Court ruling № 110883003, 15.05.2023, Obolonskyi District Court of Kyiv City

15.05.2023 Справа № 756/5919/23

Номер справи 756/5919/23

Номер провадження 1-кс/756/1151/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2023 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого СВ Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця за національністю, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого на посаді експерта з продажу банківських продуктів АТ «ОТП Банк», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

поданого в межах кримінального провадження № 12023100050001835 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчому судді 14 травня 2023 року надійшло клопотання старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12023100050001835 від 12 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали подане клопотання з підстав та мотивів викладених у ньому, просили його задовольнити, враховуючи що кримінальне правопорушення, яке інкримінується підозрюваному належить до категорії тяжкого злочину за яке передбачене покарання від шести до десяти років позбавлення волі. Зазначили, що підозрюваний раніше судимий, може переховуватися від суду та слідства, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушеня, просять обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави 80 прожиткових мінімумів. Також прокурор зауважив, що під час досудового розслідування не встановлено даних про те, що підозрюваний не може утримуватись в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор», у тому числі за станом здоров`я.

З наведених підстав прокурор та слідчий наполягали на застосуванні запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 , в судовому засіданні заперчував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Стверджував, що підозрюваний має стійкі соціальні зв`язки, проживає разом з матір`ю та цивільною дружиною, працює. Просив застосувати альтернативну міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічий час.

Підозрюваний, ОСОБА_6 в судовому засіданні визнав свою причетність до скоєного кримінального правопорушення. Пояснив, що іноді вживає наркотичні засоби та грає в азартні ігри, що призвело до виникнення кредитних зобов`язань, з метою погашення яких він вирішив отримати додатковий заробіток, шляхом збуту наркотиків. Проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував. Просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби. Пояснив, що працює, має стійкі соціальні зв`язки, проживає разом з матір`ю та цивільною доружиною.

Виклад обставин та правова кваліфікація

СВ Оболонського УП ГУ НП у місті Києві перебувають матеріали досудового розслідування за № 12023100050001835 від 12 травня 2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 перебуваючи за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , у мобільному додатку «Telegram», знайшов електронний канал « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за допомогою якого обрав психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, отримав номер розрахункового рахунку на який за допомогою платіжного терміналу самообслуговування здійснив переказ грошових коштів та через деякий час у мобільному додатку «Telegram» в електронному каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2» надійшло фото з місцем розташування психотропної речовини амфетамін.

12 травня 2023 року приблизно о 19.45 год. ОСОБА_6 перебуваючи за адресою: м. Київ, просп. Оболонський, 12 В, помітив прозорий поліетиленовий зіп-пакет, в середині якого знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору амфетамін, упакована у 30 згортків ізоленти чорного кольору. ОСОБА_6 підняв поліетиленовий зіп-пакет та поклав його до своєї правої кишені куртки, тим самим незаконно придбав та почав зберігати при собі амфетамін, після чого направився по власним справам.

В подальшому 12 травня 2023 року о 20.20 год. за адресою: м. Київ, вул. Героїв полку «Азов», 25, ОСОБА_6 був зупинений працівниками поліції. На запитання останніх щодо наявності у нього заборонених предметів чи речовин, останній повідомив, що у правій кишені куртки, яка була на ньому одягнена, знаходиться амфетамін, який він незаконно придбав та зберігав з метою збуту. Як наслідок, на місце події було викликано СОГ Оболонського УП ГУНП у м. Києві, після приїзду яких того ж дня, за адресою: м. Київ, вул. Героїв полку «Азов», 25, у присутності двох понятих у ОСОБА_6 , було вилучено амфетамін.

Досудовим розслідуванням встановлено, що вилучена у ході затримання та надана на дослідження порошкоподібна речовина білого кольору, містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Загальна масса амфетаміну становить 2, 561 г., що відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01 серпня 2000 року «Про затвердження таблиць, невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що знаходяться в незаконному обігу» становить великий розмір.

Обґрунтування клопотання

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України, за ознаками незаконного придбанні та зберіганні психотропної речовини у великих розмірах з метою збуту, про що йому повідомлено підозру 13 травня 2023 року на підставі зібраних доказів у кримінальному провадженні № 12023100050001835.

Діяння, в якому підозрюється ОСОБА_6 , відповідно до ст. 12 КК України є тяжким кримінальним правопорушенням, за яке передбачено законом покарання у вигляді позбавленням волі на строк від шести до десяти років.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою тяжкого злочину, а також наявність встановлених ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 частини 1 статті 177 КПК України. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Мотивація суду

У відповідності до ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з пунктом 9 частини 2 статті 131 цього кодексу віднесені також запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України. Згідно з частиною 1 статті 176 КПК України одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.

У відповідності до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

З аналізу зазначених норм слідує, що запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного.

Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 КПК України повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 42 КПК України).

Як підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12 травня 2023 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023100050001835 здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Згідно протоколу затримання особи, що підозрюється у вчиненні злочину ОСОБА_6 фактично затримано в порядку ст. 208 КПК України о 20.20 год 12 травня 2023 року.

13 травня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що підтверджується письмовим повідомленням про підозру з відміткою про її отримання.

Отже, у відповідності до вимог статті 42 КПК України ОСОБА_6 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до вимог пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Санкція частини 2 статті 307 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від шести до десяти років.

Під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, українець за національністю, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, працюючий на посаді експерта з продажу банківських продуктів АТ «ОТП Банк», зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий 19 квітня 2019 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, звільнений від відбування призначеного покарання з випробувальним іспитовим строком на 3 роки.

Згідно з положеннями статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, стаття 178 КПК України закріплює перелік обставин, які на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, повинні бути оцінені в сукупності. За таких умов слідчому судді належить дослідити кожен із зазначених вище критеріїв окремо.

