Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 932/1208/23
Провадження № 1-кс/932/673/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у приміщенні суду в м. Дніпро клопотання слідчого СВ ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12023041640000057 від 17.01.2023, про арешт майна,
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшло вищевказане клопотання, яке розподілено в моє провадження.
За доводами клопотання, слідчий просить накласти арешт на нерухоме майно, а саме квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши її відчуження, розпорядження та користування, в тому числі шляхом реалізації через систему електронних торгів.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.01.2023до чергової частини ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , про те, що 29.12.2022невстановлена особа, шахрайським шляхом, заволоділа майном потерпілої ОСОБА_5 , а саме квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Допитана у якості потерпілої у кримінальному провадженні, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пояснила що 04.01.2023вона прийшла до себе додому за адресою: АДРЕСА_1 , в якій проживає з1963року. Підійшовши до двері, ОСОБА_5 почала відкривати вхідні двері своєї квартири, спочатку відчинила верхній замок, але коли вставила ключ у нижній замок, то помітила, що внутрішня частина замка зовсім відсутня. 07.01.2023потерпілій ОСОБА_5 , зателефонувала донька ОСОБА_6 , та сказала, що її знайомий ОСОБА_7 , купив новий замок та встановить його. Далі потерпіла ОСОБА_5 приїхала додому, де на неї вже чекав ОСОБА_7 , який встановив новий замок та надав ОСОБА_5 нові ключі.
09.01.2023потерпіла ОСОБА_5 , приїхала до себе додому, підійшовши до квартири, остання побачила, що замки в її квартирі вже були змінені на нові. Після цього, вона одразу ж подзвонила доньці ОСОБА_8 , та сказала, що хтось підробив документи та приватизував їх квартиру.
15.01.2023доньці зателефонувала сусідка з квартири АДРЕСА_2 , та повідомила, що з їх квартири якісь невідомі особи виносять речі. Одразу ж вони виїхали з ОСОБА_9 до квартири. Приїхавши на місце, невідомі особи їм почали погрожувати та не пустили до їх квартири. Вони їм показали документи на їх квартиру, а саме: свідоцтво про приватизацію та витяг з реєстру нерухомого майна. Також повідомили, що ця квартира вже належить їм та якщо потерпілі не будуть нікуди звертатися, то їм нададуть якусь грошову суму. В подальшому усі речі, які знаходилися в квартирі були вивезені в невідомому їм напрямку, але частину речей вона змогла все ж таки забрати.
Відповідно до документів новий власник нашої квартири ОСОБА_10 . Дана особа їм не відома не є членом родини ОСОБА_5 , який ніколи в належній їм квартирі не проживав та не міг проживати, та не був там зареєстрованим.
Належні потерпілій ОСОБА_5 документи на квартиру, а саме ордер на квартиру та квитанції, договір з комунальними службами та усі інші документи, були викрадені особами, які змінили замки, дана квартира належить останній на праві спадкування за законом, після смерті й матері.
В ході досудового розслідування потерпілою ОСОБА_5 , було надано копії документів, а саме:
1) довідку про реєстрацію місця проживання особи, з відомостей Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР, в якій зазначено про те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 13.08.1979.
2) договір оренди житлового приміщення від 21.11.2002р., в якому зазначено, що ОСОБА_5 , є власником квартири АДРЕСА_3 .;
Досудовим розслідуванням також встановлено, що в загальному доступі на сайті Дніпровської міської ради міститься рішення виконавчого комітету за №1244від 23.11.2021р., про надання дозволу на зміну умов договору найму жилого приміщення - квартири АДРЕСА_3 .
За текстом рішення вбачається, що ОСОБА_10 отримав дозвіл на зміну умов договору найму після смерті своєї матері ОСОБА_11 , яка як зазначається була основним квартиронаймачем.
Балансоутримувач будинку значиться як ТОВ «Екологія - Д».
Натомість, потерпілі значаться як зареєстровані у вказаній квартирі. До моменту їх примусового (поза судовому) виселенню постійно проживали у вказаній квартирі, що підтверджують також свідки (сусіди).
Беручи до уваги те, що житлові приміщення у будинках державного та соціального житлового фонду надаються громадянам у безстрокове користування, що означає, що договір найму житлового приміщення, укладений після одержання ордера, з часом (у зв?язку з одруженням наймача, розлученням, смертю тощо) не може бути змінено, виходячи з потреб сім`ї, яка проживає у найнятому приміщенні.
У статті 103 ЖК передбачено, що договір найму житлового приміщення може бути змінено за взаємною згодою наймача та членів його сім`ї і згодою наймодавця.
Таким чином, померла ОСОБА_11 мала б отримати ордер на вказану квартиру та в подальшому укласти договір найму.
Наявність зареєстрованих осіб у квартирі виключає можливість надання ордеру іншій особі, які не є членами його сім`ї.
Крім того, ордер на квартиру АДРЕСА_3 надавався родині потерпілих.
