Decision № 107498653, 13.10.2022, Podilskyi District Court of Poltava City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Poltava City)

13.10.2022

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/574/22

Провадження № 2/553/742/2022

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2022 року м.Полтава

Ленінський районний суд м.Полтави у складі головуючого судді Високих М.С., за участі секретаря судового засідання Лунич Ю.Г.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей по Слобідському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, виконавчий комітет Харківської міської ради Харківської області, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із згаданим позовом до відповідача, в якому прохає позбавити ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини. Не піклується про фізичний та психічний стан здоров`я дитини, не створює належних умов для її проживання, не здійснює обов`язок щодо утримання дитини.

Провадження у справі відкрито за ухвалою від 10.05.2022 з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.09.2022 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

Будучи належно повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, сторони та представники третіх осіб в судове засідання не прибули.

Від позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Заявлені вимоги позивач підтримав у повному обсязі, з посиланням на викладені у позові обставини, проти ухвалення заочного рішення заперечень не мав.

Відповідач причин не прибуття до суду не повідомила, із клопотаннями про відкладення розгляду справи не зверталась, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалась.

Представник органу опіки та піклування звернувся до суду із проханням розгляд справи здійснювати за його відсутності, надавши на адресу суду відповідний висновок щодо розв`язання спору.

У відповідності до вимог ст.281 ЦПК України, 13.10.2022 судом постановлена ухвала про проведення заочного розгляду даної справи.

Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку із неприбуттям всіх учасників справи в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, з`ясувавши позиції учасників справи, встановивши фактичні обставини, дослідивши матеріали та оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.7та ч.8 ст.7 СК Українидитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

За змістом ст.3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно дост.8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч.3 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідноіз ст.12 Закону України «Про охорону дитинства»на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до ст.ст.18,27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини (ч.1ст.9 Конвенції про права дитини).

Отже, при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей. При цьому, права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Судом встановлено, що рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 04.04.2019 було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 01.10.2004 в Червонозаводському відділі ДРАЦС РС Харківського МУЮ за актовим записом №284 (а.с.14).

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.16), сторони у справі є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За довідкою Житлово-експлуатаційної дільниці від 13.10.2021 (а.с.18), місце проживання малолітнього ОСОБА_3 зареєстровано та останній фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із позивачем ОСОБА_1 .

За змістом позову, малолітній син сторін постійно проживає разом із позивачем та перебуває на його повному утриманні, батько самостійно виховує сина, піклується про стан його здоров`я, розвиток. Мати дитини свідомо усунулась від виконання своїх батьківських обов`язків, протягом тривалого часу не спілкується з дитиною, не навідує сина, не цікавиться його успіхами, не виявляє турботу щодо фізичного і духовного розвитку дитини, навчання, підготовки до самостійного життя.

Зазначені позивачем обставини повністю підтверджуються висновком органу опіки, згідно з яким малолітній ОСОБА_3 проживає разом із батьком, де для дитини створені необхідні умови для всебічного розвитку. Мати дитини ОСОБА_2 тривалий час не бере участі у вихованні дитини, не цікавиться станом здоров`я сина, його навчанням та дозвіллям. Під час проведення бесіди з малолітнім ОСОБА_1 , останній пояснив, що підтримує позов батька, оскільки мати не цікавиться його вихованням та утриманням.

Так,згідно ізвисновком органуопіки тапіклування виконавчогокомітету Харківськоїміської ради,наданим Департаментомслужб усправах дітейХарківської міськоїради за№168від 31.08.2022, позбавленнябатьківських праввідповідача увідношенні домалолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнано доцільнимта таким,що відповідаєінтересам дитини.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (ст.150 СК України.)

Згідно із ч.2, ч.4 ст.155 СК України,батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Суд вказує, що у відповідності до п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема, ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

За змістомст.165 Сімейного кодексу Україниправо на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст.ст.11,12 Закону України «Про охорону дитинства», предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України).

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники, повинні мати систематичний та постійних характер.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Ухилення від виконання юридичного обов`язку - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Так, батько чи мати вважатимуться такими, що ухиляються від обов`язку по вихованню дитини, коли вони не проявляють до неї щонайменшої батьківської турботи, хоча мають таку можливість.

Як встановлено в ході розгляду справи, відповідач свідомо нехтує своїми обов`язками по відношенню до дитини, не проявляючи до сина батьківської турботи, не спілкується та не опікується ним, хоча має таку можливість, матеріальної підтримки не надає.

З огляду на досліджені докази, суд вважає, що відповідач за власною ініціативою самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до своєї малолітньої дитини, без поважних причин залишивши його без батьківської уваги та турботи, при цьому має місце відсутність перешкод у спілкуванні з дитиною а поведінка відповідача відносно сина є свідомим нехтуванням своїми батьківськими обов`язками.

Зазначені фактори суд розцінює як умисне ухилення відповідачем від виховання дитини, що є підставою для позбавлення його батьківських прав у відношенні до малолітнього сина. Таким чином суд вважає позов ОСОБА_1 обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення у повному обсязі.

Між тим, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що у відповідності до вимогст.169 СК Українимати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Питання про судові витрати вирішено судом у відповідності до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.263-265,280-282, 352-354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей по Слобідському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, виконавчий комітет Харківської міської ради Харківської області, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_4 батьківських прав у відношенні до малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 992,40 грн судового збору.

Відповідно до ч.6 ст.164 СК України, рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дітей.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Полтави шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 . Відповідач:ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 .Треті особи:Служба у справах дітей по Слобідському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, код 26421130, адреса: м.Харків, вул. Плеханівська, 42. Виконавчий комітет Харківської міської ради Харківської області, як орган опіки та піклування, код 04059243, адреса: м. Харків, майдан Конституції, 7, м. Харків, 61200

Суддя

Ленінського районного суду м.Полтави М.С. Високих