Court ruling № 110648399, 27.04.2023, Dnipro District Court of Kyiv City

Справа №:755/5411/23

Провадження №: 1-кс/755/1154/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" квітня 2023 р. Слідчий суддя Дніпровський районний суд м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 розглянувши клопотання слідчого Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12023100040001406 від 14.04.2023 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, - вироком 31.01.2022 Деснянського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; 21.10.2021 до Дніпровського районного суду направлено обвинувальний акт за ч. 2 ст. 186 КК; 28.03.2023 до Оболонського районного суду м. Києва направлено обвинувальний акт за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в :

слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва - ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді із зазначеним клопотанням.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, в період воєнного стану, а саме 12.04.2023 року, Так, 12.04.2023 року, приблизно о 10 год. 00 хв., тобто в умовах воєнного часу, ОСОБА_5 , перебував за місцем своєї реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , де у нього виник злочинний умисел на повторне таємне викрадення чужого майна, а саме майна, що належить ОСОБА_8 . Так, достовірно знаючи, що в квартирі є цінні речі, які належать ОСОБА_8 , а саме побутова техніка, ОСОБА_5 діючи з корисливих мотивів, повторно, під час дії воєнного стану на території України, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою повторного таємного викрадення майна, що належить ОСОБА_8 , скориставшись тим, що власника речей не має вдома, зайшов до кімнати та обрав для себе цінні речі, які стали предметом його протиправного посягання, що належить ОСОБА_8 , а саме телевізор марки «Samsung», вартістю 4600 гривень, та телевізор марки «Nomi», вартістю 1700 грн. та розпорядилася ним на власний розсуд.

Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_5 таємно заволодів, майном, що належить ОСОБА_8 та завдав останньому матеріальної шкоди на загальну суму 6300 грн.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання. Просив обрати відносно підозрюваного більш м`який запобіжний захід, а в разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою призначити мінімальний розмір застави.

Підозрюваний ОСОБА_5 повідомив, що не хотів би щоб відносно нього обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та поклався на розсуд суду.

Слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов такого висновку.

За вказаним фактом, 14.04.2023 року відомості про вчинення кримінального правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100040001406, за ч. 4 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.

Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Таким чином, слідчим у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. Інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення є тяжкими, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, відповідно до п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини «Харченко проти України» (Заява № 40107/02) від 10 лютого 2011 року, набуло статус остаточного 10 травня 2011 року, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93).

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Таким чином, наявні ризики дають підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний може вчинити інші правопорушення, не надано підтверджуючих документів щодо офіційного працевлаштування, уникати від органу досудового розслідування та суду. Крім того, ОСОБА_9 неодноразово судимий за злочини проти власності, постійного місця проживання на території м. Києва не має, а місце реєстрації значно віддалене від органу, який здійснює досудове розслідування, що може вплинути на процесуальну поведінку підозрюваного, який може уникати від явки до органу досудового розслідування чи суду, залежно від стадії розгляду справи, тому, слідчий суддя вважає необхідним застосувати щодо ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину розмір застави становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків вважає, за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 заставу в розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що на думку суду є достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 182-183, 176-178, 186, 193-196, 206, 208, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ухвалив:

Клопотання- задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства Юстиції України строком на 60 днів - до 25 червня 2023 року включно.

Взяти ОСОБА_5 під варту в залі суду та помістити до ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 80 520 гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки:

1)не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

2)повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

3)утримуватись від спілкування зі свідками у даному провадженні, в межах строку досудового розслідування.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі порушення ним обов`язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: