Court ruling № 109575868, 15.03.2023, Pavlohrad City and District Court of Dnipropetrovsk Oblast

Єдиний унікальний номер справи 185/21/23

1-кп/185/406/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2023 року. м. Павлоград.

Павлоградський міськрайонний суд

Дніпропетровської області

у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря - ОСОБА_2 ,

під час підготовчого судового засідання кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022040000000127 від 17.02.2022,

за участі:

прокурора - ОСОБА_4 ,

представника потерпілого - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

Прокурор просить суд продовжити у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений та його захисник просили змінити на особисте зобовязання. Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, вислухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків в цьому кримінальному провадженні.

Так, ухвалою слідчого судді від 25.10.2022 обвинуваченому ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, у подальшому продовжений, та строк дії якого закінчується 21.03.2023.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Крім того, суд зауважує, що указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року в країні введено воєнний стан. До обставин (ризиків), які враховуються при вирішенні питання про запобіжний захід, безумовно належить військова агресія проти України, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

При цьому, з метою забезпечення права особи на свободу та особисту недоторканність, що гарантується ст. 5 ЄКПЛ, доцільно застосовувати (враховувати) правову позицію ЄСПЛ, яка викладена в рішенні ЄСПЛ «Навальний проти Росії» (№ 2) (Navalnuyy v. Russia № 2), № 43734/14, від 09 квітня 2019 року при оцінці пропорційності інкримінованого особі кримінального правопорушення відносно запобіжного заходу про продовження якого просить сторона обвинувачення.

Крім того, однією складовою підстав застосування конкретного запобіжного заходу є наявність відомостей про те, що іншими запобіжними заходами виконання завдання кримінального провадження є неможливим.

Слід зауважити, що обвинувачений ОСОБА_3 одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимий, що свідчить про наявність у обвинуваченого стійких соціальних зв`язків.

Водночас, суд бере до уваги той факт, що останній обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких, санкція якого передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років, тому, під загрозою суворого покарання обвинувачений може переховуватись від суду.

Згідно з положеннями ч. 1-2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи вказані обставини суд вважає, що такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання обвинуваченим процесуальних обов`язків в суді.

Таким чином, суд вважає за доцільне продовжити у відношенні ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 60 діб, з покладанням на обвинуваченого обов`язків передбачених у ч.5 ст.194 КПК України, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження.

Зазначений запобіжний захід буде в змозі гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 181 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Продовжити у відношенні ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк до двох місяців, а саме до 13травня 2023 року.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 21.00 год. до 06.00 год. наступного дня.

Залишити у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця проживання;

- утримуватись від спілкування зі свідками та представником потерпілого у даному кримінальному провадженні.

Строк дії ухвали до 13травня 2023 року.

Виконання ухвали покласти на начальника Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, на керівника Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області - контроль за виконанням ухвали суду.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1 .