Decision № 10752895, 22.07.2010, Commercial Court of Zhytomyr Oblast

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" липня 2010 р.Справа № 9/801

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Алексєєва М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - підприємець

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м.Житомир)

до Приватного підприємства "Владмар" (м.Житомир)

про стягнення 3630,39 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на його користь 3630,39 грн. заборгованості за поставлений товар.

Позивач в засіданні суду позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву та інших витребуваних ухвалою господарського суду документів не надав, його представник в судове засідання не з'явився, ухвали господарського суду від 24.06.2010р., направлені за юридичною адресою відповідача: АДРЕСА_1 (зазначена в позовній заяві, а також у довідці державного реєстратора, а.с.23-24), повернуті поштовим відділенням з відмітками "вибув", "не знайдене". Представник позивача в судовому засіданні повідомив про відсутність у нього інформації щодо іншої фактичної або юридичної адреси відповідача.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. У даному випадку позивач у позовній заяві вказав адресу: АДРЕСА_1 , на цю адресу господарським судом направлялись всі поштові відправлення. У довідці з ЄДРПОУ від 02.07.2010р. (а.с.23-24) також зазначена адреса відповідача: АДРЕСА_1 . Інші адреси, крім вказаної та адреси, господарському суду не повідомлялися.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (позивач у справі) передала Приватному підприємству "Владмар" (відповідач у справі) товар на загальну суму 2910,32грн., що підтверджується видатковими накладними: №КО-00210 від 02.09.2008р., №КО-00233 від 30.09.2008р., рахунком-фактурою №КО-0000217 від 09.10.2008р. (а.с. 8,11,13), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Отже, між сторонами виникли правовідносини купівлі - продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, позивач направив відповідачу вимогу (претензію) від 04.03.2009р. про сплату боргу. У зв'язку з несплатою накладних у домовлений термін і підвищенням цін на забрані матеріали позивач перерахував їх вартість та просить стягнути з відповідача 3630,39 грн.

Проте в матеріалах справи відсутні докази погодження з відповідачем даного факту, таким чином суд вважає, що дана вимога є необґрунтованою.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на день розгляду справи, утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 2910,32грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими заявленими у відповідності з діючим законодавством та такими, що підлягають задоволенню частково на суму 2910,32грн. заборгованості.

В частині стягнення 720,07 грн. в позові необхідно відмовити.

Судові витрати по сплаті державного мита та на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Судом встановлено, що відповідно до платіжного доручення № 66 від 21.06.2010р. позивачем сплачено із позовної заяви державне мито у сумі 170 грн. 00 коп. (а.с.5).

Пунктом 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 12.02.93 (із змінами та доповненнями), встановлено розмір ставки державного мита із позовних заяв майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто позивач повинен був сплатити державне мито у сумі 102 грн.00 коп.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 вказаного Декрету Кабінету Міністрів України, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках внесення мита у більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне повернути позивачу - Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, з Державного бюджету України надлишок сплаченого державного мита у сумі 68 грн. 00 коп.

На підставі ст. 193 ГК України, ст.ст. 525,526,530 ЦК України, керуючись ст.ст.33, 49,75, 82,84,85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Владмар", АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код 13555805

на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 - 2910,32 грн. боргу, 81,77 грн. державного мита та 189,19 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в позові в частині стягнення 720,07 грн.

4. Повернути Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) з Державного бюджету України надлишок сплаченого державного мита у сумі 68 грн. 00 коп.

5. Видати довідку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяАлексєєв М.В.

Дата підписання 28.07.2010р.