Decision № 107623765, 29.11.2022, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2022 року м. Київ № 640/9029/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , ОСОБА_2 доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києвіпровизнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач-1) та ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач-2) звернулись з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач) про:

визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не сформування та не подачі до Головного Управління Державної казначейської служби України у місті Києві подання про повернення ОСОБА_1 8 386,77 грн. (вісім тисяч триста вісімдесят шість гривень 77 копійок) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно з квитанцією № 2388066347 від 12 лютого 2020 року;

зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного Управління Державної казначейської служби України у місті Києві подання про повернення ОСОБА_1 8 386,77 грн. (вісім тисяч триста вісімдесят шість гривень 77 копійок) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно з квитанцією № 2388066347 від 12 лютого 2020 року;

визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не сформування та не подачі до Головного Управління Державної казначейської служби України у місті Києві подання про повернення ОСОБА_2 8 386,77 грн. (вісім тисяч триста вісімдесят шість гривень 77 копійок) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно з квитанцією № 2388066346 від 12 лютого 2020 року;

зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до Головного Управління Державної казначейської служби України у місті Києві подання про повернення ОСОБА_2 8 386,77 грн. (вісім тисяч триста вісімдесят шість гривень 77 копійок) сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно з квитанцією № 2388066346 від 12 лютого 2020 року.

Ухвалою суду від 15.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.02.2020 позивачами вперше придбано житло та сплачено 8 386,77грн. кожним з позивачів кошти на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомості. Надалі позивачі, керуючись п. 15-3 Порядку сплати збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, звернулись до відповідача із заявою щодо повернення сплачених ним коштів на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомості у зв`язку з їх помилковою сплатою, у задоволенні якої відповідач необґрунтовано, на думку позивачів, відмовив, з огляду про що, позов просили задовольнити у повному обсязі.

14 травня 2021 року відповідачем подано відзив на позов, згідно якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

20 лютого 2020 року між позивачами (Покупці) та ТОВ «Компанія з управління активами «Бізнес-Гарант» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано у реєстрі за №860, згідно з яким позивачі придбали квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до квитанцій від 12.02.2020 №2388066346 позивачем - ОСОБА_2 з операції придбання нерухомого майна сплачено пенсійний збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 %, що становить 8386,77грн.

Відповідно до квитанцій від 12.02.2020 №2388066347 позивачем - ОСОБА_1 з операції придбання нерухомого майна сплачено пенсійний збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 %, що становить 8386,77грн.

Як зазначають позивачі в позовній заяві, вищезазначене нерухоме майно (житло) ними придбано вперше.

Вважаючи, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачений помилково, позивачі 17.03.2021 звернулись до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із претензією про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 25.03.2021 №2600-0603-8/50921 повідомило позивачів про неможливість повернення сплачених коштів, посилаючись на Порядок сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок). Додатково зазначивши, що постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866, що набрала чинності 26.09.2020, внесено зміни до Порядку, де вказано, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, і що нотаріус встановлює факт придбання майна вперше.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача та у зв`язку із цим зобов`язання вчинити певні дії, позивачі звернулись до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 8 статті 2 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що об`єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Таким чином, особи, які придбавають нерухоме майно, зокрема, квартиру вперше, звільнені від його сплати в розмірі 1% від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.

Важливою обставиною для правильного вирішення питання про необхідність сплати фізичною особою збору на обов`язкове державне пенсійне страхування від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, є встановлення факту придбання особою житла вперше.

Пунктами 15-1, 15-3 Порядку № 1740 (з урахуванням змін, внесених постановою КМУ №866 від 23.09.2020) визначено, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз наведених норм свідчить, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, окрім наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 Порядку №1740 інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 30.01.2018 у справі № 819/1498/17 та 31.01.2018 у справі № 819/1667/17.

Як зазначають позивачі у позовній заяві, нерухоме майно ними придбано вперше, до укладення договору купівлі-продажу квартири інша нерухомість ними не придбавалася.

Однак надавши оцінку матеріалам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (абзаци перший четвертий частини другої статті 72 КАС України).

Частиною другою статті 74 КАС України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Державний реєстр речових прав на нерухоме майно» (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до наявної у матеріалах справи Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта у власності позивача - ОСОБА_1 перебувають об`єкти житлової нерухомості, а саме:

- квартира за адресою: АДРЕСА_1 , Ѕ спільна часткова власність;

- житловий будинок з надвірними побудовами, за адресою: АДРЕСА_2 .

З наведеного слідує, що до укладення договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_1 на праві власності є нерухоме майно: житловий будинок з надвірними побудовами, за адресою: АДРЕСА_2 .

