Decision № 108184595, 16.11.2022, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 761/13662/14-ц

Провадження № 2/761/3/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Волошина В. О.

при секретарі: Яницькій О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності на частину квартири у порядку спадкування, та за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання права власності на частини квартири в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

У травні 2014р. позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (а.с. 3-7 т. 1) до відповідачки ОСОБА_4 , в якому просив суд:

- встановити факт, що позивач є рідним братом ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати за позивачем право власності на ѕ частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (загальною площею 64,6 кв.м, жилою 33,0 кв.м.) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 (на ј частину в порядку спадкової трансмісії, ј частину в порядку спадкування за законом та ј в порядку спадкування за заповітом).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 13 березня 1991р. його рідним братом ОСОБА_5 було придбано у власність квартиру АДРЕСА_2 відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 453 від 25 березня 1996р.) в м. Києві.

Зазначена квартира була придбана ОСОБА_5 в період його перебування у шлюбі із ОСОБА_6 .

Зазначав, що 18 листопада 1996р., ОСОБА_5 склав заповіт, яким заповідав квартиру АДРЕСА_2 в рівних частинах позивачу та своїй дружині ОСОБА_6

11 ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 .

Після смерті ОСОБА_6 приватним нотаріусом Масюком І.Є. заведена спадкова справа. Спадкоємцями за законом, після смерті ОСОБА_6 є: її донька відповідачка ОСОБА_4 та чоловік спадкодавця ОСОБА_5 , який помер наступного дня після смерті дружини ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) і не встиг прийняти спадщину після своєї дружини, тому в даному випадку має місце спадкова трансмісія.

Зауважував, що після смерті ОСОБА_5 за заявою позивача була заведена спадкова справа у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Столярчук І.В. та те, що він є спадкоємцем ОСОБА_5 за заповітом та єдиним спадкоємцем ОСОБА_5 за законом другої черги.

До приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Масюка І.Є. ним також була подана заява про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ).

Вказував, що він має право на спадкування після смерті ОСОБА_5 як:

- спадкоємець за заповітом - 1/4 частини квартири,

- спадкоємець в порядку спадкової трансмісії -1/4 частини квартири,

- спадкоємець другої черги за законом -1/4 частини квартири,

тобто всього має право на спадкування 3/4 частин квартири АДРЕСА_2 .

Проте отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, за заповітом та в порядку спадкової трансмісії позивач не має змоги, оскільки приватним нотаріусом Масюком І.Є. постановою «Про відмову у вчиненні нотаріальних дій» від 23 грудня 2013р. йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що не підтверджено його родинні стосунки із померлим ОСОБА_5 , а також відсутні правовстановлюючі документи на ім`я померлої ОСОБА_6 на спірну квартиру АДРЕСА_2 . Приватний нотаріус Столярчук І.В. також не видає позивачу свідоцтво про право на спадщину, внаслідок того, що не підтверджено його родинні стосунки із померлим ОСОБА_5 та у зв`язку з заявою ОСОБА_4 та наявністю спору між нами, оскільки вважає, що 1/2 частина квартири повинна успадкувати вона, як спадкоємець ОСОБА_6 за законом.

В зв`язку з вказаними обставинами позивач й змушений звертатись до суду із даним позовом для захисту свого права.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Сіромашенко Н.В. від 16 травня 2014р. відкрито провадження по справі (а.с. 27 т. 1).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 червня 2014р. було відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідач ОСОБА_4 про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 , в частині встановлення факту родинних відносин (а.с. 60-61 т. 1).

У вересні 2014р. відповідачкою ОСОБА_4 було подано зустрічну позовну заяву про визнання заповіту частково недійсним (а.с. 208-210 т. 1).

Свої позовні вимоги зустрічної позовної заяви позивачка за зустрічним позовом обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , а ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_6 , яка перебувала на час смерті у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , відповідно до свідоцтва про одруження від 06 серпня 1969р.

13 березня 1991р. ОСОБА_5 перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_6 придбали за договором у власність квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оформивши її на ім`я ОСОБА_5

25 березня 1996р., відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 453 АДРЕСА_1 була перейменована у АДРЕСА_2.

Вказувала, що оскільки подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_5 володіло спірною квартирою без виділення часток, тому їх частки в майні, як дружини і чоловіка є рівними, інше домовленістю між ними або шлюбним договором визначено не було.

18 листопада 1996р. ОСОБА_5 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , склав заповіт. Заповіт посвідчений 18 листопада 1996р. державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори за реєстровим № 16-4199.

31 жовтня 2012р. позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_4 , звернулась із заявою про відкриття спадкової справи та прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_6 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Масюка І.Є. Відповідно до поданої заяви ОСОБА_4 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Масюк І.Є. відкрив спадкову справу за фактом смерті ОСОБА_6 .

Зазначала, що ОСОБА_1 - позивач за первісним позовом звернувся із відповідною заявою про відкриття спадкової справи та прийняття спадщини за заповітом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Столярчук І.В. Відповідно до поданої заяви ОСОБА_1 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Столярчук І.В. відкрив спадкову справу за фактом смерті ОСОБА_5 .

Стверджувала, що оскільки ні домовленістю між подружжям, ні рішенням суду, ні законом частки співвласників у спільному майні подружжя змінені не були, а отже ОСОБА_5 на момент складання заповіту належала тільки Ѕ частина спірної квартири (якою він міг розпорядитись тільки цією часткою).

На підставі вказаного зазначала, що заповіт, складений 18 листопада 1996р. ОСОБА_5 щодо всієї квартири порушив право власності ОСОБА_6 на належну їй Ѕ частини квартири, а тому на її думку, підлягає визнанню недійсним в частині, яким ОСОБА_5 склав заповіт на Ѕ частини квартири по АДРЕСА_1 .

Протокольною ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 вересня 2014р. було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, зустрічний позов та об`єднано в одне провадження (а.с. 220-222 т. 1).

02 грудня 2014р. на адресу суду надійшли заперечення на зустрічний позов про визнання заповіту частково недійсним (а.с. 230-231 т. 1).

14 грудня 2015р. на адресу суду було подано третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_3 позовну заяву (а.с. 104-108 т. 2) до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин, в якому сторона просила суд:

- встановити юридичний факт родинних відносин, що ОСОБА_3 є рідною племінницею ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування позовних вимог третя особа вказувала, що 13 березня 1991р. ОСОБА_5 - її рідним дядьком було придбано у власність квартиру АДРЕСА_2 .

18 листопада 1996р., ОСОБА_5 склав заповіт, яким заповідав квартиру АДРЕСА_2 в рівних частинах ОСОБА_1 (який також є рідним дядьком третьої особи) та ОСОБА_6

12 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 .

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, зокрема на квартиру АДРЕСА_2 .

Спадкодавець ОСОБА_5 та мати третьої особи - ОСОБА_7 були рідним братом та сестрою. Мати третьої особи ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказувала, що після смерті ОСОБА_5 приватним нотаріусом Столярчук І.В. заведена спадкова справа. З заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 звернулись:

- ОСОБА_1 , як спадкоємець ОСОБА_5 за заповітом та спадкоємець за законом другої черги, як рідний брат;

- ОСОБА_3 , як спадкоємець ОСОБА_5 другої черги за законом в порядку представлення, оскільки є рідною племінницею померлого ОСОБА_5 та її померла матір ОСОБА_7 яка була його рідною сестрою та померла раніше ОСОБА_5 ;

- ОСОБА_4 , як спадкоємець за законом, як донька дружини ОСОБА_5 - ОСОБА_8 .

Зазначала, що в будь-якому разі при вирішенні питання, хто є спадкоємцями за законом, враховуються такі юридичні факти, як: родинні стосунки (кровна спорідненість), шлюбні відносини, усиновлення (удочеріння), перебування на утриманні спадкодавця.

В свою чергу, робила звертала увагу суду на тому, що свідоцтво про народження ОСОБА_5 не збереглось, тому для прийняття спадкового майна у вигляді відповідної ј частини квартири АДРЕСА_2 їй необхідно документально підтвердити родинні стосунки з померлим ОСОБА_5 та встановити юридичний факт щодо її родинних відносин з померлим ОСОБА_5 .

Оскільки встановлення цього юридичного факту потрібно третій особі для спадкування за законом відповідної частини квартири АДРЕСА_2 і існує спір щодо цього майна з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 спадкоємцями (за заповітом, за законом) та внаслідок існування спору щодо заповіту (визнання його недійсним).

Протокольною ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 грудня 2015р. було прийнято до спільного розгляду з первісним та зустрічним позовом, вказану позовну заяву третьої особи (а.с. 140-141 т. 2).

17 березня 2016р. на адресу суду надійшла позовна заява третьої особи ОСОБА_3 , яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (а.с. 156-159 т. 2), в які сторона просила суд:

- визнати за собою право власності на ј частину спірної квартири АДРЕСА_2 , в порядку спадкування, за законом після смерті ОСОБА_5 .

Протокольною ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 березня 2016р. вказану позовну заяву було прийнято до спільного розгляду з раніше поданими позовами (а.с. 171-172 т. 2).

15 липня 2016р. первісним позивачем ОСОБА_1 було подано заяву про залишення частини позовних вимог без розгляду в частині визнання права власності на ј частини квартири, в порядку спадкування за заповітом, в зв`язку з тим, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Столярчуком І.В. було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 (а.с. 193 т. 2), яку відповідною ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва було задоволено (а.с. 210-211 т. 2).

Розпорядженням керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2016р. № 01-08-1007 в зв`язку із звільненням судді ОСОБА_9 було призначено повторний автоматичний розподіл справи № 761/13662/14-ц. (а.с. 219 т. 2).

Протоколом повторного автоматичного розподілу справи між суддями від 26 жовтня 2016р. до свого провадження було прийнято суддею Волошиним В.О.

Протокольною ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 червня 2018р. постановлено продовжити здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження (а.с. 135 т. 3).

19 червня 2018р. до суду надійшов відзив позивача на зустрічну позовну заяву (а.с. 152-154 т. 3).

19 червня 2018р. до суду надійшов відзив відповідачки за первісним позовом на позовну заяву третьої особи (а.с. 186-188 т. 3).

Крім цього, відповідачем за первісним позовом подавався до суду відзив на первісну позовну заяву (а.с. 195-197 т. 3).

Також в процесі розгляду справи в суді сторонами неодноразово подавалися клопотання про приєднання, витребування доказів.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 січня 2020р. було зупинено провадження у справі до розгляду цивільної справи № 761/24381/14-ц в порядку касаційного провадження (а.с. 112-113 т. 4).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 грудня 2021р. було поновлено провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті (а.с. 140 т. 4).

04 липня 2022р. представником первісного позивача та третьої особи було подані заяви про залишення без розгляду первісного позову та позову третьої особи з самостійними вимогами без розгляду, в частині вимог про встановлення факту родинних відносин на підставі п. 5) ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 липня 2022р. позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа з самостійними вимогами: ОСОБА_3 , про визнання права власності на частину квартири у порядку спадкування, встановлення факту родинних відносин та позов третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на частину квартири було залишено без розгляду, в частині вимог про встановлення факту родинних відносин.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04 липня 2022р. було залишено без розгляду зустрічний позов, на підставі п. 3) ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

В судове засідання 16 листопада 2022р. відповідачка за первісним позовом, її представник не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку.

Представник первісного позивача та третьої особи, подав клопотання до суду про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги, заявлені в обох позовах підтримав в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові та просив суд їх задовольнити.

Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін, в порядку ч.3 ст.211 ЦПК України.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а позов третьої особи - задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 06 серпня 1969р. в міському бюро ЗАГС м. Кіровограда був зареєстрований шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про що в Книзі реєстрації актів про укладення шлюбу було зроблено відповідний запис за № 1241, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с. 10, 133 т. 1), який подружжя не розривали. Спільних дітей у шлюбі подружжя не мало.

Відповідно до свідоцтва про народження відповідачка ОСОБА_4 є дочкою ОСОБА_8 .

Також судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 є рідним братом ОСОБА_5 , а третя особа - ОСОБА_3 - його племінницею.

Дані обставини як і факт родинних відносин загалом встановлено постановою Верховного Суду від 09 грудня 2020р. у цивільній справі № 761/24381/14-ц.

За приписами ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

13 березня 1991р. ОСОБА_5 , перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу придбав квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 8-9 т. 1).

Відповідно до ст. 22 Кодексу про шлюб та сім`ю України, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

В разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними (ч. 1 ст. 28 Кодексу про шлюб та сім`ю України).

Майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них. Роздільним майном кожного з подружжя є також речі індивідуального користування (одяг, взуття тощо), хоча б вони і були придбані під час шлюбу за рахунок спільних коштів подружжя, за винятком коштовностей та предметів розкоші. Кожний з подружжя самостійно володіє, користується і розпоряджається належним йому роздільним майном (ст. 24 Кодексу про шлюб та сім`ю України).

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що вищевказана квартира АДРЕСА_2 , належала подружжю: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності в рівних частках, оскільки була придбана 13 березня 1991р. за час їх перебування в шлюбі.

Згідно свідоцтва про смерть виданого 12 липня 2012р. Відділом реєстрації смерті м. Києва ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13 т. 1).

Згідно положень ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Отже, з моменту смерті ОСОБА_6 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина у спільному сумісному майні подружжя, тобто на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до вимог ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Стаття 1218 ЦК України визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, батьки.

Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними (ч. 1 ст. 1278 ЦК України).

При успадкуванні спадщини кількома особами на спадкове майно поширюється правовий режим спільної часткової власності відповідно до гл. 26 ЦК України.

Правовий режим спільної часткової власності визначається гл. 26 ЦК України, з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом.

Після смерті ОСОБА_6 11 липня 2012р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Масюком І.Є. була заведена спадкова справа № 04/2012. Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_6 є її дочка відповідачка - ОСОБА_4 та чоловік спадкодавця ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 12 т. 1).

Згідно ч. 1 ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія.)

Судом встановлено, що ОСОБА_5 не встиг реалізувати своїх спадкових прав після смерті дружини ОСОБА_6 , так як помер наступного дня ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже в даному випадку має місце спадкова трансмісія.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на спільне сумісне майно, а саме квартиру АДРЕСА_2 .

Про те, з наявної в матеріалах справи копії заповіту від 18 листопада 1996р. вбачається, що ОСОБА_5 на випадок своєї смерті заповів квартиру АДРЕСА_2 в рівних частках позивачу ОСОБА_1 та дружині ОСОБА_6 (а.с. 14 т. 1).

Заповіт складений ОСОБА_5 18 листопада 1996р. на квартиру АДРЕСА_2 ніким не оскаржений та є чинним.

Разом з тим, на переконання суду ОСОБА_5 при складанні заповіту міг розпорядитися тільки своєю часткою у спільній сумісній власності подружжя, що становила - Ѕ частини квартири АДРЕСА_2 , а отже позивач ОСОБА_1 міг успадкувати за заповітом ј частину цієї квартири, та ј частину квартири дружина ОСОБА_10 - ОСОБА_11 .

Проте, оскільки спадкоємець за заповітом ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 , то частка у спадщині, яка була визначена у заповіті для такого (померлого) спадкоємця підлягає спадкуванню у порядку, визначеному для спадкування за законом

Відтак, ОСОБА_6 , якій ОСОБА_5 заповів частину квартири АДРЕСА_2 в рівних частках із ОСОБА_1 і яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - до смерті спадкодавця ОСОБА_5 , не відноситься до його спадкоємців ні за законом, ні за заповітом.

Отже, в даному випадку, після смерті ОСОБА_5 спадкоємцями за законом даної частки квартири є первісний позивач ОСОБА_1 , як рідний брат спадкодавця ОСОБА_5 (1/8 частки) та ОСОБА_3 , як племінниця спадкодавця - на частку, яку б успадкувала за законом ОСОБА_7 - рідна сестра ОСОБА_5 , якби вона була жива на час відкриття спадщини (1/8 частки).

В свою чергу, з урахуванням того, що Ѕ частини у спільній сумісній власності подружжя на квартиру АДРЕСА_2 є спадковим майном, після смерті ОСОБА_6 , а отже відповідачка ОСОБА_4 має право на спадкування по закону з 1/2 частини лише ј частки квартири АДРЕСА_2 , а інша ј частини спадкується спадкоємцями ОСОБА_5 - первісним позивачем та третьою особою (по 1/8 частини квартири).

Тобто, загалом суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 успадковує ј частину квартири, ОСОБА_3 - ј частини квартири (1/8+1/8) та ОСОБА_1 Ѕ частини (1/4 за заповітом, 1/4 (1/8+1/8) за законом).

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцю з часу відкриття спадщини.

Положеннями ст. 1296 ЦК України, передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

За змістом ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається з підстав, не заборонених законом, зокрема, за правочинами.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що первісні позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на частину квартири АДРЕСА_2 , в порядку спадкування підлягають частковому задоволенню, а позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1218,0 грн., а також з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 пілягає стягненню судовий збір по 2073,13 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 141, 258, 259, 263-266, 268, 274, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; ст. ст. 317, 319, 1212, 1216, 1217, 1220, 1226, 1261, 1268, 1273, 1296, 1297 ЦК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008р. № 7, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: Канада, Онтаріо, Олд фазенд Роуд, Міссіссага), третя особа: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) про визнання права власності на частину квартири у порядку спадкування - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ј частини квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 64,6 кв.м, жилою 33,0 кв.м., в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1218,0 /одна тисяча двісті вісімнадцять/ грн.

В решті первісного позову відмовити.

Позов ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: Канада, Онтаріо, Олд фазенд Роуд, Міссіссага) про визнання права власності на частини квартири в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на ј частини квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 64,6 кв.м, жилою 33,0 кв.м., в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі по 2073 /дві тисячі сімдесят три/ грн. 13 коп., з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 25 листопада 2022р.

Суддя: