Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 686/14219/22
Провадження № 2/686/794/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2023 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючої судді Козак О.В.,
при секретарі Кошельник Ю.С.,
за участю: представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Томашевської В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_2 до Хмельницької міської ради, Управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради про встановлення факту спільного проживання та визнання права на приватизацію,
встановив:
В липні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Хмельницької міської ради, Управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради про встановлення факту спільного проживання та визнання права на приватизацію. В обґрунтування заявлених позовних вимог, з врахуванням поданих уточнень, позивач вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мама ОСОБА_3 . Його - батько ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
27 вересня 1989 року вже після смерті батька його матері ОСОБА_5 , яка на той час працювала на Хмельницькому міському хлібокомбінаті, було надано житлову площу (окрему кімнату) у гуртожитку Хмельницького хлібоб`єднання за адресою АДРЕСА_1 і вручено відповідний ордер №55 на право заняття житлової площі в гуртожитку. При цьому в ордері було зазначено кімнату № НОМЕР_1 у вказаному гуртожитку, однак на момент вселення в гуртожиток з`ясувалося, що вільною на той час була кімната № НОМЕР_2 , у яку маму було вселено наприкінці 1989 року. Про вказану обставину свідчить запис « 317 ком.» у нижній частині ордера №55 від 27.09.1989 р.
Усе своє подальше життя до дня смерті мама прожила у вказаній кімнаті № НОМЕР_2 в гуртожитку Хмельницького хлібоб`єднання за адресою АДРЕСА_1 , площею 18,6 кв.м. Наведені обставини доводяться доданими копіями Ордера №55 на право заняття житлової площі в гуртожитку від 27.09.1989р., а також копією Довідки № С-03- 28376 про реєстрацію місця проживання ОСОБА_6 в кімнаті № НОМЕР_2 гуртожитку по АДРЕСА_2 з 1990 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , виданої Відділом реєстрації місця проживання управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради.
Зважаючи на численні звернення мешканців гуртожитку, у тому числі і його мами, до Хмельницької міської ради та інших державних органів Рішенням XXXV сесії Хмельницької міської ради №44 від 11 грудня 2019 року, керуючись Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» Хмельницька міська рада вирішила: - залишити житлові комплекси гуртожитків на АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 у статусі гуртожитків та надати дозвіл на приватизацію їх жилих і нежилих приміщень. Відповідальність за виконання рішення покласти на заступника міського голови ОСОБА_7 та управління комунального майна.
Довідавшись про надання Хмельницькою міською радою дозволу на приватизацію займаної кімнати в гуртожитку в січні 2020 року мама вирішила оформити документи про приватизацію кімнати №317 у вказаному гуртожитку, однак зважаючи на поважний вік (1942 р.народження) та незадовільний стан здоров`я - 31.01.2020 року вона нотаріально посвідчила довіреність на ім`я знайомого ріелтора ОСОБА_8 , якою доручила представнику право вчиняти від її імені усі дії, необхідні для оформлення приватизації зазначеної кімнати в гуртожитку по АДРЕСА_1 .
Після звернення маминого представника за довіреністю ОСОБА_8 в Управління комунального майна Хмельницької міської ради з заявою на оформлення приватизаційних документів з`ясувалося, що прізвище мами у паспорті ОСОБА_9 не збігається з її прізвищем у свідоцтві про шлюб ОСОБА_10 . З метою приведення особистих документів мами у відповідність її представник ОСОБА_8 почав спочатку вирішувати питання про оформлення повторного свідоцтва про шлюб, після цього 25 червня 2020 року Хмельницьким МВ УДМС України було виготовлено та вручено мамі паспорт громадянки України нового зразка (пластикову карту) № НОМЕР_3 на прізвище ОСОБА_6 ..
З вересня 2018 року стан здоров`я матері став різко погіршуватися, що у 78-річному віці не давало їй можливості самостійно доглядати себе і потребувало постійного стороннього догляду: допомоги, оскільки вона вже не могла самостійно пересуватися. З метою такого постійного догляду він змушений був переселитися до маминої кімнати у гуртожитку, де постійно проживав разом з нею, здійснюючи постійний догляд за хворою мамою і допомагаючи їй у всьому. Наведена обставина доводиться доданою копією акта про спільне проживання осіб, складеного головою ОСББ «Весна 2020» 23 грудня 2021 року, підписаного усіма сусідами матері, довідкою ОСББ «Весна 2020» про спільне проживання від 23 грудня 2021 року.
Після смерті матері 17 вересня 2020р. він продовжує користуватися вказаною кімнатою, що доводиться змістом вказаного акту та довідки від 23.12.2021р.
Хоча після приведення у відповідність усіх документів, що посвідчували особу матері і отримання паспорта на прізвище ОСОБА_10 маминим представником було подано заяву про приватизацію вказаної кімнати від імені матері. Однак вневдовзі у мами стався інсульт, під час лікування наслідків якого вона померла у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Копії усіх зазначених документів доводять факт реалізації волевиявлення його мами ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на приватизацію належної їй на праві найму з 1990 року кімнати № НОМЕР_2 в гуртожитку по АДРЕСА_1 . Однак з причини раптової смерті таке її волевиявлення не було доведено до кінця.
Виходячи з того, що з вересня 2018 року до дня смерті матері він постійно проживав разом із мамою, як одинокою хворою жінкою що потребувала постійного стороннього догляду, у кімнаті АДРЕСА_4 і після її смерті продовжує користуватись зазначеним житлом, тому у нього виникло право на приватизацію зазначеної кімнати як у члена сім`ї його одинокої матері, відповідно до ст.3 Сімейного кодексу України та ст. 64 Житлового кодексу України.
Як спадкоємець першої черги спадкування за законом після смерті матері він звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом, проте 14 квітня 2021 року на його ім`я приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Вальчук О.М. було надано письмову відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо оформлення спадкових прав на вказану кімнату в гуртожитку через відсутність правоустановчих документів на неї. Крім того, у вказаному повідомленні від 14.04.2021р. нотаріусом йому рекомендовано у зв`язку з відсутністю правоустановчих документів на кімнату в гуртожитку звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.
В серпні 2021 року він звернувся до Хмельницького міськрайонного суду з позовом до Хмельницької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування на зазначену кімнату в гуртожитку. Однак з відзиву на позов Хмельницької міської ради з`ясувалося, що відповідач заперечує проти позовних вимог пославшись на те, що за повідомленням Управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради, ОСОБА_3 не зверталась із заявою на приватизацію кімнати у гуртожитку по АДРЕСА_1 . Наведена обставина змушує його змінювати спосіб захисту порушеного права.
01 вересня 2022р. він звернувся з письмовою заявою до директора Департаменту Інфраструктури міста-начальника управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради, у якій просив винести рішення про передачу у власність (приватизацію) ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) житлової площі у житловій кімнаті АДРЕСА_5 . Зазначену заяву у нього прийнято не було, що змусило його направляти її адресату поштою.
За таких обставин при запереченні Хмельницькою міською радою його права на вказане житло належним способом захисту його права на приватизацію вказаної кімнати у гуртожитку є звернення до суду з позовними вимогами про встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю разом із одинокою хворою матір`ю у вказаній кімнаті з 2018 року до дня її смерті і по теперішній час та про визнання його права на приватизацію зазначеної кімнати відповідно до ст.ст. 4, 5 ЗУПро приватизацію державного житлового фонду.
Відмова нотаріуса у видачі йому - спадкоємцю за законом після смерті матері свідоцтва про спадщину на вказану кімнату в гуртожитку через відсутність правовстановлюючого документу на неї а також факт відсутності офіційної реєстрації його місця проживання у зазначеній кімнаті з вересня 2018 року по даний час зумовлює його звернення до суду з даним позовом.
Право на приватизацію зазначеної кімнати у гуртожитку у нього виникло на підставі ст.3 Сімейного кодексу України, ст.64 Житлового кодексу України, ст.5 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду, ст. 4 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» оскільки він, як член сім`ї своєї одинокої хворої матері починаючи з вересня 2018 року постійно проживав з нею однією сім`єю у вказаній кімнаті гуртожитку і здійснював догляд за нею, а тому як член сім`ї наймача вказаної кімнати він має право на приватизацію зазначеного житла. Свого права на приватизацію житла державного і комунального житлового фонду раніше він не використовував.
З врахуванням наведеного позивач просить: встановити факт спільного проживання ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) однією сім`єю з одинокою матір`ю ОСОБА_3 до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 і до теперішнього часу у житловій кімнаті АДРЕСА_5 ; визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) право на приватизацію житлової площі у житловій кімнаті АДРЕСА_5 .
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.09.2022 року до участі в справі було залучено в якості співвідповідача Управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити з підстав зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача Управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила з підстав зазначених у відзиві, суду також пояснила, що дія Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» поширюється на громадян, які законно вселились і проживають у гуртожитках. Позивачем не доведено законності його вселення до гуртожитку, також матір позивача за життя не порушувала питання про приватизацію кімнати в гуртожитку.
Представник Хмельницької міської ради в судове засідання не з`явилась, подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила в задоволенні позовних вимог відмовити, справу розглядати за їх відсутності.
Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - мати позивача ОСОБА_2 . ОСОБА_4 батько позивача, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
27 вересня 1989 року ОСОБА_5 , Головним підприємством Хмельницького хдібооб`єднання було видано ордер №55 на право заняття житлової площі, на період роботи на даному підприємстві, в гуртожитку за адресою АДРЕСА_6 .
Зареєстрованою ОСОБА_3 була з 22.06.1990 року за адресою: АДРЕСА_7 .
Рішенням тридцять п`ятої сесії Хмельницької міської ради №44 від 11 грудня 2019 року, керуючись Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» Хмельницька міська рада вирішила: - залишити житлові комплекси гуртожитків на АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 у статусі гуртожитків та надати дозвіл на приватизацію їх жилих і нежилих приміщень. Відповідальність за виконання рішення покласти на заступника міського голови ОСОБА_7 та управління комунального майна.
Після смерті ОСОБА_3 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Вальчук О.М. 13.01.2021р. було зареєстровано спадкову справу № 2-2021.
Листом від 14 квітня 2021 року приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Вальчук О.М. було надано роз`яснення ОСОБА_2 , що для оформлення спадкових прав на кімнату (секцію) в будинку АДРЕСА_1 , яка згідно його заяви залишилася після смерті матері, йому необхідно надати правовстановлюючі документи на це майно, а у випадку неможливості їх надати, він має право звернутися до суду за захистом своїх прав із заявою про визнання права власності на спадкове майно.
Згідно акту про спільне проживання від 23.12.2021 року, складеного в присутності Голови ОСББ «Весна-2020», членів правління ОСББ, та довідки за підписом голови ОСББ Шафран Г.М., ОСОБА_2 на день смерті ОСОБА_5 , спільно проживав та вів спільне господарство з померлою упродовж двох років та продовжує фактично проживати за адресою: АДРЕСА_8 , станом на 23.12.2021 року, оплачувати комунальні послуги.
Відповідно до довідки Хмельницького БТІ від 21.04.2021 р. №141/01-14, згідно архівних матеріалів на гуртожиток за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа блок (секції) №317,318 становить 37,2 кв.м., житлова площа 28,8кв.м..
На праві спільної часткової власності за ОСОБА_11 зареєстравоно право на 38/100 частки блок (секції) за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 36,1 кв.м., житловою площею 29,4кв.м.. Згідно технічного паспорта на вказану часту, у власності ОСОБА_11 перебуває житлова кімната площею 11,0 кв.м..
Також судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_9 , яка була придбана відповідно до договору купівлі-продажу від 23.09.2016р. ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , при цьому останній була надана згода іншим подружжям на придбання вказаного житла.
У власності ОСОБА_2 перебувають офісні приміщення в цоколі житлового будинку загальною площею 116,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_10 .
Згідно довідки Філії Хмельницьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» від 16.03.2023р. № 120.54-23/195 ОСОБА_2 використав кошти з приватизаційного депозитного рахунку за адресою: АДРЕСА_11 у сумі 2грн.13коп. Залишок невикористаних житлових чеків станом на 16.03.2023р. складає 2грн.07коп.
Вказані обставини підтверджуються: свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_4 ; свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5 ; свідоцтвом про народження серія НОМЕР_6 ; свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_7 ; повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 05.03.2020р. №00025861064; копією паспорта на ім`я ОСОБА_5 серія НОМЕР_8 ; копією паспорта на ім`я ОСОБА_6 № НОМЕР_3 ; лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_5 від 17.09.2020р.; копією ордеру №55 від 27.09.1989р; довідкою Відділу реєстрації місця проживання Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради №С-03-28376; рішенням тридцять п`ятої сесії Хмельницької міської ради №44 від 11 грудня 2019 року; витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі спадкової справи від 13.01.2021р. №63163303; листом від 14 квітня 2021 року приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Вальчук О.М.; актом про спільне проживання від 23.12.2021 року; довідкою про спільне проживання ОСББ «Весна-2020»; довідкою Хмельницького БТІ від 21.04.2021 р. №141/01-14; копією паспорта ОСОБА_2 серія НОМЕР_9 ; рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 186 від 12.03.2020р.; технічним паспортом на секцію №317 від 24.02.2020р.; договором купівлі-продажу від 23.09.2016р.; інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 23.09.2016р., від 03.02.2023р..
Свідки ОСОБА_14 та ОСОБА_15 суду пояснили, що ОСОБА_2 останні 2 роки доглядав за матір`ю та вони проживали разом до дня її смерті, він проживає там і зараз.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно зі статтею 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Закон України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» регулює правові, майнові, економічні, соціальні, організаційні питання щодо особливостей забезпечення реалізації конституційного права на житло громадян, які за відсутності власного житла тривалий час на правових підставах, визначених законом, мешкають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей, жилі приміщення в яких після передачі гуртожитків у власність територіальних громад можуть бути приватизовані відповідно до закону.
Відповідно достатті 1Закону України«Про забезпеченняреалізації житловихправ мешканцівгуртожитків» сферадії цьогоЗакону поширюєтьсяна громадянта членівїхніх сімей,одиноких громадян,які немають власногожитла,не використалиправо набезоплатну приватизаціюдержавного житловогофонду,на правовихпідставах,визначених цимЗаконом,вселені угуртожиток тафактично проживаютьу гуртожиткупротягом тривалогочасу.
Цей Закон не поширюється на громадян, які мешкають у гуртожитку без правових підстав, визначених цим Законом.
Статтею 1-1 вказаного Закону визначено, що:
- користування (використання) жилим приміщенням у гуртожитку на правових підставах, визначених цим Законом, - це право користування (використання) жилим приміщенням у гуртожитку, на який поширюється дія цього Закону, що виникає на підставі: а) договору найму жилого приміщення, укладеного на підставі спеціального ордера, виданого згідно із статтею 129 Житлового кодексу Української РСР; б) договору оренди житла, укладеного згідно із статтями 810, 811-813 Цивільного кодексу України, - у випадках, визначених цим Законом;
- проживання у гуртожитку на правових підставах - проживання у гуртожитку (використання жилої площі в гуртожитку в якості житла) відповідно до цього Закону, а саме: а) у відомчих гуртожитках державної та комунальної форми власності - виключно за договором найму жилого приміщення, укладеним на підставі спеціального ордера, виданого згідно із статтею 129 Житлового кодексу Української РСР;
- проживання у гуртожитку протягом тривалого часу - проживання у гуртожитку постійно сукупно п`ять і більше років. Вимога щодо проживання у гуртожитку протягом тривалого часу не поширюється на членів сім`ї громадянина, якому видано ордер на жилу площу в гуртожитку та який є основним наймачем жилого приміщення в гуртожитку, а також на мешканців гуртожитків, які на правових підставах були вселені у гуртожиток, фактично проживали в гуртожитку сукупно не менше одного року та стали учасниками антитерористичної операції у складі Збройних Сил України, Національної гвардії України, органів внутрішніх справ України та інших військових формувань, створених відповідно до закону, та добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Згідно із статтею 2 вказаного Закону громадяни можуть реалізувати конституційне право на житло шляхом приватизації житла у гуртожитку.
Приватизація житлових приміщень у гуртожитках здійснюється відповідно до Закону та прийнятих відповідно до нього нормативно-правових актів з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування.
Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.
Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.
Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз (частина п`ята статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).
Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 затверджено Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, яким визначено порядок передачі квартир багатоквартирних будинків, одноквартирних будинків, жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму, у власність громадян.
Згідно з пунктом 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.
Відповідно до пункту 18 цього ж Положення громадянином до органу приватизації подаються: заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним; копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім`ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо); довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім`ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі; технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок; копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку; документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім`ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності); заява-згода тимчасово відсутніх членів сім`ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.
Громадяни, які проживають у гуртожитку, крім документів, визначених у цьому пункті, до заяви також додають: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність у власності житла; копію договору найму жилого приміщення та/або копію договору оренди житла; форму первинної облікової документації № 028/о "Консультаційний висновок спеціаліста" з відміткою про відсутність захворювання на туберкульоз.
За приписами стаття 130 Житлового кодексу України, порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається договором, що укладається перед вселенням на надану жилу площу в гуртожитку на підставі спеціального ордера відповідно до Примірного положення про користування жилою площею в гуртожитках, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Особливості користування жилою площею в гуртожитку, який підлягає передачі у власність територіальної громади, визначаються законом.
Згідно пунктів 7,8,10 Примірного положення про користування гуртожитками, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20.06.2018р. №498, користування жилою площею здійснюється: у гуртожитках державної та комунальної форми власності - виключно за договором найму жилого приміщення, укладеним на підставі ордера;у гуртожитках, що були включені до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації та корпоратизації, - за договором найму жилого приміщення, укладеним на підставі ордера, або на підставі договору оренди житла. Для укладення договору найму (оренди) з адміністрацією підприємства, установи, організації, органом місцевого самоврядування особа та всі члени її сім`ї, що вселяються на надану жилу площу в гуртожитку, пред`являють документи, що посвідчують особу (для осіб, які не досягли 14 років, - свідоцтва про народження).
Наймачі жилої площі в гуртожитку та члени їх сімей, які проживають разом з ними, мають право у разі проживання в окремих приміщеннях на вселення без згоди організації, що здійснює управління гуртожитком, своїх малолітніх чи неповнолітніх дітей, а за згодою такої організації та письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, - своїх дружини або чоловіка, дітей, які досягли 18 років, батьків, а також інших осіб.
За змістом ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму житла, що є об`єктом права державної або комунальної власності, встановлюються законом. До договору найму житла, крім найму житла, що є об`єктом права державної або комунальної власності, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Аналіз викладених норм матеріального права дає підстави для висновку, що вселення у приміщення в гуртожитку відбувається за ордером, виданим на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрації підприємства, установи, організації, органу місцевого самоврядування, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку, але подальше користування приміщенням гуртожитку відбувається на підставі укладеного договору найму.
Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
За загальними правилами доказування, визначеними статями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша та друга статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Як зазначено вище, Закон України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» не поширюється на громадян, які мешкають у гуртожитку без правових підстав, визначених цим Законом.
Позивачем, який має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_9 , не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у нього законних підстав для вселення в кімнату № НОМЕР_2 гуртожитку по АДРЕСА_1 , в якій проживала та була зареєстрована його матір, в т.ч. як члена сім`ї останньої, та подальшого його проживання та користування вказаним приміщенняму гуртожитку.
При цьому слід зазначити, що суду не надано і договору найму кімнати АДРЕСА_4 , укладеного з матір`ю позивача ОСОБА_6 за її життя, та згоди організації, що здійснює управління гуртожитком, на вселення позивача у зазначену кімнату.
Ордер № 55 від 27.09.189 року було видано лише ОСОБА_5 на період її роботи на підприємстві. А тому посилання позивача на положення ст.64 ЖК України суд вважає безпідставними.
Не надано суду позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у нього не реалізованого права на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, враховуючи, що згідно довідки Філії Хмельницьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України» від 16.03.2023р. № 120.54-23/195 ОСОБА_2 використав кошти з приватизаційного депозитного рахунку за адресою: АДРЕСА_11 у сумі 2грн.13коп.
Не доведено позивачем належними та допустимими доказами його доводи щодо того, що за життя його матір розпочала процедуру приватизації кімнати АДРЕСА_4 . Надана суду копія довіреності від 31.01.2020р. на ОСОБА_8 (№ в реєстрі 139) вказаних обставин достовірно не підтверджує.
Фактичне проживання з матір`ю в кімнаті № НОМЕР_2 гуртожитку по АДРЕСА_1 протягом двох років до її смерті, та здійснення догляду за нею, не є підставою для виникнення у позивача права на приватизацію вказаної кімнати за недоведеністю вищевказаних обставин.
Враховуючи наведене, позивачем не доведено належними та допустимими доказами його позовні вимоги в частині визнання за ним права на приватизацію кімнати АДРЕСА_4 , тому вказані вимоги задоволенню не підлягають і в їх задоволенні слід відмовити.
Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
Так як, позивачем не доведено його позовні вимоги в частині визнання за ним права на приватизацію, то встановлення факту проживання однією сім`єю не породжує юридичних наслідків для позивача.
Враховуючи вищевикладене, дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Хмельницької міської ради, Управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради про встановлення факту спільного проживання та визнання права на приватизацію, слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 5,11,12, 13, 15,16,77,76-81,212,215, 263-265, 315, 316, 319,353 ЦПК України, ст.ст. 345, 810 ЦК України, ст.ст.64, 130 ЖК України, Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду», суд -
ухвалив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Хмельницької міської ради, Управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради про встановлення факту спільного проживання та визнання права на приватизацію, відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН: НОМЕР_10 , АДРЕСА_12 ).
Відповідачі: Хмельницька міська рада (код ЄДРПОУ:33332218, адреса: 29000, м.Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3); Управління житлової політики і майна Хмельницької міської ради (код ЄДРПОУ 26381695, адреса: м.Хмельницький, ул.Проскурівська,1).
Дата складання повного тексту рішення суду 21.04.2023 року.
Суддя:
The court decision No. 110368716, Khmelnytskyi City and District Court of Khmelnytskyi Oblast was adopted on 11.04.2023. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 686/14219/22. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: