Decision № 109997993, 24.04.2019, Pecherskyi District Court of Kyiv City

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/46669/18-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2019 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Новака Р.В.,

при секретарі судового засідання - Владіміровій О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скляр Оксани Станіславівни про визнання незаконною бездіяльності нотаріуса та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду із зазначеним позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скляр Оксани Станіславівни про визнання незаконною бездіяльності нотаріуса та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог вказав на те, що 03 травня 2006 року між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено кредитний договір №6-7/НL/05-2006МК. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» укладено договір застави транспортних засобів, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О.С. 03 травня 2006 року за реєстровим №487з.

08.12.2011 року між АТ «УкрСиббанк» та АТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого АТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитними і пов`язаними з ними договорами, в тому числі право вимоги за кредитним договором, укладеним між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 .

В зв`язку із втратою АТ «Дельта Банк» договору застави транспортних засобів, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Скляр О.С., банк звернувся до відповідача із заявою про видачу дублікату нотаріально посвідченого договору від 12.07.2018 №5140.

Листом від 17.07.2018 №338/01-16, відповідач відмовив банку у вчиненні нотаріальної дії та надати банку дублікат договору застави.

01.08.2018 року АТ «Дельта Банк» повторно звернулося до відповідача із заявою про видачу дублікату договору застави транспортних засобів, однак листом від 03.09.2018 року відповідач знову відмовився вчиняти нотаріальну дію.

За змістом статті 53 Закону України «Про нотаріат», у разі втрати документа, що посвідчений або виданий нотаріусом, за письмовою заявою стягувача видається дублікат втраченого документа.

Така бездіяльність нотаріуса є незаконною та вказує на порушення ним ст. ст. 49, 53 Закону України «Про нотаріат», та порушує права банку.

Посилаючись на викладене, позивач просить зобов`язати відповідача видати ПАТ «Дельта Банк» дублікат договору застави транспортних засобів №6-7НL/05-2006А, укладений 03.05.2006. Судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 24 вересня 2018 року у вказаній справі відкрито провадження за правилами позовного (спрощеного) провадження та учасників справи повідомлено про розгляд справи за правилами позовного (спрощеного) провадження, яким одночасно сторонам роз`яснено їх процесуальні права на подачу відповідних заяв по суті справи у встановлені строки.

Згідно ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

26.02.2019 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову з підстав його необґрунтованості. Зазначив, що дублікат документу, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування у разі його втрати або зіпсування, видається нотаріусом за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. При укладанні договору застави транспортних засобів особою, щодо якої вчинялася нотаріальна дія зі сторони заставодержателя, виступала юридична особа - АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк». Зазначає, що оскільки безпосередньо звернення представника позивача до нотаріуса не було та відповідно встановити особу його представника теж не видавалось за можливе, ґрунтуючись на законодавстві, не має підстав вважати, що позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії. Позивач також не звертався до відповідача щодо видачі постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі дублікату. Таким чином вважає, що твердження позивача про те, що йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нічим не підтверджується.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Судом встановлено, що 03 травня 2006 року між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено кредитний договір №6-7/НL/05-2006МК. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» укладено договір застави транспортних засобів, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О.С. 03 травня 2006 року за реєстровим №487з.

08.12.2011 року між АТ «УкрСиббанк» та АТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого АТ «Дельта Банк» набуло право вимоги за кредитними і пов`язаними з ними договорами, в тому числі право вимоги за кредитним договором, укладеним між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 .

В зв`язку із втратою АТ «Дельта Банк» договору застави транспортних засобів, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Скляр О.С., банк звернувся до відповідача із заявою про видачу дублікату нотаріально посвідченого договору від 12.07.2018 №5140.

Листом від 17.07.2018 №338/01-16, відповідач відмовив банку у вчиненні нотаріальної дії та надати банку дублікат договору застави.

01.08.2018 року АТ «Дельта Банк» повторно звернулося до відповідача із заявою про видачу дублікату договору застави транспортних засобів, однак листом від 03.09.2018 року відповідач знову відмовився вчиняти нотаріальну дію.

Згідно з частиною другою статті 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат», видача дублікатів нотаріальних документів відноситься до нотаріальних дій, які вчиняються нотаріусами.

Порядок видачі дублікатів документів передбачений статтею 53 Закону України «Про нотаріат» та главою 22 Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до частини першої статті 53 Закону України «Про нотаріат», у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, за письмовою заявою осіб, перелічених у першому реченні частини п`ятої статті 8 цього Закону, видається дублікат втраченого документа.

Відповідно до пункту 2 Глави 22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України до передачі в архів примірників документів, посвідчених або виданих нотаріусом, дублікат утраченого або зіпсованого документа видається нотаріусом за місцем його зберігання.

Частиною третьою статті 49 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальних дій.

Згідно з частиною четвертою статті 49 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Аналогічна вимога міститься у частині третій глави 13 Порядку.

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку про те, що юридичним актом, який може бути оскарженим у судовому порядку, є офіційний письмовий документ державного чи іншого органу (посадової особи), виданий у межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб`єктів.

У главі 13 Порядку визначено, що у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії зазначаються: дата винесення постанови; прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та місцезнаходження державної нотаріальної контори або найменування нотаріального округу та адреса розташування робочого місця приватного нотаріуса; прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи; про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звернулася до нотаріуса (короткий зміст прохання); причини відмови у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на чинне законодавство; порядок і строки оскарження відмови з посиланням на норми цивільного процесуального законодавства.

З матеріалів, наданих позивачем, вбачається, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скляр О.С. 03 травня 2006 року вчинила виконавчий напис №487з на договорі застави від 03 травня 2006 року № 6-7/НL/05-2006МК.

12 липня 2018 року ПАТ «Дельта Банк» направив до нотаріуса заяву про видачу дубліката нотаріально посвідченого договору, яку нотаріус отримала 16 липня 2018 року.

Листом від 17 липня 2018 року нотаріус повідомила представника АТ «Дельта Банк», що оскільки АТ «Дельта Банк» не є особою, щодо якої чи за дорученням якої вчинялась вище зазначена нотаріальна дія, враховуючи вимоги ст.ст. 8, 53 Закону України «Про нотаріат», видавати дублікат договору застави транспортних засобів, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Скляр О.С. 03 травня 2006 року за реєстровим №487з, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та фізичною особою, не має достатніх правових підстав, однак дій, передбачених чинним законодавством не вчинила та не винесла відповідної постанови.

Однак, з матеріалів відзиву вбачається, що оскільки безпосереднього звернення представника позивача до нотаріуса не було та відповідно встановити особу його представника теж не видавалось за можливе, ґрунтуючись на законодавстві, не має підстав вважати, що позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії. Позивач також не звертався до відповідача щодо видачі постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі дублікату.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення, або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що коло осіб, яким надано право отримати дублікат утраченого або зіпсованого документа, не підлягає розширеному тлумаченню.

Посвідчення договору застави транспортних засобів приватним нотаріусом КМНО Скляр О.С. 03.05.2006 року за №487з та видача його дублікату містить відомості, що становлять нотаріальну таємницю щодо всіх учасників правочину, в тому числі і щодо заставодавця - фізичної особи ОСОБА_1 , щодо якого відсутня інформація про його згоду на розголошення нотаріальної таємниці іншим особам, зокрема, позивачу - АТ «Дельта Банк».

При цьому, до приватного нотаріуса для вчинення зазначеної нотаріальної дії із заявою про видачу дублікату Договору застави транспортних засобів представник позивача особисто не звертався. Позивач лише письмово, у формі листування, звертався з питанням можливості видачі дублікату, на що йому було надано письмове роз`яснення з даного питання.

Крім того, статтею 53 Закону України «Про нотаріат» передбачено випадки, коли може бути виданий дублікат документа, посвідченого або виданого нотаріусом, а саме у випадку втрати або зіпсування такого документу. При цьому, вказаний перелік є вичерпним.

В свою чергу, позивач не надав до матеріалів справи належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність підстав для видачі Дублікату Договору застави, а саме позивачем не надано доказів того, що оригінал Договору застави транспортних засобів був втрачений або зіпсований.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 5 Закону України «Про нотаріат», нотаріус зобов`язаний, зокрема, відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.

Згідно положень п. 1, 2 ч. 1 ст. 49 Закону, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

З огляду на положення ст. 8, 49, 53 Закону України «Про нотаріат», суд дійшов висновку, що приватним нотаріусом правомірно було відмовлено позивачу у видачі дублікату Договору застави транспортних засобів.

При цьому, з матеріалів справи не вбачається наявності підстав, за яких суд мав би зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скляр О.С. видати дублікат договору застави транспортних засобів, посвідченого 03.05.2006 за реєстровим № 487з позивачу.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається представник позивача як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, факт порушення відповідачем прав позивача не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. 2, 4, 10-13, 17-19, 76-81, 133, 137, 141, 258-259, 263-268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скляр Оксани Станіславівни про визнання незаконною бездіяльності нотаріуса та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020.

Відповідач: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скляр Оксана Станіславівна, АДРЕСА_1 .

Суддя Р.В. Новак