Щодо обґрунтованості підозри.

Згідно з статтею 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованої підозри, враховуючи статті 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv.UnitedKingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

В цьому кримінальному провадженні йдеться про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Додані до клопотання матеріали кримінального провадження, що були досліджені в судовому засіданні на думку слідчого судді, свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке з урахуванням положень статті 12 КК України відносяться до категорії тяжких.

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні визнав свою причетність до скоєного кримінального правопорушення.

Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом "обґрунтованої підозри") для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Щодо ризиків кримінального провадження

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

На переконання сторони обвинувачення, в цьому провадженні існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чи скоїти новий злочин враховуючи попередню судимість за аналогічний злочини, можливий вплив на свідків, заявлені ризики заслуговують на увагу.

Обставини, які підтверджують ризик передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності.

Даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення. Втеча підозрюваного ОСОБА_6 зашкодить суспільному інтересу, що полягає у найскорішому розслідуванню всіх обставин кримінального провадження та подальшому його судовому розгляді згідно розумних строків КПК.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до можливого покарання у вигляді позбавлення волі у найближчій перспективі, з урахуванням встановлених на даному етапі обставин вчинення протиправних дій, доводять, що цей ризик є достатньо високим. Тому з метою нівелювання такого ризику переховування, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вбачається обґрунтованим.

Також обґрунтованим є ризик вчинення ОСОБА_6 , інше кримінальне правопорушення, що підтверджуює ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Підозрюваний не став на шлях виправлення, а продовжує свою злочинну діяльність, про що свідчить те, що він уже притягувався до кримінальної відповідальності за злочин пов`язаний з незаконним зберіганням та збутом наркотичних засобів, навіть наявність постійного місця роботи та соціальних зв`язків (цивільної дружини та матері) не є для нього стримуючим фактором, що свідчить про ймовірність скоєння нових злочинів та існує необхідність його ізоляції від суспільства. Окрім того, наркотична залежність підозрюваного спонукатиме його до скоєння кримінального правопорушення.

Слідчий суддя приходить до висновку, що з урахуванням особи підозрюваного, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а так само вчинити інші кримінальні правопорушення чи проступки.

За таких обставин, вважаю, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, зокрема зазначені в пункті 1, 5 статті 177 КПК, отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Щодо індивідуальних обставин підозрюваного відповідно до ст. 178 КПК України.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі перелічені в статті обставини.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідча суддя під час обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу враховує такі обставини: надані відомості свідчать про вагомість на даному етапі наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, за яким пред`явлено підозру; інкриміноване кримінальне правопорушення КК України відноситься до тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні цього злочину, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років позбавлення волі; підозрюваний раніше судимий за вчинення злочину пов`язаного з незаконним зберіганням та збутом наркотичних засобів.

Щодо альтернативного запобіжного заходу

Підозрюваному не може бути обрано більш м`який запобіжний захід, як - то, домашній арешт, про який клопотав підозрюваний та його захисник в судовому засіданні, оскільки сам підозрюваний повідомив, що вживає наркотичні засоби, відтак є підстави вважати про ймовірну наявність у нього наркотичної залежності, що може підштовхнути останнього до вчинення нового злочину, а тому є достатньо підстав вважати, що він не зможе виконувати покладені на нього судом обов`язки. Окрім того ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 02 червня 2022 року звільнено ОСОБА_6 від відбуття покарання визначеного вироком Ленінського районного суду м.Харкова від 19 квітя 2019 року, по закінченню іспитового строку.

Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного у зв`язку із відсутності письмових зобов`язань осіб, які заслуговують на довіру суду.

Особисте зобов`язання не може бути застосоване у зв`язку із тим, що перебування підозрюваного на волі не сприятиме виконанню покладених на нього процесуальних обов`язків.

Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження.

Під час розгляду клопотання не встановлено даних про те, що підозрюваний не може утримуватись в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор», у тому числі за станом здоров`я.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Визначаючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя виходить із такого. Застосування запобіжних заходів є однією з гарантій кримінального провадження, тому основною метою застави є забезпечення підозрюваним покладених на нього обов`язків і забезпечення здійснення кримінального провадження. Разом з тим застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов`язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця).

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя враховуючи позицію захисту, який клопотав про зменшення розміру застави, яка є занадто великою, й непосильною для підозрюваного, враховуючи майновий стан підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, розмір завданої шкоди, суспільно-небезпечні наслідки ймовірного вчинення такого кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винним у вчиненні злочину, слідчий суддя приходить до переконання про доцільність застосування застави у розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 80520,00 грн., оскільки саме вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, у випадку її внесення та не буде непомірним тягарем для нього.

Також слідчий суддя вважає, за необхідне у разі внесення ОСОБА_6 застави, покласти на нього, крім інших встановленних ст. 194 КПК України обов`язків, і обов`язок пройти курс лікування від наркотичної залежності.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідча суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поданого в межах кримінального провадження № 12023100050001835 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 травня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з часу фактичного затримання з 20.20 год. 12 травня 2023 року до 10 липня 2023 року, включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 , обов`язків, передбачених КПК України в розмірі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 80520,00 грн.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу за наступними реквізитами: (розрахунковий рахунок ТУДСАУ в м. Києві № UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві; Код ЄДРПОУ - 26268059; Банк одержувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172).

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , наступні процесуальні обов`язки (ст. 194 КПК України): прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора і суду; повідомляти слідчого (слідчих групи слідчих), прокурора та суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи, контактних номерів мобільного телефону; утримуватися від спілкування зі свідками; пройти курс лікування від наркотичної залежності; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Оболонський районний суд міста Києва.

З моменту звільнення з-під варти у разі внесення застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено та проголошено 15 травня 2023 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1