Decision № 109848680, 24.03.2023, Lviv District Administrative Court

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/14989/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення до вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стажу роботи позивача в органах Державної міграційної служби з 23.08.2016 по 01.03.2019;

- зобов`язати відповідача включити до вислуги років для призначення пенсії у календарному обчисленні стажу роботи позивача в органах Державної міграційної служби з 23.08.2016 по 01.03.2019.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 працював у Центральному міжрегіональному Управлінні державної міграційної служби у м. Києві та Київській області та вислуга років на день його звільнення із вказаної установи становила 24 роки, 6 місяців та 19 днів. Однак, відповідач відмовився зарахувати стаж роботи в органах ДМС України до стажу служби у ССО, що порушує права позивача в частині встановлення надбавки за стаж служби та надання додаткової оплачуваної відпустки. Як стверджує позивач, відсутність посади, яку обіймав позивач у державному органі, у Переліку посад співробітників ССО середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах, не є підставою для відмови у зарахуванні до вислуги років часу роботи в органах ДМС України. Із наведених підстав, просить задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою від 28.10.2022 провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

04.11.2022 відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, зазначивши, що Служба судової охороним є державним органом у системі правосуддя. Порядок проходження служби співробітниками ССО регулюється Законом України "Про судоустрій та статус суддів" та Положенням, яке затверджує Вища рада правосуддя. Згідно із абз. 2 ч. 4 ст. 163 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції від 07.11.2019 до стажу служби у Службі судової охорони зараховується стаж служби в поліції, органах внутрішніх справ, військова служба в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону. Відповідач зарахував позивачу до стажу служби в ССО службу в органах внутрішніх справ з 01.08.1993 по 10.08.2015. У подальшому, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів"" та деяких законів України щодо врегулювання окремих питань правового статусу працівників Служби судової охорони" № 1417-IX від 27.04.2021 абзац 2 ч. 4 ст. 163 Закону про судоустрій виключений. Рішенням Вищої ради правосуддя від 18.11.2021 затверджені зміни до Положення про проходження служби співробітниками ССО, де абзацом 3 пункту 5 розділу I передбачено, що до стажу служби у Службі (у календарному обчисленні) зараховуються періоди, визначені Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393. У свою чергу, вказаними нормативними актами передбачено, що особам з числа військовослужбовців рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються час роботи в державних органах, зокрема, у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони. Посада начальника юридичної служби ТУ ССО у Львівській області, яку обіймав позивач, належить до середнього складу. Наказом голови Служби судової охорони від 24.10.2022 № 454 затверджений Перелік посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах. Втім, позивач у період служби у ССО не обіймав посади, яка передбачена цим Переліком, а тому у відповідача відсутні правові підстави для зарахування позивачу до служби в ССО роботу в органах ДМС України у період з 23.08.2016 по 01.03.2019.

Із наведених підстав, просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Сторони не подали клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом учасників справи.

Таким чином, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

Згідно із трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , виданої ОСОБА_1 01.10.1992, у період з 01.08.1993 по 10.08.2015 (записи №№ 3, 4) позивач проходив службу в органах внутрішніх справ.

Наказом начальника Управління державної міграційної служби у Київській області від 19.08.2016 № 102-к ОСОБА_1 призначений на посаду завідувача сектору організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення Броварського відділу з 23.08.2016.

Згідно із записами №№ 6, 7 трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 23.08.2016 склав Присягу державного службовця та йому присвоєний 5 ранг державного службовця в межах категорії "Б".

Наказом начальника Центрального міжрегіонального Управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області від 22.02.2019 № 113-К ОСОБА_1 звільнено з посади заступника начальника управління-начальника відділу правової роботи управління юридичного забезпечення Центрального міжрегіонального УДМС у м. Києві та Київській області з 01.03.2019 за угодою сторін.

Наказом начальника Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області від 13.11.2019 № 37 о/с ОСОБА_1 призначений на посаду начальника юридичної служби територіального управління Служби судової охорони у Львівській області.

Підпунктом 1.3 пункту 1 наказу від 13.11.2019 № 37 о/с підполковнику ССО ОСОБА_1 вислугу років, що дає право на встановлення надбавки за стаж служби станом на 13.11.2019 визначено 22 роки, 00 місяців та 10 днів.

04.07.2022 ОСОБА_1 звернувся до начальника Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області із рапортом про зарахування до стажу служби у ССО стажу роботи в державному органі Державній міграційній службі України у період з 23.08.2016 по 01.03.2019.

02.08.2022 Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області у листі № 44.05-326 відмовило позивачу у зарахуванні стажу роботи в органах Державної міграційної служби України, зазначивши, що оскільки з Державної міграційної служби України ОСОБА_1 звільнений за угодою сторін, а 13.11.2019 прийнятий на служби до Служби судової охорони на посаду середнього складу, виключно за результатами конкурсу, зарахувати до стажу служби в ССО стаж роботи в Державній міграційній службі України у період з 23.08.2016 по 01.03.2019 не надається можливим.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування стажу державної служби до стажу служби в ССО, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні обставини та положення законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначений обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 160 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.

Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах (ч. 1 ст. 161 Закону № 1402-VIII).

Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України (ч. 2 ст. 161 Закону № 1402-VIII).

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 163 Закону № 1402-VIII до кандидатів на посади співробітників Служби судової охорони застосовуються вимоги, передбачені Законом України "Про Національну поліцію" для кандидатів на службу в поліції.

Призначення на посади співробітників Служби судової охорони (крім призначення на рівнозначні або нижчі посади) здійснюється виключно за результатами конкурсу, що проводиться Державною судовою адміністрацією України в порядку, визначеному Вищою радою правосуддя.

За правилами ч. 4 ст. 163 Закону № 1402-VIII (в редакції Закону від 05.08.2018) час проходження служби у Службі судової охорони зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.

До стажу служби у Службі судової охорони зараховується стаж служби в поліції, органах внутрішніх справ, військова служба в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону.

З метою вдосконалення існуючого порядку зарахування до стажу служби у Службі судової охорони окремих періодів військової служби та служби в правоохоронних та інших державних органах, який дозволяє встановлювати співробітникам надбавки за стаж служби, а також надання їм додаткової оплачуваної відпустки Верховна Рада України прийняла Закон України № 1417-IX від 27.04.2021 "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо врегулювання окремих питань правового статусу працівників Служби судової охорони", яким Закон України "Про судоустрій і статус суддів" доповнено статтею 162-1 такого змісту:

"Стаття 162-1. Правовий статус працівників Служби судової охорони

1. До працівників Служби судової охорони належать особи, яким присвоєно спеціальні звання співробітників Служби судової охорони, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони.

2. Порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.

3. На державних службовців Служби судової охорони поширюється дія Закону України "Про державну службу". Посади державних службовців Служби судової охорони відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.

4. Повноваження керівника державної служби у Службі судової охорони здійснюють Голова Служби судової охорони та керівники територіальних підрозділів Служби судової охорони.

5. Трудові відносини працівників, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони, регулюються законодавством України про працю.

6. Для захисту своїх прав та законних інтересів працівники Служби судової охорони можуть утворювати професійні об`єднання та професійні спілки відповідно до Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". Професійним спілкам співробітників Служби судової охорони та їх членам заборонено організовувати страйки або брати в них участь".

Відповідно до ч. 2 ст. 162-1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 1052/0/15-19 від 04.04.2019 затверджене Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони (далі - Положення).

Цим Положенням (із змінами, внесеними згідно з рішенням ВРП № 2236/0/15-21 від 18.11.2021) унормовано наступне.

Служба судової охорони (далі - Служба) згідно зі статтею 161 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах (пункт 2 розділу І).

Співробітниками Служби є громадяни, які в добровільному порядку прийняті на службу до Служби, склали Присягу співробітника Служби та яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання (пункт 3 розділу І).

За змістом п. 5 розділу І Положення час проходження служби у Службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.

Стаж служби у Службі дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби у Службі (у календарному обчисленні) зараховуються періоди, визначені Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей".

Згідно із п. "б" абз. 1 ст. 1-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1999 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають, зокрема, звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони.

Пунктом "и" ч. 1 ст. 17 Закону № 2262-ХІІ визначено, що особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються час роботи в державних органах, зокрема, у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони.

Абзац 12 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 393 також передбачає, що до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах у разі переходу, зокрема, на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони.

Отже, пункт 5 Положення про Службу судової охорони містить бланкетну норму до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям".

Аналіз пункту 5 Положення, пункту "и" ч. 1 ст. 17 Закону № 2262-XII та абзацу 12 пункту 1 Постанови КМУ № 393 дає суду підстави дійти висновку, що даними нормами права визначено за особою право на зарахування до стажу в Службі судової охорони, стажу (часу) роботи в державних органах. При цьому, таке право закріплене як у Законі № 2262-XII, так і у Постанові КМУ № 393.

Як встановлено судом, на час виникнення спірних правовідносин, перелік посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах не затверджений.

