Decision № 107745482, 05.12.2022, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.12.2022справа №910/6263/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/6263/22

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алвеор-Енерджі» (вул. Суворова, буд. 15, м. Снігурівка, Снігурівський р-н, Миколаївська обл., 57300; ідентифікаційний код 41829649)

до державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Бродських Сім`ї, буд. 19, м. Київ, 03057; ідентифікаційний код 39369133) та

приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 00100227),

про стягнення 5 534 707,80 грн,

за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - Прохорова Ю.Г. (довіреність від 13.09.2021 №68-Д);

третіх осіб - не з`явилися.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алвеор-Енерджі» (далі - Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з державне підприємства «Гарантований покупець» (далі - Підприємство): 19 458,69 грн пені; 1 419 733,15 грн 3% річних та 4 095 515,96 грн втрат від інфляції, а всього 5 534 707,80 грн.

Позов мотивовано тим, що:

- 06.12.2019 Товариством (виробник за «зеленим» тарифом) і Підприємством було укладено договір №1108/01 (далі - Договір), відповідно до якого виробник за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а Підприємство зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі -НКРЕКП) від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок); 04.02.2021 сторонами укладено додаткову угоду №210/01/21 до Договору;

- у період з квітня 2020 року по листопад 2020 року НКРЕКП приймалися низка постанов щодо затвердження розміру вартості послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Підприємством у період з березня 2020 року по жовтень 2020 року;

- відповідач зобов`язаний був здійснити остаточні розрахунки з позивачем за придбану у березні 2020 електроенергію у строк до 04.05.2020 включно; за придбану у квітні 2020 року електроенергію в строк до 29.05.2020 включно; за придбану у травні 2020 року електроенергію в строк до 26.06.2020 включно; за придбану у червні 2020 року електроенергію в строк до 24.07.2020 включно; за придбану у липні 2020 року електроенергію в строк до 21.08.2020 включно; за придбану у серпні 2020 року електроенергію в строк до 25.09.2020 включно; за придбану у вересні 2020 року електроенергію в строк до 23.10.2020 включно; за придбану у жовтні 2020 року електроенергію в строк до 24.11.2020 включно;

- відповідно до умов Договору Товариство належним чином виконує взяті на себе зобов`язання, зокрема, продавцем за «зеленим» тарифом було відпущено, а Підприємством прийнято електричну енергію в березні, квітні, травні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні місяцях 2020 року на загальну суму 66 064 520,98 грн;

- проте відповідачем в порушення умов Договору оплата за поставлену електроенергію за 2020 рік здійснювалася не вчасно та не в повному обсязі, що підтверджується актами купівлі - продажу електроенергії та банківськими виписками; вказані акти із визначенням обсягів виробленої електричної енергії підписані сторонами, без зауважень чи претензій з боку Підприємства;

- за прострочення відповідачем виконання зобов`язань з оплати послуг за Договором позивачем нараховано 19 458,69 грн пені, 1 419 733,15 грн 3% річних та 4 095 515,96 грн втрат від інфляції.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

Підприємство 09.08.2022 подало суду відзив на позовну заяву, в якому заперечило проти задоволення позовних вимог, оскільки: позивачем не підтверджено факт настання строку остаточної оплати спірних періодів відповідно до положень пункту 10.4 Порядку; позивачем не доведено дати отримання відповідачем актів купівлі-продажу, підписаних Товариством; джерелом надходження грошових коштів для продавців електричної енергії за «зеленим» тарифом є платежі, пов`язані з оплатою приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - Компанія) послуг Підприємства, проте Компанією не було здійснено розрахунків в повному обсязі, що і унеможливлює здійснення Підприємством розрахунків з виробником електроенергії; розрахунок штрафних санкцій та 3% річних здійснено з порушенням методики розрахунку; відповідач просить суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності, оскільки позивач просить суд стягнути неустойку за липень 2020 року, строк на пред`явлення якої до стягнення сплинув 21.08.2021, а позов подано Товариством 15.07.2022.

3. Стислий виклад відповіді позивача на відзив

29.08.2022 Товариство подало суду відповідь на відзив, в якій зазначило, що:

- відповідач зобов`язаний здійснювати оплату у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за «зеленим» тарифом у три етапи (два авансових та один за фактом закінчення розрахункового місяця), а саме: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом двох робочих днів з дати затвердження НКРЕКП розміру вартості послуги, а тому строк виконання відповідачем свого грошового зобов`язання з оплати придбаної у позивача електроенергії станом на момент звернення позивача до суду з позовом є таким, що настав;

- як вбачається з матеріалів позовної заяви, Товариство нарахувало Підприємству пеню лише за останні 6 днів липня 2020 року у сумі 19 458, 69 грн; тобто останній строк подачі позову про стягнення пені сплинув в лютому 2022 року, в той час як даний позов було подано в червні 2022 року, проте позивачем подавався такий самий позов про стягнення коштів раніше, а саме 15.02.2022 (справа № 910/2541/22); ухвалою господарського суду міста Києва від 11.04.2022 позовну заяву Товариства було повернуто через відсутність належних документів на підтвердження повноважень представника позивача; таким чином, строк позовної давності про стягнення з відповідача пені був пропущений з поважних причин;

- посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, не можуть звільнити Підприємство від виконання своїх договірних зобов`язань, в тому числі щодо здійснення оплати вартості електроенергії за «зеленим» тарифом, отриманої від позивача.

4. Стислий виклад пояснень НКРЕКП

НКРЕКП 07.11.2022 подала суду письмові пояснення, в яких зазначила, що:

- 25.02.2022 при Міністерстві енергетики України за участю НКРЕКП та інших учасників ринку електричної енергії було проведено нараду щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування об`єднаної енергетичної системи України, за результатами якої було вирішено рекомендувати НКРЕКП опрацювати питання прийняття рішення щодо забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду;

- враховуючи пропозиції учасників ринку електричної енергії, НКРЕКП прийняла постанову від 25.02.2022 №332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» (зі змінами; далі - Постанова №332);

- положеннями Постанови № 332 на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування визначені настанови, які, зокрема, врегульовують відносини між Гарантованим покупцем та продавцями за «зеленим» тарифом в частині зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.

5. Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 05.09.2022.

05.09.2022 відповідач подав суду клопотання про зменшення розміру 3% річних та втрат від інфляції.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2022 продовжено строк підготовчого провадження; залучено до участі у справі НКРЕКП та Компанію як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; підготовче засідання відкладено на 10.10.2022

Позивач 12.10.2022 подав суду докази надсилання позовної заяви з доданими до неї документами НКРЕКП та Компанії.

У зв`язку з масовими ракетними атаками російської федерації на м. Київ 10.10.2022, з огляду на приписи Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», та з метою уникнення можливості завдання шкоди життю і здоров`ю представників сторін та працівників апарату суду підготовче засідання 10.10.2022 не відбулося.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2022 підготовче засідання відкладено на 07.11.2022.

24.10.2022 відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких фактично виклав доводи відзиву на позов.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.12.2022.

Представники позивача і третіх осіб у судове засідання 05.12.2022 не з`явилися; позивач 05.12.2022 подав суду заяву про проведення судового засідання без участі представника; НКРЕКП у поданих суду 07.11.2022 письмових пояснення просила суд розглядати справу без участі уповноваженого представника з урахуванням інформації, викладеної у вказаних поясненнях; представник Компанії про причини неявки суд не повідомив, про розгляд судом даної справи обізнаний.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.12.2022 оголосив вступне слово та заперечив проти задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив в порядку статей 209 і 210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

Представник відповідача виступив з промовою (заключним словом), в якій посилався на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.

У судовому засіданні 05.12.2022 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

06.12.2019 Товариством (виробник за «зеленим» тарифом) та Підприємством (гарантований покупець) укладено Договір, за умовами якого (з урахуванням додаткової угоди від 04.02.2021 №210/01/21 до Договору):

- виробник за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язаний купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору та законодавства України, у тому числі Порядку (пункт 1.1 Договору);

- гарантований покупець зобов`язується надавати, а продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується отримувати частку відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця та здійснювати його оплату згідно з умовами Договору та законодавства України, у тому числі Порядку або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами) (пункт 1.2 Договору);

- купівля-продаж електричної енергії за Договором здійснюється за умови членства виробника за «зеленим» тарифом у балансуючій групі виробників за «зеленим» тарифом (пункт 2.2 Договору);

- виробник за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу (пункт 2.3 Договору);

- виробник за «зеленим» тарифом продає гарантованому покупцю електричну енергію відповідно до Порядку за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені НКРЕКП у національній валюті України (пункт 2.4 Договору);

- обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається згідно з положеннями глави 8 Порядку на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку (пункт 3.1 Договору);

- розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за «зеленим» тарифом, з урахуванням ПДВ (пункт 3.2 Договору);

- оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за «зеленим» тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами (пункт 3.3 Договору);

- у випадку здійснення гарантованим покупцем оплати за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця за вироблену електричну енергію продавцем за «зеленим» тарифом понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії, продавець за «зеленим» тарифом повертає на рахунок гарантованого покупця надлишково сплачені кошти протягом чотирьох робочих днів з дня отримання продавцем підписаного акта купівлі-продажу (акта коригування купівлі-продажу) за відповідний розрахунковий період (пункт 3.4 Договору);

- виробник за «зеленим» тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 Договору (пункт 4.1 Договору);

- гарантований покупець зобов`язаний: купувати у виробника за «зеленим» тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у виробника за «зеленим» тарифом електричну енергію; розраховувати розмір частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за «зеленим» тарифом згідно з главою 9 Порядку (пункт 4.5 Договору);

- гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1% від не оплаченої відповідно до пункту 10. Порядку або пунктом 6.3 Порядку продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати; з гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7% від неоплаченої згідно з пунктом 10.4 Порядку або пунктом 6.3 Порядку продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок продавця за «зеленим» тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати; сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за «зеленим» тарифом (пункт 4.6 Договору).

Згідно з абзацом першим пункту 10.4 Порядку після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Товариством та Підприємством було підписано акти купівлі-продажу електроенергії за березень 2020 року від 31.03.2020 на суму 6 283 633,58 грн з ПДВ (акт коригування від 20.10.2020 на суму 47,44 грн з ПДВ), за квітень 2020 року від 30.04.2020 на суму 10 198 635,53 грн з ПДВ (акт коригування від 03.11.2020 на суму -30,62 грн з ПДВ), за травень 2020 року від 31.05.2020 на суму 8 039 426,51 грн з ПДВ, за червень 2020 року від 30.06.2020 на суму 9 182 947,31 грн з ПДВ (акт коригування від 23.11.2020 на суму 5,10 грн з ПДВ), за липень 2020 року від 31.07.2020 на суму 10 226 816,18 грн з ПДВ (акт коригування від 11.12.2020 на суму -5,41 грн з ПДВ), за серпень 2020 року від 31.08.2020 на суму 9 161 978,32 грн з ПДВ, за вересень 2020 року від 30.09.2020 на суму 7 530 475,03 грн з ПДВ, за жовтень 2020 року від 31.10.2020 на суму 5 430 586,50 грн з ПДВ, а всього на загальну суму 66 054 498,96 грн.

Зазначені акти підписані без зауважень представниками обох сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

Разом з тим, НКРЕКП постановами від 29.04.2020 №902, від 27.05.2020 №995, від 24.06.2020 №1211, від 22.07.2020 №1435, від 19.08.2020 №1600, від 23.09.2020 №1740, від 21.10.2020 №1937 і від 20.11.2020 №2138 затвердила розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої відповідачу у березні - жовтні 2020 року.

Так, згідно з наведеними постановам НКРЕКП розмір вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої Підприємству у березні 2020 року становить 2 569 785 206,02 грн (без ПДВ), у квітні 2020 року - 4 944 046 105,48 грн (без ПДВ), у травні 2020 року - 4 337 390 779,22 грн (без ПДВ), у червні 2020 року - 4 246 519 382,97 грн (без ПДВ), у липні 2020 року - 4 634 864 467,84 грн (без ПДВ), у серпні 2020 року - 3 556 305 788,08 грн (без ПДВ), у вересень 2020 року - 2 510 192 239,55 грн (без ПДВ) та у жовтні 2020 року - 2 120 824 104,49 грн (без ПДВ).

Підприємство здійснило повну оплату отриманої електричної енергії, проте з порушенням строків такої оплати.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Частинами першою і другою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з частиною першою та другою статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів (частина перша статті 617 ЦК України).

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

ВИСНОВКИ

Судом встановлено, що на підставі Договору протягом березня - жовтня 2020 року Підприємство придбало у Товариства електричну енергію на загальну суму 66 054 498,96 грн, що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками юридичних осіб.

Водночас, відповідач оплату придбаної у вказаний період електроенергії здійснював з порушенням строків.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилався на те, що матеріалами справи не містять доказів, які підтверджують факт настання строку остаточної оплати спірних періодів відповідно до положень пункту 10.4 Порядку, оскільки позивачем не доведено дати отримання Підприємством актів купівлі-продажу, підписаних Товариством.

Разом з тим, у підписаних обома сторонами актах купівлі-продажу електроенергії зазначена конкретна дата їх складання та підписання, яка у всіх спірних періодах передує даті затвердження регулятором (НКРЕКП) розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел. За вказаних обставин позивачем належними доказами підтверджено дату виникнення зобов`язання відповідача з остаточної оплати вартості електричної енергії.

Окрім того, за твердженням відповідача, оплата вартості електричної енергії за «зеленим» тарифом залежить від надходження коштів від Компанії, яка неналежним чином виконує свої грошові зобов`язання.

Проте суд зазначає, що за умовами Договору саме відповідач взяв на себе зобов`язання купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов Договору та законодавства України, у тому числі Порядку.

Посилання Підприємства на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, не може бути прийнято судом, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення відповідача від виконання своїх договірних зобов`язань, у тому числі в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості обсягу електричної енергії за «зеленим» тарифом, отриманої в період з березня по жовтень 2020 року.

Товариство просило стягнути з відповідача 19 458,69 грн пені, 1 419 733,15 грн 3% річних та 4 095 515,96 грн втрат від інфляції.

З урахуванням встановлених судом обставин та положень пункту 10.4 Порядку відповідач повинен був здійснити остаточний розрахунок з позивачем за відпущену електричну енергію: за березень 2020 року - до 04.05.2020 включно; за квітень 2020 року - до 29.05.2020 включно; за травень 2020 року - до 26.06.2020 включно; за червень 2020 року - до 24.07.2020 включно; за липень 2020 - до 21.08.2020 включно; за серпень 2020 року - до 25.09.2020 включно; за вересень 2020 року - до 23.10.2020; за жовтень 2020 року - до 24.11.2020 включно.

Судом перевірено розрахунок позивача та встановлено, що періоди нарахування сум пені, 3% річних, втрат від інфляції та сума 3% річних розраховані позивачем правильно, проте суми пені та втрат від інфляції (за заборгованість за березень - липень та вересень і жовтень 2020 року) - неправильно.

За перерахунком суду сума втрат від інфляції становлять:

- 160 565,84 грн, нарахованих за прострочення оплати за березень 2020 року;

- 739 522,10 грн нарахованих за прострочення оплати за квітень 2020 року;

- 777 441,25 грн нарахованих за прострочення оплати за травень 2020 року;

- 1 067 095,94 грн нарахованих за прострочення оплати за червень 2020 року;

- 1 238 944,08 грн нарахованих за прострочення оплати за липень 2020 року;

- 0 грн нарахованих за прострочення оплати за вересень 2020 року;

- 0 грн нарахованих за прострочення оплати за жовтень 2020 року.

Отже, за перерахунком суду сума втрат від інфляції становить 3 983 569,21 грн та підлягає стягненню з відповідача; у стягненні решти суми (111 946,75 грн) втрат від інфляції слід відмовити.

Також стягненню з відповідача підлягає 1 419 733,15 грн 3% річних (правильно розрахованих позивачем).

Що ж до стягнення суми пені, то за перерахунком суду сума пені становить 22 701,81 грн, нарахована за прострочення оплати заборгованості за липень 2020 року.

Разом з тим, частиною другою статті 237 ГПК України передбачено, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог Товариство в частині стягнення з відповідача пені, то стягненню з Підприємства підлягає 19 458,69 грн пені за розрахунком позивача.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності до вимог позивача щодо стягнення з відповідача 19 458,69 грн пені.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною першою і пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Так, позивач звернувся до суду з даним позовом 20.07.2022, а спеціальний строк позовної давності для нарахування суми пені мав закінчитися 21.08.2021.

Разом з тим, відповідно до пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Наразі дію карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не припинено, а тому наслідки спливу строку позовної давності до вимог позивача про стягнення з відповідача нарахованої суми пені застосуванню не підлягають.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру втрат від інфляції та 3% річних до 1 грн суд вважає за необхідне зазначити таке.

Підприємство мотивує вказане клопотання позицією Великої Палата Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.03.2020 зі справи №902/417/18, згідно з якою останньою зроблено такі висновки (процитовані відповідачем):

«…загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.»;

«…виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.».

Також відповідач зазначив, що вказана позиція дотримана Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у поставі від 09.03.2021 зі справи №924/441/20.

Проте відповідачем не враховано позицію суддів Великої Палати Верховного Суду, викладену в окремій думці від 18.03.2020 зі справи №902/417/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 зі справи №703/2718/16-ц, з якою погоджується господарський суд міста Києва.

Так, чинне цивільне законодавство України не містить чіткого визначення поняття «санкція».

У науці цивільного права сутність санкції як правового засобу в механізмі правового регулювання цивільних відносин розуміють як фінансово-правову міру відповідальності.

Санкції як правові засоби, спрямовані на забезпечення інтересів суб?єктів цивільних правовідносин і захист цивільних прав та інтересів, мають такі ознаки:

- спрямовані на усунення перешкод у задоволенні інтересів учасників цивільних правовідносин;

- виступають елементами механізму правового регулювання цивільних відносин і забезпечують його ефективне функціонування;

- призводять до негативних наслідків для особи, яка не виконала цивільного обов?язку, встановленого законом чи договором.

Можна сформулювати таке визначення санкції, як певного негативного наслідку, встановленого законом або договором, який застосовується в разі невиконання (неналежного виконання) цивільно-правового обов?язку, порушення заборон, обмежень та в інших випадках, встановлених законом.

З аналізу змісту статей 524 та 533 ЦК України можна зробити висновок, що цивільне законодавство містить визначення грошового зобов?язання, як такого, що виражається в грошовій одиниці України або грошовому еквіваленті в іноземній валюті і стосується права однієї особи сплатити певну кількість грошей, а іншої сторони - їх отримати.

Згідно із частиною першою статті 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов?язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов?язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов?язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

За змістом статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов?язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов?язання.

Суб?єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Визначення розміру штрафних санкцій передбачено у статті 231 ГК України, якою встановлено, що законом щодо окремих видів зобов?язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Стаття 233 ГК України регулює питання зменшення розміру штрафних санкцій. Так, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов?язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов?язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов?язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Погоджуючись зі зменшенням загального розміру процентів річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов?язання, Велика Палата Верховного Суду вважала їх господарськими санкціями, розмір яких може бути зменшений у розумінні наведених норм матеріального права.

Проте, такий висновок не враховує наведених далі вимог закону.

Статтею 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов?язання. Так, частиною першою цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов?язання.

У частині другій зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов?язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов?язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов?язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов?язань.

Зазначена норма передбачає, що проценти та індекс інфляції, що стягуються у разі порушення стороною грошового зобов?язання, має компенсаційний, а не штрафний характер.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов?язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов?язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів. Тобто такі проценти є гарантією для кредитора у вигляді настання певних правових наслідків для боржника через неналежне виконання ним взятих за договором зобов?язань.

Отже, наслідки прострочення боржником грошового зобов?язання у вигляді трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов?язання.

Всі інші постанови Верховного Суду, на які посилається відповідач, містять позиції щодо питання зменшення розміру пені, проте у даній справі Підприємство не просить зменшити розмір нарахованої позивачем суми пені.

Крім того, позивачем зобов`язання за Договором виконувалися належним чином, а відповідач систематично допускав прострочення виконання грошових зобов`язань з оплати послуг, при цьому, матеріали справи не містять доказів, що підтверджують наявність обставин, які є підставою для зменшення відповідних сум, у зв`язку з чим, в даному випадку відповідач не довів винятковості обставин та наявності умов, що можуть бути підставою для зменшення розміру неустойки.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Алвеор-Енерджі» (вул. Суворова, буд. 15, м. Снігурівка, Снігурівський р-н, Миколаївська обл., 57300; ідентифікаційний код 41829649) до державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Бродських Сім`ї, буд. 19, м. Київ, 03057; ідентифікаційний код 39369133) та приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 00100227), про стягнення 5 534 707,80 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Алвеор-Енерджі» (вул. Суворова, буд. 15, м. Снігурівка, Снігурівський р-н, Миколаївська обл., 57300; ідентифікаційний код 41829649): 3 983 569 (три мільйони дев?ятсот вісімдесят три тисячі п?ятсот шістдесят дев?ять) грн 21 коп. втрат від інфляції; 1 419 733 (один мільйон чотириста дев?ятнадцять тисяч сімсот тридцять три) грн 15 коп. 3% річних; 19 458 (дев?ятнадцять тисяч чотириста п?ятдесят вісім) грн 69 коп. пені та 81 341 (вісімдесят одну тисячу триста сорок одну) грн 42 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 08.12.2022.

Суддя Оксана Марченко