Decision № 109097331, 22.12.2022, Pecherskyi District Court of Kyiv City

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/58378/21-ц

Категорія 64

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2022 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Андрієнко І.І.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (далі - позивач, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО») звернулося до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 4 065,85 грн., заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 3 971,36 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 20 473,96 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 7 303,41 грн., та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн., витрати, пов`язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради від 10.04.2018 року № 591 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» видано ліцензію на право провадження господарською діяльністю з виробництва та постачання теплової енергії споживачам. Отже, з 01.05.2018 року надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО». Відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивач на підставі типового договору опублікував договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 року № 34 (5085). Зазначає, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач від послуг централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялася (не відключалася). Отже, виникнення цивільних прав та обов`язків, підтверджується діями сторін: позивач надавав послуги з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, щомісячно надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а відповідач споживає надані послуги та зобов`язаний оплатити їх вартість. Відповідно до ст. 20 Закону, п. п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовід ведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у встановлені строки. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календар місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом. Крім того, на підставі договору про відступлення права вимоги від 11.10.2018 року № 602-18, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (далі - ПАТ «Київенерго») та КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», останнє прийняло право вимоги, у тому числі, до відповідача, з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з централізованого опалення та/або з централізованого постачання гарячої води у розмірі 8 037,21 грн. Згідно п. 3.4.2 цього договору новий кредитор - КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», має право на отримання від споживачів, визначених у додатку № 1 та/або додатку № 2 до цього договору сплати заборгованості. Надання відповідних послуг здійснювалось на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, опублікованого 31.07.2014 року на офіційному сайті ПАТ «Київенерго» та в газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 року № 111 (4511). Проте, відповідач своєчасно не сплачувала за спожиті послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, у зв`язку із чим утворилась заборгованість, яка станом на 01.07.2021 року становить 27 777,37 грн. (заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 20 473,96 грн. та заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 7 303,41 грн.).

Також КП «Київтеплоенерго» подано до суду клопотання про витребування доказів, в якому останній просить витребувати у Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» відомості, що підтверджують право власності/користування об`єктом нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2021 року справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 05.11.2021 року суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.11.2021 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та судове засіданні для розгляду справи по суті призначено на 18.04.2022 року; витребувано у Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» відомості, що підтверджують право власності/користування об`єктом нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 .

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.04.2022 року, у зв`язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час та місце судового засідання, згідно п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 23.11.2022 року.

23.11.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшла заява, в якій остання просила розглядати справу за її відсутності та зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23.11.2022 року, у зв`язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час та місце судового засідання, згідно п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 22.12.2022 року.

22.12.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача надійшла заява, в якій остання просила розглядати справу за її відсутності та зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить задовольнити та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

В судове засідання 22.12.2022 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Як визначено у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив відповідач не подав, а представник позивач не заперечує щодо такого розгляду справи.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 року № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Згідно договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 року № 602-18, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», ПАТ «Київенерго» відступило, а КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців щодо виконання ними грошових зобов`язань з оплати спожитих до 01.05.2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання (а. с. 47).

ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які надає позивач за адресою: АДРЕСА_1 на підставі особового рахунку № НОМЕР_1 (а. с. 8 - 9).

Відповідно до ст. 10 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК УРСР), громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію. Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.

За положеннями ст. 162 ЖК УРСР, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил (ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку, зобов`язаний, зокрема, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Отже, законодавства споживачі зобов`язані оплатити надані їм житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 року у справі № 6-2951цс15.

Як визначено у п. 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), власність зобов`язує.

За приписами ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, ця стаття встановлює презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, в тому числі, з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, незалежно від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому прав володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку з утримання належного йому на праві власності майна може створювати небезпеку для третіх осіб.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 610, 612 ЦК України).

Як визначено у ч 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За приписами ст. 525 цього Кодексу, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач одержує житлово-комунальні послуги, проте, за них не сплачує в установленому законом порядку.

Згідно з розрахунками заборгованості, наданими позивачем, у зв`язку з несплатою відповідачем у повному обсязі грошових коштів за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем, а саме: заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 4 065,85 грн., заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 3 971,36 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 20 473,96 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 7 303,41 грн. (а. с. 6 - 7).

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

ОСОБА_1 не надала суду належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження оплати житлово-комунальних послуг у визначеному чинним законодавством розмірі.

За таких обставин, позов КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» про стягнення заборгованості є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем понесені в якості судових витрат витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 2 270,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 753301 від 13.08.2021 року. Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження понесення судових витрат.

Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2 270,00 грн. у відшкодування судових витрат.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 33,00 грн. витрат, пов`язаних з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 цього Кодексу, особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов`язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.

Позивачем додано до матеріалів позовної заяви Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.07.2021 року, а саме щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 4).

На підтвердження здійснених витрат у розмірі 33,00 грн., пов`язаних з витребуванням вищевказаних доказів, позивач надав копію квитанції від 29.07.2021 року, код квитанції 4384430681065102.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав, передбачених ст. ст. 133, 140, 141 ЦПК України, для стягнення з відповідача на користь позивача 33,00 грн. у відшкодування судових витрат, пов`язаних із витребуванням доказів.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 24 Житлового кодексу Української РСР, ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274-279, 280-283, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 4 065 (чотири тисячі шістдесят п`ять) грн. 85 коп., заборгованість за спожиті до 01.05.2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 3 971 (три тисячі дев`ятсот сімдесят одна) грн. 36 коп.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 20 473 (двадцять тисяч чотириста сімдесят три) грн. 96 коп.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 7 303 (сім тисяч триста три) грн. 41 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» 2 303 (дві тисячі триста три) грн. 00 коп. у відшкодування судових витрат.

Позивач: Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», 01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40538421.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 16.01.2023 року.

Суддя І.В. Григоренко