Decision № 107297213, 10.11.2022, Dnipro District Court of Zaporizhzhia City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Zaporizhzhia City)

Дата документу 10.11.2022

Справа № 334/3717/22

Провадження № 2/334/2488/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Загорулька В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

встановив:

представник позивачки адвокат Скрима В.А. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить збільшити розмір аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивачки за рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26.05.2011 у справі № 2-2143/2011 на утримання доньки ОСОБА_3 з розміру 1/6 до 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання законної сили цього рішення і до повноліття дитини.

Позов обґрунтовує тим, що рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26.05.2011 у справі № 2-2143/2011 з ОСОБА_2 стягнуті аліменти на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.04.2011 і до повноліття дитини. Також, з відповідача стягувалися аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від іншого шлюбу. На теперішній час сину відповідача ОСОБА_4 виповнилось 18 років, а на утримання доньки позивачка так і отримує аліменти у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, що й стало підставою для звернення до суду із позовом.

Ухвалою від 06.09.2022 відкрите провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Скрима В.А. в судове засідання не з`явилися. Представник позивачки подала заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримала, проти заочного вирішення справи не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Повідомлявся належним чином про дату та час та місце розгляду справи. Причини неявки не повідомив. Заяву про розгляд справи за його відсутності не подав.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подав, а позивачка не заперечує проти заочного вирішення справи, відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки всі учасники справи не з`явились у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено частиною другою статті 247 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Сторони мають спільну малолітню дитину доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 27.01.2011.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26.05.2011 у справі № 2-2143/2011 з відповідача ОСОБА_2 стягнуті аліменти на користь позивачки ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.04.2011 і до повноліття дитини, що підтверджується копією рішення суду.

В мотивувальній частині рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26.05.2011 у справі № 2-2143/2011 зазначено, що при розмірі аліментів, що підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 , суд врахував у тому числі сплату ним аліментів на користь третьої особи ОСОБА_5 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 17.09.2002 ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Його батьками є відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_5 . Вказана обставина дає суду підстави для висновку, що відповідачем сплачувались аліментів на користь ОСОБА_5 саме на утримання дитини ОСОБА_4 , що було враховано судом при визначенні розміру аліментів при ухваленні рішення у справі № 2-2143/2011.

18.07.2011 Ленінським районним судом м. Запоріжжя виданий виконавчий лист у справі № 2-2143/2011, що підтверджується виконавчим листом.

16.08.2011 державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції відкрите виконавче провадження № 28170923 з з примусового виконання виконавчого листа у справі № 2-2143/2011, виданого 18.07.2011 Ленінським районним судом м. Запоріжжя, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 16.08.2011.

12.08.2018 державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрите виконавче провадження № 55766380 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 2-2143/2011, виданого 18.07.2011 Ленінським районним судом м. Запоріжжя, що підтверджується листом Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 05.08.2022 № 16831.

На момент звернення позивачки до суду з цим позовом син відповідача ОСОБА_4 досяг повноліття.

Статтею 51 Конституції України визначений обов`язок батьків утримувати дітей до їхнього повноліття.

Відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частин першої та третьої статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини (частина друга статті 182 СК України).

Частиною першою статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Норми цієї статті дають підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною і не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення (пункт 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

У постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів

Суд встановив,що намомент подачіпозову покращивсяматеріальний станвідповідача ОСОБА_2 ,оскільки з19.08.2020припинився йогообов`язокутримувати сина ОСОБА_4 ,який досягповноліття. Натомість, дитина сторін ОСОБА_3 є малолітньою, знаходиться у віці 11 повних років, проживає разом із позивачкою та має право отримувати матеріальну допомогу на своє утримання у більшому розмірі. Доказів про наявність у відповідача інших утриманців, стягнень по іншим виконавчим листам, обмеженість у можливості отримувати доходи за станом здоров`я тощо суду не подано.

За таких обставин, враховуючи інтереси дитини, забезпечуючи надійний захист її інтересів та отримання нею надійного стабільного матеріального утримання, суд дійшов висновку про те, що позов необхідно задовольнити та збільшити розмір аліментів, стягуваних з відповідача на утримання дитини ОСОБА_3 , стягнувши з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини в розмірі однієї чверті усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до частини другої статті 432 ЦПК України з моменту набрання рішенням законної сили виконавчий лист у справі № 2-2143/2011 не підлягає виконанню у зв`язку з припиненням обов`язку боржника ОСОБА_2 .

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи задоволення позову та звільнення позивачки від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір в сумі 992,40 гривні підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави.

Керуючись статтями 10- 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі однієї четвертої частини заробітку (доходів) щомісячно, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання цим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за виконавчим листом у справі № 2-2143/2011, виданим 18.07.2011 Ленінським районним судом м. Запоріжжя.

Відкликати з Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) виконавчий лист у справі № 2-2143/2011, виданий 18.07.2011 Ленінським районним судом м. Запоріжжя.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Реквізити учасників справи:

позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ,

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя: