завданої шкоди, адже відповідні права потерпілого як кредитора переходять до страховика за договором добровільного майнового страхування.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в такому випадку перехід прав кредитора від потерпілого до страховика за договором добровільного майнового страхування не зумовлює виникнення нових зобов`язань винуватця та страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ, а відбувається виключно заміна кредитора як сторони у вже існуючих правовідносинах (в існуючих зобов`язаннях з відшкодування завданої шкоди: деліктному зобов`язанні винуватця; зобов`язанні страховика за договором (полісом) ОСЦПВВНТЗ).

Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи норми ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", якими регулюються правовідносини між сторонами у справі, позивач, виплативши страхове відшкодування потерпілому за договором майнового страхування, отримав від останнього права кредитора до відповідача, який застрахував цивільно-правову відповідальність власника автомобіля «Volvo» В7 RLE, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , перед третіми особами за шкоду, завдану внаслідок експлуатації цього транспортного засобу.

Даної обставини відповідач не заперечив.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У відповідності п. 12.1 ст. 12 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Аналогічний припис викладений у ст. 9 Закону України "Про страхування".

Згідно полісу № ЕР207572525, франшиза встановлена в розмірі 2 600,00 грн.

Відповідно ч. 36.2 ст. 36 даного Закону, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Згідно п. 37.2 ст. 37 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Відповідач у відзиві визнав позовну вимогу про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП в порядку суброгації у сумі 90 339,10 грн.

Згідно ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно приписів ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідачем належних доказів оплати страхового відшкодування позивачу в сумі 90 339,10 грн. не подано.

Відтак, сума грошових коштів, що підлягає стягненню з відповідача в порядку суброгації, складає 90 339,10 грн., що розрахована в межах ліміту відповідальності за шкоду, встановленого полісом № ЕР207572525.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою на виплату страхового відшкодування за полісом № ЕР207572525, яка була отримана відповідачем, що підтверджується матеріалами справи. Рішення щодо виплати страхового відшкодування в порядку суброгації сторонами суду не подано.

Як зазначалося судом вище, 28.03.2023 до суду від відповідача, за підписом представника за довіреністю № 2807 від 04.10.2022 (видана генеральним директором ТДВ СК Кредо Кривцуном В.В.) Шмаріною А.П., надійшов відзив, згідно якого визнано позов ТДВ Експрес Страхування до ТДВ СК Кредо про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП в порядку суброгації в сумі 90 339,10 грн.

Відповідно ч. 2 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. 5 ст. 191 ГПК).

Відзив, де зазначено про визнання позову в сумі 90 339,10 грн., підписано представником Шмаріною А.П., яка діє за довіреністю № 2807 від 04.10.2022, що видано генеральним директором ТДВ СК Кредо Кривцуном В.В., який згідно даних з ЄДРЮОФОПтаГФ є керівником та представником юридичної особи. Будь-яких обмежень щодо представництва не зазначено.

Згідно ч. 4 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Пунктом 6 ст. 236 ГПК України визначено, якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

Суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб. Представник відповідача, підписавши відзив, в якому зазначено про визнання позову, має повноваження на вчинення цих дій і його дії не суперечать інтересам ТДВ СК Кредо. Внаслідок цього суд дійшов до висновку про можливість прийняття визнання позову відповідачем.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку суброгації у сумі 90 339,10 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою на виплату страхового відшкодування за полісом № ЕР207572525, яка була отримана відповідачем, що підтверджується матеріалами справи. Рішення щодо виплати страхового відшкодування в порядку суброгації сторонами суду не подано.

Таким чином, позов у цілому задовольняється судом повністю.

6. Судові витрати

Відповідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відзив, в якому зазначено про визнання позову, подано відповідачем до початку розгляду справи по суті, відповідно до ст.ст. 123, 129, 130 ГПК України з відповідача на користь позивача стягується 1 342,00 грн. судового збору. Судовий збір у сумі 1 342,00 грн. повертається позивачу з державного бюджету ухвалою суду.

Позивач просив стягнути з відповідача на його користь 6 000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу.

Відповідно ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно викладеного у позовній заяві попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, понесених позивачем, позивачем понесено судові витрати у вигляді сплати 2 684,00 грн. судового збору за подання до суду позовної заяви та 6 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 3 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем не подано суду документів на підтвердження надання правничої допомоги, а саме: договору про надання правничої допомоги, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, акту виконаних робіт (наданих послуг), який складається за результатами надання правової допомоги тощо.

Відтак, у суду наразі відсутні підстави для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 46, 123, 129, 130, 191, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Кредо (пр. Моторобудівників, буд. 34, м. Запоріжжя, 69068, код ЄДРПОУ 13622789) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Експрес Страхування (пр. Бандери Степана, буд. 22, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 36086124) 90 339 (дев`яносто тисяч триста тридцять дев`ять) грн. 10 коп. страхового відшкодування в порядку суброгації, 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп. судового збору.

Постановити ухвалу про повернення Товариству з додатковою відповідальністю Експрес Страхування з державного бюджету 1 342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп. судового збору.

Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 22.05.2023.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.В. Ярешко