Тому з урахуванням положень пункту 15-2 Порядку № 1740, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , не може вважатися вперше придбаним житлом ОСОБА_1 .

Таким чином, в силу вимог пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» та пункту 15-1 Порядку № 1740 відсутні підстави для звільнення позивача від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за купівлю квартири.

Окремо, суд в контексті тверджень позивача про те, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку набуто позивачем-1 на підставі договору купівлі-продажу, є його першим придбаним житлом, вважає за необхідне відзначити, що законодавець не ототожнює поняття придбання та купівля-продаж, позаяк купівля-продаж є лише одним із способів придбання (житла), якими можуть бути також приватизація, спадкування, отримання в дар, купівля частки в спільному майні подружжя. Адже це прямо вказано у підпункті в пункту 15-2 Порядку № 1740 (в редакції Постанови № 866), який був чинним на момент укладення позивачем договору купівлі-продажу квартири та сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Тому за наведеного правового регулювання спірних правовідносин, жодних сумнівів у тому, що пільгу щодо сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна не встановлено для осіб, які раніше набули у власність об`єкти житлової нерухомості у спосіб приватизації, спадкування, отримання в дар, купівлі частки в спільному майні подружжя, у суду немає.

У той же час, Порядок № 1740, який прийнятий з метою врегулювання питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", встановлює конкретний перелік способів придбання житла (приватизація, спадкування, отримання в дар, купівля частки в спільному майні подружжя), які виключають надання особі, яка придбаває житло вже після використання будь-якого з цих способів придбання об`єкта житлової нерухомості, пільги щодо сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що відповідач правомірно відмовив ОСОБА_1 у поверненні збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, сплаченого на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12.02.2020 у розмірі 8386,77грн. Відтак, правові підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві сформувати подання до Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві про повернення позивачу-1 суми такого збору відсутні.

З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

В частині позовних вимог позивача - ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

У матеріалах справи міститься інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 1772359214101.

З якої вбачається, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначені відомості про реєстрацію права власності за позивачами 12.02.2020 на квартиру АДРЕСА_3 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 860 виданого 12.02.2020. Відомості щодо придбання позивачем-2 іншого нерухомого (житлового) майна відсутні.

Враховуючи вищенаведене, оскільки 12.02.2020 позивач-2 вперше придбали житло, то при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу квартири безпідставно сплатили збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які спростовували б зазначене, відповідач суду не надав.

Поряд з цим, процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначено Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 №787 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182 (далі - Порядок №787).

Згідно з пунктом 5 вказаного Порядку визначено, зокрема, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов`язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов`язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою.

Аналіз вказаного свідчить, що підставою, яка обумовлює повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів є подання наступних документів: заяви платника; подання органу, що контролює справляння відповідних надходжень до бюджету; платіжних доручень, що підтверджують зарахування коштів до відповідного бюджету.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 819/1730/17, від 30 та 31 січня 2018 року у справах № 819/1498/17, №819/1667/17 відповідно.

Приймаючи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку про протиправну бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо неподачі до відповідного органу Казначейства подання про повернення позивачу ОСОБА_2 помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості вперше придбаного житла.

Відповідно до частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З системного аналізу вказаних норм статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти рішення на користь позивача.

Тобто, такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав свобод чи інтересів позивача і необхідність їх відновлення таким способом, який би гарантував повний захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечував його виконання та унеможливлював необхідність наступних звернень до суду.

Таким чином, враховуючи всі обставини встановлені під час розгляду даної справи, суд дійшов висновку, що для належного захисту порушених прав позивача-2 необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та подати до відповідного органу Казначейства подання про повернення позивачу-2 помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості вперше придбаного житла.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведена жодними доказами правомірність та обґрунтованість відмови у вчиненні дій щодо повернення помилково сплаченого збору.

Натомість, позивачами надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача ОСОБА_2 та наявність підстав для його задоволення.

З урахуванням ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь ОСОБА_2 здійснені нею документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00грн. з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) відмовити повністю.

2. Адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) задовольнити повністю.

3. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) щодо не сформування та не подачі до Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві подання про повернення ОСОБА_2 сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна згідно з квитанцією № 2388066346 від 12 лютого 2020 року у розмірі 8386,77грн.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення помилково сплаченого ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) збору у розмірі 8386,77грн. на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу, сплата якого підтверджується квитанцією № 2388066346 від 12 лютого 2020 року.

5. Присудити з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00грн.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Амельохін