Decision № 107212932, 09.11.2022, Myrhorod City and District Court of Poltava Oblast

Справа № 541/868/22

Номер провадження 2/541/530/2022

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 листопада 2022 року м.Миргород

Миргородський міськрайоннийсуд Полтавськоїобласті вскладі головуючого-судді СитникО.В.,за участюсекретаря НепокупноїЛ.М.розглянувши увідкритому судовому засіданнів порядкузагального позовногопровадження,в містіМиргород Полтавськоїобласті,цивільну справуза позовомОСОБА_1 до Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

31.05.2022року до Миргородського міськрайонногосуду Полтавськоїобластізвернувся ОСОБА_1 з позовом до Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно. 29.06.2022 року ОСОБА_1 подав до суду уточнену позовну заяву.

З позову вбачається, що ОСОБА_1 , разом зі своєю сім`єю, постійно проживає за адресою АДРЕСА_1 . Цей факт підтверджується довідкою, яка видана 13.04.2022 року виконавчим комітетом Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області (Солонцівський старостинський округ № 6) за № 46. До останнього часу позивач не переймався питанням наявності документів на житловий будинок, у якому проживає, але на даний час виникла нагальна потреба отримання документу, який посвідчує право власності на будинок, адже від цього залежить реалізація його цивільних прав, зокрема, приватизації земельної ділянки, на якій розташований будинок, укладення договорів на постачання комунальних послуг тощо. При зверненні у ДКП «Миргородтехінвентаризація» з`ясувалося, що інвентарна справа на його будинок не заводилася і документи про право власності не видавалися. Право власності на спірний житловий будинок не зареєстроване. За даними погосподарського обліку по Солонцівській сільській раді станом на 1991-1995 роки домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 було віднесене до суспільної групи «колгоспний двір».У період 1991 - 1995 роки в домогосподарстві проживали і були зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - голова: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 онук: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 онука, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - онук. 08.11.2021 року ДКІІ «Миргородтехінвентаризація» була проведена інвентаризація житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 та виготовлений технічний паспорт. У період до 1991 року були збудовані наступні будівлі: житловий будинок «А-1». прибудова «а», прибудова «а-1», літня кухня-сарай «Б», сарай «Г», сарай- прибудова «г», сарай «Е», сарай «Є», сарай «Ж», погріб «ж», навіс «З», господарські споруди № 1-8. Всі ці будівлі га споруди г спільною власністю членів колгоспного двору.

ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , отже, він не був членом колгоспного двору і, відповідно, не набув права власності на майно. З викладеного вище слідує, що майно колгоспного двору на праві спільної власності, частки якого є рівними, належить: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та йому ОСОБА_1 по 1/3 частині . ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , яке видане 03.10.1995 року Солонцівською сільською Радою. Згідно довідки, яка видана 19.05.2022 року виконавчим комітетом Великосорочинської сільської ради (Солонцівський старостинський округ № 6) на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 була зареєстрована у домогосподарстві по АДРЕСА_1 . Крім неї там же були зареєстровані і проживали ОСОБА_1 онук , невістка - ОСОБА_2 , правнук - ОСОБА_4 . Після смерті його баби ОСОБА_3 - позивач, як спадкоємець по закону, за правом представлення спадщину прийняв і 28.07.2004 року отримав свідоцтво про право на спадщину па земельний пай розміром 4,69 умовних кадастрових гектарів, що знаходиться на території села Солонці Солонцівської сільської Ради Миргородського району Полтавської області. Спадкова справа заведена у Першій миргородській державній нотаріальній конторі.

26.05.2022 року позивач звернувся до Першої миргородської державної нотаріальної контори з усною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на частину житлового будинку, але отримав відмову. У постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.05.2022 року № 182/02-31 причиною відмови зазначено відсутність документу, який підтверджує право власності спадкодавця. Дружина позивача - ОСОБА_2 відмовляється від оформлення права власності на належну їй частку спірного житлового будинку, оскільки вона має у власності інший будинок, який розташований АДРЕСА_1 . Цей факт підтверджується договором купівлі-продажу житлового будинку, який укладений 08.09.2009 року. ОСОБА_2 стверджує, що не зацікавлена у власності на частину спірною будинку і не заперечує, щоб позивач оформив на своє ім`я належну їй частку, оскільки своєї частки у бувшому «колгоспному дворі» не виділяла та не бажає виділяти . Відмова від права власності регулюється сі. 347 ЦК України. Особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності. Згідно ч. 3 ст. 347 у разі відмови від права власності на майно, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру. Позивач зазначає, що з врахуванням успадкованої частки та частки, від якої відмовилася ОСОБА_2 , позивач є єдиним власником житлового будинку в господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .

На даний час статтею 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачена реєстрація права власності на житлові будинки у сільських населених пунктах, які збудовані до 5 серпня 1992 року, на підставі виписки з по господарської книги. Позивач стверджує, що 22.06.2022 року представник позивача подала заяву про державну реєстрацію права власності на житловий будинок у ЦНАП Миргородської міської ради, але отримала рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.06.2022 року № 63994782. Підставою для відмови є те, що документи подані не в повному обсязі, а саме, не поданий документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований спірний будинок, а також речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Земельна ділянка, на якій розташований спірний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, не приватизована. На підтвердження цього факту виконавчим комітетом Великосорочинської сільської ради (Солонцівський старостинський округ № 6) 13.04.2022 року видана довідка № 47. Інше речове право па земельну ділянку також не оформлялося, оскільки, згідно Земельного кодексу України. Закону України «Про землеустрій» оформлення речового права на земельну ділянку тісно пов`язане з встановленням факту, кому належить житловий будинок, який розташований на зазначеній ділянці. З викладених вище причин, позивач не може зареєструвати право власності на житловий будинок через органи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Вичерпавши всі можливості оформлення свого права власності на нерухоме майно у позасудовому порядку, позивач змушений ввернутися до суду з даним позовом та просить визнати за ним право власності па житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, а саме: житловий будинок «А-1 ». прибудова «а», прибудова «а-1», літня кухня-сарай «Б», сарай «Г», сарай-прибудова «г», сарай «Е», сарай «Є», сарай «Ж», погріб «ж», навіс «З», господарські споруди № 1-8, які розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 08.06.2022 року відкрито загальне провадження по справі, підготовче судове засідання призначено на 01.07.2022 року. Ухвалою суду від 29.07.2022 року закрито підготовче провадження по справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 09 вересня 2022 року. 09 вересня 2022 року судове засідання не відбулося у зв`язку із перебуванням головуючої судді на лікарняному. Розгляд справи призначено на 09.11.2022 року.

В судове засідання 09.11.2022 року учасники справи не з`явились, від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а. с. 66), від сторони відповідача Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність , заперечень не надали (а. с. 61), від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, проти позову не заперечує, позовні вимоги визнає в повному обсязі (а. с. 31).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу в судовому засіданні без фіксування судового процесу

Суд, прийнявши до уваги заяви та клопотання сторін, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 доВеликосорочинської сільськоїради Миргородськогорайону Полтавськоїобласті, ОСОБА_5 провизнання прававласності нанерухоме майно - підлягає до задоволення з наступних підстав.

ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області № 54 від 06.06.2022 (а. с. 26). Право власності на спірний житловий будинок не зареєстроване, що підтверджується довідкою, яка видана ДКП «Миргородтехінвентаризація» від 08.11.2021 року за № 704-Т (а. с. 9). За даними по господарського обліку по Солонцівській сільській раді станом на 1991-1995 роки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 було віднесене до суспільної групи «колгоспний двір», що підтверджується випискою з по господарської книги № 4 села Солонці за 1991-1995 роки, яка видана 13.04.2022 року виконавчим комітетом Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області (Солонцівський старостинський округ № 6) за № 45 від 13.04.2022 (а. с. 10). Особовий рахунок домогосподарства 148. У період з 1991-1995роки вдомогосподарстві проживалиі булизареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 голова; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 онук; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 онука; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 онук.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) майно колгоспного двору належить його членам на праві власності. Згідно з ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до роз`яснень, то викладені у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору строк (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій навчання в учбовому закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатною члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку майна двору, вона визначається виходячи з тою майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося. ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , отже він не був членом колгоспного двору і, відповідно, не набув права власності на майно ,звідси можна зробити висновок що майно колгоспного двору на праві спільної власності, частки якого є рівними належали ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/3 частині кожному . ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є донькою ОСОБА_3 підтверджується виписками з по господарських книг за той період, коли мати і дочка проживали в одному господарстві, а саме: випискою з по господарської книги № 1 село Солонці за 1953-1955 роки, виданою 27.06.2022 року виконавчим комітетом Великосорочинської сільської ради (Солонцівський старостинський округ № 6) за № 101, - випискою з по господарської книги № 2 село Солонці за 1958-1960 роки, виданою 27.06.2022 року виконавчим комітетом Великосорочинської сільської ради (Солонцівський старостинський округ № 6) за № 102, випискою з по господарської книги № 2 село Солонці за 1964-1966 роки, виданою 27.06.2022 року виконавчим комітетом Великосорочинської сільської ради(Солонцівський старостинський округ № 6) за № 103. У записах чітко зазначено, що ОСОБА_7 є дочкою голови сім`ї ОСОБА_3 . ( а.с. 50 -52) , ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 27.07.2004 (а. с. 49). ОСОБА_8 є матір`ю ОСОБА_1 ,( а.с. 47) а ОСОБА_1 є рідним онуком ОСОБА_3 , що підтверджується його свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 . яке видане Солонцівським сільЗАГСом с. Солонці Миргородського району Полтавської області 20.07.1971 року, свідоцтвом про одруження його батьків серія НОМЕР_4 . яке видане Солонцівським сільЗАГСом с. Солонці Миргородського району Полтавської області ІНФОРМАЦІЯ_9 . ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане 13 10.1995 року Солонцівською сільською радою. ( а.с. 49) Згідно довідки, яка видана 19.05.2022 року виконавчим комітетом Великосорочинської сільської ради (Солонцівськийстаростинський округ№ 6)на моментсмерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 була зареєстрованау домогосподарствіпо АДРЕСА_1 .Крім ОСОБА_3 за вказаноюадресою булизареєстровані тапроживали втім числі онук - ОСОБА_1 (а.с. 16) .

Відповідно до п. 23Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування ", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_6 померла баба позивача - ОСОБА_3 (а.с. 12), яка на момент смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 разом з онуком - ОСОБА_1 ; невісткою - ОСОБА_2 та правнуком - ОСОБА_6 (а. с. 16). У встановлений законом строк позивач звернувся до державного нотаріуса Першої Миргородської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. 28.07.2004 року позивач отримав свідоцтво про право на спадщину по закону ( за правом представлення , оскільки його мати померла раніше його баби) на право власності на земельний пай розміром 4,69, умовних кадастрових гектарів, що знаходиться на території с. Солонці Солонцівської сільської ради Миргородського району Полтавської області (а.с. 17). До складу спадкового майна також входить частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якому баба позивача проживала до дня смерті. 26.05.2022 позивач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва на спадщину на житловий будинок, але отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з тим, що відсутній документ, що підтверджує право власності спадкодавця ОСОБА_3 на зазначений будинок (а.с.18). Відповідно до довідки ДКП «Миргородтехінвентаризація» № 704-Т від 08.11.2021 року, станом на 31.12.2012 року право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , не зареєстровано (а. с. 9). У виписці з по господарської книги № 4 села Солонці Солонцівської сільської ради Миргородського району Полтавської області за 1991-1995 роки значиться, що домогосподарство, яке діяло за адресою: АДРЕСА_1 , відносилося до суспільної групи «колгоспний двір». Виписка видана 13.04.2022 року виконавчим комітетом Великосорочинської сільської ради Миргородського районуПолтавської області за № 45. Членами колгоспного двору були ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 голова, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 онук, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 онука, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 онук (а. с. 10).

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення правовідносин) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Згідно ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до роз`яснень, що викладені у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору ( в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Баба позивача ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане 13 10.1995 року Солонцівською сільською радою Миргородського району Полтавської області (а. с. 12). На момент смерті ОСОБА_3 була зареєстрована і проживала за адресою: АДРЕСА_1 разом із онуком ОСОБА_1 , невісткою ОСОБА_2 , правнуком ОСОБА_6 . Цей факт підтверджений довідкою, яка видана 19.05.2022 року виконавчим комітетом Великосорочинської сільської ради Миргородського районуПолтавської області за № 52 (а. с. 16).

Спадщину після ОСОБА_3 прийняв позивач- ОСОБА_1 .Спадкова справазаведена уПершій миргородськійдержавній нотаріальнійконторі.28.07.2004року ОСОБА_1 одержав свідоцтвопро правона спадщинупо законуна земельнийпай розміром4,69умовних кадастровихгектарів,що знаходитьсяна територіїс.Солонці Солонцівськоїсільської ради Миргородськогорайону Полтавськоїобласті (а.с.17).До складу спадкового майна ввійшла також належна ОСОБА_3 1/3 частина спірного житлового будинку, позивач, фактично прийнявши спадщину, продовжував жити у будинку, але не оформив своїх спадкових прав.

Положеннями ст.549ЦК УРСР визначено дії, що свідчать про прийняття спадщини.

Так, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до технічного паспорту, дане домогосподарство складається із житлового будинку ( літ. А-1) , прибудова ( літ.- а) , прибудова ( літ.- а-1), прибудова ( літ.- а-2) літня кухня-сарай ( літ. Б ) , сарай ( літ. В), сарай ( літ. Г) , сарай-прибудова( літ. г), сарай ( літ. Д), сарай ( літ. Е), сарай ( літ. Є), сарай ( літ. Ж), погріб ( літ. ж), навіс ( літ. З), гараж ( літ. И) (а. с. 13-15).

Земельна ділянка, на якій розташований спірний житловий будинок, не приватизована. На підтвердження цього факту виконавчим комітетом Великосорочинської сільської ради Миргородського районуПолтавської області 13.04.2022 року видана довідка № 47 (а. с. 21).

Посилаючись на вище викладене, ОСОБА_1 звернувся до суду і просив визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами в цілому (а. с. 2-4, 43-46).

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ст.1216,1218,1220,1221 Цивільного кодексу УкраїнидаліЦК). Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1ст. 1268 ЦК). Відповідно до ч. 1, 3ст. 1223 ЦКУкраїни, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 1, 3, 4ст. 1268 ЦК).

Суд вивчивши матеріали справи з`ясував, що позивач ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_3 (а.с. 9), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , та є спадкоємцем першої черги за законом після її смерті по праву представлення , в нотаріальній конторі заведена спадкова справа за його заявою, інших спадкоємців які б прийняли спадщину немає. Відповідно до по господарських книг по сільській раді позивач був співвласником даного домоволодіння разом з бабою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 і право власності на 1/3 житлового будинку позивач успадкував після смерті баби ОСОБА_3 та дружиною ОСОБА_2 яка відмовилася від права власності на належну їй частку спірного житлового будинку та оформлення права власності на належну їй частку спірного житлового будинку, оскільки своєї долі вона не виділяла у бувшому колгоспному дворі та не бажає її виділяти , нотаріус не зміг видати свідоцтво про право на спадщину та надав відмову у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавця.

Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК). За змістом листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", при вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування записи у по господарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Згідно листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24 -753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулює виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків. По- господарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснювався в Україні. В по-господарських книгах при визначенні року побудови зазначався рік введення в експлуатацію будинку. Тобто записи в по-господарських книгах визнавались в якості актів органів влади , що підтверджують право приватної власності.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що перешкодою для видачі позивачу нотаріусом свідоцтва про право на спадщину є відсутність належним чином оформлених документів про право власності спадкодавця на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, хоча право власності виникло з підстав, встановлених на дату будівництва записом у по господарській книзі та спадкування шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, а враховуючи , що бувший член колгоспного двору ОСОБА_2 своєї долі не виділяла та не бажає виділяти тим самим відмовилась , про що вказала у заяві в якій визнала позовні вимоги , то позивач має право оформити майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями який вище зазначений у позові , враховуючи що у позивача була своя частка у бувшому колгоспному дворі , та його дружина відповідачка по справі ОСОБА_2 відмовилась від своєї частки , а частка баби позивача ОСОБА_3 перейшла в порядку спадкування до її онука ОСОБА_1 , то суд приходе до висновку , що увесь житловий будинок про який ідеться у позові належить позивачу , та його позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст.392,1216-1218,1220-1223,1261, 1268-1270,1299 ЦК України ст.12,13,81 ,200, 206, 207 , 210, 247,258-259,263-268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 до Великосорочинськоїсільської радиМиргородського районуПолтавської областіта ОСОБА_2 про визнанняправа власностіна нерухомемайно задовольнити.

2.Визнати за ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний помер НОМЕР_5 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, а саме: житловий будинок «А-1», прибудова «літ - а», прибудова «літ. а-1», прибудова «літ. а-2» , літня кухня-сарай «літ.- Б», сарай "літ.-В", сарай «літ. -Г», сарай-прибудова «літ - г», сарай «літ.-Д» , сарай «літ.- Е», сарай «літ.- Є», сарай «літ. - Ж», погріб «літ.- ж», навіс «літ. - З», гараж «літ.- И» , господарські споруди № 1-8. які розташовані за адресою АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду О. В. Ситник