Decision № 108137686, 19.12.2022, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2022Справа № 910/8344/22Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Безрадній А.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Верверт

до: 1. Акціонерного товариства Міжнародний резервний банк,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю А.Б. Легіон

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю Смілянський електромеханічний завод,

2) Акціонерне товариство Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод

про усунення перешкод в користуванні майном та зобов`язання вчинити дії,

Учасники справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача-1: не з`явився,

від відповідача-2: не з`явився,

від третьої особи-1: Сідько О.С.,

від третьої особи-2: Беніцька В.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Верверт з вимогами усунути перешкоди у користуванні належним на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Верверт майном та зобов`язати Акціонерне товариство Міжнародний резервний банк, Товариство з обмеженою відповідальністю А.Б. Легіон забезпечити Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Верверт безперешкодний доступ до виробничого обладнання, яке на підставі Договору відповідального зберігання від 01 вересня 2021 року, укладеного між Зберігачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Смілянський електромеханічний завод та Поклажодавцем - TOB НВО Верверт було передано на відповідальне зберігання, перелік якого наведено у позові, за місцезнаходженням цілісного майнового комплексу за адресою: Черкаська область, місто Сміла, вул. Коробейника, буд 1, яке належить на праві власності Акціонерному товариству Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод для проведення його демонтажу та вивезення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі блокують позивачу доступ до його майна, що знаходиться на території цілісного майнового комплексу за адресою: Черкаська область, місто Сміла, вул. Коробейника, буд 1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 відкрито провадження у справі № 910/8344/22, підготовче засідання призначено на 05.10.2022, залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю Смілянський електромеханічний завод та Акціонерне товариство Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод.

23.09.2022 до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.

05.10.2022 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та відповідь на відзив відповідача-1.

В підготовче засідання 05.10.2022 з`явилися представники відповідача-1 та третьої особи-2.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив клопотання позивача, відповідача-1 та третьої особи-2 задовольнити і відкласти підготовче засідання на 02.11.2022; встановити відповідачу-1 строк 5 днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень, встановити третім особам строк 5 днів з дня отримання відзиву для надання письмових пояснень по суті позовних вимог.

06.10.2022 до суду від третьої особи-1 надійшли пояснення.

12.10.2022 до суду від третьої особи-2 надійшли пояснення.

31.10.2022 до суду від відповідача-1 надійшли додаткові пояснення та заява про залучення третіх осіб на стороні відповідача.

В підготовче засідання 02.11.2022 з`явилися представники позивача, відповідача-1 та третіх осіб.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив у задоволенні заяви відповідача-1 про залучення до участі у справі третьою особою арбітражного керуючого Демчана О.І. розпорядника майна АТ Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод відмовити у зв`язку з необґрунтованістю.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, заслухавши думку учасників провадження, ухвалив закрити підготовче провадження і призначити справу до судового розгляду по суті на 21.11.2022.

21.11.2022 до суду від відповідача-1 надійшла заява про зупинення провадження у справі.

В судове засідання 21.11.2022 з`явилися представники позивача, відповідача-1 та третіх осіб.

Суд розглянув заяву відповідача-1 про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 910/11277/22 за позовом Акціонерного товариства Міжнародний резервний банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства Міжнародний резервний банк Луньо Іллі Вікторовича про визнання недійсним Договору відповідального зберігання майна від 01.09.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Смілянський електромеханічний завод та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Верверт.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив у задоволенні заяви відповідача-1 про зупинення провадження у справі відмовити через необґрунтованість, оскільки відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, однак у даному випадку суд має можливість самостійно встановити при розгляді справи № 910/8344/22 всі обставини спірних правовідносин сторін, надати правову оцінку доказам, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, а розгляд справи № 910/11277/22 не перешкоджає розгляду цієї господарської справи та не є підставою для зупинення провадження у ній в розумінні ч. 5 ст. 227 ГПК Господарського процесуального кодексу України.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити в судовому засіданні перерву на 12.12.2022.

В судове засідання 12.12.2022 з`явилися представники позивача, відповідача-1 та третіх осіб.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити в судовому засіданні перерву на 19.12.2022.

В судове засідання 19.12.2022 з`явилися представники третіх осіб. Представники позивача та відповідачів в судове засідання не з`явилися, про час та місце були повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що сторін було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, а їх неявка не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представників указаних осіб.

