Decision № 109780982, 14.03.2023, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2023 року Справа № 160/6305/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого суддіНіколайчук С.В. за участі секретаря судового засіданняФедуркіній А.В. за участі: представника позивача представника відповідача Воловик М.О. Кас`яненко М.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, код ЄДРПОУ 00659101) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

10.06.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» (далі ПрАТ «ДТРЗ», позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області від 29.05.2020 року № 0051875030 та № 0051795030.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області провело камеральну перевірку ПрАТ «ДТРЗ» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за серпень грудень 2019 року, за результатами якої складено акт від 24.04.2020 року № 21086/04-36-50-30/659101. На підставі зазначеного акта ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесло податкові повідомлення-рішення від 29.05.2020 року № 0051875030 та № 0051795030. На думку позивача, винесення вказаних податкових повідомлень-рішень є протиправним, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення підписані заступником начальника управління - начальником відділу податків і зборів з фізичних осіб Правобережного управління Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області Тихоненко Інною Леонідівною, яка, на момент винесення зазначених податкових повідомлень-рішень, не мала повноважень на винесення будь-яких податкових повідомлень-рішень. Також позивачем зауважено, що станом на момент винесення податкових повідомлень-рішень у нього був наявний податковий борг, а відтак нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань є порушенням гарантованих ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20.03.1952 року прав.

Ухвалою від 15.06.2020 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження в адміністративній справі № 160/6305/20 за цією позовною заявою, призначив справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

28 липня 2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідач зауважив, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Розділу І Податкового кодексу України, у порядку пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 та ст. 76 Розділу ІІ Податкового кодексу України ним проведена камеральна перевірка позивача з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за серпень грудень 2019 року. Під час проведення вказаної перевірки контролюючим органом було встановлено порушення вимог податкового законодавства в частині несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов`язання.

До відзиву відповідач додав копію наказа від 05.09.2019 року № 21 про надання повноважень ОСОБА_1 , зокрема, в частині винесення податкових повідомлень-рішень. Таким чином, відповідач вважає податкове повідомлення-рішення правомірним та таким, що винесене відповідно до вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

28 липня 2020 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач в повному обсязі не погодився із викладеною позицією відповідача, зазначивши, що долучений відповідачем до відзиву наказ від 05.09.2019 року № 21, який, на думку відповідача, підтверджує наявність повноважень у ОСОБА_1 на винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, взагалі не стосується тієї посади, яку обіймала ОСОБА_1 в момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення, тому позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивачем до суду також надавались пояснення, відповідно до яких позивач посилається на приписи ст. 21 Податкового кодексу України та звертає увагу суду на те, що саме станом на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, тобто, станом на 29.05.2020 року, у посадової особи, що винесла такі податкові повідомлення-рішення, були відсутні відповідні повноваження. Вказане позивач підтвердив, надавши до суду повний витяг з офіційного веб-сайту ГУ ДПС у Дніпропетровській області, з якого видно обсяг наданих посадовим особам відповідача повноважень.

Також позивачем надавалися додаткові пояснення з доказами, які, на його думку, підтверджують протиправність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, зокрема, наказ від 10.08.2002 року № 332, яким посадова особа, що винесла оскаржувані податкові повідомлення-рішення була наділена повноваження на винесення податкових повідомлень-рішень. Тобто, такі повноваження посадова особа отримала вже після винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою від 06.10.2020 року суд зупинив провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням у справі № 160/1277/20.

01.03.2023 року представника позивача надав клопотання про поновлення провадження у цій справі, у зв`язку з отриманням рішення у справі № 160/1277/20, яке набрало законної сили.

Ухвалою від 06.03.2023 року у цій справі суд поновив провадження та призначив справу до судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд встановив таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» (ідентифікаційний код юридичної особи 00659101) зареєстроване в якості юридичної особи 04.05.2001 року та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області провело камеральну перевірку ПрАТ «ДТРЗ» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за серпень грудень 2019 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 24.04.2020 року № 21086/04-36-50-30/659101, яким встановлені такі порушення:

-п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України: в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

На підставі акта перевірки від 24.04.2020 року № 21086/04-36-50-30/659101 ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесло наступні податкові повідомлення-рішення:

- форми «Ш» від 29.05.2020 № 0051875030, яким позивачу за затримку сплати узгодженого зобов`язання нараховано штрафні санкції у розмірі 20% - 2612441,33 грн.

- форми «Ш» від 29.05.2020 № 0051795030, яким позивачу за затримку сплати узгодженого зобов`язання нараховано штрафні санкції у розмірі 10% - 555806,47 грн.

