Decision № 11033845, 19.08.2010, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.08.10р.Справа № 1/200-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтрейдінг", м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м.Нікополь Дніпропетровської області

про стягнення 57 366 грн. 52 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Онищенко К.Ю., дов. від 11.05.10р.;

від відповідача: Аржанухін В.Л., дов. № 104-4016 від 29.12.09р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Союзтрейдінг" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" заборгованість у сумі 57 366 грн. 52 коп., пеню - 4 902 грн. 14 коп., інфляційні втрати - 9 729 грн. 12 коп., 3% річних - 1 995 грн. 70 коп., у загальній сумі 57 366 грн. 52 коп., за Договором № 804171 від 17.07.2008р.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується, вважає, що провадження у справі повинно бути припинено, оскільки в спірному договорі сторонами укладена третейська угода і спір повинен вирішувати Третейський суд при Українській асоціації виробників феросплавів та іншої електрометалургійної продукції. Вказує, що позивач не надав йому рахунок на оплату продукції, в зв’язку з чим його неможливо вважати прострочившим боржником, та нарахування пені, інфляції і річних безпідставне.

В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

17.07.2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладений договір № 804171 (надалі - Договір), у відповідності із умовами якого позивач зобов’язався поставити та передати у власність відповідачу товар, кількість, ціна за одиницю товару, асортимент, строки поставки якого визначені Специфікацією № 1, яка є невід'ємною частиною договору, а останній в свою чергу зобов’язався прийняти та оплатити товар на умовах, визначених даним Договором. (п. п. 1.1, 2.1).

Загальна вартість товару складає 209 520 грн. 00 коп. (п. 2.7 Договору).

Відповідно до п. 2.2 Договору, покупець здійснює сплату за поставлений товар протягом 5 календарних днів з моменту надання рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлений товар на рахунок в ПриватБанку.

За умовами п. 2.4 Договору постачальник одночасно з поставленим товаром зобов'язується надати покупцю всі необхідні документи, а саме: рахунок-фактуру, податкову накладну, видаткову накладну, сертифікат якості від виробника.

На виконання умов Договору позивач 26.09.08р. своєчасно поставив покупцю товар належної якості та в узгодженій кількості на загальну суму 40 739 грн. 56 коп., який був прийнятий покупцем, що підтверджується видатковою накладною № РН-2556 від 24.09.09р. (а.с. 20).

Відповідач в порушення приписів п. 2.2 Договору свої зобов’язання по повній та своєчасній оплаті не здійснив, у зв’язку з чим виникла заборгованість в розмірі 40 739 грн. 56 коп.

Відповідно до п. 4.1 Договору майнова відповідальність при невиконанні умов даного Договору настає відповідно до діючого законодавства України. Сплата пені чи штрафу не звільняє сторони від виконання зобов'язань за Договором.

Згідно розрахунку позивача, загальна сума пені за період з 29.09.2008р. по 29.03.2009р., становить 4 902 грн. 14 коп., сума нарахованих позивачем 3% річних за період з 01.10.2008р по 17.05.2010р. складає 1 995 грн. 70 коп., інфляційні втрати за розрахунком позивача за період з жовтня 2008р. по травень 2010р. становлять 9 729 грн. 12 коп.

Заборгованість відповідача підтверджується: Договором, специфікацією № 1, обґрунтованим розрахунком суми позову, видатковою накладною, податковою накладною, рахунком-фактурою, тощо.

На час розгляду справи доказів погашення заборгованості відповідача перед позивачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору поставки товару, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст.ст. 9, 16, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 20, 216-220 та 230-232 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені договором № 804171 від 17.07.2008р., майново-господарські зобов’язання перед позивачем з оплати поставленого на його замовлення товару, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 40 739 грн. 56 коп., пені в розмірі 4 902 грн. 14 коп. –є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає що вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню в сумі 1985 грн. 63 коп. –3% річних та 9207 грн. 14 коп. –інфляційних втрат. В решті позову слід відмовити.

Посилання відповідача на відсутність прострочення виконання зобов’язання суд вважає необґрунтованими, оскільки сторонами підписана накладна про отриманий товар, в якій визначена його кількість та вартість (сума до оплати), специфікацією не передбачено надання рахунку для оплати. Відсутність рахунку не перешкоджала відповідачу здійснити оплату в обумовлений договором строк чи витребувати необхідні документи у позивача, як це передбачено ст. 666 Цивільного кодексу України.

Клопотання відповідача про припинення провадження у справі в зв’язку з наявністю в договорі третейської угоди судом відхиляється, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

За приписами статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно з пунктом 3 статті 6 Закону України "Про судоустрій України" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Угоди про відмову у зверненні за захистом до суду є недійсними.

Таким чином, вимога відповідача про припинення провадження у справі на підставі того, що даний спір повинен розглядатись тільки третейським судом, прямо порушує норми Конституції України".

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи та в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Частина 3 даної статті передбачає, що угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Звернення за вирішенням спору до третейського суду є правом особи, яка самостійно на свій розсуд вибирає способи захисту порушених або оспорюваних інтересів. Третейська угода (третейське застереження) є обов'язковою і головною умовою звернення особи з позовом до третейського суду, проте її наявність не свідчить про обов'язок особи у разі виникнення спору звертатись за його вирішенням лише до третейського суду, не тягне за собою позбавлення права особи на звернення з позовом до господарського суду та не забороняє господарському суду розглядати і вирішувати по суті такий спір.

З наведених норм права вбачається, що на розгляд третейського суду спір може бути переданий лише на підставі вільного волевиявлення сторін такого спору, однак таке волевиявлення зі сторони позивача відсутнє.

Позивач звертався з позовом до обумовленого сторонами третейського суду, разом з тим спір по суті не було вирішено.

Вказаної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (Постанова ВГСУ від 03.03.2010р. у справі №33/337-09, Постанова ВГСУ від 25.02.2010р. у справі № 4/147-ПД-09).

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53213, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310, код ЄДРПОУ 00186520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтрейдінг" (03680, м. Київ, вул. Козацька, 122, код ЄДРПОУ 31368043) 40 739 грн. 56 коп. (сорок тисяч сімсот тридцять дев'ять грн. 56 коп.) заборгованості, 4 902 грн. 14 коп. (чотири тисячі дев'ятсот дві грн. 14 коп.) пені, 1 985 грн. 63 коп. (одну тисячу дев'ятсот вісімдесят п'ять грн. 63 коп.) 3% річних, 9 207 грн. 14 коп. (дев'ять тисяч двісті сім грн. 14 коп.) індексу інфляції, 568 грн. 34 коп. (п'ятсот шістдесят вісім грн. 33 коп.) витрат по сплаті державного мита, 233 грн. 81 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.А. Рудь Рішення підписано - 21.08.10р.