Decision № 110909907, 17.05.2023, Novobavarskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Zhovtnevyi District Court of Kharkiv City)

Справа №635/1303/23

Провадження №2-а/639/18/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Труханович В. В.,

за участю секретаря Яременко В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Пилипенко О.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу № 635/1303/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Харківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

08 березня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульноїполіції вХарківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої просив суд: поновити строк на адміністративне оскарження постанови серії ЕАО № 6536875 від 12.02.2023; визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАО №6536875 від 12.02.2023, прийняту рядовим поліції Албінець Ю.О., щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 20400,00 грн. В обґрунтування позову зазначено, що згідно постанови серії ЕАО №6536875 від 12.02.2023 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2109 Л.Н.З. НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , будучи позбавленим права керування постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.11.2022 на 1 рік чим порушив п.2.1 а ПДР України - керування Т/3 особою , позбавленою права керування Т/3.

Позивач не згоден з зазначеною постановою оскільки, постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.11.2022 про позбавлення його права керування оскаржив до Харківського апеляційного суду, а тому інкримінування ОСОБА_1 керування транспортним засобом без права на таке керування є безпідставними, однак рядовим поліції ОСОБА_2 3 бат. З рота все одно було винесено постанову серії ЕАО №6536875 від 12.02.2023 щодо порушення ОСОБА_1 п.2.1.а ПДР, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст. 126 КУпАП.

Позивач вважаєщо враховуючитой факт,що віноскаржив постановуЖовтневого районногосуду м.Харкова від14.11.2022,йому взагаліне може бутиінкриміновано вчинення адміністративного правопорушення зач.4ст.126КУпАП тавінне мав умислу,що є безумовнимсксуванням постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 13 березня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 доУправління патрульноїполіції вХарківській областіпро скасуванняпостанови усправі проадміністративне правопорушення передано на розгляд Жовтневого районного суду м. Харкова.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 квітня 2023 року справа розподілена судді Труханович В.В.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 06 квітня 2023 року клопотання позивача ОСОБА_1 про визнання причини пропуску строку для звернення до суду поважними та поновлення строку для подання позовної заяви задоволено.

Визнано причини пропуску строку для звернення до суду з позовною заявою поважними.

Поновлено ОСОБА_1 строк на подання позовної заяви.

Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Харківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Призначено судове засідання.

17 квітня 2023 року від представника відповідача ДПП та УПП в Харківській області ДПП Пилипенко О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження процесуального строку для надання відзиву на позовну заяву.

08травня 2023року відпредставника відповідачаДПП таУПП вХарківській областіДПП Пилипенко О. надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі, посилаючись на наступне.

Так, 12.02.2023 приблизно о 19 год. 30 хв. на блокпосту «Пісочин», який розташований біля будинку 202/1 по шосе Полтавське в смт Пісочин Харківської області, працівниками патрульної поліції на підставі норм Закону було зупинено транспортний засіб ВАЗ 2109, реєстраційні номери НОМЕР_1 . Інспектор роти № З батальйону № З УПП в Харківській області ДПП рядовий поліції Албінець Юрій Олександрович, підійшовши до водія, яким виявився позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , представився, пояснив підстави застосування поліцейських превентивних заходів та висунув вимогу пред`явити документи. При перевірці документів інспектором було встановлено, що позивач, керував транспортним засобом ВАЗ 2109, реєстраційні номери НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами постановою Жовтневого районного суду міста Харкова від 14.11.2022 у справі №639/3177/22 на строк 1 (один)рік, яка на момент розгляду адміністративної справи набрала законної сили, що є порушенням пункту 2.1.а ПДР України та вказувало на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 126 КУпАП, окрім цього інспектором також було встановлено, що позивач не має чинного страхового полісу про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що є порушенням п.2.1.ґ ПДР України та вказувало на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першої статті 126 КУпАП.

Інспектором було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6536875 саме за частиною четвертою статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн.

Зазначила, що під час розгляду адміністративної справи інспектором було встановлено, що 25.09.2022 у відношенні Позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 284334 за частиною першою статті 130 КУпАП, відповідно до відомостей інформаційно - телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України».

