Decision № 110968048, 18.05.2023, Zaporizhzhia District Administrative Court

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 травня 2023 року Справа № 937/9795/21 ЗП/280/116/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді АртоузО.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б) про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2021 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), про зобов`язання вчинити певні дії, відповідно до якого позивач просив суд:

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити дострокову пенсію за віком з моменту звернення до територіального органу Пенсійного фонду України, а саме з 31.05.2021;

стягнути з відповідача усі понесені по справі судові витрати.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві позивач зазначає, що 31.05.2021 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України про призначення дострокової пенсії за віком. До заяви були додані усі необхідні документи, у тому числі згода дружини на призначення позивачу пенсії. В заяві позивач зазначив, що має дитину інваліда, а тому відповідно до п. 3 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» має право на дострокове призначення пенсії. Рішенням від 08.06.2021 № 084650007297 позивачу було відмовлено у призначені дострокової пенсії. Як зазначено в рішенні страховий стаж позивача складає 21 рік 6 місяців 21 день. Також, у відповіді зазначено, що дружина позивача, ОСОБА_2 є інвалідом та отримує пенсію по інвалідності. Не погоджуючись з вищевказаним рішенням позивач звернувся до відповідача зі скаргою, в якої просив призначити дострокову пенсію за віком з моменту звернення до територіального органу Пенсійного фонду України, а саме з 31.05.2021. У відповіді від 18.08.2021 позивачу повідомили, що у задоволенні скарги відмовлено. Вважаючи дії відповідача щодо відмови в призначенні дострокової пенсії за віком з моменту звернення до територіального органу Пенсійного фонду України, а саме з 31.05.2021, безпідставними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12.10.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 03.12.2021 об 11:00 год.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 03.12.2021 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про зобов`язання вчинити певні дії направлено на розгляд за підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду.

Адміністративна справа № 937/9795/21 надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 29.12.2021.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2021 справу № 937/9795/21 передано на розгляд судді Артоуз О.О.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.01.2022 справу №937/9795/21 (провадження ЗП/280/116/21) прийнято до провадження і вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

26 січня 2022 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. У відзиві представник відповідача заперечує проти позовних вимог та зазначає, що відповідно до наданих документів, страховий стаж позивача складає 21 рік 6 місяців 21 день. Дружина позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області і отримує з 06.07.2016 пенсію по інвалідності згідно із Законом №1058. До відома - з 09.09.2019 р. (після досягнення 50 років) вона мала (має) право на призначення дострокової пенсії за віком, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058. Згідно ч. 1 ст. 10 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. На даний час дружині позивача, яка має одночасно право на дострокову пенсію за віком і пенсію по інвалідності, призначено, за її вибором, пенсію по інвалідності, тобто дружина позивача використала своє право на призначення одного із видів пенсії, передбачених законодавством. Таким чином, враховуючи, що призначення дострокової пенсії за віком одночасно матері і батьку осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до визначеного віку, чинним законодавством не передбачено, законних підстав для призначення дострокової пенсії за віком, згідно п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058, немає. Згідно ч. 1 ст. 26 Закону №1058 починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з 01.01.2021 по 31.12.2021 - не менше 28 років. Згідно ч. 2 ст. 26 Закону №1058 у разі відсутності, починаючи з 01.01.2018, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з 01.01.2024 по 31.12.2024 - від 21 до 31 років. Таким чином, за попередніми розрахунками, як було зазначено у відповіді на скаргу позивача від 18.08.2021, (при наявному страховому стажі - 21 рік), право на призначення пенсії за віком, згідно вимог вищезазначеного законодавства, виникає у позивача після досягнення віку 63 роки (з 02.03.2024). З огляду на викладене, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.05.2022 витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області копію пенсійної справи ОСОБА_2 або належним чином засвідчені матеріали щодо призначення останній пенсії по інвалідності.

Листом від 01.06.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомлено суду, що у зв`язку із введенням з 24.02.2022 на території України військового стану та з метою збереження інформації про особу, та недопущення незаконного використання персональних даних, усі документи, які подавалися до органів ПФУ у період до 24.02.2022 та були збережені у підсистемах ПФУ, а також документи прийняті за їх розглядом, були заархівовані, доступ до них закрито. Отже надати документи по справі за позовом ОСОБА_1 не має можливості.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.05.2023 повторно витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області копію пенсійної справи ОСОБА_2 або належним чином засвідчені матеріали щодо призначення останній пенсії по інвалідності.

10 травня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду через систему «Електроний суд» надійшла заява відповідача про виконання ухвали суду з копією пенсійної справи ОСОБА_2 .

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з частиною 4 статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 31.05.2021 звернувся до Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком як батьку дитини інваліда з дитинства.

Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 08.06.2021 № 08465007297 відмовлено у призначенні пенсії. У Рішенні про відмову у призначенні пенсії від 08.06.2021 № 08465007297 встановлено, що вік заявника 60 років; страховий стаж 21 рік 06 місяців 21 день. Результат розгляду документів доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди: з 15.04.1990 по 01.04.1990 («1»), оскільки відсутній номер наказу про звільнення. Право на пенсію, передбачене п. 3 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Дружина: ОСОБА_2 (мати інваліда з дитинства) отримує пенсію по інвалідності. Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію з 02.03.2024.