Разом з тим, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду сформував сталу судову практику під час вирішення питання щодо не затвердження державним органом списку посад, які зараховуються до стажу для обчислення вислуги років (постанови: від 18.11.2019 у справі № 813/5876/15, від 20.09.2019 у справі № 813/904/15, від 04.10.2018 у справі № 819/1695/16 тощо). Суд касаційної інстанції вказав, що Закон № 2262-XII, зокрема встановлює для осіб начальницького складу податкової міліції передбачені гарантії формування вислуги років, необхідної для призначення та нарахування пенсії. Реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами, покладених на них обов`язків, зокрема, щодо створення і затвердження списку посад. Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на встановлену державою гарантію для осіб начальницького складу податкової міліції як складової їхнього правового статусу, будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішеннях про те, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.

На переконання суду, реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами, покладених на них обов`язків, зокрема, щодо створення і затвердження списку посад.

Таким чином, як зазначено вище, до вислуги років для виплати співробітникам ССО надбавки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені Законом № 2262-ХІІ та Постановою № 393, за нормами яких до стажу служби у Службі судової охорони зараховується час роботи в державних органах.

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 , останній працював на посадах державного службовця в Управлінні Державної міграційної служби України в Київській області з 23.08.2016 по 15.01.2019 та Центральному міжрегіональному управлінні Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області з 16.01.2019 до 01.03.2019 включно.

Обставини того, що ОСОБА_1 у спірні періоди працював саме в державних органах, Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області не оспорює.

Відтак, не зарахування відповідачем зазначених періодів до стажу служби у Службі судової охорони суперечить приписами закону, а покликання відповідача на відсутність затвердженого переліку посад, як на підставу відмови позивачу у зарахуванні спірних періодів до стажу служби у Службі є необґрунтованим.

Також суд вважає безпідставними покликання відповідача на наказ Служби судової охорони "Про затвердження Переліку посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах" № 454 від 24.10.2022, відповідно до якого позивач не обіймав посад за таким переліком, оскільки, з огляду на принцип дії нормативно-правових актів в часі, такий не існував на час виникнення спірних правовідносин та, відповідно, не поширює на них свою дію.

Варто відмітити, що пунктом "и" ч. 1 ст. 17 Закону № 2262-ХІІ передбачено зарахування відповідного попереднього часу роботи в державних органах у разі переходу на службу до Служби судової охорони саме на посади середнього і вищого складу.

Статтею 164 Закону № 1402-VIII установлюються спеціальні звання співробітників Служби судової охорони.

Зокрема, спеціальними званнями середнього складу є молодший лейтенант Служби судової охорони; лейтенант Служби судової охорони; старший лейтенант Служби судової охорони; капітан Служби судової охорони; майор Служби судової охорони; підполковник Служби судової охорони; полковник Служби судової охорони (п. 2 ч. 1 ст. 164 Закону № 1402-VIII)

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, згідно із наказом Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області від 13.11.2019 № 37 о/с ОСОБА_1 має спеціальне звання підполковник служби судової охорони, що додатково підтверджує перебування позивача на посаді у Службі судової охорони, у разі переходу на яку підлягає зарахуванню попередній період роботи в державних органах.

Стаж роботи ОСОБА_1 в органах ДМС України, тобто в державному органі, становить 02 роки 06 місяців 7 днів.

Варто відмітити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Суд відмічає, що відповідач розглянув рапорт позивача про зарахування періоду роботи в державних органах з 23.08.2016 по 01.03.2019 до служби в ССО та листом від 02.08.2022 відмовив ОСОБА_1 у задоволенні рапорту.

Таким чином, у даному випадку мають місце протиправні дії відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні до служби в ССО періоду з 23.08.2016 по 01.03.2019 включно, а не бездіяльність, як вважає позивач.

З огляду на викладене, порушене право позивача слід захистити шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у зарахуванні до служби в ССО роботу в державному органі з 23.08.2016 по 01.03.2019 включно та зобов`язання відповідача зарахувати цей період роботи ОСОБА_1 на державній службі до служби у Службі судової охорони.

Частиною 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не надав суду належних доказів існування обставин, з якими законодавство, що регулює дані правовідносини, пов`язує наявність правових підстав для відмови у зарахуванні до служби в Службі судової охорони періоду роботи позивача в державних органах.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, відтак задовольняє позов ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області, оформлену листом від 02.08.2022 № 44.05-326, щодо зарахування до стажу в Службі судової охорони, стажу (часу) роботи ОСОБА_1 у державних органах з 23.08.2016 по 01.03.2019 включно.

Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області (Львівська область, Львівський район, село Малехів, вул. Лесі Українки, 51, 80383; код ЄДРПОУ 43167274) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) до стажу служби у Службі судової охорони період роботи в Управлінні державної міграційної служби у Київській області та Центральному міжрегіональному Управлінні державної міграційної служби у м. Києві та Київській області з 23.08.2016 по 01.03.2019 включно.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області (Львівська область, Львівський район, село Малехів, вул. Лесі Українки, 51, 80383; код ЄДРПОУ 43167274) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кисильова О.Й.