Постановою Жовтневого районного суду міста Харкова від 14.11.2023 у справі № 639/3177/22 Позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень інспектором було встановлено, що постанова Жовтневого районного суду міста Харкова від 14.11.2023 у справі № 639/3177/22 набрала законної сили 25.11.2022.

Разом з цим під час перевірки зазначених відомостей було встановлено, що в УПП в Харківській області ДПП наявна копія постанови Жовтневого районного суду міста Харкова від 14.11.2022 з відміткою про набрання законної сили 25.11.2022.

Вважає, що позивачем не було надано жодних доказів для спростування факту вчинення ним правопорушення та позовна заява ОСОБА_1 щодо визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАС № 6536875 від 12.02.2023 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення не підлягає задоволенню, оскільки зазначена постанова винесена відповідно до норм чинного законодавства.

12 травня 2023 року від представника позивача Мосейчук А.М. надійшла відповідь на відзив, згідно якої зазначає, що з відеозапису, який було додано відповідачем до відзиву на позовну заяву, до чітко та зрозуміло вбачається, що ОСОБА_1 не був обізнаний про наявність постанови від 14 листопада 2022 року Жовтневого районного суду м. Харкова про позбавлення його права керування транспортними засобами на один рік, що вказану постанову він не отримував.

Повідомив, що вказані обставини вже підтверджені постановою Харківського апеляційного суду від 28 березня 2023 року, який поновив строк на апеляційне оскарження ОСОБА_1 , який не отримував від 14 листопада 2022 року Жовтневого районного суду м. Харкова про позбавлення його права керування транспортними засобами на один рік, що виключає відповідальність в його діях складу адміністративного правопорушення, від повільність за яке передбачена ч.4 ст. 126 КУпАП, оскільки у позивача вказана вина, як суб`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення у формі умислу. Крім того, позивач не зміг реалізувати свої права в повній мірі у зв`язку із тим, що працівники поліції повідомили, що є загроза життю та здоров?ю , внаслідок наближення ворожих «шахідів», вказані обставини підтверджуються долученим і матеріалів справи відеозаписами. Незважаючи начисленні поясненняпозивача стосовнотого,що вінне погоджуєтьсяз висунутимизвинуваченнями,не обізнанийпро наявністьпостанови,працівники поліціїне відклалирозгляд справта немали можливістьперевірити чиоскаржена вапеляційному порядкувказана постанова,що позбавилоправа ОСОБА_1 підготовку до розгляду справи про адміністративне правопорушення та потребував залучення захисника, відкладення розгляд у справі про адміністративне правопорушення, а тому інкримінування йому керування транспортним засобом без права на таке керування є безпідставними, рядовим поліції Албінець Ю.О. 3 бат.3 роти все одно було винесено постанову серії ЕАО № 6536875 від 12.02.2023 щодо порушення ОСОБА_1 п.2.1.а ПДР, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст. 126 КУпАП з порушенням прав та законних інтересів ОСОБА_1 як на захист так і на справедливий - неупереджений розгляд у справі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи той факт, що позивач оскаржив постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.11.2022, вважає що йому взагалі не може інкриміновано вчинення даного адміністративного правопорушення та він не мав умислу, що є безумовним скасуванням постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі. Також зазначив, що працівники поліції дізнались про набрання постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.11.2022 законної сили через власні технічні засоби, а не звернулись з відповідним запитом до суду.

Повідомив, що позивачу будь-яких прав відповідно до ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, статті 268 КУпАП роз?яснено не було. Позивач у судовому засіданні заявлений позов підтримав, просив суд його задовольнити, посилаючись на обставини, які викладені у рішенні вище.

Представник відповідачів по справі ДПП та УПП в Харківській області ДПП Пилипенко О.Ю. (яка діє на підставі довіреності від 20.12.2022 № 18435/41/3/01-2022) в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на доводи викладені у відзиві на позовну заяву.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 2 ст. 9 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Стосовно суті прийнятої відповідачем постанови серії ЕАО № 6536875, складеної 12.02.2023 , у справі про адміністративне правопорушення, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з пункту 8 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Адміністративним правопорушенням відповідно до диспозиції частини 4 статті 126 КУпАП є керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Так, в судовому засіданні було встановлено,що постановоюінспектора 3батальйону 3роти рядовимполіції АлбінецьЮрієм ОлександровичемУправління патрульноїполіції вХарківській областіЕАС №6536875від 12.02.2023року ОСОБА_1 було притягнутодо адміністративноївідповідальності увигляді штрафув розмірі20400,00грн.за вчиненняадміністративного правопорушення,передбаченого ч.4ст.126КУпАП.Відповідно дозмісту вказаноїпостанови,адміністративне стягненнянакладено напозивача зате,що 12.02.2023о 19:30 керував транспортним засобом ВАЗ 2109 Л.Н.З. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.11.2022, чим порушив п. 2.1.а. ПДР.

Даною постановою до ОСОБА_1 було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу 20 400, 00 грн. (а.с. 18).

Об`єктивна сторона порушення у діях водія ОСОБА_1 , встановлена працівником органу Національної поліції, полягає у керуванні транспортним засобом без права керування, у зв`язку із позбавленням позивача вказаного спеціального права керування транспортними засобами судовим рішенням.

Питання допуску громадян до керування транспортними засобами врегульовано Положенням про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою КМУ від 08.05.1993 за № 340 (зі змінами).

Відповідно до п. 2 Положення особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі - посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. Посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.

Право на керування транспортними засобами категорії В надається особам, які досягли вісімнадцятирічного віку (п. 6 Положення).

Відповідно до п. 16 Положення посвідчення водія видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, установленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний, практичний іспити у територіальному сервісному центрі МВС.

На підставі п. 20 Положення позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства.

Рішення суду про позбавлення права на керування транспортними засобами протягом трьох робочих днів з моменту його отримання/винесення надсилається посадовою особою Національної поліції до територіального сервісного центру МВС за місцем проживання особи, зазначеним у цьому рішенні.

Позбавлення спеціального права, наданого громадянинові, зокрема права керування транспортними засобами, в силу п. 5 ч. 1 ст. 24 КУпАП є одним із видів адміністративних стягнень, яке застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом (ст. 30 КУпАП).

Згідност. 291 КУпАПпостанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Обов`язковість постанови у справі про адміністративне правопорушення регламентована статтею 298 Кодексу України про адміністративне правопорушення, відповідно до якої постанова про накладення адміністративного стягнення є обов`язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.

Порядок виконання постанов у справах про адміністративне правопорушення про позбавлення спеціального права визначений Главою 30 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів Національної поліції.

Виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія. Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права (ст. 317-1 КУпАП).

Вказана норма кореспондує вимогам Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом (ч. 1, ч. 2 ст. 13 Закону).

Зі змісту оскаржуваної постанови та дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського судом встановлено, що при встановленні у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, інспектора 3батальйону 3роти рядовийполіції АлбінецьЮ.О.Управління патрульноїполіції вХарківській області виходив із того, що позивач судовим рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.11.2022 позбавлений права керування на 1 рік, яке набрало законної сили (а.с.18, 61).

Натомість позивач в судовому засіданні повідомив, що на момент складання оскаржуваної постанови він не знав про існування судового рішення щодо позбавлення його права керування транспортними засобами. Зазначив, що постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.11.2022 про позбавлення його права керування транспортними засобами, він оскаржив до Харківського апеляційного суду та вважає, що станом на день винесення постанови за ч. 4 ст. 126 КУпАП стосовно нього, а саме: 12.02.2023, що судове рішення від 14.11.2022 року не набрало законної сили.

Судом встановлено, що постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.11.2022 (справа № 639/3177/22) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає17000,00грн.,з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. В матеріалах справи міститься вищевказана постанова з відміткою про набрання законної сили, а саме: 25.11.2022 (а.с. 62-65).

Позивач в судовому засіданні повідомив, що про існування даної постанови він дізнався лише від працівників поліції 12.02.2023, після чого відразу оскаржив її в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду.

Судом встановлено, що дійсно постановою Харківського апеляційного суду від 28.03.2023 позивачу поновлено строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.11.2022 щодо ОСОБА_1 за ч. 1ст. 130 КУпАП України залишено без змін (а.с. 74-76).

