Decision № 1079267, 24.10.2007, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" жовтня 2007 р.

Справа № 9/225-07-7412

За позовом: Закритого акціонерного товариства „Селена”

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Рівнопільське”

Про стягнення 41969,20 грн.

Суддя Бакланова Н.В.

Представники:

Від позивача: Кукурудза І.І. –директор

Прохода Ю.Л. дов. № 676 від 20.07.2007р.

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач Закрите акціонерне товариство „Селена” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Рівнопільське” заборгованості в сумі 41969,20 грн.

У ході розгляду справи позивач уточив позовні вимоги, відмовився від штрафних санкцій, та просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі –18720 грн., інфляцію –2396,16 грн., 3% річних –563,64 грн. та пеню в сумі 1569,40 грн.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, але його представник у судові засідання не з’явився, витребуваний судом відзив на позов не надав, про поважність причин суд не повідомив, тому справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України .

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2006 року між Закритим акціонерним товариством «Селена»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рівнопільське»було укладено договір купівлі-продажу насіння № ОК-80, відповідно до якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти і оплатити насіння сільськогосподарських культур. Відповідно до накладної від 23.05.2006 р. № 23/2, на підставі довіреності від 16.05.2006 р. ЯЖВ № 204067 позивач відпустив, а відповідач прийняв насіння батьківських форм кукурудзи Смена АМ (1 покоління) в кількості 1,200 тони та Заповіт МВ (1 покоління) в кількості 0,400 тонн, на загальну суму 18720,00 грн.

Таким чином, зобов'язання позивача по передачі товару були виконані належним чином. Відповідно до п. 4.1. Договору відповідач зобов'язаний був здійснити оплату товару до 01 вересня 2006 року, однак, зобов'язання відповідача по оплаті товару виконані не були

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ч. 1. ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням; особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару: Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ч. 1. ст. 706 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору, якщо інше не встановлено законом, або не випливає із суті зобов'язання.

Таким чином, невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті товару є порушенням ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України щодо виконання зобов’язання належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, ст. 696, 702,712 ЦК України.

З урахуванням індексу інфляції, штрафу, пені та трьох процентів річних сума боргу відповідача становить 41969 гривень 20 копійок.

У судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі –18720 грн., інфляцію –2396,16 грн., 3% річних –563,64 грн. та пеню в сумі 1569,40 грн

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання зобов’язані виконувати господарські зобов’язання належним чином, у відповідності з законом, іншими правовими актами, договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно п. 5.1. договору передбачено, що за несвоєчасну та/або неповну оплату товару, що передається згідно договору у власність покупцеві, останній сплачує пеню, що дорівнює подвійній обліковій ставці НБУ від вартості неоплаченого товару, за кожний день прострочення до дня повної оплати товару.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума боргу становить –18720 грн., інфляція –2396,16 грн., 3% річних –563,64 грн. та пеня - 1569,40 грн.

Відповідач не надав суду належних доказів щодо виконання умов договору.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача,

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Рівнопільське” (67040 Одеська область Миколаївський район с. Антонюки, код 30130078, р/р 26000939 в ООД „Райффайзенбанк-Аваль” МФО 328351) на користь Закритого акціонерного товариства „Селена” (67624 Одеська область Біляївський район с. Дачне вул. Гаркавого, 5, код 30818912, п/р 26002001303890 в філії ЗАТ „ОТП Банк” м. Одеса МФО 328986) борг в сумі 18720 /вісімнадцять тисяч сімсот двадцять/ грн., інфляцію в сумі 2396 /дві тисячі триста дев’яносто шість/ грн. 16 коп., три відсотка річних в сумі 563 /п’ятсот шістдесят три/ грн. 64 коп. та пеню в сумі 1569 /одна тисяча п’ятсот шістдесят дев’ять/ грн. 40 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 232 /двісті тридцять дві/ грн. 49 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 /сто вісімнадцять/ грн. 00 коп.

Рішення суду набирає чинності в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Бакланова Н.В.