Decision № 110402275, 21.04.2023, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2023 року № 320/14210/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 0450840-2405-1002 від 01 березня 2021 року.

Ухвалою суду від 08 листопада 2021 року відкрито провадження в даній справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» (далі також - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, зокрема ГУ ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377).

Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 24 грудня 2020 року № 755 розпочато з 01 січня 2021 року здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом Державної податкової служби України від 30 вересня 2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», повноважень та функцій територіальних органів Державної податкової служби України, що ліквідуються відповідно до пункту 1 Постанови № 893.

Згідно Положення Головне управління ДПС у Київській області, затверджене наказом Державної податкової служби України від 12 листопада 2020 року № 643, Головне управління ДПС у Київській області(код ЄДРПОУ 44096797) утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, забезпечує реалізацію повноважень Державної податкової служби на території Київської області і є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377).

Отже, Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377) втратило адміністративну процесуальну правоздатність органу, який згідно із законом виконує функції, зокрема у сфері реалізації державної податкової політики на території Київської області. Такі функції набув його правонаступник - Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).

Враховуючи викладене, суд допускає процесуальну заміну відповідача відповідно до частини 1 статті 52 КАС України та визначає, що відповідачем у даній справі є Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797)(далі також - ГУ ДПС у Київській області, відповідач).

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю оскаржуваного рішення з огляду на непідтвердження відомостями офіційних реєстрів обставин реєстрації за позивачем об`єкту нерухомості, що стало підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в наданому суду відзиві.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 березня 2021 року ГУ ДПС у Київській області було сформовано податкове повідомлення-рішення№0450840-2405-1002, щодо сплати позивачем податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2020 рік, а саме на нежитлове приміщення (нежитлові будівлі «А», «Б») по АДРЕСА_1 , загальною площею 253,4 кв.м, на суму 10970,74 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з такого.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в том числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК Україниподаткове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості надсилаються (вручаються) платнику податку - фізичній особі контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Згідно підпункту 265.6.1 пункту 265.6 статті 265 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України).

Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у праві власності фізичних осіб.

Згідно підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до наявної у матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 268144177 від 29 липня 2021 року, за позивачем з 26 лютого 2008 року зареєстровано право власності на нежитлове приміщення (нежитлові будівлі «А», «Б») по АДРЕСА_1 , загальною площею 253,4 кв.м. При цьому, запис про вказаний об`єкт нерухомості погашено 31 грудня 2020 року на підставі його знищення.

Оскільки право власності на вказаний об`єкт нерухомості припинено 31 грудня 2020 року вбачається, що за період 2020 року позивачу було правомірно нараховано зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки.

При цьому суд вважає безпідставним посилання позивача на неправомірність використання ГУ ДПС у Київській області даних про вказаний об`єкт нерухомості, отриманих з Реєстру прав власності на нерухоме майно, оскільки, на думку позивача, такий реєстр перестав діяти починаючи з 01 січня 2013 року. Необґрунтованість таких доводів підтверджується положеннями наказу Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року № 1844/5, який набрав чинність 01 січня 2013 року та який визначає, зокрема порядок використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, тобто встановлює можливість подальшого використання даних такого реєстру, напротивагу позиції позивача.

Оскільки інших обґрунтувань щодо протиправності оскаржуваного рішення позивачем наведено не було, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Київській області(03151, місто Київ, вулиця Народного ополчення, будинок 5А; код ЄДРПОУ 44096797) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення- відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.