Court ruling № 107623974, 30.11.2022, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

30 листопада 2022 року м. Київ № 640/3308/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амсльохіна В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Реставрація»

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -

рішень від 19.11.2018р. та акту перевірки.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Реставрація» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про:

визнання протиправним та скасування акту виїзної позапланової перевірки № 653/26- 15-14-01-05/40015887 від 23.10.2018 року;

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 19.11.2018 року №0014541401 та №0014531401.

Ухвалою суду від 28 березня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. п. 1,3 мт. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. п. 18, 19 ч. 1ст. 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Верховний Суд у постанові від 19.06.2020 у справі № 140/388/19 сформував висновок про те, що акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акту можуть пред`являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акту перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Таким чином, акт податкової перевірки, як самостійний документ, не створює для платника податків жодних наслідків, натомість, не володіє властивостями як індивідуального, так і нормативно-правового акту.

Слід також звернути увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постановах від 22.03.2018 у справі № 800/559/17, від 03.04.2018 у справі № 9901/152/18, від 30.05.2018 у справі № 9901/497/18 та від 27.02.2019 у справі № 9901/798/18, відповідно до якої поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду, а тому суд першої інстанції правомірно не роз`яснив позивачу, до суду якої юрисдикції він має звертатися з таким позовом

За таких обставин, оскільки акт виїзної позапланової перевірки № 653/26-15-14-01 - 05/40015887 від 23.10.2018 року не створює, змінює або припиняє права та обов`язки платника податків, не містить обов`язкових до виконання приписів, вимогу про його скасування не належить розглядати як за правилами адміністративного судочинства, так і в судовому порядку в цілому.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зважаючи на викладене, суд дійшов до висновку про те, що провадження у даній справі в частині вимоги про визнання протиправним та скасування акту виїзної позапланової перевірки № 653/26-15-14-01-05/40015887 від 23.10.2018 року слід закрити.

Керуючись статтями 238, 239, 241-243, 248, 250, 256, 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуд Реставрація» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 19.11.2018р. та акту перевірки, в частині визнання протиправним та скасування акту виїзної позапланової перевірки № 653/26-15-14- 01-05/40015887 від 23.10.2018 року - закрити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд даної вимоги не віднесено до юрисдикції жодного із судів загальної юрисдикції.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя В.В. Амельохін