В судовому засіданні представники третіх осіб підтримали позов.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 19.12.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Смілянський електромеханічний завод (Зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Верверт (Поклажодавець) укладено договір відповідального зберігання майна (надалі також - договір), у порядку та на умовах, визначених яким, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання, зобов`язується протягом строку дії цього Договору зберігати та повернути Поклажодавцеві у схоронності майно, визначене Договором, далі іменується «Майно». (п. 1 договору)

Згідно з п. 2 договору, за цим Договором Поклажодавець передає на зберігання наступне Майно:

1)Колесотокарний верстат КЖ 1836Б - 1 (одна) одиниця

2) Верстат для завальцювання зажимних кілець бандажей колісних пар ПБ7728 - 1 (одна) одиниця

3)Прес гідравлічний насадочний ПА6738 - 1 (одна) одиниця

4)Прес гідравлічний насадочний ПА6738 - 1 (одна) одиниця

5)Прес гідравлічний П7729 - 1 (одна) одиниця

6)Еталони колісних пар тепловоза 2ТЕ116 - 1 (одна) одиниця

7)Еталони колісних пар тепловоза 2ТЕ10 - 1 (одна) одиниця

8)Еталони вісьові тепловоза ТЕП70 - 1 (одна) одиниця

9)Індукційний нагрівач бандажів -1 (одна) одиниця

10)Дефектоскопи УД2-70 -1 (одна) одиниця

11)Дефектоскопи МД12 - 1 (одна) одиниця

12)Підйомник КМБ візків локомотивів (комплект) - 2 (дві) одиниці.

У п. 3 договору сторони погодили місце зберігання Майна, а саме: в належному Зберігачеві нежитловому приміщенні за адресою: вул. Коробейника, буд.1, м. Сміла, Черкаської області.

Сторони домовились, що строк зберігання Зберігачем майна розпочинається з моменту передачі йому майна та закінчується 01 вересня 2022 року. Поклажодавець вправі вимагати повернення Майна у будь-який час, надавши Зберігачеві письмову вимогу про його повернення. (п. 4 договору)

Згідно з п. 5 договору, передача Майна на зберігання та його повернення здійснюється за Актом приймання-передачі, який підписується обома Сторонами (уповноваженими представниками Сторін). При частковому поверненні Майна зі зберігання Сторони підписують окремий акт приймання-передачі (повернення) майна.

На виконання умов вказаного договору Товариством з обмеженою відповідальністю Смілянський електромеханічний завод (Зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Верверт підписано акт приймання-передачі, відповідно до якого Поклажодавець передав, а Зберігач прийняв на відповідальне зберігання згідно з договором наступне майно:

1)Колесотокарний верстат КЖ 1836Б - 1 (одна) одиниця

2) Верстат для завальцювання зажимних кілець бандажей колісних пар ПБ7728 - 1 (одна) одиниця

3)Прес гідравлічний насадочний ПА6738 - 1 (одна) одиниця

4)Прес гідравлічний насадочний ПА6738 - 1 (одна) одиниця

5)Прес гідравлічний П7729 - 1 (одна) одиниця

6)Еталони колісних пар тепловоза 2ТЕ116 - 1 (одна) одиниця

7)Еталони колісних пар тепловоза 2ТЕ10 - 1 (одна) одиниця

8)Еталони вісьові тепловоза ТЕП70 - 1 (одна) одиниця

9)Індукційний нагрівач бандажів -1 (одна) одиниця

10)Дефектоскопи УД2-70 -1 (одна) одиниця

11)Дефектоскопи МД12 - 1 (одна) одиниця

12)Підйомник КМБ візків локомотивів (комплект) - 2 (дві) одиниці.

08.07.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Верверт звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю Смілянський електромеханічний завод з вимогою № 080722 щодо повернення майна, у якому просило надати доступ до належного йому обладнання, а також забезпечити його безперешкодний демонтаж та вивіз.

У відповідь на вказану вимогу Товариство з обмеженою відповідальністю Смілянський електромеханічний завод повідомило, що здійснити демонтаж обладнання та його вивіз може в будь-який робочий день з 09:00 до 15:00.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначає, що за місцезнаходженням майна за адресою Черкаська область, місто Сміла, вул. Коробейника, буд 1 з боку охоронників ТОВ «А.Б. Легіон» (ЄДРПОУ 38144897), які повідомляють, що діють від імені АТ «Міжнародний Резервний банк» (ЄДРПОУ 25959784) в особі ліквідатора Луньо І.В., призначеного Фондом гарантування вкладів фізичних осіб блокується доступ власнику майна - Акціонерному товариству Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод (ЄДРПОУ 30147563) і орендарю - Товариству з обмеженою відповідальністю Смілянський електромеханічний завод до усіх приміщень заводу - цілісного майнового комплексу за адресою м. Сміла, вул. Коробейника, буд.1, без можливості проведення вивезення власного майна та майна, яке належить третім особам.

Оскільки з цих підстав позивач не має фізичної можливості отримати виробниче обладнання, призначене для використання в сфері ремонту рухомого складу залізниць, яке є його власністю, в порядку ст. 391 ЦК України він просить суд усунути перешкоди у користуванні належним на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Верверт майном та зобов`язати Акціонерне товариство Міжнародний резервний банк, Товариство з обмеженою відповідальністю А.Б. Легіон забезпечити Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Верверт безперешкодний доступ до виробничого обладнання, яке на підставі Договору відповідального зберігання від 01 вересня 2021 року, укладеного між Зберігачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Смілянський електромеханічний завод та Поклажодавцем - TOB НВО Верверт було передано на відповідальне зберігання, перелік якого наведено вище, за місцезнаходженням цілісного майнового комплексу за адресою: Черкаська область, місто Сміла, вул. Коробейника, буд 1, яке належить на праві власності Акціонерному товариству Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод для проведення його демонтажу та вивезення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючі ознаки позову) являються предмет і підстава.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Позивач, звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17).

Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога про усунення перешкод у користуванні майном, належним Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Верверт.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, наведена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до частини першої статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (стаття 321 ЦК України).

Водночас, за змістом статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.

Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Вказаний правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування у судовому порядку, зокрема, у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо майна, а також підтверджений належним доказами факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права на майно.

Так, на підтвердження права власності на спірне обладнання позивачем подано:

-договір поставки № 0802-ЕМІ від 02.08.2019, укладений між ТОВ «НВО «Верверт» (покупець) та ТОВ «Енергомаш-Інвест» (продавець), специфікацію № 1 від 02.08.2019, рахунок-фактуру № 16 від 09.08.2019, видаткові накладні № 125 від 03.09.2019, № 125/1 від 03.09.2019, № 125/2 від 04.09.2019;

-договір поставки № 02/02 від 14.02.2019, укладений між ТОВ «НВО «Верверт» (покупець) та ТОВ «АХАТ СК» (продавець), додаткові угоди № 1 від 20.02.2019 та № 2 від 28.02.2019, проформу інвойс № 000107/01.03.2019, міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) № 431135 та № 1021016, митну декларацію, договір на одноразове перевезення вантажу від 11.03.2019 № 1101/0319 від 11.03.2019, укладений між ТОВ «НВО «Верверт» (замовник) та ТОВ «АСД-Транс» (експедитор), акти прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 125 від 19.03.2019 та № 126 від 19.03.2019;

-договір поставки № 02/19 від 11.02.2019, укладений між ТОВ «НВО «Верверт» (покупець) та ТОВ «Укрсхідіндустрія» (постачальник), специфікацію № 1, технічне завдання, видаткову накладну № 00001 від 18.03.2020;

-договір поставки № 21 від 23.10.2018, укладений між ТОВ «НВО «Верверт» (покупець) та Northstar Systems Corporation (продавець), акт від 09.11.2018, інвойс № 21LT-5U від 07.11.2018, платіжне доручення № 1 від 16.11.2018, товарно-транспортні накладні (CMR) № LV-2311/1 та № LV-2311/2.

Також на підтвердження перебування обладнання у власності позивачем до відповіді на відзив долучено Інвентаризаційний опис необоротних активів на 01.10.2021.

Суд зазначає, що вказані документи, надані позивачем, відповідають вимогам належності та допустимості доказів в розумінні статей 76, 77 ГПК України та приймаються судом як такі, що підтверджують обставини набуття позивачем права власності на спірне обладнання.

Отже, зважаючи на викладене, суд відхиляє заперечення відповідача-1 про відсутність доказів, які підтверджують належність спірного майна на праві власності позивачу.

Матеріалами справи, а саме, змістом договору відповідального зберігання майна від 01.09.2021, актом приймання-передачі до нього від 01.09.2021, підтверджується, що вказане обладнання було передано позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю Смілянський електромеханічний завод за договором відповідального зберігання майна від 01.09.2021 на зберігання у нежитловому приміщенні, належному на праві власності Акціонерному товариству Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод (адреса: вул. Коробейника, буд. 1, м. Сміла, Черкаської області), яке було передано в користування Товариства з обмеженою відповідальністю Смілянський електромеханічний завод за договором оренди від 02.11.2021, укладеним між Акціонерним товариством Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю Смілянський електромеханічний завод (орендар) та Акціонерним товариством СБЕРБАНК (Банк).

Перебування спірного майна на території цілісного майнового комплексу Акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод підтверджується також поясненнями третіх осіб.

Отже, доводи відповідача-1 про відсутність доказів перебування спірного майна на території АТ «НВП «СЕМЗ» спростовуються наведеним вище.

При цьому судом встановлено, що 28.09.2021 між ОСОБА_1 , який є відповідальним зберігачем майна АТ «Науково-виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод», який діє на підставі постанов Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяни Петрівни про опис та арешт майна (коштів) боржника від 30.08.2021, від 31.08.2021 та від 01.09.2021 у виконавчих провадженнях №66644735, №66644734, №66670420 та №66644894 (Замовник), Акціонерним товариством Сбербанк (Платник) та Товариством з обмеженою відповідальністю А.Б. Легіон (Виконавець) укладено договір про надання послуг з охорони, за яким Замовник доручає, а Виконавець надає послуги з фізичної охорони майна, під яким у тексті цього Договору розуміється описане та арештоване у виконавчих провадженнях №66644735, №66644734, №66670420 та №66644894 Майно, що належить АТ «Науково-виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод», зокрема, але не виключно: комплекс нежитлових будівель, загальною площею 101090,10 кв.м., рухоме (обладнання, інвентар, транспорт і тд) та інше майно, що знаходиться за адресою: м Черкаська обл., Смілянський район, м. Сміла, вул. Коробейника, 1, та визначене в постановах про опис та арешт майна (коштів) боржника (копії яких додаються як додаток №1 до Договору), що складені приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяною Петрівною (далі - послуги).

У п. 1.2 вказаного договору зазначено, що майно є об`єктом охорони за цим Договором та Виконавець несе за нього відповідальність на умовах, встановлених цим Договором. Майно приймається Виконавцем під охорону при першому його огляді Сторонами і оформленні «Акту обстеження технічного стану Майна (Об`єкта) та приймання його під охорону» (додаток № 2 до Договору). Замовник підписанням цього Договору засвідчує, що Майно належить (передане йому на зберігання) на законних підставах. Платник оплачує належним чином надані Послуги на умовах і в порядку встановлених цим Договором.

За згодою Сторін, Виконавець надає Послуги по здійсненню комплексу заходів з фізичної охорони, спрямованих на забезпечення недоторканості, цілісності Майна з метою запобігання та/або недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього та забезпечення здійснення Замовником щодо цього Майна всіх належних обов`язків та повноважень стосовно нього. (п. 1.3 договору від 28.09.2021)

При цьому, у Преамбулі вказаного договору, зокрема, зазначено, що Платник є кредитором боржника у виконавчому провадженні - АТ «Науково-виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод» (ідентифікаційний код 30147563), а також враховуючи, що Платник є заставодержателем та іпотекодержателем арештованого у виконавчих провадженнях Майна та у відповідності до ч. 2 ст.12 Закону України «Про іпотеку» та ч. 2 ст.589 ЦК України Платник як іпотекодержатель (заставодержатель) має право за власний кошт вживати заходів для збереження предмету іпотеки та на відшкодування в майбутньому від реалізації застави витрат на утримання предмету застави.

Крім того, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.10.2021 № 925/1248/21 відкрито провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод; визнано кредиторські вимоги Акціонерного товариства Сбербанк до Акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод у розмірі 219 328 988 грн. 65 коп., як такі, що забезпечені заставою майна боржника, в розмірі 76 700 грн. 00 коп. (перша черга задоволення), в розмірі 8 782 892 грн. 53 коп. (четверта черга задоволення), в розмірі 118 301 214 грн. 56 коп. (шоста черга задоволення); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном; призначено розпорядником майна Акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича.

08.12.2021 проведено державну реєстрацію змін до Статуту Акціонерного товариства Сбербанк, які були погоджені 22.11.2021 Національним банком України.

Відповідно до п. 1.4. Статуту банку у новій редакції, повне офіційне найменування банку українською мовою - Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк».

На підставі рішення Правління Національного Банку України від 25.02.2022 №91-рш/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 131 від 25.02.2022 «Про початок процедури ліквідації АТ «МР БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» строком на три роки з 25.02.2022 до 24.02.2025 включно, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора Банку - Луньо Іллю Вікторовича.

