Decision № 108730197, 23.01.2023, Frankivskyi District Court of Lviv City

761/2719/22

2/465/155/23

РІШЕННЯ

Іменем України

23.01.2023 року м.Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Мартинишин М.О.

за участю секретаря Оверко Я.Б.

представника позивача Тринів М.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», з участю третіх осіб: приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Пашкова Юрія Дмитровича; приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксани Федорівни про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (далі також - ТзОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»), в якому просить визнати виконавчий напис №7564, вчинений 24.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості в розмірі 120787,73 грн., таким, що не підлягає виконанню. Вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що дізнався про виконавче провадження №66313411, яке перебуває на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Пашкова Юрія Дмитровича, з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксани Федорівни від 24.05.2021 року №7564 про стягнення на користь ТзОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості за кредитним договором від 28.09.2017 року №С22.545.70112 в розмірі 120787,73 грн. Вважає, що оскільки кредитний договір нотаріально не посвідчений, тому приватним нотаріусом недотримано умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Зазначає, що між позивачем та ТзОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» кредитний договір не укладався, від 28.09.2017 року №С22.545.70112 не підписував. З названих підстав вважає, що виконавчий напис належить визнати таким, що не підлягає виконанню.

Разом із позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити стягнення за оскаржуваним виконавчим написому нотаріуса від 24.05.2021 року №7564, мотивуючи тим, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 26.01.2022 року, суддя Пономаренко Н.В., дану справу передано на розгляд за підсудністю до Франківського районного суду м.Львова.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2022 року для розгляду справи визначено суддю Франківського районного суду м.Львова Мартинишин М.О., а ухвалою судді від 29.08.2022 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати таку за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 29.08.2022 року у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено з підстав того, що заявником не обґрунтовано підстав для забезпечення позову, не надано належних та переконливих доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або не забезпечить ефективний захист чи поновлення порушених, оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, як і не находили на адресу суду й пояснення від третіх осіб.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, дала пояснення аналогічні до викладеного у позовній заяві. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце слухання справи.

Треті особи у судове засідання не з`явились, про причини своєї неявки суд не повідомляли, хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце слухання справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, з таких підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 24 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною на підставі статті 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за №7564, про стягнення з ОСОБА_1 за період з 26.11.2020 року до 10.05.2021 року 119987,73 грн. заборгованості за кредитним договором від 28.09.2017 року №С22.545.70112, укладеним з АТ «Ідея Банк» (39900,00 грн. простроченої заборгованості за сумою кредиту, 80087,73 грн. простроченої заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом), правонаступником всіх прав та обов`язків якого за Договором факторингу від 26.11.2020 року №12/84 є ТзОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», стягувач за вказаним кредитним договором. Плата за вчинення виконавчого напису 800,00 грн. (а.с.59).

При цьому, як вбачається з оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса, кредитний договір від 28.09.2017 року №С22.545.70112 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 нотаріально не посвідчений.

Постановою приватного виконавцявиконавчого округуХарківської областіПашкова ЮріяДмитровича від 28.07.2021 року відкрито виконавче провадження №66313411 з примусового виконання оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі Порядок №296/5) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку №296/5).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.

Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п.1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: «1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п.2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова №662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі №826/20084/14.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 (провадження №12-5гс21).

Судом встановлено, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 24 травня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно» Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису), для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Укладений між АТ «Ідея Банк» та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Подібні правові висновки Верховний Суд викладав, зокрема, у постановах: від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц (провадження №61-12629св19), від 15 квітня 2020 року у справі №158/2157/17 (провадження №61-14105св18), від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 (провадження №61-16749св19), від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 (провадження №12-5гс21), від 06 жовтня 2021 року у справі №361/4793/20 (провадження №61-5910св21), від 08.08.2022 року у справі №752/16820/19, такі ж висновки викладені і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 (провадження №12-5гс21), підстав відступати від яких суд не вбачає.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що не підписував кредитний договір.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, доказів на підтвердження чи спростування обставини не підписання позивачем кредитного договору з АТ «Ідея Банк» матеріали справи не містять, позивачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

Також, позивач ОСОБА_1 покликається на те, що з відповідачем кредитний договір не укладався.

З цього приводу суд звертає увагу, що до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. з метою вчинення виконавчого напису про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором від 28.09.2017 року №С22.545.70112, укладеним з АТ «Ідея Банк», звернулося ТзОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» на підставі Договору факторингу від 26.11.2020 року №12/84, оскільки за змістом вимог статей 512 та 514 у взаємозв`язку з положеннями глави 73 ЦК України договір факторингу є підставою заміни кредитора у зобов`язанні, до якого переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, згідно з ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса, з позивача стягується заборгованість саме за кредитним договором від 28.09.2017 року №С22.545.70112, укладеним з АТ «Ідея Банк».

Відтак, відсутність укладеного кредитного договору між ОСОБА_1 та ТзОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» не позбавляє останнього прав кредитора за відповідними зобов`язаннями позивача, обумовленими кредитним договором від 28.09.2017 року №С22.545.70112.

Втім, порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно зі ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.Судове рішеннямає відповідатизавданню цивільногосудочинства,визначеному цимКодексом. Привиборі ізастосуванні нормиправа доспірних правовідносинсуд враховуєвисновки щодозастосування відповіднихнорм права,викладені впостановах ВерховногоСуду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі зазначеного, дослідивши матеріали справи, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку, щодо необхідності задоволення позову у повному обсязі.

Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається із матеріалів справи (а.с.18), ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, у в силу чого з відповідача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 992,40 грн.

Керуючись ст.ст.4, 5, 76, 77, 79, 80, 83, 95, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною, зареєстрований в реєстрі за номером №7564 від 24.05.2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» грошових коштів у сумі 120787,73 гривень таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», Код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м.Львів вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28.

Третя особа: Приватнийвиконавець виконавчого округу Харківської області Пашков Юрій Дмитрович, місцезнаходження: м. Харків вул. Хмельницького Богдана, буд. 25, офіс 1.

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Дата складення повного судового рішення 30.01.2023 року.

Суддя Мартинишин М.О.