Decision № 110242452, 13.04.2023, Donetsk District Administrative Court

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2023 року Справа№200/461/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голуб В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними, скасування рішення від 13.01.2023 року № 057250004875 та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними, скасування рішення від 13.01.2023 року № 057250004875 та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 05.01.2023 він звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 13.01.2023 № 057250004875 йому відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058 у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу - 25 років. З оскаржуваного рішення вбачається, що страховий стаж роботи ОСОБА_1 складає 28 років 08 місяців 20 днів, пільговий стаж роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, складає 07 років 05 місяців 21 день. На переконання позивача, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області невірно розраховано його пільговий стаж, оскільки періоди роботи ОСОБА_1 з 01.09.1996 по 03.04.2000, з 17.04.2000 по 15.11.2001, з 29.05.2002 по 26.07.2004, з 21.03.2005 по 22.03.2005, з 21.06.2005 по 13.08.2006, з 21.05.2007 по 30.08.2009, з 31.08.2009 по 24.09.2011, з 25.09.2011 по 18.12.2011, з 19.12.2011 по 09.09.2012, з 10.09.2012 по 10.02.2013, з 11.02.2013 по 29.03.2013, з 01.03.2013 по 29.03.2015, з 30.03.2015 по 05.01.2023 не було враховано. На думку позивача, належними та допустимим доказами, а саме трудовою книжкою було підтверджено, що у спірні періоди він працював на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та постанови Кабінету міністрів України від 31.03.1994 № 202 з повним робочим днем під землею. Крім того, позивач вважає, що його заява про призначення пенсії мала бути розглянута саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

З огляду на вказане, позивач просить суд:

·визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області;

·скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії від 13.01.2023 № 057250004875 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

·зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити пенсію ОСОБА_1 з 05.01.2023, зарахувавши до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 з повним робочим днем під землею, згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_1 , періоди роботи з 01.09.1996 по 03.04.2000, з 17.04.2000 по 15.11.2001, з 29.05.2002 по 26.07.2004, з 21.03.2005 по 22.03.2005, з 21.06.2005 по 13.08.2006, з 21.05.2007 по 30.08.2009, з 31.08.2009 по 24.09.2011, з 25.09.2011 по 18.12.2011, з 19.12.2011 по 09.09.2012, з 10.09.2012 по 10.02.2013, з 11.02.2013 по 29.03.2013, з 01.03.2013 по 29.03.2015, з 30.03.2015 по 05.01.2023.

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що заява ОСОБА_1 була розглянута саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області за принципом екстериторіальності. Отже, саме Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області є належним відповідачем по справі. З наведених підстав, відповідач просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області також було надано відзив на позов. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами відповідач зауважує, що заяву ОСОБА_1 від 05.01.2023 про призначення пенсії за віком розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області за принципом екстериторіальності та винесено рішення № 057250004875 від 13.01.2023 про відмову у призначенні пенсії в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Так, пенсійним органом було встановлено, що страховий стаж позивача становить 28 років 8 місяців 20 днів, пільговий стаж - 7 років 5 місяців 21 день. Періоди роботи на підприємствах, розміщених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області, частково обчислено за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідно до пункту 20 Порядку № 637. Крім того, певні періоди роботи не були зараховані, адже Новогродівська міська територіальна громада, на території якої розміщено підприємство, що видало позивачу уточнюючі довідки, обліковуються в Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75. З наведених підстав, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

13 лютого 2023 року Донецький окружний адміністративний суд ухвалою задовольнив клопотання представниці позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом тридцяти днів. Прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними, скасування рішення від 13.01.2023 року № 057250004875 та зобов`язання вчинити певні дії та відкрив провадження по справі № 200/461/23. Розгляд адміністративної справи № 200/461/23 суд вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Разом з тим, суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 22 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 № 573/2022, від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затверджених Законами України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» від 15 березня 2022 № 2119, від 21 квітня 2022 року № 2212, від 22 травня 2022 року № 2263, від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, від 16 листопада 2022 року № 2738-IX відповідно, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 5 год 30 хв 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 5 год 30 хв 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 5 год 30 хв 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 5 год 30 хв 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 5 год 30 хв 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

З огляду на введення на території України воєнного стану, справа розглянута судом протягом розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України із зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчать копії його паспорта серії НОМЕР_2 .

Судом з трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 18.04.2000 встановлено, що, зокрема, у період з 01.09.1996 по 03.04.2000 позивач навчався у СПТУ № 41 м. Новогродівка.

Крім того, ОСОБА_1 з 17.04.2000 по 15.11.2001, з 29.05.2002 по 26.07.2004, з 21.03.2005 по 22.03.2005, з 21.06.2005 по 13.08.2006, з 21.05.2007 по день звернення до пенсійного органу працював на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 з повним робочим днем під землею.

Вказані обставини не спростовані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області.

05.01.2023 ОСОБА_1 через вебпортал звернувся до Пенсійного фонду України, із заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Проте, рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області від 13.01.2023 № 057250004875 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу - 25 років.

З оскаржуваного рішення вбачається, що страховий стаж роботи ОСОБА_1 складає 28 років 08 місяців 20 днів, пільговий стаж роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058, складає 07 років 05 місяців 21 день.

Із розрахунку пільгового стажу ОСОБА_1 вбачається, що період навчання з 01.09.1996 по 03.04.2000, а також періоди роботи з 17.04.2000 по 01.08.2000, а також з 29.09.2000 по 15.11.2001, з 21.06.2005 по 13.08.2006, та з 13.07.2012 по 30.09.2022 не враховані до пільгового стажу.

Періоди з 02.08.2000 по 29.08.2000, з 29.05.2002 по 26.07.2004, з 21.03.2005 по 22.03.2005, з 21.05.2007 по 12.07.2012 враховані до пільгового стажу за списком № 1.

Вважаючи, що відповідачем протиправно відмовлено йому у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з положеннями ст. 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. ст. 21, 22 Конституції України - усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Конституційні права і свободи людини і громадянина, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Згідно з п. 2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788).

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788 та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Підтвердженням (доказом), що позивач, у вищезазначені періоди (які не зараховані позивачу до пільгового стажу) працював повний робочий день на пільгових роботах - є записи в його трудовій книжці.

Водночас, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Судом встановлено, що у періоди з 17.04.2000 по 01.08.2000, а також з 29.09.2000 по 15.11.2001, з 21.06.2005 по 13.08.2006, та з 13.07.2012 по 05.01.2023 (дату звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії) позивач працював на посадах, що віднесені до списку № 1, втім не були зараховані відповідачем до пільгового стажу.

Суд критично ставиться до наявності врахування до пільгового стажу періоду навчання позивача за фахом з 29.09.2000 по 10.11.2000, про що вказано у додаткових поясненнях відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 22.03.2023, оскільки вказаний довід спростовується розрахунком стажу, надісланим на запит представниці позивача відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Разом з тим, періоди з 02.08.2000 по 29.08.2000, з 29.05.2002 по 26.07.2004, з 21.03.2005 по 22.03.2005, з 21.05.2007 по 12.07.2012 враховані до пільгового стажу за списком № 1, а отже вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на той факт, що певні періоди роботи не були зараховані, адже Новогродівська міська територіальна громада, на території якої розміщено підприємство, що видало позивачу уточнюючі довідки, обліковуються в Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75, суд не приймає до уваги з огляду на наступне.

Так, згідно з пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до частини 3 статті 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Разом з цим, не проведення перевірки підприємства, яким видано довідку, не є підставою для неврахування такої довідки при обчислення розміру пенсії за віком на пільгових умовах при призначенні пенсії.

Крім того, суд зауважує, що у спірному рішенні відповідач не вказав, які саме періоди не були враховані та з яких підстав.

Щодо зарахування періоду навчання з 01.09.1996 по 03.04.2000 у СПТУ № 41 м. Новогродівка, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту» професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Статтею 18 вказаного Закону визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Згідно з частиною 4 статті 19 вказаного Закону професійно-технічні навчальні заклади незалежно від форм власності та підпорядкування розпочинають діяльність, пов`язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що позивач навчався з 01.09.1996 по 03.04.2000 в СПТУ № 41 м. Новогродівка та отримав кваліфікацію «електрослюсаря підземного».

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про професійну-технічну освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Як вбачається із записів трудової книжки, позивач з 17.04.2000 працював на посаді «електрослюсаря», тобто на посаді, що визначена Списком № 1.

Підсумовуючи наведене, суд доходить висновку, що матеріалами справи підтверджено право позивача на зарахування періоду його навчання в СПТУ № 41 м. Новогродівка до пільгового стажу, адже перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Враховуючи, що спірне рішення ґрунтується на невірному визначенні пільгового стажу ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що підлягає скасуванню рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 13.01.2023 № 057250004875, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058 у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу - 25 років. Крім того, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати зазначене рішення протиправним, як того вимагають приписи ст. 245 КАС України.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, а саме: визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області протиправними, суд зазначає, що в даному випадку вчинення дій суб`єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб`єкту владних повноважень компетенції та не тягнуть за собою настання будь-яких негативних наслідків для особи, правові наслідки для позивача тягне акт індивідуальної дії рішення.

Отже достатнім та необхідним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 13.01.2023 № 057250004875.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити пенсію ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

У випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб`єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб`єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.

Тобто, призначення пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу.

У такому випадку, суд може лише зобов`язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про призначення пенсії, вказавши на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення.

Отже, вимога позивача про призначення пенсії не підлягає задоволенню.

Втім, в даному випадку належним та достатнім способом захисту прав позивача є зобов`язання пенсійного органу повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії із зарахуванням до пільгового стажу роботи періодів з 17.04.2000 по 01.08.2000, а також з 29.09.2000 по 15.11.2001, з 21.06.2005 по 13.08.2006, та з 13.07.2012 по 05.01.2023 та навчання з 01.09.1996 по 03.04.2000.

Щодо територіального підрозділу, який мав розглядати заяву позивача про призначення пенсії, суд зазначає наступне.

Так, у п.4.2 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зазначено: … Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Саме на підставі вказаних положень, автоматичним розподілом справ в електронній підсистемі було визначено, що розгляд заяви позивача здійснюється відділом пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження протиправності автоматичного розподілу його заяви.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне зобов`язати саме Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву позивача.

З огляду на зазначене вище, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, але підлягають частковому задоволенню.

Крім того, суд зауважує, що суд розглядає справу в межах позовних вимог, які викладені у прохальній частині.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання даного адміністративного позову було сплачено судовий збір в розмірі 1 073, 60 грн.

Оскільки позов ОСОБА_1 задоволено частково, суд дійшов висновку про необхідність стягнення суми судового збору у розмірі 700, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь позивача, адже саме вказаним органом було порушено права останнього.

Керуючись ст.ст.2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 244-247, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538, Україна, 18000, Черкаська обл., місто Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23) про визнання дій протиправними, скасування рішення від 13.01.2023 року № 057250004875 та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 13.01.2023 № 057250004875, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 05.01.2023, зарахувавши до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 з повним робочим днем під землею періодів роботи з 17.04.2000 по 01.08.2000, а також з 29.09.2000 по 15.11.2001, з 21.06.2005 по 13.08.2006, та з 13.07.2012 по 05.01.2023 та навчання з 01.09.1996 по 03.04.2000.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 700, 00 грн. (сімсот гривень).

Повний текст рішення складено 13.04.2023.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб