Decision № 110889097, 16.05.2023, Poltava District Administrative Court

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/8368/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, ВП №1 КРУП ГУНП в Полтавській області про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, ВП №1 КРУП ГУНП в Полтавській області про визнання дій протиправними, скасування акту, зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправною відмову ГУНП в Полтавській області в проведенні повторного розслідування нещасного випадку, який стався з капітаном поліції, старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 КРУП ГУНП в Полтавській області 20.08.2021 та складанні Акту розслідування нещасного випадку за формою Н-1 (ПВ),

- визнати протиправним та скасувати Акт розслідування нещасного випадку №1 від 06.07.2022 (форми Н-1/НПВ) розслідування нещасного випадку, який стався з капітаном поліції, старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції ВП №1 КРУП ГУНП в Полтавській області 20.08.2021,

- зобов`язати ВП №1 КРУП ГУНП в Полтавській області провести повторне розслідування нещасного випадку за фактом травми, отриманої 20.08.2021 о 16.10 год ОСОБА_1 капітаном поліції, старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції ВП №1 КРУП ГУНП в Полтавській області та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 №705, з урахуванням викладених висновків суду в результаті судового слідства по справі.

В обґрунтування позову зазначено, що попередження про необхідність дотримання службової дисципліни не є видом дисциплінарного стягнення, тому на переконання позивача відповідачем ВП №1 КРУП ГУНП в Полтавській області не було притягнуто позивача до відповідальності, оскільки відсутній наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 позов залишено без руху.

11.10.2022 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою суду від 13.10.2022 у справі №440/8368/22 визнано поважними причини пропуску строку звернення позивача до адміністративного суду та поновлено пропущений строк звернення до суду у цій справі; прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/8368/22, призначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

02.11.2022 до суду надійшов відзив на позов в якому зазначено, що службове розслідування відповідно до наказу МВС України від 07.11.2018 №893 «Про затвердження Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України» проводиться з метою встановлення обставин травмування, чи мали ці обставини місце взагалі. Під обставинами слід розуміти: час, місце, спосіб, а також наявність причинного зв`язку між можливими протиправними діями травмованої особи та наслідками таких дій. 20.08.2021 під час затримання гр. ОСОБА_2 , який перебував у розшуку, останній наніс удар головою в область обличчя капітана поліції ОСОБА_1 , чим заподіяв йому тілесні ушкодження. Під час затримання були присутні: заступник начальника сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Кременчуцького РУП ГУНП капітан поліції ОСОБА_3 , т.в.о. начальника СКП ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП капітан поліції Крівченко Д.О. та оперуповноважений ВКП Кременчуцького РУП ГУНП лейтенант поліції ОСОБА_4 . В подальшому капітаном поліції ОСОБА_5 було повідомлено про подію на короткий номер « 102», а також було викликано на місце події бригаду ЕМД. В ході проведення службового розслідування встановлено, що вироком Автозаводського районного суду м. Кременчук від 29.03.2021 обвинуваченого ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді трьох років одного місяця позбавлення волі, однак останній переховувався від відбуття призначеного покарання. У зв`язку з переховуванням засудженого ОСОБА_2 працівниками ВКП Кременчуцького РУП ГУНП розпочато розшукові заходи по встановленню його місця знаходження. 20.08.2021 працівниками кримінальної поліції отримано інформацію про можливе місцезнаходження ОСОБА_2 на території гімназії АДРЕСА_1 . Прибувши за вказаною адресою, з метою перевірки інформації та затримання у разі виявлення ОСОБА_2 працівники поліції розділилися на групи з метою обстеження території навчального закладу. Капітан поліції ОСОБА_1 та капітан поліції ОСОБА_5 рухаючись по території навчального закладу помітили гр. ОСОБА_2 ОСОБА_1 повідомив, що згідно ЗУ «Про Національну поліцію» до гр. ОСОБА_2 буде застосовано заходи фізичної сили та спеціальні засоби, але останній не реагував. Після цього ОСОБА_1 наблизився до гр. ОСОБА_2 для затримання останнього. В той час ОСОБА_5 знаходився позаду ОСОБА_1 на відстані 5-10 метрів та прикривав останнього. Коли ОСОБА_1 знаходився впритул до ОСОБА_2 обличчям до останнього, одразу почав виконання прийому «загин руки за спину» затримуваній особі. В той час ОСОБА_2 з метою втечі, вдарив ОСОБА_1 головою в обличчя. Після затримання ОСОБА_2 ОСОБА_1 відчув погіршення самопочуття та звернув увагу на рану, яка була на обличчі. В подальшому на місце події було викликано швидку допомогу. 20.08.2021 ОСОБА_1 звернувся за медичною допомогою до приймального пункту КНМП «Лікарня інтенсивного лікування» «Кременчуцька». Згідно довідки КНМП «Лікарня інтенсивного лікування «Кременчуцька» від 20.08.2021 № 5965, за результатами огляду ОСОБА_1 установлено попередній діагноз: забійна рана вилочної ділянки зліва. Того ж дня, капітан поліції ОСОБА_1 був госпіталізований до КП «Обласний клінічний шпиталь для ветеранів війни» та перебував на стаціонарному лікуванні з 20.08.2021 по 01.09.2021. Згідно довідки про тимчасову непрацездатність особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовця внутрішніх військ МВС № 122 від 01.09.2021, яка видана КП «Обласний клінічний шпиталь для ветеранів війни», ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 20.08.2021 по 01.09.2021. Встановлено заключний діагноз: струс головного мозку, забій м`яких тканин обличчя. Застосування капітаном поліції ОСОБА_1 поліцейських заходів, відносно ОСОБА_2 є законними та були застосовані з метою затримання правопорушника та забезпечення особистої безпеки, відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про Національну поліцію». В той же час, не зважаючи на тілесні ушкодження отримані ОСОБА_1 під час виконання прийому затримання, обраний поліцейський захід був необхідним та пропорційним, в результаті чого правопорушника ОСОБА_2 було затримано. У той же час, проаналізувавши зібрані матеріали та нормативно- правову базу встановлено, що під час вказаної події капітан поліції ОСОБА_1 проявив непрофесійне виконання своїх службових обов`язків, що виразилось у не достатньому фізичному контролі над правопорушником під час застосування спеціального прийому рукопашного бою, що дало змогу ОСОБА_2 нанести поліцейському удар в район голови. Таким чином, враховуючи обставини нещасного випадку, керуючись п.п. З п, 8 розділу ІІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими затвердженого наказом МВС від 05.10.2020 № 705, комісія дійшла висновку, що тілесні ушкодження капітаном поліції ОСОБА_1 отримані внаслідок учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є дисциплінарним проступком. Таким чином, ОСОБА_1 20.08.2021 під час вказаної події проявив непрофесійне виконання своїх службових обов`язків, ігнорування вимог пп.8 п. 3 ст.1 р. І Дисциплінарного статуту, ст. 14 Закону України «Про охорону праці», що виразилося у невжитті заходів щодо забезпечення особистої безпеки, що призвело до заподіяння тілесних ушкоджень працівнику поліції, що в свою чергу є порушенням службової дисципліни.

21.11.2022 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначено, що відзив відповідача не містить будь-яких доказів протиправної поведінки позивача, які є елементами дисциплінарного проступку. Позивач стверджує, що дисциплінарне стягнення у виді попередження про необхідність дотримання службової дисципліни у майбутньому на позивача накладено безпідставно.

Розгляд даної справи, відповідно до статті 258, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що позивач проходить службу в органах Національної поліції.

20.08.2021 під час затримання гр. ОСОБА_2 , який перебував у розшуку, останній наніс удар головою в область обличчя капітана поліції ОСОБА_1 , чим заподіяв йому тілесні ушкодження. Під час затримання були присутні: заступник начальника сектору розкриття злочинів проти власності ВКП Кременчуцького РУП ГУНП капітан поліції ОСОБА_3 , т.в.о. начальника СКП ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП капітан поліції Крівченко Д.О. та оперуповноважений ВКП Кременчуцького РУП ГУНП лейтенант поліції ОСОБА_4 . В подальшому капітаном поліції ОСОБА_5 було повідомлено про подію на короткий номер « 102», а також було викликано на місце події бригаду ЕМД.

В ході проведення службового розслідування встановлено, що вироком Автозаводського районного суду м. Кременчук від 29.03.2021 обвинуваченого ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді трьох років одного місяця позбавлення волі, однак останній переховувався від відбуття призначеного покарання. У зв`язку з переховуванням засудженого ОСОБА_2 працівниками ВКП Кременчуцького РУП ГУНП розпочато розшукові заходи по встановленню його місця знаходження.

20.08.2021 працівниками кримінальної поліції отримано інформацію про можливе місцезнаходження ОСОБА_2 на території гімназії АДРЕСА_1 . Прибувши за вказаною адресою, з метою перевірки інформації та затримання у разі виявлення ОСОБА_2 працівники поліції розділилися на групи з метою обстеження території навчального закладу. Капітан поліції ОСОБА_1 та капітан поліції ОСОБА_5 рухаючись по території навчального закладу помітили гр. ОСОБА_2 ОСОБА_1 повідомив, що згідно ЗУ «Про Національну поліцію» до гр. ОСОБА_2 буде застосовано заходи фізичної сили та спеціальні засоби, але останній не реагував. Після цього ОСОБА_1 наблизився до гр. ОСОБА_2 для затримання останнього. В той час ОСОБА_5 знаходився позаду ОСОБА_1 на відстані 5-10 метрів та прикривав останнього. Коли ОСОБА_1 знаходився впритул до ОСОБА_2 обличчям до останнього, одразу почав виконання прийому «загин руки за спину» затримуваній особі. В той час ОСОБА_2 з метою втечі, вдарив ОСОБА_1 головою в обличчя. Після затримання ОСОБА_2 ОСОБА_1 відчув погіршення самопочуття та звернув увагу на рану, яка була на обличчі. В подальшому на місце події було викликано швидку допомогу.

Наказом ВП №1 КРУП ГУНП в Полтавській області від 25.08.2021 №39 «Про створення комісії з розслідування нещасного випадку з працівником відділення поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області» створено комісію з розслідування нещасного випадку, що стався з 20.08.2021 о 16 год. 10 хв з старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_1 .

За результатами проведення службового розслідування від 04.10.2021 т.в.о. начальника ГУНП в Полтавській області затверджено висновок службового розслідування за фактом заподіяння тілесних ушкоджень старшому оперуповноваженому сектору кримінальної поліції №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_1 .

Наказами ВП №1 КРУП ГУНП в Полтавській області від 29.11.2021 №52 та від 05.05.2022 №11 внесено зміни до наказу ВП №1 КРУП ГУНП в Полтавській області від 25.08.2021 №39.

Відповідно до висновку службового розслідування, проаналізувавши зібрані матеріали та нормативно-правову базу встановлено, що під час вказаної події капітан поліції ОСОБА_1 проявив непрофесійне виконання своїх службових обов`язків, що виразилось у не достатньому фізичному контролі над правопорушником під час застосування спеціального прийому рукопашного бою, що дало змогу ОСОБА_2 нанести поліцейському удар в район голови.

Таким чином, враховуючи обставини нещасного випадку, керуючись п.п. З п, 8 розділу ІІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими затвердженого наказом МВС від 05.10.2020 № 705, комісія дійшла висновку, що тілесні ушкодження капітаном поліції ОСОБА_1 отримані внаслідок учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є дисциплінарним проступком.

За порушення службової дисципліни, а саме недотримання вимог п.п. 1, 2, 8, 9, п. 3 ст. 1 р. І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, п.п. 1, 2 п. 1 ст. 18 Закону України «Про Національної поліції», не вжиття заходів спрямованих на забезпечення особистої безпеки під час проведення поліцейського заходу, заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності старший оперуповноважений сектору кримінальної поліції ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_1 , однак враховуючи те, що він вчинив незначний проступок, керуючись п. 8, 11 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, обмежитись його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.

07.06.2022 т.в.о. начальника ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП затверджено акт №1 розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем 20.08.2021 о 16 год. 10 хв.

Відповідно до висновку службового розслідування від 04.10.2021 нещасний випадок, який стався з позивачем не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, згідно пп. 3 п. 8 розділу ІІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими затвердженого наказом МВС від 05.10.2020 №705.

Листом ГУНП в Полтавській області від 20.07.2022 №0-41 позивача повідомлено, що відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказу МВС України від 05.10.2020 №705 підстави для повторного розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем 20.08.2021 та складання акта спеціального розслідування за формою Н-1/НПВ не виявлені.

Позивач не погоджуючись із зазначеним Актом №1 розслідування нещасного випадку за формою Н-1/НПВ начальником Лубенського районного відділу поліції ГУ НП в Полтавській області щодо розслідування нещасного випадку, який стався з позивачем 20.08.2021 та відмовою ГУНП в Полтавській області в проведенні повторного розслідування нещасного випадку, який стався з капітаном поліції, старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 КРУП ГУНП в Полтавській області 20.08.2021 та складанні Акту розслідування нещасного випадку за формою Н-1 (ПВ), звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) поліцейський зобов`язаний, зокрема неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Частинами 1, 2 статті 19 Закону № 580-VIII, визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Згідно зі статтею 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Згідно зі статтями 11, 12, 13 Дисциплінарного статуту відповідальність поліцейського за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися види дисциплінарних стягнень, зазначені в ст. 13 Дисциплінарного статуту.

Відповідно до пункту 11 статті 19 Дисциплінарного статуту, у разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.

Відповідно до статей 14, 15 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є, зокрема рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є, зокрема рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Пунктом 4 розділу ІІ Порядку, визначено, що склад дисциплінарної комісії визначається з урахуванням вимог статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначено Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Положення).

Відповідно до пунктів 1, 4 розділу ІІ Положення персональний склад дисциплінарних комісій із проведення службових розслідувань за відомостями про порушення поліцейським посадових (функціональних) обов`язків, наказів безпосереднього керівника, втрату службового посвідчення та (або) спеціального жетона (знака) формується із числа поліцейських та працівників органу (підрозділу) поліції, в якому проходить службу зазначений поліцейський.

До складу дисциплінарних комісій, що проводять службові розслідування за відомостями про порушення поліцейським службової дисципліни, що призвело до поранення (контузії, травми чи каліцтва) або загибелі поліцейського, включаються працівники підрозділів з охорони праці.

Таким чином, положення ст. 14 та ст. 15 Закону № 2237-VІІІ визначають діяльність утвореного належного складу дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського, підстави та порядок призначення службового розслідування із визначенням відповідної мети, щодо своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Відповідно, за наслідками проведеного службового розслідування згідно розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення (п. 7 розділу VI Порядку №893).

Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника. Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією (п. 9 розділу VI Порядку №893).

Як наслідок, згідно положень розділу VII Порядку №893 у разі, якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи.

Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Таким чином, за наслідками проведеного дисциплінарною комісією службового розслідування щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку поліцейським складається висновок, у разі встановлення в діях (бездіяльності) останнього дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення, відповідно, уповноважений керівник враховуючи всі обставини та характер встановленого проступку та інше, видає наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності із визначенням виду дисциплінарного стягнення.

Водночас відповідно до частини 11 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.

Суд також зазначає, що в ході проведення службового розслідування, відповідно до п.п. 4-5 розділу V Порядку 893, має встановлюватись наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Письмові клопотання поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, про отримання і долучення до матеріалів службового розслідування документів, отримання додаткових пояснень від інших осіб подаються голові або членам дисциплінарної комісії в межах строку проведення службового розслідування.

Відповідно до п. 7 розділу V Порядку 893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

З обставин призначеного та проведеного відповідачем службового розслідування вбачається, що розслідування проводилось у формі письмового провадження із збиранням та перевіркою матеріалів і відомостей.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського.

Поліцейський зобов`язаний професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до п.п. 1, 2, 4, 8, 9 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень.

Відповідно до п. 10 Розділу XIII Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.04.2020 № 357 (далі - Інструкція) поліцейські чергової служби органів (підрозділів) поліції під час чергування озброюються пістолетами з двома спорядженими магазинами, а поліцейські, що входять до складу нарядів поліції, крім зазначеного озброєння, - ще й засобами індивідуального захисту бронежилетом та захисним шоломом), активної оборони (гумовим або пластиковим кийком, засобами, спорядженими речовинами сльозогінної та дратівної дії, засобами обмеження рухомості). За необхідності з дозволу начальника органу (підрозділу) поліції їм можуть видаватися автоматична зброя та інші спеціальні засоби, визначені Законом України «Про Національну поліцію».

Відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 05.10.2020 № 705, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2020 за № 1139/35422, затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими (далі-Порядок №705), який визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими центрального органу управління поліції, територіальних (міжрегіональних) органів (підрозділів) поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - орган (підрозділ) поліції).

Пунктом 4 розділу І Порядку №705 зазначено, що розслідування проводиться в разі настання нещасного випадку, у тому числі про який своєчасно не повідомлено керівника органу (підрозділу) поліції.

У розумінні положень Порядку №705 нещасний випадок це отримання поліцейським під час проходження служби в поліції травми, тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, самогубства, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працездатності на один день чи більше або смерті, а також зникнення поліцейського.

Строк давності для розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку становить три роки з дня його настання. У разі встановлення факту нещасного випадку рішенням суду розслідування (спеціальне розслідування) нещасного випадку проводиться незалежно від дати його настання (п. 6 розділу І Порядку №705).

Відповідно до розділу ІІ Порядку №705 про кожний нещасний випадок потерпілий поліцейський або особа, яка його виявила, негайно повідомляє прямому керівникові, який, після отримання відомостей про настання нещасного випадку зобов`язаний: терміново організувати надання домедичної допомоги потерпілому поліцейському, забезпечити (за потреби) його направлення до закладу охорони здоров`я; негайно повідомити про нещасний випадок керівникові органу (підрозділу) поліції та посадовій особі з державного нагляду за охороною праці; зберегти до прибуття комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку та устаткування в такому стані, у якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров`ю інших осіб), ужити необхідних заходів для запобігання таким випадкам.

Пунктами 3-7 розділу ІІ Порядку №705 визначено, що керівник органу (підрозділу) поліції, де стався нещасний випадок, наказом не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок утворює комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку.

Відповідно, до складу комісії з розслідування нещасного випадку, що не стосується спеціального розслідування, входять: 1) керівник (спеціаліст) з державного нагляду за охороною праці або посадова особа, на яку покладено виконання функцій з державного нагляду за охороною праці (голова комісії); 2) керівник (спеціаліст) підрозділу кадрового забезпечення; 3) психолог (у разі спроби самогубства); 4) представник первинної організації профспілки (за згодою); 5) спеціаліст Державної установи «Центр превентивної медицини МВС України» (у разі гострого професійного захворювання (отруєння)); 6) інші посадові особи органів (підрозділів) поліції (за потреби).

За рішенням керівника органу (підрозділу) поліції до складу комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, що стався з потерпілим(и) поліцейським(и) під час виконання завдань, пов`язаних з державною таємницею, включаються особи, які мають відповідну форму допуску.

До складу комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку не може входити прямий керівник потерпілого поліцейського, який організовував та контролював його службову діяльність під час виконання обов`язків, що призвели до настання нещасного випадку в період проходження служби.

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку №705 розслідування нещасного випадку проводиться протягом п`яти робочих днів з дня утворення комісії з розслідування нещасного випадку.

За результатами розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку складається акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) (додаток 2) (п. 4 розділу ІІІ Порядку №705).

За п. 6 розділу ІІІ Порядку №705 комісія (спеціальна комісія) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку зобов`язана, серед іншого: 1) провести засідання, на якому розглянути інформацію про нещасний випадок, розподілити функції між членами комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та скласти протокол засідання (додаток 3); 2) провести фотографування, обстежити місце нещасного випадку та скласти протокол огляду місця, де стався нещасний випадок (додаток 4); 3) одержати письмові пояснення потерпілого поліцейського, посадових осіб, поліцейських, свідків нещасного випадку (додаток 5); 4) вивчити наявні документи і матеріали стосовно нещасного випадку та надіслати (за потреби) запити відповідним установам, організаціям, закладам щодо надання інформації про нещасний випадок; 5) визначити вид події та причини, що призвели до настання нещасного випадку, згідно з Класифікатором видів подій, причин, що призвели до настання нещасного випадку (додаток 6); 6) визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; 8) з`ясувати обставини перебування потерпілого поліцейського у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; учинення ним кримінального, адміністративного правопорушення, дисциплінарного проступку, навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю або самогубства; 9) установити осіб, які порушили вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, та розробити заходи із запобігання таким нещасним випадкам; 10) кваліфікувати нещасний випадок відповідно до обставин: у період проходження служби під час виконання службових обов`язків або не пов`язаний з виконанням службових обов`язків; 11) прийняти рішення шляхом голосування членів комісії (спеціальної комісії), у разі рівної кількості їхніх голосів голос голови комісії (спеціальної комісії) вирішальний; 12) скласти акти за формою Н-1 у кількості примірників, визначених рішенням комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку. У разі групового нещасного випадку скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого поліцейського. Акти за формою Н-1 прошиваються та скріплюються печаткою органу (підрозділу) поліції; 13) розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1). У разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку із змістом акта за формою Н-1 підписати акти з відміткою про наявність окремої думки. Окрема думка викладається письмово. В окремій думці член комісії (спеціальної комісії) обґрунтовано викладає пропозиції до змісту акта за формою Н-1 (окрема думка додається до акта за формою Н-1 та є його невід`ємною частиною); 14) передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та примірники актів за формою Н-1 керівникові органу (підрозділу) поліції, що утворив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, для їх розгляду та затвердження; 15) додержуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих поліцейських та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку.

Обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби під час виконання службових обов`язків є: 1) виконання потерпілим поліцейським завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», здійснення діяння з припинення правопорушення у вільний від служби час; 2) вплив на потерпілого поліцейського шкідливих чи небезпечних факторів під час виконання завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», унаслідок яких виникло гостре професійне захворювання (отруєння), що підтверджено медичним висновком (п. 7 розділу ІІІ Порядку №705).

Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Порядку №705 обставинами настання нещасного випадку в період проходження служби і не пов`язаного з виконанням службових обов`язків є: 1) діяння потерпілого поліцейського, не пов`язане з виконанням завдань і повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію»; 2) навмисне спричинення потерпілим поліцейським тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, що доведений судом); 3) учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є кримінальним, адміністративним правопорушенням або дисциплінарним проступком; 4) учинення дій під час несення служби потерпілим поліцейським у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (за наявності медичного висновку).

Згідно п. 9 розділу ІІІ Порядку №705 керівник органу (підрозділу) поліції, який призначив комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, зобов`язаний: 1) розглянути та затвердити акти за формою Н-1 не пізніше наступного робочого дня після їх підписання комісією (спеціальною комісією) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку; 2) ужити заходів щодо притягнення до відповідальності поліцейських (працівників), дії або бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку (за їх наявності); 3) надіслати матеріали спеціального розслідування нещасного випадку не пізніше трьох робочих днів з дня їх затвердження до сектору державного нагляду за охороною праці Департаменту управління майном Національної поліції України; 4) видати акт за формою Н-1 потерпілому поліцейському (членам його сім`ї чи уповноваженій ним особі) не пізніше трьох робочих днів з дати затвердження; 5) видати протягом двох робочих днів після закінчення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку наказ про виконання запропонованих комісією (спеціальною комісією) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку заходів із запобігання подібним нещасним випадкам; 6) видати наказ про скасування актів розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1 та призначити повторне розслідування (у разі встановлення порушень вимог цього Порядку чи інших нормативно-правових актів, за наявності вимоги посадової особи з державного нагляду за охороною праці відповідно до компетенції).

Пунктом 10 розділу ІІІ Порядку №705 визначено перелік документів, які відносяться до матеріалів розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, серед яких, зокрема, належать: повідомлення про нещасний випадок; 2) копія наказу про утворення комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку; 3) протокол засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку; 4) акт (акти) за формою Н-1 (разом з окремою думкою (за наявності), прошитий(ті) та скріплений(ні) печаткою органу (підрозділу) поліції); 6) протокол огляду місця, де стався нещасний випадок; 7) фотознімки з місця нещасного випадку; 8) пояснення потерпілого поліцейського (його представника), посадових осіб, поліцейських, свідків нещасного випадку; 9) висновки, експертизи, рішення, постанови, протоколи (за наявності); 10) копії документів про проходження потерпілим поліцейським навчання та інструктажів з питань охорони праці; 13) висновок про діагноз, причини смерті, характер і ступінь тяжкості травми потерпілого поліцейського; 17) копія висновку службового розслідування.

За п. 1, п. 4, п. 6 розділу IV Порядку №705 контроль за своєчасним та об`єктивним розслідуванням нещасних випадків, підготовкою матеріалів розслідувань, веденням їх обліку, ужиттям заходів щодо усунення причин їх настання здійснюють посадові особи з державного нагляду за охороною праці органу (підрозділу) поліції відповідно до їх компетенції. Матеріали розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку залишаються в органі (підрозділі) поліції і зберігаються протягом 45 років. Акт за формою Н-1 долучається до особової справи потерпілого поліцейського. Облік нещасних випадків, за результатами розслідувань яких складено акти за формою Н-1, здійснюють посадові особи з державного нагляду за охороною праці в журналі обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими (додаток 7).

Таким чином, в разі встановлення наявності обставин отримання поліцейським, зокрема, під час несення ним служби, тілесних ушкоджень, травми, керівником призначається розслідування даного нещасного випадку, що стався з поліцейським, та керівник своїм наказом, не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок утворює комісію (спеціальну комісію) з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку у складі, відповідно до Порядку №705, в ході розслідування відбираються пояснення потерпілого, посадових осіб чи свідків, здійснюється обстеження місця події та складається відповідний протокол. За наслідками розслідування складається акт за формою Н-1.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач зазначає, що ОСОБА_1 20.08.2021 під час вказаної події проявив непрофесійне виконання своїх службових обов`язків, ігнорування вимог пп.8 п. з ст.1 р. І Дисциплінарного статуту, ст. 14 Закону України «Про охорону праці», що виразилося у невжитті заходів щодо забезпечення особистої безпеки, що призвело до заподіяння тілесних ушкоджень працівнику поліції, що в свою чергу є порушенням службової дисципліни.

Відповідач зазначає, що відповідно до висновку службового розслідування, проаналізувавши зібрані матеріали та нормативно- правову базу встановлено, що під час вказаної події капітан поліції ОСОБА_1 проявив непрофесійне виконання своїх службових обов`язків, що виразилось у не достатньому фізичному контролі над правопорушником під час застосування спеціального прийому рукопашного бою, що дало змогу ОСОБА_2 нанести поліцейському удар в район голови.

Таким чином, враховуючи обставини нещасного випадку, керуючись п.п. З п, 8 розділу ІІІ Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими затвердженого наказом МВС від 05.10.2020 № 705, комісія дійшла висновку, що тілесні ушкодження капітаном поліції ОСОБА_1 отримані внаслідок учинення потерпілим поліцейським діяння, яке є дисциплінарним проступком.

За порушення службової дисципліни, а саме недотримання вимог п.п. 1, 2, 8, 9, п. 3 ст. 1 р. І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, п.п. 1, 2 п. 1 ст. 18 Закону України «Про Національної поліції», не вжиття заходів спрямованих на забезпечення особистої безпеки під час проведення поліцейського заходу, заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності старший оперуповноважений сектору кримінальної поліції ВП №1 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_1 , однак враховуючи те, що він вчинив незначний проступок, керуючись п. 8, 11 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, обмежитись його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.

Таким чином, відповідачем встановлено порушення позивачем службової дисципліни, проте, з урахуванням ч.11 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України відповідачем не прийнято наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а лише попереджено про необхідність дотримання службової дисципліни.

Також суд зазначає, що ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, кожна зі сторін по справі має довести ті обставини, на яких ґрунтуються їхні вимоги та заперечення, а також надати до суду належні, достовірні та достатні докази на підтвердження своїх правових позицій.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України). Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90 КАС України).

Водночас у ході розгляд цієї справи судом не встановлено порушення відповідачем вимог законодавства в ході проведення розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем.

Позивачем не надано до суду достатніх обґрунтувань щодо проведення відповідачем розслідування нещасного випадку з порушенням Порядку №705 та доказів на підтвердження протиправності акту службового розслідування №1 від 07.06.2022.

Враховуючи висновки суду щодо правомірності акту службового розслідування №1 від 07.06.2022 відсутні підстави для задоволення вимог позивача про визнання протиправною відмови ГУНП в Полтавській області в проведенні повторного розслідування нещасного випадку, який стався з капітаном поліції, старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції відділення поліції №1 КРУП ГУНП в Полтавській області 20.08.2021 та складанні Акту розслідування нещасного випадку за формою Н-1 (ПВ) та зобов`язання ВП №1 КРУП ГУНП в Полтавській області провести повторне розслідування нещасного випадку за фактом травми, отриманої 20.08.2021 о 16.10 год ОСОБА_1 капітаном поліції, старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції ВП №1 КРУП ГУНП в Полтавській області та оформити його результати відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом МВС України від 05.10.2020 №705.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 40108630), ВП №1 КРУП ГУНП в Полтавській області (вул. І. Приходька, 69Б, м. Кременчук, 39600) про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.

СуддяЛ.М. Петрова