Court ruling № 110937331, 16.05.2023, Novobavarskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Zhovtnevyi District Court of Kharkiv City)

УХВАЛА

16 травня 2023

м.Харків

Справа № 953/22138/21

провадження 2/639/543/23

Жовтневий районний суд м.Харкова

у складі: головуючого - судді Єрмоленко В.Б.

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, прокуратуру Харківської області, Управління Служби безпеки України в Харківській області про відшкодування майнової шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова від 20.01.2023 р. прийнята до розгляду позовна заява ОСОБА_1 до Держави України, в особі Державної казначейської служби України про стягнення майнової шкоди, відкрите загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.Залучені до участі у цивільній справі в якості співвідповідачів- прокуратура Харківської області, Управління Служби безпеки України в Харківській області.

Від Управління Служби безпеки України в Харківській області надійшло клопотання про закриття провадження у справі згідно з п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України з посилання на те, що справа має розглядатися у межах кримінального судочинства і це вже встановлено ухвалою Київського районного суду м.Харкові від 04.07.2016 р. Клопотання обґрунтовано тим, що кримінальне провадження, в рамках якого вилучені речові докази, триває, між сторонами не виникає питань, у тому числі щодо відшкодування шкоди у порядку цивільного судочинства, відсутній предмет спору.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши думку сторін, приходить до наступного.

У жовтні 2015 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Київського районного суду м.Харкова з позовом до Управління Служби безпеки України, Державної казначейської служби України про зобов`язання повернути вилучені речі ( препарати) по кримінальній справі № 2360, а у разі їх відсутності стягнути їх вартість та моральну шкоду.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 04.07.2016 р., залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області, провадження закрито. Відповідно до змісту ухвали суду, слідчим винесена постанова про виділення матеріалів із кримінальної справи для додаткової перевірки та передані речі, перелічені у позові. Даних про те, що досудове розслідування закінчено, матеріали справи не містили, отже, доля вилучених речей не була вирішена, справа до суду не направлена, інформація про арешт майна була відсутня. Таким чином, за висновком суду, всі питання, пов`язані з визнанням матеріальних об`єктів речовими доказами на стадії досудового розслідування мають вирішуються слідчим, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа, або судом при постановлення обвинувального або виправдального вироку, тобто вимоги ОСОБА_1 підлягали розгляду за нормами кримінально-процесуального кодексу України.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 лютого 2017 року залишені без змін ухвала Київського районного суду м. Харкова від 04 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 22 серпня 2016 року. Зазначено, що судовий розгляд кримінальної справи№ 2375, в рамках якої були вилучені предмети, які позивач просить повернути, не завершений.Таким чином, питання стосовноповернення вилучених речей, які у встановленому порядку визнані речовими доказами по кримінальній справі, підлягає вирішенню в порядку кримінального судочинства.

У позові ОСОБА_1 , що розглядається Жовтневим районним судом м.Харкова вказано, що

вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 14.04.2014 р., який набрав законної сили ухвалою апеляційного суду Харківської області, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст. 321 КК України, у здійсненні незаконних дій з сильнодіючими препаратами, що вміщують нандролон та метандіон, та ядовитими, що вміщують тестостерон.

У листопаді 2015 р. Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвала апеляційного суду скасована, в подальшому Харківським апеляційним судом 23.10.2018 р. скасовано вирок Жовтневого районного суду м.Харкова, кримінальна справа № 2375 направлена прокурору Харківської області для організації додаткового розслідування, після проведення якого кримінальна справа направлена з обвинувальним актом до Жовтневого районного суду м.Харкова. Розгляд справи на теперішній час триває. Згідно наданого обвинувального висновку ОСОБА_1 обвинувачується у здійсненні незаконних дій з сильнодіючими препаратами. З обвинувального висновку виключені обвинувачення незаконних дій з ядовитими препарати, тому позивач просить у позові , через знищення цих препаратів, стягнути з відповідача-Держави України, з урахуванням уточнень, майнову шкоду у розмірі 12 млн. 745 тис. 638 грн. 70 коп.

Згідно із частиною першою статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях визначає глава 26 КПК України.

Таким чином, кримінальний процесуальний закон визначає спеціальний порядок розгляду скарг, які позивач заявив за правилами цивільного судочинства.

Вимоги про визнання незаконними дій органів досудового розслідування у кримінальному провадженні позивач не заявляв.

Питання щодо повернення речових доказів, вилучених у ході кримінального провадження, має вирішуватися у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законом.

Цивільний позов про повернення речових доказів ОСОБА_1 пред`явив у 2016 р. у Київський районний суд м.Харкова, тому судом закрито провадження на підставі п. 1 ст. 205 ЦПК України ( в редакції на час винесення ухвали), оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Пред`являючи позов у 2023 р. в порядку цивільного судочинства, ОСОБА_1 посилаючись на норми ст. ст. 1166, 1176 ЦК України просить стягнути з Держави Україна майнову шкоду.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до норм статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частинами першою, другою, шостої та сьомою статті 1176 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслудвання, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» визначено, що відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові, зокрема, внаслідок, незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

За таких обставин питання наявності між сторонами цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкодуперебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, що не регулюються нормами КПК України, а суд загальної юрисдикції за правилами позовного провадження самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який може стати підставою для стягнення шкоди або відмови у позові, оцінюючи надані сторонами докази.

Керуючись ст. ст. 43, 222 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити представнику Управління Служби безпеки України в Харківській області у задоволенні клопотання про закриття провадження згідно з п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Державної казначейської служби України, прокуратуру Харківської області, Управління Служби безпеки України в Харківській області про відшкодування майнової шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлагяє.

Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СУДДЯ -