18 серпня 2021 року позивачем подано скаргу до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з вимогою скасувати рішення від 08.06.2021 № 08465007297 та призначити пенсію за віком.

Листом від 25.08.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомлено позивача про те, що згідно п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058 право на призначення дострокової пенсії за віком мають, зокрема: жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років. За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п`ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років. Ваша дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області і отримує з 06.07.2016 пенсію по інвалідності згідно із Законом 1058. До відома, з 09.09.2019 (після досягнення 50 років) вона мала (має) право на призначення дострокової пенсії за віком, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону 1058. Згідно ч. 1 ст. 10 особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. На даний час ОСОБА_3 дружині, яка має одночасно право на дострокову пенсію за віком і пенсію по інвалідності, призначено, за її вибором, пенсію по інвалідності, тобто ОСОБА_4 дружина використала своє право на призначення одного із видів пенсії, передбачених законодавством. Таким чином, враховуючи, що призначення дострокової пенсії за віком одночасно матері і батьку осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до визначеного віку, чинним законодавством не передбачено, законних підстав для призначення Вам дострокової пенсії за віком, згідно п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону 1058, немає. Згідно наданих (наявних) документів Ваш страховий (трудовий) стаж, на даний час, складає - 21 рік 6 місяців 21 день. Рішенням від 08.06.2021 № 084650007297 відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Вам було відмовлено у призначенні пенсії за віком, після досягнення 60-річного віку, у зв`язку із відсутністю необхідного страхового (трудового) стажу роботи (у Вашому випадку - не менше 28 років). Одночасно повідомляємо, що згідно ч. 1 ст. 26 Закону1058 починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років. Згідно ч. 2 ст. 26 Закону 1058 у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 років. Таким чином, за попередніми розрахунками (при наявному страховому стажі - 21 рік), право на призначення пенсії за віком, згідно вимог вищезазначеного законодавства, виникає у Вас після досягнення віку 63 роки (з 02.03.2024).

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058).

Частиною першою ст. 9 Закону №1058, який набрав чинності 01.01.2004, передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Так, за статтею 1 Закону № 1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Частиною першою статті 4 Закону № 1058-IV визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають: жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.

Завибором матері або в разі її відсутності,якщо виховання п`ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю здійснювалося батьком, йому призначається дострокова пенсія за віком після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років.

Отже, матері надається право вибору особи, яка буде одержувати дострокову пенсію за віком: вона сама або батько дітей.

Тобто, за пунктом 3 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV дострокова пенсія за віком призначається одному з батьків за вибором матері у випадку досягнення встановленого віку та наявності відповідного страхового стажу.

Разом з тим, вирішуючи позовні вимоги суд також керується наступним.

За змістом ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

При цьому обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

За правилами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до висновку, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15.11.2016 у справі № 800/301/16, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Аналогічний висновок, сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12. 2018 у справі № 802/2474/17-а.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

У даній справі позивачем заявлено вимогу про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити дострокову пенсію за віком з моменту звернення до територіального органу Пенсійного фонду України, а саме з 31.05.2021.

Підставами для зобов`язання вчинити певні дії є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов`язковою умовою для зобов`язання вчинити певні дії є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Суд наголошує, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії як спосіб захисту порушено права юридичної та/або фізичної особи може мати місце у разі наявності порушеного права, тобто, якщо суб`єкт владних повноважень ухиляється від вчинення таких дій та/або протиправно відмовляє у їх вчиненні.

У ході розгляду справи, судом встановлено, що позивач звертався до відповідача із заявою та, в подальшому, із письмовим зверненням (скаргою), що стосується можливості призначення йому дострокової пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Факт правомірності чи не правомірності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії позивачу від 08.06.2021 № 08465007297, судовим рішенням не встановлено. Докази протилежного у суду відсутні.

В даному випадку суд не може зобов`язати відповідача вчинити певні дії, зокрема, стосовно зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити дострокову пенсію за віком з моменту звернення до територіального органу Пенсійного фонду України, а саме з 31.05.2021, оскільки ця вимога є передчасною.

В спірних правовідносинах, на думку суду, достатнім для захисту прав позивача є задоволення судом вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії від 08.06.2021 № 08465007297, оскільки саме таке рішення суду, в разі набрання ним законної сили, є підставою для вчинення відповідачем дій стосовно призначення позивачу пенсії.

Водночас судом жодним чином не заперечується право позивача на призначення дострокової пенсії за віком.

Отже, суд вважає, що позивачем передчасно заявлена вимога про зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити дострокову пенсію за віком з моменту звернення до територіального органу Пенсійного фонду України, а саме з 31.05.2021, оскільки ще не настали обставини (не прийнято рішення), які зумовлюють призначення пенсії.

Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стосовно «порушеного права», за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004це поняття, яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Стосовно поняття «охоронюваний законом інтерес» в тому ж Рішенні Конституційного Суду України вказано, що воно означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституціїі законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Враховуючи усе вищенаведене, судом не вбачається підстав зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити дострокову пенсію за віком з моменту звернення до територіального органу Пенсійного фонду України, а саме з 31.05.2021, оскільки рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії позивачу від 08.06.2021 № 08465007297 є чинним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч. 1, ч. 2ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Підсумовуючи усе зазначене вище, суд зробив висновок, що даний адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б) про зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Рішення у повному обсязі складено та підписано 18.05.2023.

Суддя О.О. Артоуз