Decision № 107670596, 05.12.2022, Odesa District Administrative Court

Справа № 420/15306/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65107) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУ ПФУ), в якому позивач просить суд: - визнати протиправними дії ГУ ПФУ щодо обмеження з 01 серпня 2021 року розміру пенсії за вислугу років його - ОСОБА_1 максимальним розміром; - зобов`язати ГУ ПФУ з здійснити нарахування та виплату з 01 серпня 2021 року пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням раніше виплачених сум без обмеження пенсії з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, максимальним розміром.

Позивач зазначив, що він є пенсіонером, якій отримує пенсію відповідно до Закону України №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон України №2262-ХІІ) у розмірі 70% грошового забезпечення.

З 01.01.2018 року пенсія перерахована виходячи з наступних сум грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військове звання; процентна надбавка за вислугу років, тобто не були включені додаткові види грошового забезпечення.

Позивач вказує, що для поновлення своїх прав він змушений був двічі звертатися до суду для захисту своїх прав: - для зобов`язання відповідача визначати суму пенсії виходячи з усіх складових грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців справа № 420/12065/20; - скасування обмеження її суми максимальним розміром справа № 420/11061/2, та його права були відновлені рішеннями суду.

Позивач вказує, що у зв`язку з набранням законної сили з 01.01.2021 року ч. 3 ст. 42 Закону України «Про розвідку» у нього з 01.08. 2021 року виникло право на проведення перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проте ГУ ПФУ в Одеській області у добровільному порядку відмовився сприяти йому у реалізації його відповідного права, у зв`язку з чим він звернувся до суду та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.05.2022 року у справі № 420/3419/22, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2022 року його позов задоволений.

Проте, поводячи відповідний перерахунок його пенсії відповідач вдруге обмежив його соціальну грошову виплату максимальним розміром, не дивлячись на чинність судового рішення по справі № 420/11061/21.

Позивач наголошує, що названими судовими рішеннями зрозумілою та доступною мовою визначено, що з 01.01.2018 року пенсія йому має нараховуватись та виплачуватись без обмеження її максимальним розміром, у т.ч. й з 01.08.2021 року при перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців розвідувальних органів.

Позивач вважає, що таки дії ГУ ПФУ є протиправними та просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 28.10.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у порядку ст.262 КАС України.

Представник ГУ ПФУ надав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову та стверджує, що до перерахунку пенсії позивача застосовані обмеження пенсії, які введені Законом України №3668. Вказаний Закон є чинним та не конституційним не визнавався. Також представник відповідача вважає пропущеним строк звернення до суду з даним позовом.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій наполягав на задоволенні позовних вимог.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України № 2262-ХІІ. Пенсія призначена у розмірі 70% грошового забезпечення.

На умовах та у розмірах, передбачених постановою КМУ №103, здійснено перерахунок пенсії. При проведенні перерахунку основний розмір пенсії з 01.01.2018 розрахований з грошового забезпечення, яке складено з посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу. Таким чином, перерахунок пенсії позивачу був здійснений зі складових грошового забезпечення, встановленого постановою КМУ №103, в нього не були включені всі додаткові види грошового забезпечення.

Адміністрацією Державної прикордонної служби України виготовлена довідка №11/25 від 26.06.2020 року про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 року для перерахунку пенсії з 01.04.2019 року, проте ГУ ПФУ не здійснило перерахунок, що стало підставою для звернення до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 року у справі № 420/12065/20 його позов задоволений та ГУ ПФУ зобов`язано, зокрема, провести перерахунок та виплату пенсій ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України про розмір грошового забезпечення №11/25 від 26.06.2020 року.

ГУ ПФУ проведено перерахунок пенсії за вислугу років з 01.04.2019 року на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України про розмір грошового забезпечення №11/25 від 26.06.2020 року, але ГУ ПФУ при перерахунку обмежений максимальний розмір пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Позивач знов звернувся до суду та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 року у справі № 420/11061/21 його позов задоволений та зобов`язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату з 01.04.2019 пенсії за вислугу років ОСОБА_1 перерахованої згідно з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 року у справі № 420/12065/20 на підставі довідки Адміністрації державної прикордонної служби України про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії №11/25 від 26.06.2020 року, виходячи з розрахунку 70% грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

24.10.2021 року набрав законної сили Закон України "Про розвідку" №912-IX від 17.09.2020 року.

01.01.2021 року набули чинності положення ч.3 ст.42 Закону України "Про розвідку", у відповідності до якої посадові оклади співробітників розвідувальних органів встановлюються відповідно до розмірів посадових окладів, встановлених Кабінетом Міністрів України для відповідних посад державної служби та посад інших категорій працівників у центральних органах виконавчої влади зі спеціальним статусом, посад військовослужбовців Збройних Сил України із коефіцієнтом:

для співробітників кадрового складу - 1,8;

для співробітників, які не належать до кадрового складу, - 1,4.

На виконання Закону України "Про розвідку" Кабінетом Міністрів України 14.07.2021 року прийнято Постанову №729 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704», відповідно до якої збільшено грошове забезпечення військовослужбовцям розвідувальних органів. Вказана постанова КМУ №729 від 14.07.2021 набула чинності 17.07.2021 року.

