Decision № 11077835, 02.09.2010, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2010 р. Справа № 6/102/10

м. Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер-Лак», Херсонська область, Білозерський район, с. Киселівка, вул. Залізнична, 12.

До відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1.

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача Шорстов О.Ю., довіреність від 14.07.2010 року № 115.

Від відповідача представник не з'явився. ПРЕДМЕТ СПОРУ : Позивач звернувся до господарського суду з позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 2595,33 грн., з яких 2003,58 грн. основний борг, 474,52 грн.- інфляційні, 117,23 грн. 3% річних.

Відповідач заперечень проти позовних вимог та доказів, що їх обґрунтовують, не надав, у судове засідання не з»явився.

Ухвала про порушення провадження у справі була надіслана на адресу відповідача та отримана ним, що підтверджується поштовим повідомленням.

На підставі ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд,

встановив:

08.04.2008 р. між ТОВ «Полімер-Лак»(постачальник) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір № 02/377-08, згідно умов якого постачальник (позивач) зобовязався передати на умовах даного договору у власність покупцю (відповідачу) продукцію (товар) під торговими марками, право на які належить постачальнику, а покупець (відповідач) зобовязався прийняти і оплатити товар на умовах, в кількості, за номенклатурою, ціною, строкам і умовам поставки згідно умов даного договору і додатків до нього, що є його невід»ємною частиною.

Як свідчать наявні копії видаткових накладних № ПЛ-0000580 від 14.04.2008 року, № ПЛ-0001901 від 02.10.2008 року, № ПЛ-0002123 від 23.10.2008 року позивачем було поставлено, а відповідачем було прийнято товар на загальну суму 2338,39 грн.

У відповідності до п. 3.1. договору постачальник продає покупцю продукцію на умовах поставки з відстроченням оплати на 30 календарних днів від дати відвантаження, зазначеної у видатковій накладній.

Проте в порушення умов договору відповідач свої зобовязання за договором не виконав не в повному обсязі та оплату за отриманий товар здійснив частково в сумі 334,81 грн.

Таким чином за відповідачем рахується основний борг в сумі 2003,58 грн.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, позивачем визначено розмір трьох процентів річних з простроченої за кожною накладною суми, що за період з 15.05.2008 року по 01.08.2010 року (а.с. 5) становить 117,23 грн., та суму, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, що становить 474,52 грн.

Таким чином, як вказує позивач, загальний розмір заборгованості відповідача склав 2595,33 грн.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Враховуючи викладене, позивач правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер-Лак», (Херсонська область, Білозерський район, с. Киселівка, вул. Залізнична, 12, код 32104275) 2003,58 грн. основний борг, 474,52 грн.- інфляційні, 117,23 грн. 3% річних, 102,00 грн. витрат по сплаті держмита, 236,00 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя