Decision № 109019656, 10.02.2023, Donetsk District Administrative Court

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2023 року Справа№200/5154/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами позов ОСОБА_1 до Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України (далі відповідач, ДУ «Центр пробації»), в якому просить: - визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн щомісячно, починаючи з 06.03.2022 по 09.11.2022; - зобов`язати нарахувати і виплатити додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн щомісячно, починаючи з 06.03.2022 по 09.11.2022.

Ухвалою суду від 12.12.2022 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувані докази.

Ухвалами суду від 28.12.2022 відмовлено в задоволенні заяви Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України про залишення позовної заяви без розгляду, відмовлено в задоволенні клопотання Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, відмовлено в задоволенні клопотання Державної установи «Центр пробації» про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що позивачка проходила службу у званні майора внутрішньої служби. Тобто, відноситься до осіб середнього начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким з внесенням змін до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 було гарантовано виплату щомісячної додаткової винагороди в розмірі 30000 грн.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що кошти для виплати додаткової винагороди, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, персоналу пробації, який виконує завдання та функції, визначені Законом України «Про пробацію», не передбачались взагалі. Вважає, що особи начальницького складу Центру пробації не мають і не мали права на спірну винагороду. Звертає увагу на те, що позивач не залучалась до виконання завдань, передбачених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» не несла службу, а виконувала свої службові обов`язки, пов`язані з реалізацією завдань і функцій пробації. Крім того, посилається на те, що для виплати спірної винагороди необхідні наказ директора, а також Порядок та умови виплати додаткової винагороди, визначені наказом директором Центру пробації.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені обставини, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України № НОМЕР_1 , виданого 08.11.2022.

При цьому, заочним рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 08.09.2022 у справі № 233/1115/22 вирішено: позовні вимоги ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу задовольнити; шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем м. Костянтинівка Донецької області, громадянином України, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженкою м. Костянтинівка Донецької області, громадянкою України, зареєстрований 18 жовтня 2019 року Костянтинівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №222, розірвати; прізвище дружини після розірвання шлюбу змінити на дошлюбне ОСОБА_5 .

Відповідно до витягу з наказу ДУ «Центр пробації» від 26.06.2018 № 62/к капітана внутрішньої служби ОСОБА_1 з 01.07.2018 призначено на посаду заступника начальника Костянтинівського міськрайонного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Донецькій області

До суду надана копія посвідчення НОМЕР_3 , виданого 25.08.2020, відповідно до якого капітан внутрішньої служби ОСОБА_6 перебувала на посаді заступника начальника Костянтинівського МРВ філії ДУ «Центр пробації» в Донецькій області.

Відповідно до витягу з наказу ДУ «Центр пробації» від 26.06.2018 № 62/к змінено назву уповноваженого органу з питань пробації з Костянтинівського міськрайонного відділу на Краматорський районний відділ № 1.

Відповідно до витягу з наказу ДУ «Центр пробації» від 09.11.2022 № 586/к майора внутрішньої служби ОСОБА_6 , яка перебувала на посаді заступника начальника Краматорського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області, звільнено з 09.11.2022 (у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів).

З указаного наказу випливає, що позивача звільнено відповідно до ч. 5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» і п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію». У наказі також є відомості про вислугу років позивача на день звільнення.

Позивач перебувала у відпустках з 01.03.2022 по 11.03.2022 (наказ ДУ «Центр пробації» від 18.02.2022 № 61/в), з 08.06.2022 по 17.06.2022 (наказ ДУ «Центр пробації» від 21.05.2022 № 325/в) і з 15.08.2022 по 03.09.2022 (наказ ДУ «Центр пробації» від 25.07.2022 № 497/в).

Крім того, відповідно до наказу ДУ «Центр пробації» від 17.05.2022 № 146/к позивач тимчасово, на час зміни місця перебування в період воєнного стану, була закріплена за Новомосковським районним відділом філії ДУ «Центр пробації» в Дніпропетровській області для продовження виконання посадових обов`язків.

При цьому зазначено, що облік робочого часу здійснюється за основним місцем роботи.

Відповідно до наказу ДУ «Центр пробації» від 22.09.2022 № 423/к позивач тимчасово, на час зміни місця перебування в період воєнного стану, була закріплена за Дністровським районним сектором № філії ДУ «Центр пробації» в Чернівецькій області для продовження виконання посадових обов`язків.

При цьому зазначено, що облік робочого часу здійснюється за основним місцем роботи.

У листі відповідача від 16.11.2022 № 64/55-ЗПІ/11-ЯН/22 зазначено, що заступник начальника Краматорського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області майор внутрішньої служби ОСОБА_2 звільнена 09.11.2022 (наказ Державної установи «Центр пробації» від 09.11.2022 № 586/к). За час служби ОСОБА_2 виконувала свої службові обов`язки, пов`язані з реалізацією завдань та функцій пробації відповідно до посадової інструкції, Положення про Краматорський районний відділ № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області та Колективного договору.

При цьому, у вказаному листі зазначено, що підстави для нарахування та виплати додаткової винагороди ОСОБА_2 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 відсутні.

З довідки відповідача від 24.01.2023 № 8/2-31 випливає, що за спірний період позивачу не нараховувалася і не виплачувалася додаткова винагородаза Постановою № 168.

Спірні правовідносини виникли з приводу наявності підстав для виплати позивачу додаткової винагороди, яка передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова № 168).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України від 5 лютого 2015 року № 160-VIII «Про пробацію» передбачено, що права, обов`язки, відповідальність, правовий та соціальний захист персоналу органу пробації визначаються Законом України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" та цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України від 23 червня 2005 року № 2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» (далі Закон № 2713-IV) установлено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

На Державну кримінально-виконавчу службу України покладається завдання щодо здійснення державної політики у сфері виконання кримінальних покарань, про що зазначено в ст. 1 Закону № 2713-IV.

Частинами 1 і 2 ст. 14 Закону № 2713-IV передбачено, що до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).

Служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 14 указаного Закону особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюються спеціальні звання, зокрема, майор внутрішньої служби (старший начальницький склад).

Відповідно до п. 1 Положення про Державну установу «Центр пробації», затвердженого Наказом від 08.12.2020 № 4242/5, визначено, що Державна установа «Центр пробації» є неприбутковою державною установою, створеною для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України з питань пробації і безпосереднього спрямування і координації діяльності уповноважених органів з питань пробації, що належить до сфери управління Мінюсту.

Згідно з п. 7 указаного Положення до складу Центру пробації входять працівники, які працюють за трудовим договором, та особи начальницького складу, що були переведені з Державної кримінально-виконавчої служби України.

Відповідно до Положення про Краматорський районний відділ № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області, який затверджено наказом Державної установи «Центр пробації» від 04.10.2021 № 884/ОД-21, Краматорський районний відділ № 1 філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області є уповноваженим органом з питань пробації, який безпосередньо забезпечує виконання в межах адміністративно-територіальної одиниці певних видів адміністративних стягнень і кримінальних покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, та пробації.

Пунктом 5 указаного положення також передбачено, що до складу персоналу відділу входять працівники, які працюють за трудовим договором, та особи начальницького складу, що були переведені з Державної кримінально-виконавчої служби України.

З пп. 2.1.6 Колективного договору між Адміністрацією і Профспілковою організацією Державної установи «Центр пробації» на 2020 2023 роки передбачено, що Адміністрація зобов`язується забезпечити порядок і умови прийняття на службу, проходження служби особами начальницького складу відповідно до Законів України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», «Про національну поліцію» та інших нормативно-правових актів України.

З пункту 2 розділу ІІІ Правил внутрішнього трудового розпорядку Державної установи «Центр пробації» випливає, що в Центрі пробації встановлено п`ятиденний робочий тиждень.

Отже, в Державній установі «Центр пробації» та її відокремлених підрозділах особи можуть працювати за трудовими договорами, а особи начальницького складу проходять службу відповідно до Законів України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», «Про національну поліцію» та інших нормативно-правових актів України.

Позивач у спірний період проходила службу як особа начальницького складу (відповідно до відповідно до Законів України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», «Про національну поліцію» та інших нормативно-правових актів України) в установі, яка створена для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Відповідно до пункту 31 частини 11 статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" затверджено Указ Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України від 16 листопада 2022 року № 2738-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 7 листопада 2022 року № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Пунктом 1 Постанови № 168, у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року № 350 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» (набула чинності з 24.03.2022), було встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

При цьому, п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року № 350 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування (24.03.2022) та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 204-р затверджено Перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка, до якого включено Донецьку область і Дніпропетровську область (з 11.03.3022).

Позивачем заявлено позовні вимоги щодо спірної додаткової винагороди з 06.03.2022. Суд зазначає, у межах заявлених позивачем позовних вимог, позивач набула право на передбачену Постановою № 168 додаткову винагороду з березня 2022 року.

У наступному, Постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 2022 року № 754 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168», яка набула чинності 08.07.2022, внесені зміни до абзацу першого п. 1 Постанови № 168, а саме:

- слова які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка замінити словами які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні);

- після слова щомісячно доповнити словами (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць).

У п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 липня 2022 року № 754 зазначено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 червня 2022 року.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України в рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 вказав, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Дія нормативно-правових актів у часі раніше визначалась тільки в окремих законах України (стаття 6 Кримінального кодексу України, стаття 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стаття 3 Цивільного процесуального кодексу України та інші). Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.

У рішенні від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001 Конституційний Суд України також зазначив, що закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, ч. 1 ст. 52 Закону України від 27 лютого 2014 року № 794-VII «Про Кабінет Міністрів України» встановлено, що постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин змін, внесених Постановою Постанови Кабінету Міністрів України від 1 липня 2022 року № 754 з 1 червня 2022 року, оскільки до 08.07.2022 відповідні зміни не були чинними.

В іншому випадку, ретроактивне застосування внесених Кабінетом Міністрів України змін до Постанови № 168 призведе до звуження прав позивача.

Як було встановлено судом, відповідно до наказу ДУ «Центр пробації» від 17.05.2022 № 146/к позивач тимчасово, на час зміни місця перебування в період воєнного стану, була закріплена за Новомосковським районним відділом філії ДУ «Центр пробації» в Дніпропетровській області для продовження виконання посадових обов`язків.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), до якого (у спірний період) включено, зокрема, Краматорський район: Донецької області: 1) Андріївська сільська територіальна громада; 2) Дружківська міська територіальна громада; 3) Іллінівська сільська територіальна громада; 4) Костянтинівська міська територіальна громада; 5) Краматорська міська територіальна громада; 6) Лиманська міська територіальна громада; 7) Миколаївська міська територіальна громада; 8) Новодонецька селищна територіальна громада; 9) Олександрівська селищна територіальна громада; 10) Слов`янська міська територіальна громада; 11) Святогірська міська територіальна громада; 12) Черкаська селищна територіальна громада.

Проте до вказаного Переліку не було включено Новомосковський район Дніпропетровської області.

Отже, з 08.07.2022 позивач втратила право на отримання передбачену Постановою № 168 додаткову винагороду, оскільки Новомосковський район не було включено до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) в період коли закріплення позивача за Новомосковським районним відділом філії ДУ «Центр пробації» в Дніпропетровській області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» (далі Постанова № 793), яка набула чинності 19.07.2022, внесені зміни до Постанови № 168, зокрема до пункту першого, а саме: 1) в абзаці першому слова і цифри додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно замінити словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць; 2) доповнити пункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту: Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення..

Також п. 3 Постанови № 793 доповнено Постанову № 168 пунктом 2-1 такого змісту: 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів..

При цьому, п. 2 Постанови № 793 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

З огляду на наведені приписи ч. 1 ст. 58 Конституції України та ч. 1 ст. 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» суд також дійшов висновку про неможливість застосування внесених Постановою № 793 змін з 24.02.2022.

При цьому, станом на дату набуття чинності Постановою № 793 позивач вже втратила право на спірну винагороду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2022 року № 1146 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» (далі Постанова № 1146), яка набула чинності 18.10.2022, внесені зміни до абзацу першого п. 1 Постанови № 168, зокрема, виключено слова , а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), та (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць).

При цьому, п. 2 Постанови № 1146 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 вересня 2022 року.

Як було встановлено судом, відповідно до наказу ДУ «Центр пробації» від 22.09.2022 № 423/к позивач тимчасово, на час зміни місця перебування в період воєнного стану, була закріплена за Дністровським районним сектором № філії ДУ «Центр пробації» в Чернівецькій області для продовження виконання посадових обов`язків.

До 22.09.2022 Новомосковський район не було включено до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Територіальні громади Чернівецької області також не було включено до вказаного Переліку.

При цьому, у межах цієї справи не постає питання про можливість зворотної дії Постанови № 1146 на позивача, оскільки, як було зазначено, ще з 08.07.2022 позивач не відповідала умовам для отримання спірної винагороди (за територіальною ознакою).

При цьому, у період до 08.07.2022 Постанова № 168 передбачала виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень саме «щомісячно», а не «пропорційно в розрахунку на місяць».

Крім того, у період до 08.07.2022 Постанова № 168 не ставила можливість виплати вказаної додаткової винагороди в залежність від установлених керівниками відповідних міністерств та державних органів порядку і умови виплати додаткової винагороди.

Оскільки в спірний період до 08.07.2022 Постанова № 168 визначала певний розмір та умови виплати цієї додаткової винагороди відсутність наказів командирів (начальників) щодо виплати цієї винагороди може свідчити про допущення протиправної бездіяльності, а не про відсутність права на таку винагороду.

Посилання відповідача у відзиві на відсутність виділених бюджетних коштів

Європейський суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (рішення у справі «Кечко проти України», заява № 63134/00, пункт 23, від 8 листопада 2005 року).

Європейський суд з прав людини не приймає аргумент Уряду щодо бюджету, оскільки державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов`язань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Сук проти України, заява № 10972/05, пункт 24, від 10 березня 2011 року).

Тому відсутність виділених бюджетних коштів на виплату додаткової винагороди позивачу не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Постанова № 168 (у спірний період) не ставила в залежність отримання додаткової винагороди від залучення осіб начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби до виконання завдань, передбачених Законом України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідач надав докази того, що позивач з 01.03.2022 по 11.03.2022 і з 08.06.2022 по 17.06.2022 перебувала у відпустці. З 08.07.2022 року вона втратила право на тримання вказаної винагороди.

Суд зазначає, що на законодавчому рівні не було врегульовано питання щодо отримання вказаної винагороди у випадку відпрацювання не всіх робочих днів, в яких особа набула право на додаткову винагороду.

Також не було врегульовано питання щодо виплати вказаної винагороди за місяць протягом якого особа втратила право на отримання такої винагороди, зокрема, у випадку звільнення зі служби або зміну умов для виплати винагороди.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність найбільш сприятливого застосування вказаних приписів Постанови № 168 до особи. Тому, у випадку набуття особою в певному місяці права на додаткову винагороду, передбачену п. 1 Постанови № 168, урозмірі 30 000 гривень щомісячно, така особа зберігає це право незалежно від наведених обставин щодо користування відпусткою або втрати права на отримання такої винагороди протягом цього місяця.

Отже з березня 2022 року по липень 2022 року позивач має право на додаткову винагороду, передбачену п. 1 Постанови № 168, урозмірі 30 000 гривень щомісячно.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Судовий збір позивачем не сплачувався.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 80, 90, 132-139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) до Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України (ідентифікаційний код: 41847154, 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 81) про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок щомісячно за період з березня 2022 року по липень 2022 року.

Зобов`язати Державну установу «Центр пробації» Міністерства юстиції України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок щомісячно за період з березня 2022 року по липень 2022 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення суду складено 10 лютого 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Куденков