Court ruling № 109878621, 29.03.2023, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про продовження строку залишення позовної заяви без руху

29 березня 2023 року Справа № 520/4957/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Кухар М.Д., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії на підставі Постанови КМУ «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» №713 від 14 липня 2021 року у розмірі 2000,00 грн, починаючи з 01.07.2021;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області установити та виплачувати ОСОБА_1 щомісячну доплату до призначеної пенсії на підставі Постанови КМУ «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» №713 від 14 липня 2021 року у розмірі 2000,00 грн починаючи з 01.07.2021.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2023 року позовну заяву по справі залишено без руху. Встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.

Для усунення недоліків встановлених в ухвалі суду від 13.03.2023 позивачу необхідно було надати до суду оригінал платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 858,88 грн.

Натомість, позивачем 16.03.2023 через систему "Електронний суд" було подано заяву про відстроченння сплати судового збору.

Розглянувши заяву подану представником позивача, суддя прийшов до наступних висновків.

Питання перевірки реальної спроможності заявників-фізичних осіб сплатити судовий збір у спорах з суб`єктами владних повноважень набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними; повинні надати їм належну оцінку та прийняти вмотивоване рішення, враховуючи, зокрема, суть спору, статус особи заявника, обставини, що призвели до ускладнення можливості сплати судового спору (ухвала Верховного Суду у справі № 328/1894/19 від 22.10.2020).

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" встановлено пільги щодо сплати судового збору.

Позивач не відноситься до категорії осіб, які відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнені від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

При цьому, звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати с дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Вказана правова позиція суду викладена в ухвалі Верховного Суду у справі №442/5646/17 від 17.04.2018.

Особа, яка звертається із відповідним клопотанням, повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази (документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами; документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо).

При дослідженні матеріалів адміністративного позову та доданих документів по справі, суд не має можливості достеменно переконатися в існуючому складному матеріальному становищі позивача.

Позивачем не надано доказів для підтвердження тяжкого майнового стану позивача, яким підтверджується факт неможливості сплати останнім судового збору, оскільки не містять відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема для сплати судового збору (довідка органу доходів і зборів, довідка про склад сім`ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо).

Верховний Суд у своїй ухвалі від 17 жовтня 2019 у справі №215/3786/18 зазначив, що позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подану ним касаційну скаргу у встановлений законом порядку, а саме, що компенсаційна виплата по догляду за особою з інвалідністю І групи є єдиним джерелом доходу, в тому числі, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, що може бути підтверджено довідкою податкового органу про доходи тощо. Оскільки обставини, які зазначив скаржник, відповідно до вказаних статей Закону України «Про судовий збір», не є умовою для звільнення від сплати судового збору, а сам скаржник не надає доказів наявності інших підстав для його звільнення від сплати судового збору суд не вбачає правових підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору, виходячи з наданих ним доказів.

Для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, фізична особа звертається особисто або через уповноважену особу до територіального органу ДПС за місцем свого проживання або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об`єкта оподаткування. Для цього необхідно подати документ, що посвідчує особу та заяву встановленого зразка.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в ухвалі від 05.07.2019 у справі №140/2033/18.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі, вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому, згідно із положеннями частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не надає привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін.

Отже, доводи позивача щодо відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору не є достатніми, тому клопотання позивача про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684 гривень.

Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є вимога немайнового характеру, а отже ставка судового збору за подання даного позову з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" становить 858,88 грн.

Отже, позивачу слід привести позовну заяву у відповідність до вимог ст.ст.160, 161 КАС України, а саме: надати до суду оригінал платіжного документу про сплату судового збору в розмірі 858,88 грн або документи, що підтверджують право заявника на звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 121 та частини 2 статті 169 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до приписів ст. 119 КАС України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Отже, зважаючи на вищенаведене, з метою уникнення створення позивачу перешкод у доступі до правосуддя, суддя вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 днів з моменту отримання копії даної ухвали.

Керуючись статтями 121, 122, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Надати позивачу додатково термін - п`ять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити, що згідно з п.1 ч.4 ст.169 КАС України наслідком невиконання вимог цієї ухвали є прийняття судом рішення про повернення позову.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із адміністративним позовом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кухар М.Д.