Decision № 108324739, 04.01.2023, Shevchenkivskyi District Court of Lviv City

Справа № 466/10553/22

Провадження № 2-о/466/328/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2023 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Ковальчука О.І.

з участю секретаря Коновал Х.В.

справа №466/10553/22

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про встановлення факту народження дитини

встановив:

29 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту народження дитини ОСОБА_2 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Ростов-на-Дону, батьки: мати ОСОБА_1 , 1990 року народження, громадянка України, батько - ОСОБА_3 1990 року народження, громадянин України.

Заяву обгрунтовує тим, що ОСОБА_1 , яка є матір`ю ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Ростов-на-Дону. У зв`язку з ускладненою вагітністю заявник тимчасово вимушена була виїхати з м. Маріуполя та звернутися за допомогою у Перенатальний центр м. Ростов-на-Дону.

Отримати свідоцтво про народження у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки заявник перебуває на тимчасово окупованій території України (м. Маріуполь), на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації народження відповідно до ст. 13 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Встановлення факту народження необхідно заявнику для отримання свідоцтва про народження дитини та подальшого оформлення закордонного паспорту на дитину та виїзд з тимчасово окупованої території закордон.

З врахування викладеного, заявник просить встановити факт народження дитини в судовому порядку.

В судове засідання, яке було призначено на 04 січня 2023 року заявник не з`явився, однак надіслав на адресу суду заяву про підтримання вимог та розгляд справи у його відсутності.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

З урахуванням приписів ст.317 ЦПК України про невідкладність розгляду даної категорії справ, суд вважає за можливе проводити її розгляд за відсутності заявника та заінтересованої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Повно та всебічно дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

З копій медичного свідоцтва про народження серії 60 №2622012656 від 25 жовтня 2022 року, виписного епікризу акушерського стаціонару від 27.10.2022 року вбачається, що ОСОБА_1 24 ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дитину ОСОБА_2 в м. Ростов-на-Дону.

Згідно свідоцтва про шлюб від 12 червня 2015 року серія НОМЕР_1 , заявник ОСОБА_1 перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 .

Відповідно до ст.122 Сімейного кодексу України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Згідно ч.1 ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, їхніми представниками до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Відповідно до ч.2 ст.317 ЦПК України справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Згідно вимог ч.4 ст.317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» Тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Місто Маріуполь є тимчасово окупованим Російською Федерацією.

Відповідно до ч.2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Згідно з ч.1, ч.2 ч.4 ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєння їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків. Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров`я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.

Разом з тим, як вбачається із заяви та матеріалів справи, заявник позбавлена можливості зареєструвати народження сина в позасудовому порядку через органи ДРАЦС.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про забезпечення прав в свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Згідно п. 18 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 року рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання. Рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для органів, які реєструють такі факти або оформляють права, що виникають у зв`язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган реєстрації актів громадянського стану проводить відповідний запис на підставі рішення суду.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини у справах «Кіпр проти Туреччини» та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать». При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу. Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою)».

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є громадянами України, що підтверджується копіями паспортів громадянина України.

Дитина ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ростов-на-Дону Російської Федерації, її батьками є громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які проживають у м. Маріуполь, однак вони позбавлені можливості провести державну реєстрацію народження дитини у зв`язку з тим, що у м. Маріуполь органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Відтак, встановлення факту народження ОСОБА_2 має для заявника юридичне значення, зокрема необхідність та можливість подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документу - свідоцтва про народження, згідно чинного законодавства України.

Беручи до уваги встановлені у судовому засіданні обставини справи, досліджені докази, суд дійшов висновку про те, що заява про встановлення факту народження дитини знайшла своє обґрунтоване доведення в ході судового розгляду, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись статтею 10, 12, 13, 19, 23, 58-59, 76-78, 81, 89, 213, 264, 294, 316, 315, 317, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про встановлення факту народження дитини - задовольнити.

Встановити факт народження дитини ОСОБА_2 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Ростов-на-Дону, у матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки України, батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), місцезнаходження: м. Львів, вул. Франка, 157.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати у Шевченківський районний у місті Львові відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (м. Львів, вул. Котлярська,6) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про смерть.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Текст судового рішення складений 04.01.2023 року.

Суддя О. І. Ковальчук