Decision № 110463551, 26.04.2023, Krasyliv District Court of Khmelnytskyi Oblast

Справа № 677/1282/22

Провадження № 2-а/677/3/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2023 року м. Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області

у складі: головуючого-судді Шовкуна В.О.,

при секретарі судових засідань: Коломієць Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Красилів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора відділу поліцейської діяльності № 2 Хмельницького районного управління поліції ГУНПУ у Хмельницькій області Юрченка Сергія Валерійовича, Головного управління національної поліції України у Хмельницькій області, про визнання протиправною, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач ОСОБА_1 із позовною заявою, у якій просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 852485 від 28.03.2022 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 1ст.126КУпАП в сумі 425 грн. 00 хв. та закрити провадження у справі.

В обґрунтуваннясвого позову,позивач посилаєтьсяна те,що 07.10.2022року вприміщенні Красилівськоговідділу ДВСвін отримавпостанову головногодержавного виконавцяГостинського П.В.про відкриттявиконавчого провадженняВП №69981942від 07.10.2022року.Згідно зцією постаново.З ньогостягується впримусовому порядку850грн.штрафу згідно виконавчого документу - постанови у справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 852485 від 28.03.2022 року, виданою Відповідачем 1 на суму 425,00 грн. Вказану постанову йому також було надано головним державним виконавцем. Згідно оскаржуваної постанови, він притягується до адміністративної відповідальності за те, що 28.03.2022 року о 10:45 год. в м. Красилів, по вул. Грушевського керував т/з Тойота державний номерний знак НОМЕР_1 , не пред`явив для перевірки посвідчення водія, чим порушив п. 2.1 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП. Про оскаржувану постанову він дізнався лише 07.10.2022 року, коли отримав в приміщенні відділу ДВС лист Красилівського відділу ДВС, постанову про відкриття виконавчого провадження. Вказав, що будь-якого спілкування 23.03.2022 року з відповідачем у нього не було, постанови йому не вручалося, факт порушення п. 2.1 ПДР України він заперечує. Окрім того, після отримання в ДВС оскаржуваної постанови, у її графі «Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» міститься ніби то його підпис. Проте вказану постанову він не підписував, підпис не його, а виконаний іншою особою. Після відкриття провадження у справі він має намір звертатись до суду з клопотанням про призначення почеркознавчої експертизи з питанням до експерта, чи виконаний на оскаржуваній постанові підпис ним, чи іншою особою. Вважає, що строк на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення підлягає поновленню судом, оскільки він не знав про існування оскаржуваної постанови, а підпис, який міститься у ній, ним не вчинявся.

Вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та такою що підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі, оскільки: постанова не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено фіксацію порушення; об`єктивних доказів, свідчень або інших відомостей, які підтверджують те, що він вчинив адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зазначені в оскаржуваній і події не відображають обставин справи, обставини, зазначені в оскаржуваній постанові є безпідставними та необґрунтованими; поліцейським не доведено належними та допустимими доказами вчинення саме ним порушення правил дорожнього руху; оскаржувана постанова не містить відомостей про порядок її оскарження; права, передбачені ст. 268 КУпАП та строк оскарження йому й не роз`яснювалися поліцейським усно, оскільки його підпис у постанові відсутній. У зв`язку з наведеним, просив поновити строк на оскарження постанови № 852485 від 28.03.2022 року, визнати протиправною та скасувати оскаржувану постанову, і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Файчук А.С. надіслав до суду відзив, в якому проти задоволення позову позивача заперечив, та вказав, що, зважаючи на те, що у ОСОБА_1 не було при собі посвідчення водія під час керування транспортним засобом 28.03.2022 року, працівником поліції при винесенні оскаржуваної постанови дотримано вимог законодавства. Вказав, що у інспектора Юрченка С.В. був наявний відеозапис на підтвердження вчиненого позивачем 28.03.2022 року правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, розгляд справи та винесення і вручення постанови серії БАА № 852485, однак з моменту винесення такої постанови та подання позовної заяви до Красилівського районного суду сплинув термін понад 7 місяців, та згідно п. 9 розділу XII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 відеозапис було знищено у зв`язку із спливом строку його зберігання. Таким чином, надати докази до суду для підтвердження вчиненого позивачем правопорушення неможливо. Зауважив, що у ОСОБА_1 була відсутня можливість фактично пред`явити посвідчення водія відповідної категорії, оскільки Красилівським районним судом Хмельницької області від 05.01.2022 року по справі № 677/1975/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Щодо поновлення строку на звернення до суду зауважив, що у постанові, що додає позивач до позовної заяви зазначено у п. 9, що копію постанови надіслано рекомендованим листом 12.04.2022 року, оскільки позивач на місці вчинення адміністративного правопорушення її отримувати відмовився, а звернувся до суду після спливу строку передбаченого для оскарження постанови, нехтуючи законодавством, за заводячи суд та інших учасників справи в оману, внаслідок зазначеного, відсутні підстави для поновлення строку.

01.11.2022 року відкрито провадження у справі, при цьому питання про поновлення строку на оскарження постанови відповідно до ч. 2 ст. 102 КАС при відкриття провадження у справі не вирішувалось.

06.12.2022 року у справі призначено судову почеркознавчу експертизу.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, надали суду заяву, в якій просять розглядати справу за їхньої відсутності.

Відповідач інспектор відділу поліцейської діяльності № 2 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області Юрченко С.В.,який належним чином повідомлявся про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явився, доказів поважності своєї неявки у судове засідання не надав, відзиву на позовну заяву (відзиву), із викладенням в ньому своїх заперечень проти позову, до суду не надіслав.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явився, надіслав до суду відзив у якому позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, наведених у відзиві.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у суті.

Суд вважає за необхідне розглянути справу у відсутність учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з п. 5 ч. 1ст. 177 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною 1ст. 121 КАС Українипередбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У відзиві на позов представник відповідача Файчук А.С. заперечив щодо поновлення строку на звернення до суду позивача з тих підстав, що у постанові, що додає позивач до позовної заяви зазначено у п. 9, що копію постанови надіслано рекомендованим листом 12.04.2022 року, оскільки позивач на місці вчинення адміністративного правопорушення її отримувати відмовився, а звернувся до суду після спливу строку передбаченого для оскарження постанови, нехтуючи законодавством, та заводячи суд та інших учасників справи в оману, внаслідок зазначеного, відсутні підстави для поновлення строку.

Разом з тим, оскаржувана постанова містить у п. 9 «Копію постанови мною отримано» підпис, який, як стверджував позивач та його представник вчинений не ОСОБА_1 .

Згідно з висновком експерта № СЕ-19/123-23/2165-ПЧ від 30.03.2023 року, за результатами проведеної на виконання ухвали суду від 06.12.2022 року у даній справі судової почеркознавчої експертизи, підпис в графі 9 «Копію постанови мною отримано» в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 852485 від 28.03.2022 року виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Таким чином, ознайомившись з матеріалами справи, оскільки позивач оскаржувану постанову після час її винесення від відповідачів не отримував, доказів протилежного суду не надано, підпис про отримання постанови, який міститься в постанові, виконаний не позивачем, доходжу висновку, що строк оскарження дій відповідача позивачем пропущений з поважних причин і підлягає поновленню.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАА № 852485, складеної 28.03.2022 року інспектором відділу поліцейської діяльності № 2 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області Юрченком С.В., Хабуду Г.В. притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. Відповідно до оскаржуваної постанови останній 28.03.2022 року о 10 год. 45 хв. в м. Красилів по вул. Грушевського керував транспортним засобом Тойота, державний номерний знак НОМЕР_1 , не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Частиною другою ст. 126 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням є керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до п.п. «а» п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, в тому числі, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Разом з цим, представником відповідача в підтвердження зазначених обґрунтувань у відзиві, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.1 ПДР України не надано жодного доказу, передбаченогост. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які б указували на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у матеріалах справи, як доказ, наявна лише постанова, яка є предметом оскарження.

Також відповідачами не надано суду доказів того, що на момент інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, він був позбавлений права керування транспортними засобами, а також те, що посвідчення водія у ОСОБА_1 станом на 28.03.2022 року було вилучене.

Відеозапису нагрудної камери патрульного, яка працювала під час виявлення адміністративного правопорушення, суду відповідачами не надано.

З врахуванням наведеного, суд доходить висновку, що відповідачем не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт порушення ОСОБА_1 28.03.2022 року о 10 год. 45 хв. в м. Красилів по вул. Грушевського пункту 2.1 ПДР.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовим висновком, зробленим Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.10.2019 року у справі № 161/7041/17 (адміністративне провадження № К/9901/23913/18).

Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Враховуючи принцип змагальності адміністративного процесу та встановлений КАС України обов`язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, суд вирішує спір на основі викладених в позові аргументів та з`ясованих в судовому засіданні обставин.

Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, а тому за відсутності належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, суд доходить висновку, що останнього неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки докази протилежного суду надано не було.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням вищенаведеного, суд доходить до переконання, що адміністративний позов є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Згідно вимог ч. 1ст. 139 КАС України, судові витрати, понесені ОСОБА_1 - судовий збір в розмірі 454 грн. та витрати на проведення експертизи в розмірі 2265 грн.40 коп. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 245, 247, 251, 283, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 2, 5, 9, 77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду.

Позов ОСОБА_1 до інспектора відділу поліцейської діяльності № 2 Хмельницького районного управління поліції ГУНПУ у Хмельницькій області Юрченка Сергія Валерійовича, Головного управління національної поліції України у Хмельницькій області, про визнання протиправною, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі - задовольнити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 852485 від 28.03.2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1ст.126КУпАП в сумі 425,00 гривень визнати протиправною та скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1ст. 121 КУпАП- закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 гривні 00 копійок та витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи в розмірі 2265 гривень 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду у десятиденний строк з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач інспектор відділу поліцейської діяльності №2 Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області Юрченко Сергій Валерійович, місцезнаходження: 31000, Хмельницька область, м. Красилів, вул. Грушевського, 46.

Відповідач Головне управління Національної поліції у Хмельницькій області, місцезнаходження: 29000, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 7, код ЄДРПОУ 40108824.

Суддя В.О. Шовкун