У зв`язку з наведеним вище позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку АТ «Міжнародний резервний банк» з листом № 190822 від 19.08.2022 про допуск до обладнання ТОВ «НВО «Верверт», переданого на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю Смілянський електромеханічний завод, для його демонтажу та вивезення з території, який залишився без відповіді та виконання.

Суд також звертає увагу, що рухоме майно (обладнання), яке належить позивачу та є об`єктом зберігання за договором відповідального зберігання майна від 01.09.2021, відсутнє серед майна, що є предметом іпотеки та застави за договорами, укладеними між Акціонерним товариством Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод та Акціонерним товариством «Дочірній Банк Сбербанку Росії».

Разом з тим, доводи відповідача-1 про нікчемність договору відповідального зберігання майна від 01.09.2021 в силу вимог статей 9,12 Закону України «Про іпотеку» через відсутність згоди Акціонерного товариства Міжнародний резервний банк як заставодержателя майна АТ «НВП «СЕМЗ» на його укладення суд визнає неспроможними та безпідставними, оскільки вказаний договір за своєю правовою природою є договором зберігання та укладений між позивачем та третьою особою-1 з приводу належного позивачу рухомого майна (нерухоме майно АТ «НВП «СЕМЗ» не є об`єктом договору), а тому відповідно на правовідносини щодо його укладення не поширюються вимоги Закону України «Про іпотеку» та ст. 586 ЦК України.

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається у якості підтвердження або заперечення вимог. При цьому, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс (постанова Верховного Суду у від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18).

Отже, з урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності у даному випадку позивач довів перед судом, що володіє речовими правами на спірне обладнання (володіння, користування, розпоряджання), а відповідачі чинять перешкоди позивачу у реалізації ним цих прав, суд доходить висновку про правомірне звернення позивача із застосуванням способу захисту, що передбачений ст. 391 Цивільного кодексу України.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача-1 суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі Серявін та інші проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

З урахуванням наведеного, з метою захисту порушеного права власності позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача-1, оскільки спір виник саме внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Усунути перешкоди у користуванні належним на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Верверт (вул. Мечнікова, 3, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 36883788) майном та зобов`язати Акціонерне товариство Міжнародний резервний банк (вул. Володимирська, 46, м. Київ, 01034, ідентифікаційний код 25959784), Товариство з обмеженою відповідальністю А.Б. Легіон (вул. Жилянська, 31, м. Київ, 01033, ідентифікаційний код 38144897) забезпечити Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Верверт (вул. Мечнікова, 3, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 36883788) безперешкодний доступ до виробничого обладнання, яке на підставі Договору відповідального зберігання від 01 вересня 2021 року, укладеного між Зберігачем - Товариством з обмеженою відповідальністю Смілянський електромеханічний завод (ідентифікаційний код 43131657) та Поклажодавцем - TOB НВО Верверт (ідентифікаційний код 36883788) було передано на відповідальне зберігання, а саме:

№ з/пНайменування обладнання Інвент.номер ТОВ «НВО «Верверт» Кіл-ть1Колесотокарний станок КЖ1836Б104110112Прес гідравлічний насадочний ПА 6738104110213Прес гідравлічний ПА6738104110314Прес гідравлічний П7729104110415Еталони колісних пар тепловоза 2ТЕ116104110516Еталони колісних пар тепловоза 2ТЕ10104110617Еталони вісьові тепловоза ТЕП70104110718Індукційний нагрівач бандажів104110819Дефектоскопи УД2-701041109110Дефектоскопи МД121041110111Підйомник КМБ візків локомотивів1041111112Підйомник КМБ візків локомотивів1041112113Прес для завальцювання зажимних кілець бандажей колпар ПБ772810411131

за місцезнаходженням цілісного майнового комплексу за адресою: Черкаська область, місто Сміла, вул. Коробейника, буд 1, який належить на праві власності Акціонерному товариству Науково-виробниче підприємство Смілянський електромеханічний завод (вул. Коробейника, 1, м. Сміла, Черкаська обл., 20705, ідентифікаційний код 30147563) для проведення його демонтажу та вивезення.

3.Стягнути з Акціонерного товариства Міжнародний резервний банк (вул. Володимирська, 46, м. Київ, 01034, ідентифікаційний код 25959784) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об`єднання Верверт (вул. Мечнікова, 3, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 36883788) судовий збір у розмірі 4962,00 грн.

4.Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 28.12.2022.

СуддяТ. Ю. Трофименко