Єдиний державний реєстр судових рішень
Провадження № 2п/712/32/22
Справа № 712/10393/20
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 листопада 2022 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді ПИРОЖЕНКО С.А.
при секретарі НАГАЄВСЬКІЙ В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 серпня 2022 року,
В С Т А Н О В И В:
Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 серпня 2022 року ухваленому за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, позовні вимоги задоволені.
ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що справа була розглянута у його відсутність, без належного повідомлення про розгляд справи та з прийнятим рішенням не погоджується, крім того, судом не враховані відомості та докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Заявник до судового засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Представник позивача до судового засідання не з`явився, причини неявки суду не відомі, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
У зв`язку з неявкою сторін фіксація технічними засобами відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Українине здійснювалася.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини які регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства.
У відповідності до п.1 ч.3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення.
Відповідно до ч. 3,4 ст. 285 ЦПК України, в заяві про перегляд заочного рішення повинні бути зазначені обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це та посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що справа надійшла до суду 23 жовтня 2020 року. Ухвалою від 01 грудня 2020 року провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду на 29 грудня 2020 року, судове засідання було відкладено за клопотанням відповідача.
Справа неодноразово призначалася до розгляду, а саме: на 01 лютого 2021 року, у зв`язку з заявою відповідача про відкладення розгляду справи, справу відкладено на 22 лютого 2021 року (відповідач не з`явився, подав до суду заяву про відкладення розгляду справи для надання терміну для укладення угоди про надання допомоги з адвокатом), 22 лютого 2021 року (відповідач повторно не з`явився до судового засідання без поважних причин, заяв про відкладення розгляду справи до суду не подавав); 29 березня 2021 року (відповідач повторно не з`явився, подав до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з участю в розгляді іншої справи), 26 квітня 2021 року (відповідач не з`явився, подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою), 24 червня 2021 року відповідач був присутній у судовому засіданні, однак з заявленням ним клопотання про витребування доказів, розгляд справи відкладено, 28 липня 2021 року розгляд справи відкладено у зв`язку з невиконанням ухвали суду про витребування доказів. В подальшому з урахуванням щорічної відпустки судді та навантаженості в суді, розгляд справи призначено на 03 листопада 2021 року (відповідач не з`явився, подав до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з захворюванням; надав довідку медичного закладу), 06 грудня 2021 року відповідач до судового засідання не з`явився, подав до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням в іншому судовому засіданні, 28 січня 2022 року до судового засідання не з`явився, подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, 28 лютого 2022 року, 11 травня 2022 року, 21 липня 2022 року та 22 серпня 2022 року до судового засідання не з`явився, на кожне з засідань подав заяви про відкладення розгляду справи, у зв`язку з військовим станом, введеним на території України.
Разом з цим суд звертає увагу на те, що саме посилання відповідача на введення воєнного стану в Україні не дає підстави для відкладення розгляду цивільних справ.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Таким чином, з причини того, що заявник не надав суду своїх заперечень на позовну заяву та ухилення від участі в судовому засіданні, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає до задоволення.
Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст.ст. 258-261, 268, 284-289 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 серпня 2022 року залишити без задоволення.
Роз`яснити заявнику його право відповідно до вимог ч. 4 ст. 287 ЦПК України оскаржити заочне рішення до Черкаського апеляційного суду у загальному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ:
The court decision No. 107636855, Sosnivskyi District Court of Cherkasy City was adopted on 30.11.2022. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key data quickly.
This decision relates to case No. 712/10393/20. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: