Court ruling № 10823792, 02.02.2010, Commercial Court of Kherson Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

_________________

У Х В А Л А

"02" лютого 2010 р. Справа № 7/6-ПН-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Степановій О.В., розглянувши справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Бериславський машинобудівний завод", м. Берислав Херсонської області

до: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області, м. Херсон

про визнання права власності

за участю представників сторін:

від позивача - Луценко Ю.В., представник, дов. №19 від 30.09.2009р.

від відповідача - Гладкова Н.В., заст. нач. відд. дов. №27 від 05.10.2009р.

встановив:

Позивач (ВАТ "Бериславський машинобудівний завод", м.Берислав, код ЄДРПОУ 00211004) звернувся з позовом, в якому просить суд визнати за ним право власності на гуртожиток, розташований за адресою: м.Берислав, ул.Кірова, 54.

Позов мотивовано приписами статті 392 Цивільного кодексу України, відповідно до якої власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідач позов не визнає та вважає його безпідставним, посилається на те, що наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області від 29.11.1995р. №1017 "Про створення ВАТ "Бериславський машинобудівний завод" затверджено акт оцінки та статут товариства. На підставі зазначених документів до статутного фонду ВАТ включений також гуртожиток, розташований у м.Бериславі по вул.Кірова, 54.

Із правового змісту ст.392 ЦК України вбачається, що власник може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Проте, позивач не зазначив, яким чином відділення оспорює право власності на названий гуртожиток або які права на нього заявляє, у чому полягають заперечення з боку відповідача щодо форми власності спірного гуртожитку.

Позивач також не зазначає, які саме документи, що посвідчують його право власності, втрачено, враховуючи те, що зазначене майно набуто в ході приватизації і перебуває у статутному фонді товариства, і яке відношення до цього має регіональне відділення.

Уповноважений представник відповідача у наданих суду усних поясненнях повідомив, що між сторонами не існує спору про визнання права власності, відділення не оспорює, не заперечує і визнає за ВАТ право власності на спірний об'єкт.

В процесі з'ясування обставин справи виникла необхідність у дослідженні та витребуванні додаткових доказів, необхідних для вирішення спору, що є підставою для відкладення розгляду справи.

В зв'язку з необхідністю надання необхідних для вирішення справи додаткових доказів та відкладення розгляду справи, сторони звернулись з клопотанням, в якому просять суд розглянути справу за межами строку, встановленого ст.69 ГПК України.

Враховуючи обставини справи, суд задовольняє клопотання сторін щодо розгляду справи за межами строку, передбаченого ст.69 ГПК України для вирішення справи.

Керуючись ст.ст.22, 69, 86 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Продовжити строк вирішення спору до 1 березня 2010р.

Суддя Н.О. Задорожна