Decision № 10760121, 09.07.2010, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/245 (18/39-716)09.07.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Західна молочна група»

доПриватного підприємства «Продторг - Тернопіль»

простягнення 17 139, 86 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Західна молочна група»звернулося в Господарський суд Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства «Продторг - Тернопіль» про стягнення 17 139, 86 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленого товару за Договором купівлі - продажу № ТРН-00548 від 20 липня 2009 року.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.04.2010 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 13.05.2010 року.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 13.05.2010 року позовну заяву на підставі ст.ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу України направлено за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

За резолюцією Голови Господарського суду м. Києва від 26.05.2010 року справу № 18/39-716 було передано для розгляду судді Спичаку О.М.

Ухвалою від 26.05.2010 року розгляд справи було призначено на 18.06.2010 року.

В судове засідання 18.06.2010 року представники сторін не з’явилися, вимоги ухвали від 26.05.2010 року не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою від 18.06.2010 року розгляд справи було відкладено на 09.07.2010 року.

В судове засідання 09.07.2010 року представники сторін не з’явилися, вимоги ухвали від 18.06.2010 року не виконали, про причину неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 09.07.2010 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Західна молочна група», іменоване надалі «Постачальник»(позивач) та Приватним підприємством «Продторг - Тернопіль», іменоване надалі «Покупець»(відповідач) був укладений договір купівлі –продажу № ТРН –00548 (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов’язується постачати та передавати у власність покупця молочну продукцію в асортименті (далі –продукція), а покупець зобов’язується приймати продукцію та оплачувати її на умовах даного Договору.

Відповідно до пункту 1.3 Договору продукція передається продавцем частинами –товарними партіями. Розмір товарної партії продукції визначається у накладній на відпуск продукції, виписаною продавцем на підставі замовлення поданого покупцем.

Згідно з пунктом 5.1 Договору розрахунки за кожну поставлену партію продукції здійснюються покупцем у безготівковому порядку у українській національній валюті –гривні, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті»або у готівковій формі –шляхом внесення грошових коштів в касу продавця.

Пунктом 5.2 Договору сторони узгодили, що оплата за поставлену партію продукції здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту поставки кожної партії продукції.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними № ТРН-019710 від 26 серпня 2009 року на суму 329,48 грн., № ТРН-019809 від 27 серпня 2009 року на суму 740,17 грн., № ТРН-019899 від 28 серпня 2009 року на суму 259,39 грн., № ТРН-019900 від 28 серпня 2009 року на суму 268,20 грн., № ТРН-019911 від 28 серпня 2009 року на суму 475,20 грн., № ТРН-020057 від 31 серпня 2009 року на суму 281,77 грн., № ТРН-020396 від 03 вересня 2009 року на суму 176,50 грн., № ТРН-020398 від 03 вересня 2009 року на суму 773,11 грн., № ТРН-020435 від 03 вересня 2009 року на суму 241,73 грн., № ТРН-020472 від 04 вересня 2009 року на суму 307,62 грн., № ТРН-020474 від 04 вересня 2009 року на суму 642,18 грн., № ТРН-020475 від 04 вересня 2009 року на суму 729,24 грн., № ТРН-020477 від 04 вересня 2009 року на суму 195,66 грн., № ТРН-020658 від 05 вересня 2009 року на суму 71,20 грн., № ТРН-020685 від 08 вересня 2009 року на суму 1348,95 грн., № ТРН-020827 від 08 вересня 2009 року на суму 231,54 грн., № ТРН-020829 від 08 вересня 2009 року на суму 519,73 грн., № ТРН-020928 від 09 вересня 2009 року на суму 154,96 грн., № ТРН-021060 від 10 вересня 2009 року на суму 334,89 грн., № ТРН-021534 від 16 вересня 2009 року на суму 619,54 грн., № ТРН-021660 від 17 вересня 2009 року на суму 32,64 грн., № ТРН-023996 від 16 жовтня 2009 року на суму 1528,49 грн., № ТРН-023997 від 16 жовтня 2009 року на суму 1082,88 грн., № ТРН-024053 від 17 жовтня 2009 року на суму 589,35 грн., № ТРН-024223 від 20 жовтня 2009 року на суму 117,30 грн., № ТРН-024224 від 20 жовтня 2009 року на суму 703,72 грн., № ТРН-024390 від 22 жовтня 2009 року на суму 723,06 грн., № ТРН-025135 від 31 жовтня 2009 року на суму 349,80 грн., однак відповідач в повному обсязі за поставлений товар не розрахувався, у зв’язку з чим в останнього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 13675,62 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 13675,62 грн.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 13675,62 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 9.2 Договору у випадку невиконання покупцем строків, передбачених пунктом 5.2 даного Договору, покупець зобов’язаний сплатити продавцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченої партії продукції, за кожний день прострочення платежу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 24% річних від простроченої суми.

Позивач за прострочення строків оплати грошових коштів, керуючись п. 9.2 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1167,49 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пунктів 9.2 та 5.2 Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання та порядку розрахунків визначеного сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю в сумі 1167,49 грн., відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України та пункту 9.2 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача 24 % річних в сумі 1366,81 грн. та 929,94 грн. –інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 24 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням пункту 5.2 Договору, прострочення по сплаті грошового зобов’язання, дат здійснених поставок та порядку розрахунків визначеного сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Продторг - Тернопіль»(місцезнаходження: 01133, м. Київ, Печерський р –н, бульв. Лесі Українки, буд. 5А; фактична адреса: 46010, м. Тернопіль, вул. Поліська, 14, код ЄДРПОУ 34473634) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Західна молочна група»(місцезнаходження: 43026, м. Луцьк, вул. Єршова, буд.11, офіс 311, код ЄДРПОУ 32035343) 13 675 (тринадцять тисяч шістсот сімдесят п’ять) грн. 62 коп. - основного боргу, 1 167 (одну тисячу сто шістдесят сім) грн. 49 коп. –пені, 929 (дев’ятсот двадцять дев’ять) грн. 94 коп. –інфляційних втрат, 1 366 (одну тисячу триста шістдесят шість) грн. 81 коп. –24% річних, 171 (сто сімдесят одну) грн. 40 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

12.08.2010 року