Отже судом достовірно встановлено, що станом на 12.02.2023 (день складання постанови про притягнення ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП), позивач був позбавлений спеціального права, а саме: права керування транспортними засобами, та не мав можливості керувати транспортними засобами, оскільки постановою Жовтневого районного суду міста Харкова від 14.11.2022 він був позбавлений права керування транспортними засобами, яка на той час набрала законної сили.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Отже, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є доказами у справах про адміністративне правопорушення.

Відповідачем було надано суду відеозаписи, з яких вбачається зупинка транспортного засобу ВАЗ 2109, реєстраційні номери НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та наявність судового рішення про позбавлення права керування стосовно ОСОБА_1 , яке набрало законної сили.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення (ст. 276 КУпАП).

За змістом ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема, - знайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Нормами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 10.11.2015 року за № 1408/27853 затверджена Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі Інструкція).

Зазначеною Інструкцією передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка (п. 9 Інструкції).

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (п. 10).

При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення поліцейський може звільнити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням (п. 12).

За нормами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з відеозапису наданого відповідачем по справі, який був досліджений в судовому засіданні, інспектор повідомив про початок розгляду адміністративної справи. Позивачу в повному обсязі були роз`ясненні його права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтями 268, 287, 289, 307 та 308 КУпАП, що підтверджується відеозаписом з портативного відеореєстратора інспектора, клопотань позивач не заявляв.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За результатом розгляду справи, згідно з вимогами статей 251, 252, 268, 278, 279, 280 КУпАП, інспектор, оцінивши всі докази, встановив, що позивач керував транспортний засіб ВАЗ 2109, реєстраційні номери НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування транспортними засобами постановою Жовтневого районного суду міста Харкова від 14.11.2022 у справі №639/3177/22 на строк 1 (один)рік, яка на момент розгляду адміністративної справи набрала законної сили, що є порушенням пункту 2.1.а ПДР України та вказувало на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 126 КУпАП, окрім цього інспектором також було встановлено, що позивач не має чинного страхового полісу про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що є порушенням п.2.1.ґ ПДР України та вказувало на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першої статті 126 КУпАП.

Інспектором було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6536875 саме за частиною четвертою статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн.

При винесені цієї постанови, інспектор керувався положеннями ПДР України, Законом України «Про дорожній рух», КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», роз`яснено судам, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів владних повноважень.

Також під час розгляду справи суд враховує, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 08.07.2020 (справа № 463/1352/16-а).

З аналізу наведених норм чинного законодавства суд приходить до висновку, що законодавцем визначено порядок набуття спеціального права керування транспортними засобами, визначено порядок користування цим правом, а також регламентовані підстави і порядок позбавлення такого права у випадку вчинення грубого, повторного або систематичного порушення порядку користування цим правом. Моментом встановлення факту вчинення особою такого порушення законодавець пов`язує із набранням законної сили рішенням суду, під час ухвалення якого суд одночасно вирішує питання про позбавлення наданого особі спеціального права. Вирішення питання про позбавлення особи наданого їй спеціального права є виключною компетенції суду під час розгляду відповідної справи. У свою чергу обов`язковою умовою для визначення моменту початку позбавлення права керування транспортними засобами є дата набрання рішенням законної сили.

За таких обставин суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є обґрунтованою, оскільки станом на 12.02.2023 ОСОБА_1 був позбавлений спеціального права керування транспортними засобами, у зв`язку із набранням законної сили судового рішення у справі про адміністративне правопорушення. Відповідно у його діях наявний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 4 ст. 126 КУпАП. З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного і керуючись ст. 5, 6, 9, 11, 19, 20, 70, 77, 78, 122, 139, 205, 241-246 КАС України, ст. 1, 2, 7, 9, 22, 23, 122, 245, 247, 251, 254, 258, 268, 280 КУпАП, ст. 19 Конституції України, Законом України «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Харківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарженняз моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 , виданий 12.02.2016, орган що видав 6351, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста,3, ЄДРПОУ 40108646;

Відповідач: Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження:м. Харків, вул. Шевченка, буд. 315-А.

Повний текст рішення складено 17.05.2023

Суддя В.В. Труханович