В той же час, відповідне рішення про зміну умов договору найму на квартиру АДРЕСА_3 на ОСОБА_11 - відсутнє.
Довідка видана КП ДМБТІ ДМР від 27.05.2021містить інформацію, що будинок за адресою: АДРЕСА_4 на підставі рішення виконкому Дніпропетровської міської ради від 18.11.2004р. №3179та рішення №3529від 05.09.2005р., зареєстровано за Комунальним житлово ремонтно - експлуатаційним виробничим підприємством Бабушкінського району м. Дніпропетровська, яке підпорядковано Дніпропетровській міській раді.
Довідка про реєстрацію місця проживання потерпілої ОСОБА_5 видана 16.08.2018року з зазначенням реєстраційного обліку останньої за адресою: АДРЕСА_1 .
Усі особові рахунки на квартиру, платежі також значаться за ОСОБА_5 .
Тобто, станом на 16.08.2018будь - якого договору найму або ордеру на ім?я ОСОБА_11 існувати не могло в силу закону. Після 16.08.2018такий ордер (договір найму) мав бути виданий тільки Дніпровською міською радою (або за погодженням на підставі відповідного рішення). Таке рішення - відсутнє. Будь якої інформації міська рада з цього питання не надає.
22.02.2023квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 визнана речовим доказом у кримінальному провадженні оскільки с достатні підстави вважати, що вона є предметом кримінального правопорушення та була набута ОСОБА_10 кримінально протиправним шляхом.
Посилаючись на викладене, сторона обвинувачення вважає, що існують підстави для накладення арешту на цю квартиру з метою збереження речового доказу, унеможливлення відчуження на користь третіх осіб, тому звертається із таким клопотанням.
В судове засідання слідчий не з`явився. Подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність.
Власник майна в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність.
Фіксування кримінального провадження не здійснюється у зв`язку із неявкою всіх осіб.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього докази, слідчий суддя приходить до висновку про часткове задоволення клопотання з таких підстав.
Так, у відповідності до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 131 КПК України, передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення:
1)збереження речових доказів;
2)спеціальної конфіскації;
3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно з положеннями ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Частиною 1статті 98КПК Українивизначено,що речовимидоказами єматеріальні об`єкти,які збереглина собісліди кримінальногоправопорушення абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту абообставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження.
З наданих слідчому судді матеріалів убачається, що в провадженні СВ ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження № 12023041640000057 від 17.01.2023, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
Встановлено, що 29.12.2022невстановлена особа, шахрайським шляхом, заволоділа майном потерпілої ОСОБА_5 , а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою слідчого СВ ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 20 лютого 2023 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 визнана речовим доказом.
За загальними правилами, передбаченими ч.3 ст.132 КПК, застосування заходів забезпечення кримінального провадження допускається лише у разі, якщо слідчий, дізнавач, прокурор доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора.
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
При цьому для збереження речових доказів арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, якщо воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Вирішуючи питання про накладення арешту на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , виходжу з того, що квартира була у незаконний спосіб переоформлена на третю особу, поза волею власника та всупереч волі основного квартиронаймача, тому неведені у клопотанні відомості та обставини можуть вказувати на те, що спірна квартира було безпосереднім об`єктом кримінально протиправних дій, а відтак сама по собі може містити інформацію, що має істотне значення для досудового розслідування.
Наведене у сукупності вказує на те, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 має ознаки речового доказу по кримінальному провадженню № 12023041640000057 від 17.01.2023, а враховуючи протиправний характер заволодіння цим майном та ризик подальшого відчуження на користь третіх осіб з метою ускладнити витребування чи повернення майна законному володільцю, вважаю, що існують і правові і процесуальні підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт.
Але разом з тим, ч. 12 ст. 170 КПК України передбачає, що заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.
Отже, встановити заборону користування квартирою не є можливим. Також заборона реалізації квартири на прилюдних торгах чи електронних торгах, в тому числі в рамках виконавчого провадження, є тим заходом, який в даному випадку виходить за межі повноважень слідчого судді, оскільки норми КПК України передбачають лише накладення арешту, а не встановлення заборони примусової реалізації майна. Означене може бути реалізовано лише шляхом вжиття заходів забезпечення позову.
Таким чином, клопотання підлягає задоволенню частково, а саме накладення арешту на квартиру із встановленням заборони розпорядження та відчуження.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2,7,98,131,170-173,372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого СВ ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12023041640000057 від 17.01.2023, про арешт майна, задовольнити частково.
Накласти арешт на нерухоме майно квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , встановивши заборону відчуження та розпорядження.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали виготовлено 04 квітня 2023 о 17 год. 36 хв. в нарадчій кімнаті.
Копію ухвали надіслати прокурору, власнику майна.
Ухвала направлена до Єдиного державного реєстру судових рішень 04квітня 2023о 17год.40хв.
Слідчий суддя Ігор КОНДРАШОВ
The court decision No. 109986357, Babushkinskyi District Court of Dnipropetrovsk City was adopted on 03.04.2023. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 932/1208/23. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: