Decision № 107340913, 16.11.2022, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2022 року м. Київ № 640/24638/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Гео Коннект»до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДР ВП: 44116011)провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гео Коннект» (адреса станом на час розгляду справи - 02152, місто Київ, б. Бучми Амвросія, будинок 5, Літера А, офіс 404/1; код ЄДР: 42673627) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (правонаступник первинного відповідача: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР ВП 44116011), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.09.2019 № 001715405, яким позивачем зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 25700,00 грн.

Позиція позивача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач наголошує на протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з огляду на наступне.

Пояснює, що 19.08.2019 ГУ ДФС, правонаступником якого є ГУ ДПС у м. Києві провело камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Гео Коннект» за червень 2019 року.

За результатами проведеної камеральної перевірки складений акт від 19.08.2019 № 80409/1/26-15-12-06, в якому зроблені висновки про завищення ТОВ «Гео Коннект» суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 25700,00 грн.

Позивач зазначає, що дійсно ТОВ «Гео Коннект» в податкові декларації з ПДВ за червень 2019 року в рядку 16.1 вказало значення 25700,00 грн.

Після подачі декларації товариство виявило, що значення рядка 16.1 податкової декларації з ПДВ за червень місяць 2019 року не відповідає значенню рядка 21 податкової декларації з ПДВ за травень 2019 року, яке становить 0,00 грн.

Додає, що оскільки значення рядка 21 податкової декларації з ПДВ за травень 2019 року носило помилковий характер, тому, з метою виправлення виявленої помилки та керуючись правом, передбаченим п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, 12.08.2019 засобами електронного зв`язку, позивач подав до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації за червень 2019 року разом з додатком 2 «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» (Д2).

Зауважує, що вказаним уточнюючим розрахунком значення рядків 16-16.1, 19, 20 та 21 зменшилось на 25700,00 грн., тобто до показника « 0». Також, показники додатку 2 зазначені в четвертому стовпчику, також були зменшені на 25 700,00 грн.

При цьому, позивач наголошує, що зазначений уточнюючий розрахунок було прийнято податковим органом, що підтверджується квитанцією № 2 від 12.08.2019 за № 9177085718.

Відтак, позивач робить висновок про те, що даним уточнюючим розрахунком товариство привело показники податкової декларації з ПДВ за червень 2019 року у відповідність до показників податкової декларації з ПДВ за травень 2019 року, які мали місце станом на дату подачі податкової декларації з ПДВ за червень 2019 року.

Крім того, позивач також звертає увагу на те, що 12.08.2019 засобами електронного зв`язку товариство подало уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації за травень 2019 року разом з додатком 2 «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» (Д2).

Зазначає, що вказаним уточнюючим розрахунком виправлялось значення рядків 16-16.1, 19, 20 та 21 податкової декларації з ПДВ за травень 2019 року з показників 0,00 грн. на 25 700,00 грн. Вказаний уточнюючий розрахунок було прийнято податковим органом 12.08.2019 та йому присвоєно реєстраційний номер № 9177044155.

Відтак, за твердженням позивача, на дату проведення камеральної перевірки показник рядка 21 «сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» податкової декларації з ПДВ за травень 2019 року дорівнює 25 700,00 грн.

Позивач додає, що висновки акту перевірки зроблені без урахування змін до податкової декларації за травень 2019 року, внесених позивачем уточнюючими розрахунками.

Підсумовуючи викладене позивач зазначає, що в результаті подачі 13.08.2019 уточнюючого розрахунку показник рядка 16.1. податкової декларації з ПДВ за червень 2019 року має значення 25700,00 грн., що дорівнює значенню рядка 21 податкової декларації з ПДВ за травень 2019 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку, поданого 12.08.2019).

Позиція відповідача.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Пояснює, що ГУ ДФС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пункту 200.10 статті 200 та у порядку статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Гео Коннект» за червень 2019 року, за результатами якої складено акт перевірки від 19.08.2019 № 8409/26-15-12-06, яким встановлено, що позивач до рядка 16.1 (від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2019 року з урахуванням поданого уточнюючого розрахунку від 13.08.2019 № 9178387900, віднесена сума ПДВ у розмірі 25700 грн. При цьому, в декларації з податку на додану вартість за травень 2019 року значення рядка 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1+рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) становить 0 грн.

З огляду на що, за результатами перевірки зроблено висновок, що ТОВ «Гео Коннект» порушено вимоги п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 25700 грн., у зв`язку з чим прийнято податкове повідомлення-рішення про зменшення від`ємного значення ПДВ у розмірі 25700 грн.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що відзив відповідача містить суцільне цитування норм Податкового кодексу України, підкріплених судовою практикою Верховного Суду, які регулюють питання проведення камеральних перевірок, доцільність посилання на які позивачу незрозуміла, оскільки правомірність проведення камеральної перевірки не заперечується і не оскаржується.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 16.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 16.11.2022 здійснено заміну відповідача на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (відокремлений підрозділ ДПС, код ЄДР ВП 44116011, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Встановлені судом обставини.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управління ДФС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пункту 200.10 статті 200 та у порядку статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Гео Коннект» за червень 2019 року, за результатами якої складено акт перевірки від 19.08.2019 № 8409/26-15-12-06.

У вказаному акті зазначено, що податкова декларація з ПДВ за червень 2019 року (реєстраційний номер № 9153289435 від 15.07.2019) з додатками, за травень 2019 - (реєстраційний № 21235010 від 20.06.2019) з додатками, Єдиний реєстр податкових накладних (ІС «Архів електронної звітності»), уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 13.08.2019 № 9178387900 за червень 2019 року.

Перевіркою встановлено, що підприємством ТОВ «Гео Коннект» до рядка 16.1 (від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2019 року з урахуванням поданого уточнюючого розрахунку від 13.08.2019 № 9178387900, віднесена сума ПДВ у розмірі 25700 грн. При цьому, в декларації з податку на додану вартість за травень 2019 року значення рядка 21 (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1+рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) становить 0 грн., з огляду на що перевіркою встановлено порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до зменшення суми, яка підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 25700,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.09.2019 № 001715405, яким позивачем зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 25700,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся зі скаргою до ДПС України, яку рішенням від 15.11.2019 № 9527/6/99-00-03-05-01 залишено без задоволення, а оскаржуване рішення, без змін.

Позивач, вважаючи свої права порушеними звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України (далі- ПК України) в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту 49.1 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 46.5 ст. 46 ПК України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Так, наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі - Порядок), а також форму декларації з податку на додану вартість, уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а також розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ Порядку платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов`язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Так, відповідно до розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період. У рядку 16.2 вказуються суми збільшення /зменшення залишку від`ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 5 розділу VІ Порядку, у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу 11 ПК України. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючи розрахунок).

Стаття 50 ПК України передбачає внесення змін до податкової звітності.

Згідно п. 50.1 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

З матеріалів справи видно, що 20.06.2019 ТОВ «Гео Коннект» до податкового органу подало звітну податкову декларацію з ПДВ за травень 2019 року, у якій зазначено, зокрема:

- рядок 16 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» 0,00 грн.;

- рядок 16.1 «Значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» - 0,00 грн.

- рядок 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту, наступного (звітного) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) - 0,00 грн.

Разом з тим, 15.07.2019 ТОВ «Гео Коннект» до податкового органу подало звітну податкову декларацію з ПДВ за червень 2019 року, у якій зазначено, зокрема:

- рядок 16 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» 25 700,00 грн.;

- рядок 16.1 «Значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» - 25 700,00 грн.

Тобто, рядок 21 податкової декларації з ПДВ від 20.06.2019 за травень 2019 року, який складає "0,00" грн. не відповідає показнику рядка 16.1 податкової декларації з ПДВ за червень 2019 року, поданої 15.07.2019, який складає 25700,00 грн. Різниця становить 25700,00 грн.

12.08.2019 засобами електронного зв`язку товариство подало уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ, у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації за травень 2019 року разом з додатком 2 «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» (Д2).

У вказаному уточненому розрахунку зазначено наступні уточнені показники:

- рядок 16 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» 25700,00 грн.;

- рядок 16.1 «Значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» 25700,00 грн.;

- рядок 17 «Усього за розділом ІІ» 25700,00 грн.

- рядок 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) кредиту (рядок 17 - рядок 9 декларації (позитивне значення) 25700,00 грн.;

- рядок 20 «Сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), яка складає 25700,00 грн.

- рядок 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту, наступного (звітного) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 уточненого розрахунку) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) - 25700,00 грн.

Тобто, значення рядків 16, 16.1, 19, 20 та 21 податкової декларації з ПДВ за травень 2019 року вказаним розрахунком змінено з показників 0,00 грн. змінено на 25 700,00 грн. Вказаний уточнюючий розрахунок було прийнято податковим органом 12.08.2019 за № 9177044155.

Зазначене свідчить про те, що рядок 16.1. податкової декларації з ПДВ за червень 2019 року має за уточненим розрахунком складати суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту, наступного (звітного) періоду 25 700,00 грн.

Однак, 12.08.2019 засобами електронного зв`язку, ТОВ «Гео Коннект» подало до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за червень 2019 року разом з додатком 2 «Довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» (Д2).

У вказаному уточненому розрахунку зазначено наступні уточнені показники податкової декларації з ПДВ за червень 2019 року:

- рядок 16 «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» «-25700,00 грн.»;

- рядок 16.1 «Значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» «-25700,00 грн.»;

- рядок 17 «Усього за розділом ІІ» «різниця -25700,00 грн.»;

- рядок 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) кредиту (рядок 17 - рядок 9 декларації (позитивне значення) «-25700,00 грн.»;

- рядок 20 «Сума від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), становить «-25700,00 грн.»;

- рядок 21 «Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту, наступного (звітного) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 уточненого розрахунку) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) - «-25700,00 грн.».

Таким чином, проаналізувавши зазначені вище податкові декларації з уточнюючими розрахунками за травень-червень 2019 року, суд приходить до висновку про те, що на дату проведення камеральної перевірки 18.08.2019 показник рядка 21 «сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» податкової декларації з ПДВ за травень 2019 року дорівнює 25 700,00 грн., що відповідно відображено у податковій декларації з ПДВ за червень 2019 року.

При цьому, як уже зазначалось вище, можливість виправлення помилок з урахуванням строків давності, самостійно виявлених платником податку у поданій у минулих податкових періодах податковій декларації, встановлена пунктом 50.1 статті 50 Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку

Ця норма зобов`язує платника податку надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою уточнюючого розрахунку, чинного на час подання, або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період.

Пунктом 50.2 статті 50 ПК України також визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Тобто, подією, з настанням якої пункт 50.2 статті 50 ПК України пов`язує припинення права платника на уточнення показників раніше поданої звітності, є проведення саме документальної планової або позапланової перевірки.

В той же час, позивачем до моменту початку проведення камеральної перевірки, яка проведена 19.08.2019 позивач скористався своїм право, передбаченим п. 50.1 ст. 50 ПК України та 12.08.2019 подав уточнюючі розрахунки, якими відкоригував показними податкових декларацій з ПДВ за травень та червень 2019 року.

Враховуючи, що позивач виправив розбіжності у спосіб, передбачений статтею 50 ПК України, шляхом подання уточнюючих розрахунків за відсутності обмежень щодо права подання уточнень до задекларованих відомостей до перевіряємих за звітний період відомостей, у випадку додержання строків, передбачених статті 50 ПК України та до моменту отримання ним спірного податкового повідомлення-рішення, таке рішення є протиправними, а відтак підлягає скасуванню.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України не доведено законності та обґрунтованості спірного податкового повідомлення-рішення від 10.09.2019 № 001715405, яким позивачем зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 25700,00 грн., а відтак таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, судові витрати підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 1921,00 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео Коннект» (02152, місто Київ, б. Бучми Амвросія, будинок 5, Літера А, офіс 404/1; 42673627) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.09.2019 № 001715405, прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві (код ЄДР: 43141267).

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео Коннект» (02152, місто Київ, б. Бучми Амвросія, будинок 5, Літера А, офіс 404/1; код ЄДР: 42673627) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (відокремлений підрозділ ДПС, код ЄДР ВП 44116011, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) судові витрати у розмірі 1921,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 111 «Перехідні положення»).

Суддя О.А. Кармазін