При цьому внесення змін до Постанови №704 зумовило виникнення підстав для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.

Адміністрацією Державної прикордонної служби України, на підставі постанови Кабінету Міністрів України 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із врахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №729, було складено та направлено на адресу ГУ ПФУ оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача №11/26 від 06.12.2021 року.

У зв`язку з відмовою здійснити перерахунок пенсії позивач звернувся до суду та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.05.2022року у справі № 420/3419/22 його позов задоволений частково та , зокрема, зобов`язано ГУ ПФУ здійснити з 01.08.2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки №11/26 від 06.12.2021 року про розмір грошового забезпечення позивача станом на 17.07.2021 року, виданої Адміністрацією Державної прикордонної служби України, з урахуванням раніше проведених виплат.

Згідно з розрахунком проведеним ГУ ПФУ на підставі рішення суду від 18.05.2022року у справі № 420/3419/22 сума грошового забезпечення для обчислення пенсії складає 44305,30грн, розмір пенсії визначений у сумі 70% грошового забезпечення 31013,71 грн, проте до виплати визначено 21835,80грн, тобто розмір пенсії, якій був нарахований позивачу на підставі рішення суду від 14.09.2021 року у справі № 420/11061/21 щодо нарахування пенсії позивачу у розмірі 70% без обмежень на підставі довідки Адміністрації державної прикордонної служби України про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії №11/25 від 26.06.2020 року.

Позивач вважаючи порушеними його права звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що позивачу призначена пенсія за вислугу років у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до положень статті 63 Закону України №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо застосування до перерахованої пенсії позивача обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність, з посиланням на норми Закону України №3668-VI, якій є чинним.

Застосовуючи вказані норми відповідач визначив пенсію позивача у розмірі 21835,80грн, яка була нарахована раніше на підставі рішення суду, оскільки знижувати розмір пенсії відповідач не має права.

Суд вважає дії відповідача протиправними. Спеціальним Законом, якій регламентує спільні правовідносини є Закон України № 2262-ХІІ. Положення ч.7 ст.43 Закону України № 2262-ХІІ рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), тобто з 20.12.2016 року положення ч.7 ст.43 Закону є такими, що втратили чинність.

При цьому вказаний висновок суду зроблений на підставі висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, які відповідно до ч.5 ст.242 КАС України повинні бути враховані при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Вказані висновки сформовані в постановах Верховного Суду від 16.04.2020 року у справі №620/1285/19, від 09.11.2020 року у справі №813/678/18, від 09.02.2021 року у справі №640/2500/18 та полягає у наступному.

Закон України №2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом .

Згідно із Законом України від 24.12.2015 № 848-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст. 43 Закону № 2262-XII доповнено частиною 7 про те що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Проте, зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016року.

Згідно із пунктом другим резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016№ 7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, з 20.12.2016 не чинною є ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017 року, у ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Таким чином, буквальне розуміння змін, внесених Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-XII відсутня ч. 7 ст. 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими. Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону № 2262-XII не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Внесені Законом України від 06.12.2016 №1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Відповідно до ст. 1-1 Закону України №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Закон України №2262-XII є спеціальним до спірних правовідносин та саме його норми слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.

Суттєвою є обставина, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося ч.7 ст. 43 Закону України №2262-XII, яка визнана неконституційною з 20.12.2016, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання попадає під регулювання положень Закону України №3668-VI в частині, що не вирішується нормами Закону України №2262-XII.

Застосування положень Закону України №3668-VI по відношенні до військовослужбовців фактично зводить нінащо наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає ст. 17 Конституції України.

Судом також встановлено, що позивачу ГУ ПФУ здійснило індексацію пенсії, проте також її не призначило до виплати, що є протиправним.

Преамбула Закону №2262-ХІІ та її норми, а також норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розмежовують поняття пенсії осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які визначаються з грошового забезпечення, та надання інших соціальних гарантій (підвищення пенсії, доплати до пенсії тощо).

Крім того, згідно зі ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Конституційний Суд України в рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначив, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Таким чином, індексація є також однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, пенсії та інших визначених законом виплат, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Статтями 72-76 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Позивач просив стягнути з відповідача судові витрати судовий збір та витрати на правничу допомогу, докази на підтвердження яких будуть надані пізніше. Станом на 05.12.2022 року відповідні докази не надані.

Судом не встановлено підстав для застосування судового контролю за виконанням рішення суду на час його прийняття.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд вважає необхідним стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача 870,00 грн.

Керуючись статтями 2,3,6,7,8,9,12,139,241-246 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 при проведенні перерахунку пенсії з 01.08.2021 року розміром визначеним за перерахунком пенсії на підставі нарахованим на підставі рішення суду від 14.09.2021 року у справі № 420/11061/21.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату з 01.08.2021 пенсії за вислугу років ОСОБА_1 перерахованої згідно з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.05.2022року у справі № 420/3419/22 на підставі довідки Адміністрації державної прикордонної служби України про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії №11/26 від 06.12.2021 року, виходячи з розрахунку 70% грошового забезпечення, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством станом на 01.08.2022 року, без обмеження її максимального розміру.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 870,00грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва