Decision № 10731560, 11.08.2010, Snizhne City Court of Donetsk Oblast

Справа № 2- 1894\2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 серпня 2010 року

Сніжнянський міський суд Донецької області

в складі :

головуючого судді Радченка В.Є

при секретарі Камашевій С.В.

з участю:

позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 (не з*явил.)

представника відповідача Мальнєва О.М. (не з*явив.)

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про визнання неправомірними дій та зобов'язання видати посвідчення та талони встановленого зразку на право пільгового проїзду, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі 15.04.10 р. звернулися до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про визнання неправомірними дій та зобов'язання видати посвідчення та талони встановленого зразку на право пільгового проїзду. Позов мотивували тим, що мають статус інвалідів війни як інваліди 3-ї групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв'язку з чим користуються правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Відповідно до п.21 ч.1 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», інвалідам 3 групи надається право безплатного проїзду один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзду один раз на рік (туди і назад) зазначеними видами транспорту з 50-процентною знижкою вартості проїзду. Відповідно до ст.2 Угоди «Про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, які до них прирівняні» від 12.03.1993р., інвалідам Великої Вітчизняної війни 3 групи та особам, прирівняним до них, надасться надається 50-відсоткова знижка з вартості проїзду один раз на рік (туди і назад) залізницею, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом. Відповідач зобов'язаний був видати позивачам посвідчення та аркуш талонів на пільговий проїзд за формою, яка діяла на 01.01.1992 р. за місцем постійного проживання особи, яка має право на пільговий проїзд, а саме посвідчення та аркуш талонів на пільговий проїзд за формою, яка діяла на 01.01.1992 р. Але, відповідач відмовляє в цьому.

В судове засідання позивачі не зявилися. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Надали письмову заяву з проханням розглянути справу без їх участі.

Представник відповідача за довіреністю в судове засідання не зявився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав письмові заперечення по справі. В запереченнях зазначив, що відповідач не визнає позов, оскільки відсутні законні підстави вважати, що позивачі мають відношення до інвалідів ВВВ та осіб, прирівняних до них.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що позивачі мають статус інвалідів війни як інваліди 3-ї групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв'язку з чим користуються правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Правовий статус ветеранів війни, визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. Розділом 3 цього Закону визначені пільги ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту, стаття 13 якого передбачає пільги інвалідам війни та особам, прирівняним до них.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього СРСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права та пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

Відповідно до ст.4 вищевказаного Закону ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.

Пункт 6 Рішення КСУ від 01.12.2004 р. № 20-РП/04 встановлює, що «... ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», а саме розділ 11 цього Закону визначає поняття і зміст статусу ветеранів війни (учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни) та осіб, на яких поширюється дія його положень. Це колишні військовослужбовці ..., які безпосередньо ...як у воєнний, так і в мирний час, виконували інші обов'язки військової служби та тилового забезпечення, пов'язані з необхідністю захисту Батьківщини, у тому числі з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій,...».

Відповідно до п.21 ч.1 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», інвалідам 3 групи надається право безплатного проїзду один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзду один раз на рік (туди і назад) зазначеними видами транспорту з 50-процентною знижкою вартості проїзду.

Відповідно до ст.9 Конституції України, діючі міжнародні договори є частиною національного законодавства України.

Згідно ст.17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які знаходяться на службі у Збройних Силах України або інших військових формуваннях.

Відповідно до ст.2 Угоди «Про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, які до них прирівняні» від 12.03.1993р., інвалідам Великої Вітчизняної війни 3 групи та особам, прирівняним до них, надасться надається 50-відсоткова знижка з вартості проїзду один раз на рік (туди і назад) залізницею, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом.

Додатком 1 до зазначеної Угоди визначені категорії громадян, прирівняних за пільгами на проїзд у міжміському транспорті до інвалідів Великої Вітчизняної війни, до яких, зокрема відносяться інваліди з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення ,контузії чи каліцтва, отриманих під час захисту колишнього СРСР або під час виконання інших обов'язків військової служби.

Таким чином судом встановлено, що позивачі у відповідності із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» є інвалідами війни 3-ї групи і відповідно мають право безкоштовного проїзду один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзду один раз на рік (туди і назад) зазначеними видами транспорту з 50-процентною знижкою вартості проїзду.

Згідно ст.7 вищезазначеної Угоди, підставою для придбання пільгового проїзного квитка є посвідчення та аркуш талонів на пільговий проїзд, видані відповідними органами колишнього СРСР або Стороною за формою, що діяла на 01.01.1992р. за місцем постійного проживання особи, яка має право на пільговий проїзд. Тобто відповідач зобов'язаний був видати позивачам посвідчення та аркуш талонів на пільговий проїзд за формою, яка діяла на 01.01.1992р. за місцем постійного проживання особи, яка має право на пільговий проїзд. Тобто, відповідач зобов'язаний був видати позивачам посвідчення та аркуш талонів на пільговий проїзд за формою, яка діяла на 01.01.1992 р.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає неправомірною відмову відповідача видати позивачам посвідчення та аркуш талонів на пільговий проїзд за формою, яка діяла на 01.01.1992 р., а вимоги позивачів такими, що відповідають вищенаведеному законодавству і є законними.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 209, 212, 213 ,214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради про визнання неправомірними дій та зобов'язання видати посвідчення та талони встановленого зразку на право пільгового проїзду- задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради щодо відмови видати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посвідчення та аркуш талонів на пільговий проїзд за формою, яка діяла на 1 січня 1992 року.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сніжнянської міської ради видати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посвідчення та аркуш талонів на пільговий проїзд за формою, яка діяла на 1 січня 1992 року.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради на користь держави судовий збір в розмірі 8 (вісім) гривень 50 коп.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Сніжнянської міської ради витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 37 (тридцять сім) гривень (рахунок: 31219259700078; Банк: ГУ ДКУ в Донецькій області; отримувач: Державний бюджет Ворошилівського району м. Донецьк, МФО: 834016 ЄДРПОУ: 34686453, код класифікації 2205001, призначення платежу: „інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в Сніжнянському міському суді (код суду 0545)).

Рішення може бути повністю або частково оскаржено сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обовязки до Апеляційного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий :