№ 108215435, 30.08.2022, Ternopil City and District Court of Ternopil Oblast

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.08.2022 Справа №607/1868/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Дуди О.О.

за участю секретаря Сагайдак М.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Галицької митниці Держмитслужби про скасування постанови заступника начальника Тернопільської митниці ДФС у справі про порушення митних правил №0029/403000000/17 від 27 січня 2017 року.

Також просить поновити строк на оскарження вказаної постанови, як такий, що пропущено з поважних причин, оскільки отримав оскаржувану постанову поштою 03.02.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на наступне.

Постановою заступника начальника Тернопільської митниці ДФС, радника податкової та митної справи І рангу, Саварина А. Л. від 27 січня 2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 182,666,76 грн., що становить 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Постанова мотивована тим, що 07 квітня 2015 року з метою завершення митного оформлення ТОВ «Сокіл-Захід», в особі керівника Хомишина А. М. згідно митної декларації №403000010/2015/000161 Тернопільській митниці ДФС заявлено до митного контролю та митного оформлення в митному режимі імпорт товар «сідельний тягач DAF XF95.430, 2006 року випуску, шасі НОМЕР_1 » фактурною вартістю 2350 евро, що по курсу НБУ на день подання митної декларації митниці становить 59675,10 грн. У графі 45 цієї декларації І заявлено митну вартість товару 116556,89 грн., а у графі 47 та графі В нарахування та сплату митних платежів, що становить по ввізному миту 11655,69 грн. компенсаційне мито 5827,84 І грн. та податку на додану вартість 26808,08 грн. Однак, на думку митного органу вартість І вказаного товару становить 10900 євро, що по курсу НБУ на день подання митної декларації І становить 276790,88 грн. Таким чином, на думку митного органу, директором ТОВ «Сокіл-Захід» заявлено в митній декларації неправдиві відомості, необхідні для визначення митної І вартості товару, що призвело до ухилення від сплати митних платежів у сумі 60888,92 грн.

Однак, з такими висновками митного органу не погоджується, вважає їх безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за заявлених в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і вборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних в платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Зміст вищезазначеної статті вказує на те, що це правопорушення є навмисним, тобто особа яка вчиняє такі дії, має усвідомлять протиправний характер своїх дій, передбачити їх шкідливі наслідки й бажати настання цих наслідків (ст. 10 КпАП України), а відтак матеріали справи про порушення митних правил мали б містити і докази того, що діяв з такою формою вини. У випадку відсутності в діях особи умислу, виключається склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з п. 4 ст. 58 МК України, на який посилаються сторони по справі, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

1) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

2) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Митне очищення товару проводилось не мною особисто, як про це вказує в постанові митний орган, а на підставі договору доручення від юридичної особи ТОВ «Сокіл-Захід» митним брокером. При цьому, при митному оформленні митним брокером подано саме ті документи, які надійшли від постачальника товару - нідерландської компанії M.VOS.VOF, які були надані їх представником на митному кордоні України.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (ч. 3 ст. 53 МК України).

Попри реальну вартість транспортного засобу, яка визначена в інвойсі на придбання товару - 2350 євро (59675,10 грн.), в митній декларації з метою митного оформлення товару та сплати митних платежів митним брокером вказана вартість товару, визначена на основі експертного висновку, що була значно вищою за реальну вартість товару (116556,89 грн.).

Після подачі митної декларації митний орган наділений правом здійснити контроль правильності визначення митної вартості товару, в порядку, визначеному ст. 54 МК України, при цьому за митним органом зберігається право відмовити в митному оформленні товару або вимагати додаткові документи в підтвердження вартості.

Жодних зауважень щодо митної вартості товару в момент його митного оформлення від митного органу не поступало.

TOB «Сокіл-Захід» реально сплачено постачальнику Нідерландській компанії M.VOS.VOF вартість транспортного засобу 2350 євро.

Відповідно до ч. 7 ст. 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

У разі виявлення розбіжності в митній вартості товару після його випуску, митний орган може провести процедуру коригування митної вартості з вимогою доплатити митних платежів в порядку, передбаченому ст. 55 МК України.

Однак, митний орган такої процедури не провів.

Відповідно до ч. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 №8 підставою для переміщення товарів через митний кордон е визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.

Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Для розмитнення вищевказаного транспортного засобу митному органу було подано належні документи, відповідно до чинного законодавства, дійсність зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 20.09.2014 року №01/01/14 NL ніким не оспорена, в судовому порядку такий договір визнаний недійсним не був.

На підтвердження недостовірності поданої інформації, органом ДФС надано суду лист митних органів Чеської Республіки, який, ніби то, підтверджує походження і вартість товару, при цьому, митним органом не надано жодних доказів на спростування походження товару з Нідерландів та недостовірності вказаної в митній декларації вартості товару.

Наданий митним органом лист Митних органів Нідерландів не може бути належним та допустимим доказом у справі, оскільки не містить відомостей саме про вказаний, транспортний засіб, в листі митного органу Нідерландів вказаний не той номер зовнішньоекономічного контракту, що був поданий для розмитнення транспортного засобу №01/01/14), що ставить під сумнів достовірність вказаної в листі інформації.

Підставою для розмитнення транспортного засобу став договір купівлі-продажу №01/01/2014 NL, відповідно до якого покупець (ТОВ «Сокіл-Захід») купляє нові та вживані транспортні засоби та номерні агрегати на умовах поставки DDU-Тернопіль відповідно до Інкотермс 2010. Валюта Договору - Євро, Вартість товару визначається в рахунках. Загальна вартість Договору становить 1 млн. Євро.

Вказаний договір не визнаний недійсним в установленому порядку, а тому його слід розцінювати як дійсний.

Вважає, що лист митних органів Чеської Республіки не може слугувати належним та допустимим доказом у справі, як такий, що не дозволяє вважати встановленим чи такими, що об`єктивно існують зазначені вище порушення щодо використання документів, що містять неправдиві дані.

Таким чином, вважає, що в його діях не було умислу на вчинення інкримінованого правопорушення, а тому відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України 3 огляду на це, притягнення його до адміністративної відповідальності за вказаним фактом є незаконним.

Відповідно до ч. 2 ст. 467 Митного кодексу України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477- 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Встановлений в цій статті строк є присікальним, тобто притягнення особи до адміністративної відповідальності за межами цих строків не допускається.

Проте ні КУпАП ні Митний кодекс України не дають точного визначення поняття триваючого правопорушення і не розкривають його змісту, більше того, не надано у кодексах й переліку триваючих правопорушень.

Ураховуючи те, що вирішення питання про характер порушення суттєво впливає на порядок застосування санкцій, багатьом контролюючим органам довелося сформувати свою позицію щодо нього.

Так, Мін`юст України свого часу висловив позицію, згідно з якою триваючими правопорушеннями є проступки, пов`язані з тривалим, безперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою. Такі правопорушення припиняються або виконанням установлених обов`язків, або притягненням винної особи до відповідальності (Лист від 01.12.2003 № 22-34-1465 "Щодо скоєння особою триваючого правопорушення"): «...Продовжуваним адміністративним проступком називають ряд ідентичних проступків, які вчиняються неодноразово з однаковою метою, формою вини, тими ж суб`єктами, засобами дії і які складають у сукупності єдине правопорушення (наприклад, дрібне розкрадання державного або колективного майна). Проте триваючими адміністративними проступками є проступки, пов`язані з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), припиняються або виконанням регламентованих обов`язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності... Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу...»

У листі від 17.07.2007 № 22-14-493 Міністерство юстиції України повідомляє про те, що діючий Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) не містить визначення понять "разового" і "тривалого" правопорушення, обмежуючись загальною нормою, у відповідності до якої адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше чим через два місяця з дня здійснення правопорушення, а при тривалому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення (частина перша статті 38 КУпАП).

У цих листах Міністерство юстиції зазначає, що в теорії адміністративного права розрізняють продовжувані та триваючі адміністративні правопорушення.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 17.07.2007 N 22-14-493, триваючими визнаються правопорушення, які, розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов`язок, або виконує його не повністю або неналежним чином.

Таким чином, вважає, що його дії не можна розглядати як «триваюче правопорушення» в розумінні ст. 467 Митного кодексу України, оскільки всі дії, які на думку митного органу охоплюються об`єктивною стороною вказаного правопорушення були вчинені мною в липні 2015 року (переміщення транспортного засобу через митний кордон України) та вичерпались одноразовим їх вчиненням.

Тому, на момент винесення оскаржуваної постанови минули строки притягнення особи до адміністративної відповідальності.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, що у ньому викладені, просить задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Згідно письмових заперечень проти позову, в обґрунтування своєї позиції Позивач, зокрема, зазначає, що жодних зауважень митної вартості товару в момент його митного оформлення від митного органу не поступало. Покликається на ч. 7 ст. 54 МК України відповідно до якої у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Також зазначає, що у разі виявлення розбіжності в митній вартості товару після його випуску, митний орган може провести процедуру коригування митної вартості з вимогою доплатити митні платежі в порядку передбаченому ст. 55 МК України. Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 265 МК України декларантами мають право виступати при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, - резидент, яким або від імені якого укладено цей договір, а згідно із ч.3 ст. 265 МК України підприємства можуть бути декларантами, за умови перебування їх на обліку в митних органах України. Пунктом 8 ст. 4 МК України передбачено, що декларант це особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування. Відповідно до п.1 ч.1 ст.266 МК України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку встановленого Митним кодексом України, надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей, у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X Митного кодексу України. За загальним правилом згідно із ч.1 ст.293 МК України особою, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, є декларант. ТОВ "Сокіл - Захід" перебуває на обліку в Тернопільській митниці ДФС з 10.10.2014, що підтверджується обліковою карткою № 403/2014/0000153, та в розумінні п.8, ст. 4, ч.1 п.1 ст. 265, ч.3 ст. 265 МК України ТОВ "Сокіл-Захід" є декларантом та здійснює усі права та виконує обов`язки, передбачені МК України. З метою декларування товарів, що надходять на адресу ТОВ "Сокіл-Захід", останнім 10.10.2014 року укладено договір № 10/10/2014-2 про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів із митним брокером ТОВ "Віта-Едванс". Позивач 02.02.2015 звернувся в Тернопільську митницю ДФС із заявою про внесення змін в картку обліку особи, оскільки був призначений керівником, а ТОВ "Сокіл- Захід". З того часу, волевиявлення здійснювалося ТОВ "Сокіл-Захід" його керівником, а саме: ОСОБА_1 , у формі укладення та виконання договорів, подання необхідних для митного оформлення документів, тощо. Крім того, згідно інформації облікової №403/2014/0000153 ОСОБА_1 є уповноваженим на роботу з митними органами. Покликання Позивача на те, що жодних зауважень щодо митної вартості товару в момент його митного оформлення від митного органу не поступало, ніяк не спростовує факт заявлення Позивачем в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару з метою зменшення розміру митних платежів та надання з цією ж метою органу доходів і зборів інвойсу від 31.03.2015 №0025, що містив недостовірні відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, що призвело до ухилення від сплати митних платежів у сумі 60 888,92 грн. В кожному випадку митниця виходить з принципу доброчесності суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності щодо законності здійсненої зовнішньоекономічної операції на підставі необхідних для митного оформлення товару документів. Оскільки Позивач подав для митного оформлення товару передбачені митним законодавством необхідні в даному випадку документи, то митницею і було здійснено митне оформлення товару за заявленою-на той час митною вартістю. Однак, митниця у разі підозри в частині правдивості відомостей у поданих до митного оформлення документах, залишає за собою право ініціювати їх перевірку на автентичність, що і було зроблено в порядку, передбаченому пунктом 8 ч.1 ст. 336 МК України шляхом надіслання запиту на адресу уповноваженого органу іноземної держави. Таким чином, незважаючи на скориговану (збільшену)-декларантом митну вартість товару, вказані протиправні дії Позивача призвели до шкідливих наслідків у виді несплати митних платежів до Державного бюджету України на загальну суму 60 888,92 грн. Також слід зауважити, що відповідно до ч.1 ст. 269 МК України відповідно до положень цієї статті за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів відомості, зазначені у митній декларації, зокрема, можуть бути змінені. Згідно із ч. 2 ст. 269 МК України внесення змін до митної декларації, прийнятої органом доходів і зборів, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Позивач міг внести зміни у митну декларацію та подати з такою метою документи, що містять правдиві відомості про вартість та відправника товару, чим міг усунути шкідливі наслідки своїх дій, проте таким правом не скористався. Також Позивач стверджує, що для розмитнення вказаного транспортного засобу ним митному органу подано належні документи, відповідно до чинного законодавства, дійсність зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 20.09.2014 № 01/01/2014 NL ніким не оспорено, в судовому порядку такий договір визнаний недійсним не був. Однак, твердження Позивача щодо дійсності договору спростовуються результатами перевірки зовнішньоекономічної діяльності ТОВ "Сокіл-Захід" із нідерландською компанією "М. VOS VOF" на підставі вказаного договору. Так, ДФС України відповідно до Протоколу про надання адміністративним органам взаємної допомоги у митних питаннях до Угоди про партнерство та співробітництво між ЄС та Україною від 14.06.1994 було надіслано запит від 20.04.2015 № 9715/5/99-99-26-03-03-16 на адресу митного інформаційного центру Королівства Нідерланди. У цьому запиті ДФС України просила перевірити та інформувати про те, зокрема, чи ТОВ "Сокіл-Захід" укладало контракт купівлі-продажу від 20.09.2014 № 01/01/2014 NL, чи продавала нідерландська компанія "М. VOS VOF" транспортні засоби ТОВ "Сокіл-Захід" згідно наданих українською стороною копій документів, тощо. Листом від 13.11.2015 №DIC_2015_36537 митний інформаційний центр Королівства Нідерланди інформував, що, зокрема, вказаний контракт насправді між ТОВ "Сокіл-Захід" та нідерландською компанією "М. VOS VOF" не укладався, транспорті засоби українській компанії не продавалися. А тому, ТОВ "Сокіл-Захід" насправді не придбавало вказаного транспортного засобу у нідерландської компанії "М. VOS VOF" на підставі зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу від 20.09.2014 № 01/01/2014 NL та інвойсу від 31.03.2015 №0025. Зазначений факт встановлений постановами Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.09.2016 року у справі № 607/4987/2016-п та апеляційного суду Тернопільської області від 29.09.2016 року у справі № 607/6126/16-п. Відповідно до ч.1 ст. 72 КАСУ обставини, встановлені судовим рішенням, в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Беручи до уваги те, що вказаний сідельний тягач був зареєстрований в Чеській Республіці, то в органу доходів і зборів були підстави обґрунтовано вважати, що реалізація та митне оформлення вказаного сідельного тягача відбувалося в Чеській Республіці. Для завершення повноцінної перевірки з метою встановлення справжнього продавця, покупця та ціни транспортного засобу, нібито імпортованого ТОВ "Сокіл-Захід" від нідерландської компанії "М. VOS VOF", був надісланий відповідний запит ДФС України № 2932/5/99-99-26- 03-03-16 від 22.02.2016.на адресу Генеральної Митної Дирекції Чеської Республіки. І справді, листом від 08.08.2016 №13160/2016 900000-313 Генеральна Митна Дирекція Чеської Республіки надала копію митної декларації № 15CZ53000022SKXUT0 від 31.03.2015 та фактури від 30.03.2015 № 5111050. Із вказаних відповіді, митної декларації та фактури встановлено, що насправді сідельний тягач DAF XF95.430, 2006 року випуску, шасі НОМЕР_1 був придбаний гр. України Vasyl Snitvnskyi Zatyschina 16 46000 Temopil UA в чеської компанії "Automarket Trucks s.r.o" Lidicka 1005/23Б 60200 Brno-stred, Veveri CZ за 10 900 євро, що по курсу НБУ на день подання митної декларації до митниці становить 276 790,88 грн. Вказані відповідь, митна декларація та фактура отримані відповідно до Протоколу II про взаємну адміністративну допомогу в митних справах до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони від 21.03.2014, а тому є належними та допустимими доказами у цій справі. Тому митниця дійшла висновку, що директор ТОВ "Сокіл-Захід" ОСОБА_1 умисно заявив в митній декларації №403000010/2015/000161 неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості товару з метою зменшення розміру митних платежів та надав з цією ж метою органу доходів і зборів інвойс від 31.03.2015 № 0025, що містив недостовірні відомості, необхідні для визначення митної вартості товару, що призвело до ухилення від сплати митних платежів у сумі 60 888,92 грн. Позивач також звертає увагу на те, що передбачене ст. 485 МК України правопорушення не є триваючим, а закінченим під час митного оформлення товару, а також строк притягнення його до адміністративної відповідальності минув. Однак Позивач неправильно використовує норми матеріального права в обґрунтування своєї позиції, з огляду на таке.

Системний аналіз норм права, закріплених ст. ст. 269, 336, ч.1 ст. 467, 491 Митного кодексу України та підзаконних нормативно-правових актів з питань митної справи в даному разі чинний Порядок направлення запитів до Державної митної служби України до митних служб іноземних держав або їх інформування, затверджений наказом Держмитслужби України від 06.07.05 № 639, дає можливість митниці прийти до висновку що адміністративне стягнення за вчинення порушення митних правил, передбачене статтею 485 МК України може бути накладене не пізніше шести місяців з дня його виявлення. Відповідно до частини першої статті 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачених статтями 469, 477 - 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень. Тому, митниця, маючи достатні підстави для підозри щодо автентичності подання директором ТОВ "Сокіл-Захід" Хомишиним А.М. органу доходів і зборів документів (які видані на посвідчення фактів, що мають юридичне значення, за межами України) реалізувала форму митного контролю, що передбачена пунктом 8 ч.1 ст. 336 МК України, надіславши відповідний проект запиту до ДФС України, а остання - власне запит на адресу митної служби Чеської Республіки. Обґрунтованість правової позиці митниці щодо виявлення такого порушення митних правил лише шляхом отримання відповідної інформації від митної служби іноземної держави є підпункт «б» п. 1 Порядку направлення запитів до Державної митної служби України до митних служб іноземних держав або їх інформування затвердженого наказом Держмитслужби України від 06.07.05 № 639 (далі - Порядок). Згідно із підпунктом «б» п. 1 Порядку цей Порядок застосовується при потребі здійснення запитів до митних служб іноземних держав у випадку, зокрема, наявності в митного органу України обґрунтованої підозри в можливості вчинення порушення митних правил, яку можна підтвердити або спростувати лише шляхом отримання інформації від митної служби іноземної держави. Таким чином, при розгляді справи про порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, та вирішенні питання про строк накладення адміністративного стягнення необхідно з`ясовувати питання про день коли було виявлено вказане правопорушення. За змістом п.1 ч.1 ст. 491 МК України вказане правопорушення може бути виявлено посадовими особами митниці безпосередньо або ж внаслідок офіційного письмового повідомлення про вчинення порушення митних правил, отриманого від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій. 26.09.2016 Тернопільською митницею ДФС отримано лист ДФС України №31184/7/99- 99-20-03-17 від 21.09.2016 згідно із яким органом доходів і зборів від Генеральної Митної Дирекції Чеської Республіки отримано митну декларацію №15CZ53000022SKXUT0 від 31.03.2015 та фактуру від 30.03.2015 № 5111050. Отже, в даному випадку 26.09.2016 Тернопільській митниці ДФС стало відомо про вчинення Позивачем порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, у зв`язку із отриманням відповіді Генеральної Митної Дирекції Чеської Республіки від 08.08.2016 №13160/2016900000-313, копії митної декларації Чеської Республіки №15CZ53000022SKXUT0 від 31.03.2015 та фактури чеської компанії "Automarket Trucks s.r.o від 30.03.2015 №5111050. Підставність притягнення до адміністративної відповідальності Позивача за вчинення порушення митних правил за ст. 485 МК України протягом шести місяців з дня виявлення вказаного правопорушення митницею також обґрунтовано постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2016 року у справі №876/11508/15, яка винесена із застосуванням МК України 2012 року. Отже, митницею винесено оскаржувану постанову відносно Позивача з дотриманням передбаченого ч.1 ст. 467 МК України строку притягнення до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, виявленого митницею 26.09.2016. Отже, враховуючи вищевикладене, постанова в справі про порушення митних правил №0035/40300/17 від 1 лютого 2017 року є законною, обґрунтованою та такою, що відповідає вимогам чинного митного законодавства.

Судом встановлено наступне.

Щодо поновлення позивачу строку звернення до суду із позовом.

Згідно статті 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

13.02.2022 року позивачем звернувся із позовом, у якому просить скасувати наведену постанову, яку він отримав 03.02.2022 року, тому суд вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду з поважних причин, відтак слід поновити позивачу строк звернення до суду із даним адміністративним позовом.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року, даний позов задоволено частково: визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника Тернопільської митниці ДФС Саварина А.Л. у справі про порушення митних правил №0029/403000000/17 від 27 січня 2017 року; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року, задоволено частково касаційну скаргу Тернопільської митниці ДФС. Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 квітня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

20 вересня 2014 року між ТОВ «Сокіл-Захід» в особі директора Шумського М.Б. та Компанією M.VOS VOF (5334 LH Velddriel, De Tweede Geerden, 9 Netherlands) укладено договір №01/01/2014 NL, предметом якого була купівля-продаж нових та вживаних транспортних засобів (пункт 1.1 договору); сторони домовились, що товар буде поставлятись на умовах DDU-Тернопіль, відповідно до Інкотермс 2010 (пункт 3.1 договору); датою відвантаження товару є дата рахунку (invoice) (пункт 3.2 договору); продавець зобов`язується забезпечити наявність всіх документів, необхідних для безперешкодного переміщення товару до кордону України (пункт 3.3 договору); вартість товару визначається в рахунках (пункт 4.2 договору).

10 жовтня 2014 року ТОВ «Віта-Едванс» як виконавцем, що здійснює декларування на підставі ліцензії на право здійснення посередницької діяльності митного брокера, та ТОВ «Сокіл-Захід» в особі керівника ОСОБА_2 як замовника уклали договір №10/10/2014-2 про надання послуг по декларуванню та митному оформленню товарів, згідно умов якого замовник доручив, а виконавець - зобов`язався надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів замовника, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформленню у Тернопільській митниці; дії, пов`язані з декларуванням і митним оформленням товарів замовника, здійснювати самостійно від свого імені за рахунок і за дорученням замовника в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством України (пункт 1.1 договору).

31 березня 2015 року ТОВ «Віта-Едванс» як представник декларанта ТОВ «Сокіл-Захід» подало до Митниці попереднє повідомлення ЕЕ №403000010/2015/100074 про намір ввезти на митну територію України товар «сідельний тягач DAF XF95.430, 2006 року випуску, шасі № НОМЕР_1 ».

02 квітня 2015 року через пункт пропуску «Шегині-Медика» Львівської митниці ДФС ввезено на митну територію України в митному режимі імпорт вищевказаний сідельний тягач. Водієм транспортного засобу, який і подав в пункті пропуску інвойс №0025 від 31 березня 2015 року, був ОСОБА_3 .

07 квітня 2015 року ТОВ «Віта-Едванс» (в особі Максимюка А.М.) як представником декларанта - ТОВ «Сокіл-Захід» подано до Митниці митну декларацію №403000010/2015/000161, згідно якої заявлено до митного оформлення в митному режимі імпорт товар «сідельний тягач DAF XF95.430, 2006 року випуску, шасі № НОМЕР_1 » фактурною вартістю 2350 євро, що по курсу НБУ на день подання митної декларації митниці становило 59 675,10 грн., а в графі 45 цієї декларації заявлено митну вартість товару 116 556,89 грн., яка визначена на підставі висновку експертного автотоварознавчого дослідження.

Фактурна вартість зазначена в рахунку-фактурі (invoice) №0025 від 31 березня 2015 року, на якому містяться штампи Львівської митниці ДФС «під митним контролем» (02 квітня 2015 року) та Тернопільської митниці ДФС «під митним контролем» (07 квітня 2015 року).

Окрім інвойсу від 31 березня 2015 року на пункті пропуску водій ОСОБА_3 надав митному органу свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, яке також містило штампи Львівської митниці ДФС та Тернопільської митниці ДФС «під митним контролем» (02 квітня 2015 року та 07 квітня 2015року відповідно). Згідно цього свідоцтва власником сідельного тягача DAF XF95.430, 2006 року випуску, шасі № НОМЕР_1 є ОСОБА_3 .

26 вересня 2016 року Митницею отримано лист ДФС України від 21 вересня 2016 року, в якому повідомлено про одержану від митної служби Республіки Чехія експортну митну декларацію №14CZ53000022SKXUT0 від 31 березня 2015 року, на підставі якої встановлено, що вартість вищевказаного сідельного тягача становить 10 900 євро й кінцевим отримувачем транспортного засобу є ОСОБА_3 .

Листом від 13 листопада 2015 року митний інформаційний центр Королівства Нідерланди інформував ДФС України, що контракт №01/01/2014 від 20 вересня 2014 року між ТОВ «Сокіл-Захід» та нідерландською Компанією M.VOS VOF не укладався.

03 січня 2017 року відносно ОСОБА_1 (який є директором ТОВ «Сокіл-Захід») у його відсутності складено протокол про порушення митних правил за статтею 485 МК України, який надіслано позивачу листом від 03 січня 2017 року.

При цьому Митницею встановлено, що декларантом при ввезенні транспортного засобу фактично сплачено митних платежів за митною декларацією №403000010/2015/000161 від 07 квітня 2015 року на суму 44 291,62 грн., хоча підлягало сплаті 105 180,54 грн., тобто, має місце ухилення від сплати митних платежів на суму 60 888,92 грн.

27 січня 2017 року заступником начальника Митниці Саварином А.Л. прийнято постанову в справі про порушення митних правил №0029/403000000/17 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 485 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 182 666,76 грн.

Підставою для прийняття цієї постанови стало те, що директор ТОВ "Сокіл-Захід" ОСОБА_1 заявив в митній декларації неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару з метою зменшення розміру митних платежів та надав з цією ж метою органу доходів і зборів документи, що містили недостовірні відомості, що, в свою чергу, призвело до ухилення від сплати митних платежів.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.1 ст.458 МК України визначено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно ст.486 МК України визначено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ст.489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею статті 485 МК України (у її редакції станом на 27.01.2017 року), передбачено відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.266 МК України, декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Згідно ч.1 ст.293 МК України, особою, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, є декларант. Якщо декларування товарів здійснюється особою, уповноваженою на це декларантом, на таку особу покладається обов`язок із сплати митних платежів солідарно з декларантом.

Так, згідно копії виписки з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, керівником ТзОВ "Сокіл-Захід" є ОСОБА_1 .

Крім цього, 02.02.2015 року ОСОБА_1 звернувся до Тернопільської митниці ДФС із заявою, у якій просить внести зміни в картку особи, яка здійснює операції з товарами ТОВ "Сокіл-Захід", а у п.18 копії такої картки, долученої до матеріалів справи, керівником зазначено ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.8 ст.264 МК України, з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

Згідно листа митного інформаційного центру Королівства Нідерланди від 13.11.2015 року, контракт №01/01/2014 від 20 вересня 2014 року між ТОВ «Сокіл-Захід» та нідерландською Компанією M.VOS VOF не укладався.

Відтак, незважаючи на те, що позивач, як на підставу позовних вимог, стверджує, зокрема, про те, що контракт від 20 вересня 2014 року №01/01/2014 NL підписано іншим директором ТОВ "Сокіл-Захід" - ОСОБА_2 , у подальшому саме керівником ТОВ "Сокіл-Захід" Хомишиним А.М., який діяв від який діяв від імені ТОВ "Сокіл-Захід", через митного брокера, було подано документи для митного оформлення транспортного засобу, ввезеного за вказаним контрактом.

Відтак, саме керівник ТОВ "Сокіл-Захід" ОСОБА_1 несе відповідальність за заявлення в митній декларації неправдивих відомостей, необхідних для визначення митної вартості товару з метою зменшення розміру митних платежів, а саме декларантом при ввезенні транспортного засобу фактично сплачено митних платежів за митною декларацією №403000010/2015/000161 від 07 квітня 2015 року на суму 44291,62 грн., хоча підлягало сплаті 105180,54 грн.

Згідно ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.486, ст.489 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд також критично оцінює доводи позивача про закінчення, на момент винесення оскаржуваної постанови строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Так, у даному випадку, строк накладення адміністративного стягнення слід рахувати від дня виявлення правопорушення, а саме з 26.09.2016 року, тобто з часу отримання листа ДФС України від 21.09.2016 року, в якому повідомлено про одержану від митної служби Республіки Чехія експортну митну декларацію.

За таких обставин, відповідачем доводи позивача спростовано, доказами у справі підтверджується правомірність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за адміністративне правопорушення згідно постанови в справі про порушення митних правил №0029/403000000/17 від 27 січня 2017 року, відтак підстави для її скасування та задоволення позовних вимог відсутні.

Керуючись ст.ст. 1, 10, 11, 17, 50, 71, 72, 86, 152, 158-163, 171-2, 186 КАС України, ст.ст.458, 486 МК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом до Галицької митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а учасниками справи, яким повне рішення не було вручене у день його проголошення, у той же строк з дня його вручення.

Головуючий суддяО. О. Дуда