Court ruling № 107723921, 06.12.2022, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 грудня 2022 року Справа № 160/14248/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віхрової В.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів у справі за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування наказу в частині та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

14.09.2022 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 14.08.2022 №213 в частині, що стосується ОСОБА_1 ;

- зобов`язати командира військової частини НОМЕР_2 поновити ОСОБА_1 первинному званні «старший солдат» на посаді командира другого відділення радіорозвідки взводу радіорозвідки розвідувальної роти;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 різницю грошового забезпечення за час виконання військового обов`язку на посаді розвідника-радіотелефоніста першого розвідувального відділення розвідувального взводу другого мотопіхотного батальйону, тарифний розряд - 4, ШПК - «солдат» за період з 15.08.2022 по дату поновлення у первинному званні та посаді.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2022 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи; витребувано від військової частини НОМЕР_2 копію оскаржуваного наказу №213 від 14.08.2022 та матеріали службового розслідування стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.3 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;

2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеномустаттею 129цього Кодексу.

Оскільки в матеріалах справи наявна офіційна електронна адреса військової частини НОМЕР_2 , судове повідомлення відповідача про розгляд заяви та витребування доказів здійснено шляхом направлення копії ухвали від 03.10.2022 та позовної заяви з додатками на електронну адресу відповідача.

Можливість інформування учасників справи про судове провадження альтернативними засобами комунікації (тобто не рекомендованим листом і не на офіційну електронну адресу) прямо перебачено законом. Зокрема, відповідно достатті 129 КАС Україниза письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.

Отже, для вручення повісток закон передбачає альтернативні способи комунікації. Однак їх не передбачено для вручення судових рішень. Водночас, як вручення повісток, так і вручення судових рішень є гарантіями забезпечення одного й того самого права - права на справедливий суд, елементом якого є право знати про суд (як про процес - засідання, так і про результат - рішення). Логічно було б забезпечувати це право в однаковий спосіб, незалежно від того, йдеться про розгляд справи у судовому засіданні чипро вручення копії судового рішення.

Суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Самого лише заперечення учасника про неотримання повідомлення недостатньо, щоб спростувати цю презумпцію.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 17.11.2022 у справі №560/5541/20.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

За практикою Верховного Суду, зважаючи на вищевикладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється, зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи.

В силу наведеного, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про судовий розгляд справи та необхідність подання витребуваних ухвалою суду від 03.10.2022 документів.

Станом на 06.12.2022 відповідачем не подано до суду ані витребуваних документів, ані відзиву чи пояснень в обґрунтування власної правової позиції.

05.12.2022 представником позивача подано клопотання про повторне витребування від військової частини НОМЕР_2 копії оскаржуваного наказу №213 від 14.08.2022 та матеріали службового розслідування стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суд зазначає, що неподання витребуваних документів відповідачем унеможливлює розгляд адміністративної справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частин 3, 6, 7, 8 ст.80 КАС України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до ч.1 ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень.

Частиною 2 ст. 149 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що Суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків;

2) неодноразового зловживання процесуальними правами;

3) повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.

Таким чином, за невиконання вимог ухвали про витребування доказів без поважних підстав, ненадання суду доказів вчинення дій, спрямованих на виконання ухвали суду про витребування доказів, судом будуть вжиті заходи процесуального примусу на керівника Військової частини НОМЕР_2 з метою дисциплінування Військової частини НОМЕР_2 в частині належного та своєчасного виконання судових рішень.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність потворного витребування зазначених вище доказів.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Зупинення провадження в адміністративній справі - це тимчасове припинення вчинення у справі будь-яких процесуальних дій у зв`язку з обставинами, що перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії.

Приписами ч. 2 ст. 236 КАС України встановлені підстави, за якими суд має право зупинити провадження у справі.

Довіра сторін до суду заснована на знанні того, що у них була можливість висловити погляди щодо кожного документа у справі (у тому числі документи, що суд отримав за своїм клопотанням: ("К. С. проти Фінляндії", § 22, "Нідерьост-Хубер проти Швейцарії", §29; "Пеллеґріні проти Італії", § 45).Принцип "рівності сторін" є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. Умова "рівності сторін" у розумінні "справедливого балансу" між сторонами фактично застосовується як у цивільних, так і у кримінальних провадженнях ("Фелдбрюгге проти Нідерландів", § 44).

Зміст забезпечення "справедливого балансу" між сторонами: рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента: ("Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів", § 33).

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них. (Рішення у справі "Ruiz-Mateos проти Іспанії", п. 63).

Згідно ч.2 ст.74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1 ст.77 КАС України).

У відповідності до ч.2 ст.76 КАС України, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст.119 КАС України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

З урахуванням наведеного, з метою недопущення порушення строків розгляду адміністративної справи та з метою забезпечення процесуальних гарантій повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.72, 80, 236, 243, 248, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів у справі №160/14248/22 задовольнити.

Повторно витребувати від військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) копію оскаржуваного наказу №213 від 14.08.2022 та матеріали службового розслідування стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Попередити керівника Військової частини НОМЕР_2 , що у випадку невиконання ухвали суду про витребування доказів вдруге, судом будуть вжиті заходи процесуального примусу на керівника Військової частини НОМЕР_2 з метою дисциплінування Військової частини НОМЕР_2 в частині належного та своєчасного виконання судових рішень.

Витребувані документи надати в найкоротший строк з дня отримання копії ухвали суду, але не пізніше ніж через 5 днів з дня отримання копії ухвали, за адресою: АДРЕСА_4 , на офіційну електронну адресу суду: inbox@adm.dp.court.gov.ua або inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua, або за допомогою системи «Електронний суд».

Зупинити провадження у справі до надходження до суду витребуваних документів.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та підлягає оскарженню окремо від рішення суду лише в частині зупинення провадження.

Суддя В.С. Віхрова