Court ruling № 109965727, 31.03.2023, Vinnytsia District Administrative Court

УХВАЛА

м. Вінниця

31 березня 2023 р.Справа № 120/1410/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши в м. Вінниці в письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , які подані її представником адвокатом Лавренчуком А.С., до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити дії.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовуються протиправністю дій відповідача щодо припинення виплати позивачу пенсії за віком та відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача період її роботи бухгалтером в МП - Фірма "Оріяна- К" з 03.05.1992 по 16.01.2012.

Ухвалою від 22.02.2023 судом відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтею 263 КАС України

07.03.2023 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшло клопотання про залишення позову без розгляду. Дане клопотання мотивоване тим, що відповідно до ч. 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи, встановлюється шестимісячний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав свобод та інтересів. Разом із тим, представник відповідача вказує, що позивач звертаючись до Головного управління із заявою про перерахунок пенсії вже знала, що 30.04.2022 їй була припинена виплата пенсії, адже вона фактично з вищезазначеного часу її не отримувала. А тому, на думку пенсійного органу, звернувшись з даним адміністративним позовом до суду в лютому 2023 року, позивач пропустила шестимісячний строк звернення до суду, що має наслідком застосування приписів ст. 123 КАС України та залишення позовної заяви без розгляду.

Враховуючи необхідність з`ясування усіх обставин при розгляді поданого клопотання, суд ухвалою від 13.03.2023 запропонував позивачу в межах 5-ти денного строку з дня отримання копії даної ухвали висловити письмово свою позицію щодо доводів, викладених відповідачем у клопотанні про залишення позову без розгляду, а також витребував у відповідача та зобов`язав надати суду у 5-ти денний строк з моменту отримання копії даної ухвали додаткові докази, які є необхідними для розгляду даної адміністративної справи.

Так, на виконання вимог вказаної ухвали відповідач 20.03.2023 надав суду витребувані докази.

Окрім того, 21.03.2023 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом. Мотивуючи вказане клопотання представник позивача зазначає, що про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 стало відомо із відповіді на адвокатський запит, яка оформлена листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 0200-0305-8/91164 від 02.12.2022. Жодних інших листів та повідомлень про припинення виплати пенсії за адресою реєстрації ОСОБА_1 від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області не отримувала.

Представник позивача вказує, що причиною ненадходження на пенсійну картку пенсійних виплат позивач вважала введення воєнного стану в зв`язку із повномасштабним вторгненням військ РФ на територію України та недостатнім фінансуванням, по цій причині, органів пенсійного фонду України. Також представник позивача зазначає, що з січня 2022 року по 08 жовтня 2022 року ОСОБА_1 здійснювала догляд за престарілою матір`ю, ОСОБА_2 , яка у зв`язку із похилим віком та різким погіршенням стану здоров`я потребувала стороннього догляду, а ІНФОРМАЦІЯ_1 померла. Вищевказані обставини підтверджуються довідкою Калинівської міської ради №114 від 17.03.2023, поясненнями медичної сестри Лісоволисівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини ОСОБА_3 , консультативним висновком ТОВ "Клініка сучасної хірургії та ортопедії" від 07.10.2021, свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 , довідкою Хмільницької РДА №521 від 20.09.2021.

Відтак, з урахуванням вищевикладених обставин (не повідомлення про припинення виплати, військовий стан та догляд за матір`ю похилого віку), представник позивача вважає, що строк на звернення до суду ОСОБА_1 пропущено з поважної причини.

Визначаючись з приводу поданих клопотань та досліджуючи питання щодо строків звернення до суду з даним позовом, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу;

Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Так, в клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду відповідач посилається на те, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує, а тому з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Суд частково погоджується із такими твердження відповідача, водночас зазначає, що винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

Судом встановлено, що відповідач припинив виплату пенсії позивачу з 30.04.2022. Втім, жодного рішення чи повідомлення про припинення виплати пенсії ГУ ПФУ у Вінницькій області на адресу позивача не направляло. Відповідно, позивач з цього часу не була проінформована щодо обставин непроведення їй пенсійних виплат. Крім того, враховуючи введення на території України з 24 лютого 2022 року військового стану, позивач могла пов`язувати тимчасову невиплату їй раніше призначеної пенсії з причинами функціонування та діяльністю державних органів, а не прийнятим відносно неї рішенням. Тим більше, як слідує із наданих позивачем доказів, ОСОБА_1 з січня 2022 року по жовтень 2022 року здійснювала постійний догляд за своєю хворою матір`ю ОСОБА_2 , 1929 р.н., (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та проживала разом із нею в с. Лісова Лисіївка Хмільницького району Вінницької області.

При цьому, повернувшись після смерті матері до місця свого проживання в м. Вінницю позивач, з`ясувавши факт подальшого ненадходження їй пенсійних виплат, звернулась через свого представника із запитом від 21.11.2022 до ГУ ПФУ у Вінницькій області, на який отримала відповідь від 02.12.2022 із якою стало відомо про припинення виплати пенсії за віком у зв`язку з відмовою у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи бухгалтером в МП - Фірма "Оріяна- К" з 03.05.1992 по 16.01.2012.

Тобто, в цьому випадку суд доходить висновку, що про обставини припинення їй виплати пенсії позивач дізналася лише із листа відповідача від 02.12.2022.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 по справі № 510/1286/16-а зазначила таке: "Визначаючи початок перебігу строку звернення до суду, важливо встановити той момент, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав. У спорах, що виникають з органами ПФУ, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу ПФУ відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.

Відповідно, саме з часу отримання відповіді від відповідача позивач дізналася про обставини, за яких відбулося порушення її прав, та які зумовили необхідність подальшої реалізації свого права на судовий захист. Тому, отримавши таку відповідь позивач без невиправданих зволікань звернулася до суду з даним позовом.

Натомість, у своєму клопотанні від 07.03.2023 відповідач посилаючись на те, що виплата ОСОБА_1 пенсії була припинена з 30.04.2022, однак жодних доказів невідкладного повідомлення позивача про припинення такої виплати не надає. Відсутнє також і документально оформлене рішення про припинення виплати, з якого б дійсно можливо встановити, з якого часу позивач не отримувала пенсію.

Відтак, доводи відповідача викладені у клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду суд вважає необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами.

При цьому суд враховує те, що позивач у своїй заяві від 21.03.2023 навела достатні обґрунтування щодо поновлення їй строку звернення до суду з даним позовом як такого, що пропущений з поважних причин.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-VI "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16.12.1992).

Відтак, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на пріоритетності захисту прав саме людини шляхом забезпечення реального доступу до правосуддя, при цьому необхідним є уникнення занадто формалізуючих підстав для позбавлення особи єдиного способу захисту її прав.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає. Натомість, заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду належить задовольнити.

Керуючись ст. с. 121, 122, 123, 240, 248 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду задовольнити та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду в даній адміністративній справі.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяСлободонюк Михайло Васильович