Decision № 110907910, 11.05.2023, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/906/23Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

секретар судового засідання Борисова Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ до відповідача: Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області про стягнення 93663,20 грн заборгованості.

Встановив:

06.03.2023 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ (далі ТОВ ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ, Позивач) до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява про стягнення з Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області (далі Селищна рада, Рада, Відповідач) 93663,20 грн заборгованості у зв`язку із неналежним виконанням умов укладеного 27.01.2020 р. договору постачання природного газу № С/19-20 в частині своєчасної та остаточної оплати вартості спожитого у грудні 2020 р. природного газу обсягом 6,736 тис.м.куб. загальною вартістю 55274,94 грн та спожитого у січні 2021 р. природного газу обсягом 4,67813 тис.м.куб. загальною вартістю 38388,26 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 06.03.2023 р. позовній заяві ТОВ ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/906/23 та визначено суддю Гута С.Ф. для розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.03.2023 р. прийнято позовну заяву ТОВ ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/906/23 ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 30.03.2023 р.

Відповідно до сформованих системою діловодства Господарського суду Одеської області довідок про доставку електронних листів 13.03.2023 р. до електронних кабінетів ТОВ ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ та Ради доставлено ухвалу про відкриття провадження у справі № 916/906/23.

Відповідно до залишеної на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення розписці 21.03.2023 р. Радою отримано ухвалу про відкриття провадження у справі, надіслану на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.03.2023 р. відкладено розгляд справи на 27.04.2023 р.

Відповідно до сформованих системою діловодства Господарського суду Одеської області довідок про доставку електронних листів 30.03.2023 р. до електронних кабінетів ТОВ ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ та Ради доставлено ухвалу від 30.03.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.04.2023 р. відкладено розгляд справи на 11.05.2023 р.

Відповідно до сформованих системою діловодства Господарського суду Одеської області довідок про доставку електронних листів 27.04.2023 р. до електронних кабінетів ТОВ ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ та Ради доставлено ухвалу від 27.04.2023 р.

У призначене на 27.04.2023 р. судове засідання представники сторін не з`явились. ТОВ ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ звернулось до господарського суду із клопотанням про розгляд справи без участі представника.

Господарський суд враховує висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі Пономарьов проти України (Заява № 3236/03), згідно із яким, сторони у розумні інтервали часу повинні вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Відповідно до частини 4 статті 6 ГПК України єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Приписами частини 6 статті 6 ГПК України передбачено, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки та особи, які провадять клірингову діяльність у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.

У той же час, частина 7 статті 6 ГПК України встановлює, що особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

При цьому частина 5 статті 6 ГПК України встановлює, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно із пунктом 17 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 р. № 1845/0/15-21 (далі Положення), особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до пункту 42 Положення засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Враховуючи вищенаведене, наявність залишеної розписки на повідомленні про вручення поштового відправлення, довідок про доставки до електронного кабінету Ради усіх ухвал у справі № 916/906/23, остання вважається належним чином повідомленою про призначенні судові засідання, відтак неявка її представника не перешкоджає розгляду справи.

Письмового відзиву від Ради до Господарського суду Одеської області як і інших клопотань або заяв не надходило, у зв`язку з чим у відповідності до частини 9 статті 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

11.05.2023 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

27.01.2020 р. між ТОВ ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ (Постачальник із ЕІС кодом 56Х930000000370Х) та Радою (Споживач із ЕІС кодом 56XS00004AII400K) укладено договір постачання природного газу № С/19-20 (Договір), у відповідності до пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити Споживачу у 2020 році товар: природний газ (Код ДК 021:2015 09120000-6 Газове паливо (природний газ)) (газ), в обсягах та порядку, передбаченому даним Договором, а споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити Постачальнику його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах.

Постачальник передає Споживачу газ в обсягах 24,37149 куб. метрів… (пункт 1.5 Договору).

Загальна вартість даного договору складає: 199990 грн, в т.ч. ПДВ: 33331,67 грн (пункт 2.1 Договору).

Ціна газу з урахуванням вартості послуг замовлення (бронювання) потужності за 1000,0 кубічних метрів газу та без ПДВ: 6838,25 грн (Шість тисяч вісімсот тридцять вісім грн 25 коп.), крім того ПДВ 20% - 1367,65 грн (Одна тисяча триста шістдесят сім гривень, 65 коп.). Разом 8205,90 грн (Вісім тисяч двісті п`ять гривень 90 коп.) (пункт 2.2 Договору).

У відповідності до п.1 ст.23 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, та п.1 ст.48 БКУ взяття бюджетних зобов`язань та здійснення платежів проводиться в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Розрахунки проводяться шляхом оплати Споживачем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника згідно рахунків за отриманий товар до 10 числа місяця наступного за місяцем постачання (пункт 3.3 Договору).

Споживач проводить розрахунки за газ шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника (пункт 3.4 Договору).

Постачання природного газу за цим Договором здійснюється виключно після включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника (пункт 4.1 Договору).

Кількість поставленого Споживачу газу визначається за показниками, встановленого у Споживача комерційного вузла обліку, та підтверджується Оператором ГРМ та/або Оператором ГТС, та зазначається в інформаційній платформі (пункт 4.2 Договору).

Приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг природного газу, зазначений Постачальником в акті приймання-передачі природного газу відповідає обсягам газу, які були використані Споживачем в той період (періоди), коли Споживач був включений до Реєстру Постачальника, що підтверджується Споживачем в акті приймання-передачі газу (пункт 4.3 Договору).

Для складання актів приймання-передачі природного газу. Споживач до 05 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, зобов`язаний надати Постачальнику копію акту про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу складеного між Споживачем та Оператором ГРМ або Оператором, ГТС (пункт 4.3.1 Договору).

Споживач протягом двох днів з дати одержання Актів приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу (пункт 4.4 Договору).

У разі невиконання обов`язку, передбаченого п.4.3 даного Договору, газ вважається поставленим і прийнятим Споживачем від Постачальника на підставі даних Постачальника та/або документів та/або інформації, які складаються та/або надаються Операторами ГТС та/або даних інформаційної платформи до врегулювання розбіжностей згідно договору або в судовому порядку (пункт 4.5 Договору).

При порушенні умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Договір набирає чинності з моменту його підписання, разом з тим сторони домовились, що відповідно до статті 631 Цивільного Кодексу України умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами до його укладення, тобто з 01 січня 2020 року і діє до 31 грудня 2020 року, а в частині не виконаних зобов`язань - до їх повного виконання (пункт 10.1 Договору).

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.

Додатковою угодою № 2 до Договору, сторонами погоджено продовження строку дії договору, на період достатній для проведення процедури закупівлі на 2021 рік, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в 2020 році, якщо видатки на цю закупівлю затверджені в установленому порядку.

Постачальник передає Споживачу природний газ, у січні 2020 року, в обсягах 4,800 тис. куб.м. (пункт 1 Додаткової угоди № 2).

Ціна газу що передається по цій додатковій угоді за 1000,0 кубічних метрів газу без ПДВ складає 6838,25 грн (Шість тисяч вісімсот тридцять вісім грн 25 коп.), крім того ПДВ 20% - 1367,65 грн (Одна тисяча триста шістдесят сім гривень 65 коп.). Разом 8205,90 грн (Вісім тисяч двісті п`ять гривень, 90 коп.) (пункт 2 Додаткової угоди № 2).

Загальна вартість додаткової угоди складає: 38388,32 грн. (тридцять вісім тисяч триста вісімдесят вісім грн. 32 коп.) (пункт 3 Додаткової угоди № 2).

20.11.2020 р. Рада звернулась до ТОВ ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ із листом № 02-15/828 про встановлення ліміту постачання природного газу на грудень 2020 р. загальним обсягом 6510 куб.м. у відповідності до укладеного Договору.

21.12.2020 р. Рада звернулась до ТОВ ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ із листом № 02-15/934 про встановлення ліміту постачання природного газу на січень 2021 р. загальним обсягом 6510 куб.м. у відповідності до укладеного Договору.

31.12.2020 р. ТОВ ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ виставлено Раді акт приймання-передачі природного газу № РН-0008371, за яким Радою у грудні 2020 р. спожито природного газу обсягом 6,736 тис.куб.м. загальною вартістю 55274,94 грн.

Відповідно до підписано ТОВ ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ та Радою акту звірки взаєморозрахунків за 2020 р., Сторонами погоджено наявність заборгованості Ради за Договором у сумі 55274,94 грн.

31.01.2021 р. ТОВ ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ виставлено Раді акт приймання-передачі природного газу № РН-0000627, за яким Радою у січні 2021 р. спожито природного газу обсягом 4,67813 тис.куб.м. загальною вартістю 38388,26 грн.

23.12.2022 р. ТОВ «ОПЕРАТОРОМ ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» як Оператором ГТС надано відповідь на запит ТОВ ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ, відповідно до якого Споживачем із ЕІС кодом 56XS00004AII400K спожито поставленого Позивачем природного газу у грудні 2020 р. обсягом 6736,00 тис.куб.м., у січні 2021 р. загальним обсягом 18301,00 тис.куб.м.

14.02.2023 р. ТОВ ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ складено до Ради претензію досудового врегулювання спору № 330, в якій пропонує здійснити сплату заборгованості у розмірі 93663,20 грн та надсилає вищезазначені акти приймання-передачі природного газу. Відповідно до опису вкладання у цінний лист та фіскального чеку АТ «УКРПОШТА» претензію надіслано до Ради 14.02.2023 р.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В свою чергу, частинами 1 та 2 статті 67 ГК України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 1 та 2 статті 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Частинами 1 та 2 статті 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до частини 1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частиною 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

В свою чергу частини 1-3 статті 692 ЦК України передбачають, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір постачання природного від 27.01.2020 р. № С/19-20 із Додатковою угодою № 2.

При цьому ТОВ ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ як Постачальником доведено виконання належим чином взятих на себе обов`язків за Договором та постачання Відповідачу природного газу обсягом 6,736 тис.м.куб. загальною вартістю 55274,94 грн у грудні 2020 р. та обсягом 4,67813 тис.м.куб. загальною вартістю 38388,26 грн. у січні 2021 р., що підтверджується відповіддю ТОВ «ОПЕРАТОРОМ ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» як Оператора ГТС.

В свою чергу, Радою як Споживачем в порушення приписів статей 525,526,610,629,692,712,714 ЦК України, статей 193,265 ГК України та умов Договору вартість отриманого природного газу не сплачено, не дивлячись на те, що з урахуванням частини 1 статті 530, частини1 статті 692, частини 1 статті 712, частини 1 статті 714 ЦК України, пункту 3.3 Договору строк виконання зобов`язання на суму 93663,20 грн настав.

Враховуючи викладене, позов ТОВ ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ про стягнення з Ради 93663,20 грн заборгованості підлягає задоволенню.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У рішенні від 03.01.2018 р. Віктор Назаренко проти України (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають справедливого балансу між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі Беер проти Австрії (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючисьст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ до відповідача: Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області про стягнення 93663,20 грн заборгованості задовольнити.

Стягнути з Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області (67500, Одеська обл., Одеський район, смт Доброслав, просп. Свободи, буд. 1, Код ЄДРПОУ 04378652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ (18002, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Гоголя, буд. 137, Код ЄДРПОУ 36860996) 93663/дев`яносто три тисячі шістсот шістдесят три/грн 20 коп. заборгованості та 2684/дві тисячі шістсот вісімдесят чотири/грн 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст складено 16 травня 2023 р.

Суддя С.Ф. Гут