Court ruling № 110594072, 03.05.2023, Zhovtnevyi District Court of Kryvyi Rih City

Справа № 212/3030/23

2/212/1457/23

У Х В А Л А

03 травня 2023 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Зімін М.В., ознайомившись із матеріалами позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Євробус» до ОСОБА_1 , малолітнього ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , третя особа Чечелівський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про звільнення майна з-під арешту, -

встановив:

01 травня 2023 року до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшла позовна товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Євробус» до ОСОБА_1 , малолітнього ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , третя особа Чечелівський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про звільнення майна з-під арешту.

Дана позовна заява надійшла до суду в електронному вигляді, за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», за електронним цифровим підписом представника позивача адвоката Караканової Т.В.

Дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року № 904/51/19 (провадження № 12-122гс19).

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Євробус» є боржником у виконавчому провадженні, яке було відкрите на підставі виконавчого листа № 2-811 від 05.04.2011, виданого Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу, та позивач вказує, що під час примусового виконання вказаного виконавчого документу державним виконавцем накладено арешт на рухоме майно боржника.

За вказаних обставин суд приходить до висновку про те, що товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Євробус» не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 01 лютого 2023 року № 206/2832/21 (провадження № 61-10757св22).

Виходячи з наведеного, суддя, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України, відмовляє у відкритті провадження у справі у зв`язку з тим, що позовну заяву не належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суд, -

постановив:

У відкритті провадження у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Євробус» до ОСОБА_1 , малолітнього ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 , третя особа Чечелівський відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про звільнення майна з-під арешту - відмовити.

Роз`яснити позивачу, що оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця здійснюється в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала складена та підписана 03 травня 2023 року.

Суддя М. В. Зімін