Правомірність винесення вищенаведених податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у Дніпропетровській області є предметом даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як визначено п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Суд звертає увагу, що для вирішення питання чи правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, необхідно також враховувати й інші правові аспекти, які додатково можуть надати підстави для визнання такого податкового повідомлення-рішення протиправним, зокрема, чи були наявні у даного органу повноваження на проведення перевірки та чи були наявні повноваження у посадової особи, яка винесла оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на таке винесення.

Згідно із пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених пп. 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом20.4ст.20 ПК Українивизначений порядок передачі повноважень посадових (службових) осіб контролюючого органу у межах цього ж органу, зокрема, зазначено, що керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, має право надавати посадовим (службовим) особам такого органу (його структурних підрозділів) повноваження на виконання певних функцій, передбачених цим Кодексом, законодавством з питань сплати єдиного внеску, законодавством з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в межах повноважень, визначених відповідним положенням про такий територіальний орган.

Згідно із пп.14.1.137-1п.14.1ст.14 ПК України уповноважена особа контролюючого органу - посадова (службова) особа контролюючого органу, уповноважена керівником такого органу на виконання певних його функцій в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Вказаною нормоюПК Українивизначено право керівника податкового органу надавати посадовим (службовим) особам такого органу певних повноважень та функцій при здійсненні ними завдань як контролюючого органу щодо дотримання податкового законодавства.

Підпунктом 4.1.7. пункту 4.1. ДСТУ 2732:2004 встановлено, що підпис службового документа - реквізит службового документа, який свідчить про відповідальність особи за його зміст та є єдиний чи один з реквізитів, що надають документові юридичної сили.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 21.1.8 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані оприлюднювати на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, перелік уповноважених осіб контролюючих органів, визначених пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, та переданих таким особам функцій у випадках, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи видно, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті та підписані заступником начальника управління - Начальником відділу податків і зборів з фізичних осіб Правобережного управління Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області Тихоненко Інною Леонідівною, що підтверджується матеріалами справи.

З огляду на те, що Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області та, відповідно, ГУ ДПС у Дніпропетровській області підпадають під перелік, визначений пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, то на них розповсюджується обов`язок, передбачений пп. 21.1.8 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.4 Положення про Правобережне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Правобережне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (даліуправління) є структурним підрозділом, утвореним на правах відокремленого підрозділуГоловного управління ДПС у Дніпропетровській області (даліГУ ДПС). Управління підпорядковується начальнику ГУ ДПС (або особі, яка виконує його обов`язки згідно з наказом ГУ ДПС про розподіл обов`язків між керівним складом ГУ ДПС).

Згідно із п. 4.5 Положення про Правобережне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, на період відпустки або тимчасової відсутності начальника управління його обов`язки виконує заступник начальника управлінняначальник відділу податків і зборів з юридичних осіб. У разі одночасної відсутності вказаних посадових осіб обов`язки начальника управління виконує заступник начальника управлінняначальник відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб.

Оскільки Правобережне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не є окремою юридичною особою, а є лише відокремленим структурним підрозділом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, тому лише начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (або особа, яка виконує його обов`язки) мали право уповноважити начальника Правобережного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській областіКлімовіч Л.М. на підписання відповідних податкових повідомлень-рішень.

Натомість начальник Правобережного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській областіКлімовіч Любов Миколаївна не була уповноважена Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підписання податкових повідомлень-рішень, зокрема форми «Ш» заст. 126 ПК України.

З огляду на вказане, виконання ОСОБА_1 обов`язків начальника Правобережного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у період з 25.05.2020 року по 05.06.2020 року під час перебування ОСОБА_2 в стані тимчасової непрацездатності не свідчить про наявність у ОСОБА_1 повноважень на підписання від імені Головного управління ДПС у Дніпропетровській області податкових повідомлень-рішень, зокрема форми «Ш» заст. 126 ПК України, оскільки, як встановлено вище, у начальника Правобережного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області таких повноважень не було.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не було надано жодного доказу на підтвердження того, що після звільнення з 21.04.2020 рокузаступника начальника управління - начальник відділу податків і зборів з юридичних осібСабурова І.М., повноваження останнього були передані начальнику Правобережного управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Клімовіч Л.В.

В матеріалах справи нмістяться докази, зокрема, витяг з офіційного веб-сайту ГУ ДПС у Дніпропетровській області, наданий позивачем, який підтверджує, що станом на 29.05.2020 року повноваження на винесення податкових повідомлень-рішень у ОСОБА_1 , саме як у заступника начальника управління - начальника відділу податків і зборів з фізичних осіб Правобережного управління Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, відсутні.

Суд критично ставиться до доказів, що були надані стороною відповідача, оскільки такі докази не можуть вважатись належними в розумінні адміністративного процесуального законодавства.

Із доказів, що були надані відповідачем в підтвердження своєї правової позиції видно, що у ОСОБА_1 були наявні повноваження на винесення податкових повідомлень-рішень. Однак такі повноваження були надані ОСОБА_1 , як посадовій особі, яка обіймала посаду Головного державного ревізора - Інспектора відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Правобережного управління Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області.

Матеріали справи містять достатньо доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені ОСОБА_1 , яка обіймала посаду Заступника начальника управління - начальника відділу податків і зборів з фізичних осіб Правобережного управління Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області.

При цьому слушним є зауваження сторони позивача, що відповідач, всупереч приписам процесуального законодавства не зазначив, яке саме відношення до цієї справи має наказ ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 05.09.2019 року № 21.

Вказаний доказ, враховуючи ст. 73 КАС України, не може бути прийнятий судом, оскільки такий доказ не містить в собі інформацію щодо предмету доказування.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» суд звертав увагу на необхідність покладення обов`язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положенням ст. 77 КАС України.

Жодних інших доказів, які б підтверджували доводи сторони відповідача щодо наявності у Заступника начальника управління - Начальника відділу податків і зборів з фізичних осіб Правобережного управління Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області Тихоненко Інни Леонідівни повноважень на винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, матеріали справи не містять.

Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об`єктивних доводів та не надано належних доказів відсутності в діях Заступника начальника управління - Начальника відділу податків і зборів з фізичних осіб Правобережного управління Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області ОСОБА_1 ознак перевищення повноважень, чим не доведено правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача.

В даному випадку наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують протиправність винесених податкових повідомлень-рішень.

В свою чергу, наданий позивачем витяг з офіційного веб-сайту ГУ ДПС у Дніпропетровській області беззаперечно підтверджує відсутність у заступника начальника управління - начальника відділу податків і зборів з фізичних осіб Правобережного управління Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області Тихоненко Інни Леонідівни повноваження на винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Наведене доводить, що при підписанні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 29.05.2020 року ОСОБА_1 -заступник начальника управлінняначальник відділу податків і зборів з фізичних осіб Правобережного управління головного управління ДПС у Дніпропетровській області діяла за відсутності повноважень.

Вказане також підтверджуєтся тим, що у подальшому, ГУ ДПС у Дніпропетровській області було виправлено зазначену ситуацію шляхом прийняття наказу від 10.08.2020 року № 332 «Про надання повноважень», яким ОСОБА_1 -заступнику начальника управлінняначальнику відділу податків і зборів з фізичних осіб Правобережного управління головного управління ДПС у Дніпропетровській області надано повноваження на виконання певних функцій, передбаченихПодатковим кодексом України, законодавством з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, законодавством з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи посадовим особам ГУ ДПС у Дніпропетровськійобласті, зокрема, на прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами камеральних перевірок, передбаченихст. 126 «Порушення правил сплати (перерахування) податків» ПК України.

19.08.2020 року дана інформація щодо наданих повноважень заступнику начальника управління - начальнику відділу податків і зборів з фізичних осіб Правобережного управління ГУ ДПС Тихоненко І.Л. була розміщена у підрозділі «Уповноважені особи» розділу «ДПС у регіоні» офіційного веб-сайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року, залишене в силі постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року, позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» (49038, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.Академіка Белелюбського, 7, код ЄДРПОУ 00659101) до Офісу великих платників податків ДПС (04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 11 г, код ЄДРПОУ 43141471) в особі Дніпропетровського управління ОВПП ДПС (49600, м.Дніпро, пр.О.Поля, 57) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково, а саме:

- скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС №0004495006 від 21.11.2019 року в частині нарахування Приватному акціонерному товариству «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» штрафних санкцій у сумі 95 (дев`яносто п`ять) грн. 40 коп.;

- скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС №0004475006 від 21.11.2019 року в частині нарахування Приватному акціонерному товариству «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» штрафних санкцій у сумі 548443 (п`ятсот сорок вісім тисяч чотириста сорок три) грн. 26 коп.

У іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки спірні податкові повідомлення-рішення підписані особою, повноваження якої станом на 29.05.2020 року на підписання останніх не підтверджено належними та допустимими доказами, тому такі податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням вимог чинного податкового законодавства України та підлягають скасуванню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно із п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст. 139 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом приписів п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір справляється: якщо подано юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову.

З урахуванням наведеного та зважаючи на те, що позивачем подано позов майнового характеру, останнім при зверненні до суду з цим позовом було сплачений судовий збір у сумі 21020,00 грн.

Цю сумму судових витрат у вигляді сплати судового збору потрібно стянути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, код ЄДРПОУ 00659101) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення-рішення головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області від 29.05.2020р. №0051875030 та №0051795030.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, код ЄДРПОУ 00659101) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) сплачені позивачем судові витрати у розмірі 21020,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 24 березня 2023 року.

Суддя С.В. Ніколайчук