Справа № 2 1175, 2010 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2010 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Гвоздик А. Є.
при секретарі - Цихоцькій Л. М.,
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в залі суду селища Диканька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -
ВСТАНОВИВ:
Вказуючи на те, що від спільного проживання з відповідачем вона має малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, але відповідач ніякої матеріальної допомоги на її утримання не надає, позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання малолітньої дитини, в якому просить стягти з відповідача на її користь на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача.
В судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задоволити.
Відповідач в судовому засіданні проти позивних вимог позивачки не заперечував, заявив, що аліменти на малолітню дитину сплачувати буде.
З урахуванням того, що позивачка підтримала свої позовні вимоги, відповідач позовні вимоги позивачки визнав, тому розгляд даної справи по суті, відповідно до ст. 130 ч. 4 ЦПК України, був проведений у попередньому судовому засіданні.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, відповідача та дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Як встановлено в судовому засіданні від спільного життя сторони мають малолітню доньку, що проживає разом з позивачкою, але на утримання якої відповідач не надає позивачці ніякої матеріальної допомоги, хоча, відповідно до закону, батьки зобовязані утримувати своїх неповнолітніх дітей, тому суд вважає необхідним стягнути аліментів з відповідача на користь позивачки для утримання малолітньої дитини в розмірі визначену законодавством.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 180 183 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 208, 212 215, ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задоволити. Стягувати щомісячно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця та жителя селища АДРЕСА_1, непрацюючого на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження , аліменти в розмірі ј частин усіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 29 липня 2010 року і до досягненням дитиною 18 років.
Стягти з ОСОБА_2 в доход держави судовий збір в сумі 51 (пятдесят одна) грн. 00 коп.
Стягти з ОСОБА_2 в доход держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп., які повинні бути сплачені за наступними реквізитами :
Одержувач: УДК у Диканському районі
Код ЄДРПОУ : 34698390
Реєстраційний рахунок: 31213259700107
Банк: ГУДК України в Полтавській області
МФО банку : 831019
Призначення платежу: код 22050000, символ 259
Оплата витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у Диканському районному суді Полтавської області .
Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області на протязі десяти днів з дня його проголошення. Особи. які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення
Головуючий:
The court decision No. 10934883, Dykanka District Court of Poltava Oblast was adopted on 11.08.2010. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary data quickly.
This decision relates to case No. 2-1175/2010. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: