Court ruling № 107223313, 01.11.2022, Krasnohvardiiskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 204/9047/22

Провадження №1-кп/204/724/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2022 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого: судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судового засідання Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022041680000592 внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань 05 вересня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України,

за участю:прокурора ОСОБА_4 ,потерпілого ОСОБА_5 ,захисника ОСОБА_6 ,обвинуваченого ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту та заявив клопотання про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. В обґрунтування клопотання вказав, що під час досудового слідства було встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі від п`яти до восьми років, є достатні підстави вважати, що обвинувачений, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинені кримінальні правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинене, буде переховуватись від суду. Крім того, враховуючи те, що останній офіційно не працевлаштований та не навчається, сторона обвинувачення вважає, що соціальні зв`язки останнього з родиною не є тим соціальним фактором, який зможе запобігти зазначеному ризику. Крім того, наявний ризик, передбачений п. 3 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_3 , усвідомлюючи міру покарання за вчинення даних кримінальних правопорушень, безперешкодно може здійснювати тиск, погрожувати або ж іншим чином впливати на свідків, щодо зміни ними показань. Також, продовжує існувати ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, також не має достатнього законного джерела доходу, який здатен забезпечити рівень життя обвинуваченого, що вказує на те, що перебуваючи на свободі, останній, з метою отримання коштів для існування та забезпечення життя, може вчинити інші корисливі кримінальні правопорушення.

Захисник ОСОБА_6 не заперечував проти призначення обвинувального акту до судового розгляду. Зазначив, що ризики, на які вказує прокурор можуть бути усунуті і в разі застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував проти призначення обвинувального акту до судового розгляду. Підтримав думку свого захисника та просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Потерпілий ОСОБА_5 не заперечував проти призначення обвинувального акту до судового розгляду. Вирішення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому, залишив на розсуд суду.

Суд, вислухавши думки учасників підготовчого судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що дане кримінальне провадження підсудне Красногвардіському районному суду міста Дніпропетровська, підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, або повернення обвинувального акту - не встановлено, тому дане кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 вересня 2022 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 05 листопада 2022 року.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом ІІцього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК Українипідставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України.

На переконання суду, відповідні ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачена може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченою зазначених дій. Водночас КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачена обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти УкраїниУказом Президента України № 64/2022введено воєнний стан що дає підстави вважати, що, в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовоюта нелюдською агресієюросійської федерації проти України, у ОСОБА_8 збільшуються можливості для ухилення від суду, адже у держави наразі з об`єктивних причин відсутні можливості належним чином виконувати органамивлади своїхповноважень напевних територіяхта якіснопогіршує криміногеннуобстановку,що всвою чергупогіршує можливістьздійснення контролюза поведінкою обвинуваченої.

При цьому, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні, як обставину, яка суттєво збільшує ризик переховування обвинувачених від суду, оскільки на частині території України ведуться бойові дії та частина території України тимчасово окупована.

Суд бере до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України,за якізаконом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років, не одруженого, не працевлаштованого та не маючого доведеного джерела доходу.

Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, суд у першу чергу враховує те, що за вчинення кримінального правопорушення обвинуваченому ОСОБА_3 загрожує покарання у виді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років, а тому з великою ймовірністю обвинувачений може вчиняти дії щодо уникнення покарання за вчинені кримінальні правопорушення, враховує, що така оцінка стосується перспективних фактів, тому суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та для запобігання реалізації ним встановлених ризиків переховування від суду та/або впливу на свідків у провадженні. Ця позиція суду обґрунтовується сукупністю усіх без винятку обставин, наведених раніше у цій ухвалі, з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого.

Судом також враховується, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань, до яких, зокрема відноситься швидкий судовий розгляд кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин, необхідним є саме тримання обвинуваченого під вартою, оскільки застосування більш м`якого запобіжного заходу відтермінує можливість його виконання, що, з урахуванням особистої заінтересованості ОСОБА_3 у результатах судового розгляду, створює ймовірну можливість для його позапроцесуальних дій.

Крім того, перевіряючи наявність ризику впливу ОСОБА_3 на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Ризик впливу на свідків, існує не лише під час зібрання доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання показань від свідків та дослідження їх судом.

Оскільки судовий розгляд по справі не розпочато, ще не досліджені докази, свідки ще не допитані судом, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинуваченого ОСОБА_3 на свідків, вони можуть надавати неправдиві свідчення або ж відмовитись від їх надання, а тому існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слід окремо зазначити, що для здійснення тиску на свідків достатньо того, що особа, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, може вчинити дії, покликані на примушення свідків до надання неправдивих показань або ж відмову від їх надання.

Щодо ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення чи можливість продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, суд зазначає, що вказаний ризик не може бути врахований судом, оскільки згідно наданими прокурором відомостями про особу обвинуваченого такий ризик нічим не підтверджується. Не підтверджено документами, довідками про те, що обвинувачений вже притягувався до кримінальної відповідальності, був засудженим, має не зняту чи непогашену судимість, схильний до протиправної поведінки, притягувався до адміністративної відповідальності, також не було надано й інформації щодо зловживання обвинуваченим наркотичними засобами, або ж алкоголем.

Тому ризики передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого, не змінилися та мають місце й в теперішній час, що вказує на недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу і продовження існування ризиків, а саме, що обвинувачений намагаючись уникнути покарання, може переховуватись від суду, здійснити вплив на свідків, а тому продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

Що стосується клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт суд вважає, що інший більш м`який запобіжний захід є такими, що не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 , тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Таким чином, суд вважає, що ризики, визначені прокурором, як підстава для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час продовжують існувати і саме такий запобіжний захід може їм запобігти.

Тому, на даний час продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 183, 194, 197, 331, 369, 371, 372, 376 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню № 12022041680000592 внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань 05 вересня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, у відкритому судовому засіданні 01листопада 2022року на14:40год. в залі судового засідання № 18 Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська за адресою: пр. Пушкіна, 77б, місто Дніпро.

Судовий розгляд по кримінальному провадженню здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання викликати учасників процесу, доставити обвинуваченого.

Згідно ст. 317 КПК Українироз`яснити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони про це заявлять клопотання.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою -задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 30 грудня 2022 року включно, без визначення розміру застави.

В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт відмовити.

Копію ухвали направити до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», для виконання.

Ухвала в частині продовження строку дії запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1